• In English
  • Уряд ухвалив Положення про організаційно-технічну модель кіберзахисту
    Міністерство цифрової трансформації України, опубліковано 29 грудня 2021 року о 15:50

    Організаційно-технічна модель кіберзахисту — комплекс заходів, суб’єктів і дій, які спрямовані на розвиток спроможностей національної системи кібербезпеки в оперативному реагуванні на кібератаки та кіберінциденти.

    Також організаційно-технічна модель формує умови для мінімізації імовірних негативних наслідків для інформаційно-комунікаційних систем. Положення розроблено Адміністрацією Держспецзвʼязку з власної ініціативи.

    «Оргтехмодель кіберзахисту не тільки окреслює комплексні межі (Framework) і різні рівні інфраструктури захисту країни в кіберпросторі, а й на підзаконному рівні визначає основні етапи реагування на кіберінциденти. До розвитку цієї моделі будуть залучені як державні органи, так і корпоративний сектор та громадяни», — коментує Голова Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України Юрій Щиголь.

    Такий комплексний підхід має підвищити ефективність національної системи кібербезпеки та, зокрема, дає можливість як підприємствам, так і державним органам розробляти, впроваджувати та постійно удосконалювати структурно однакові та адаптовані під власні потреби та спроможності плани реагування на кіберінциденти та кібератаки.

    Організаційно-технічна модель передбачає три рівні інтегрованих інфраструктур кіберзахисту:

    • Організаційно-керівна (основні суб’єкти національної системи кібербезпеки).
    • Технологічна (взаємодія технологічних підрозділів, тобто обмін інформацією, моніторинг, забезпечення сталої безпеки кіберпростору тощо).
    • Базова (захищена інформаційна інфраструктура та суспільство (громада)).

    Організаційно-технічна модель кіберзахисту спрямована на забезпечення:

    • підвищення функціонування системи кіберзахисту України та посилення координації дій між основними субʼєктами кібербезпеки;
    • зменшення вразливості інформаційних, комунікаційних систем і забезпечення їх кіберстійкості;
    • створення умов розвитку державно-приватного партнерства у сфері кібербезпеки;
    • створення ефективної системи національного реагування на кіберінциденти, зокрема розвиток галузевих команд реагування, синхронізація та узгодження їхніх дій;
    • підвищення національного потенціалу в галузі кібербезпеки в кіберпросторі;
    • постійного контролю за станом кіберзахисту обʼєктів критичної інфраструктури;
    • конфіденційності, цілісності та доступності інформації, а також безпеки комунікаційних і технологічних систем.

    Впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту визначає відповідальність за виконання конкретних завдань кожного субʼєкта кібербезпеки та дає можливість сформувати ефективну систему ресурсного забезпечення, зокрема кадрів.