Головна мета реформи – створити дієву систему запобігання проявам корупції, що базуватиметься на принципах правопорядку, належного управління державними справами та майном, чесності й непідкупності, активного громадського контролю.
Впродовж довгого часу корупція залишається однією з найбільших проблем України та є темою для постійних дебатів як для української, так і для міжнародної спільноти. В Індексі сприйняття корупції (ІСК), що укладається глобальною антикорупційною організацією Transparency International та базується на оцінках підприємців та аналітиків, за підсумками 2018 року наша країна посіла 120 сходинку у переліку зі 180 країн світу. І хоча з року в рік позиції України у рейтингу покращуються, такий стан речей все ще є далеким від прийнятного. Саме корупція, за даними численних аналітичних звітів та опитувань, є найбільшою проблемою як для іноземного, так і для вітчизняного бізнесу. Очевидні проблеми, викликані високим рівнем хабарництва та зловживання, – руйнація системи цінностей суспільства, тотальна недовіра до органів державної влади, що врешті-решт призводить до негативних економічних наслідків, збільшуючи нерівність та уповільнюючи зростання доходів населення.
Якісно нового рівня у сфері запобігання та протидії корупції було досягнуто у зв’язку з імплементацією базових антикорупційних законів, якими було посилено юридичну відповідальність за порушення вимог щодо декларування доходів і майна, у контексті адміністративного та кримінального права.
Як на національному, так і на міжнародному рівні визнано, що система електронного декларування України є унікальною як з технічної точки зору, так і за її масштабами. Це підтверджується серед іншого тим, що антикорупційні органи країн ЄС (наприклад, Центральне антикорупційне бюро Республіки Польща, Національне агентство з питань доброчесності Румунії, Антикорупційне агентство Республіки Сербія) проявляють все більший інтерес до переймання українського досвіду в адмініструванні та використанні системи електронного декларування.
Система електронного декларування є одним із ключових антикорупційних механізмів, що виконує превентивну функцію і є дієвим інструментом виявлення корупції. Вона, перш за все, гарантує громадський контроль за статками публічних службовців, які отримують дохід, зокрема, з Державного бюджету, а також посилює несприйняття та суспільну негативну думку щодо корупційних проявів.
Тому беззаперечним є те, що електронні декларації, які містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі – Реєстр електронних декларацій), є джерелом інформації для виявлення корупції, як спеціально уповноваженими антикорупційними органами, так і громадськими активістами, що обґрунтовує вимоги ЄС щодо належного функціонування системи електронного декларування та перевірки декларацій.
Подальша технічна модернізація Реєстру електронних декларацій зменшить час для отримання інформації, необхідної для проведення перевірок декларацій, позбавить процес перевірки даних від зайвої бюрократизації, що в комплексі суттєво підвищить ефективність контролю за фінансовим станом осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Загалом на кінець 2018 року в Реєстрі зареєстровано понад 1 млн 256 тис. користувачів, подано понад 2 млн 885 тис. електронних документів, в тому числі: більше 2 млн 457 тис. електронних декларацій, близько 313 тис. виправлених електронних декларацій та майже 115 тис. повідомлень про суттєві зміни у майновому стані.
З кожним етапом декларування суб’єкти декларування відповідальніше ставляться до заповнення декларацій: подають їх завчасно та все менше допускають типові помилки.
Разом із дисциплінованістю декларантів зросла й ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перевірок декларацій посадовців та встановлення своєчасності подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані. Так, за підсумками минулого року кількість прийнятих рішень про результати здійснення повних перевірок декларацій збільшилась у порівнянні з 2017 роком більше ніж у три рази — до 472, кількість складених та направлених до суду протоколів про адміністративні правопорушення за результатами фінансового контролю зросла майже всемеро – до 310, а кількість обґрунтованих висновків, направлених до правоохоронних органів для здійснення досудового розслідування, збільшилась у 12 разів – до 243.
З метою підвищення продуктивності проведення повних перевірок декларацій Національне агентство впровадило систему верифікації електронних декларацій. В постійну (промислову) експлуатацію прийнято інформаційно-телекомунікаційну систему логічного та арифметичного контролю декларацій, доопрацьовано та затверджено Правила, на базі яких відбувається такий контроль, внесені необхідні зміни до Порядку, що встановлює процедуру проведення повної перевірки декларацій.
З використанням автоматичного контролю електронних декларацій, а також автоматизованого обміну даними з державними реєстрами очікується, що кількість повних перевірок зросте за рахунок автоматизації процесу повної перевірки в частині збору інформації.
Функціонування системи контролю електронних декларацій передбачає автоматизований обмін інформацією з 16 реєстрами та інформаційними базами даних державних органів України. Національне агентство вже затвердило відповідні порядки та протоколи автоматизованого обміну інформацією для доступу до 13 державних реєстрів. Запуск автоматизованого обміну інформацією з трьома ключовими реєстрами Міністерства юстиції України (Державний реєстр актів цивільного стану громадян, Єдиний реєстр довіреностей, Спадковий реєстр), за позицією цього міністерства, буде можливим після прийняття Верховною Радою України відповідного законопроекту (реєстр. № 7276), який внесений до Парламенту ще в листопаді 2017 року, проте протягом минулого року так і залишився не розглянутим.
Як слушно зазначено в оцінці діяльності Національного агентства щодо перевірки електронних декларацій, підготовленій доктором Т. Хоппе та доктором В. Калниньшем за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI), Верховна Рада України, Міністерство юстиції України, інші міністерства (володільці реєстрів та баз даних), значним чином впливають на ефективність роботи Національного агентства і поділяють відповідальність за загальний успіх або провал.
З початку 2019 року Національне агентство вже розпочало 600 повних перевірок декларацій з використанням системи логічного та арифметичного контролю декларацій.
Недостатній рівень доброчесності окремих службовців, зловживання владою, відсутність критичного ставлення більшості громадян України до проявів побутової корупції та сприйняття незаконного матеріального заохочення як дієвого інструменту для вирішення питань – одні з основних факторів, що сприяють виникненню корупції та ускладнюють її викорінення.
Впродовж останніх років здійснюється системна робота з імплементації системи планування локальної антикорупційної політики (антикорупційних програм) на основі результатів оцінки наявних корупційних ризиків. Методологія оцінки таких ризиків була затверджена Національним агентством з питань запобігання корупції як органом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, здійснюючи превентивні заходи.
Так, за підсумками 2018 року 97% загальної кількості державних органів за активної участі представників громадськості та експертів утворили комісії для оцінки корупційних ризиків, а протягом року на погодження до Національного агентства надійшло 129 антикорупційних програм, з яких було погоджено з пропозиціями 115.
Всі антикорупційні програми розміщуються на веб-сайті Національного агентства, а участь громадськості та експертів у їх опрацюванні реалізується шляхом надання пропозицій до їхнього змісту.
Ще однією з основних превентивних функцій Національного агентства є моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також контроль за дотриманням вказаними особами обмежень щодо запобігання корупції.
За фактами порушення вимог відповідних норм законодавства на підставі отриманої інформації від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел складено та направлено до суду у 2018 році 471 протокол про адміністративні правопорушення. У 2017 році таких протоколів було 159. Крім того, керівникам відповідних органів, підприємств, установ, організацій внесено 97 приписів про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону.
За результатами аналізу практики застосування та відстеження результативності положень, що містяться в Законі України «Про запобігання корупції» та інших законодавчих актах, Національне агентство розробило проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання корупції». Прийняття відповідного проекту закону дозволить покращити механізми запобігання корупції в Україні шляхом підвищення стандартів доброчесності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також громадянського суспільства та шляхом удосконалення процедури притягнення осіб, які вчинили пов’язані з корупцією правопорушення, до відповідальності.
Крім того, з метою вдосконалення механізму захисту осіб, які повідомляють про корупцію, Національне агентство розробило проект Закону України «Про захист викривачів корупції».
Також розроблено проект закону щодо підвищення ролі уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, яким чітко визначається їх статус, коло повноважень та механізми захисту від невмотивованого звільнення.
Національне агентство як превентивний орган приділяє велику увагу навчанню публічних службовців та громадськості.
За підтримки Програми розвитку ООН в Україні Національне агентство розробило 4 онлайн-курси, які розміщені на громадському проекті масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus»: «Антикорупційні програми органів влади», «Конфлікт інтересів: треба знати!», «Конфлікт інтересів: треба знати! Від теорії до практики», «Декларуй ДоброЧесно». Курси створені з метою поширення теоретичних та практичних знань серед осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, експертів та всіх, хто зацікавлений та має бажання долучитись до антикорупційної реформи.
Також з цією метою Національне агентство проводить регулярні тренінги за всіма напрямами своєї роботи, надає письмові, усні роз’яснення та розробляє методичні рекомендації з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства.
Зокрема, у 2018 році Національне агентство надало майже 12000 усних консультацій та близько 2000 письмових роз’яснень.
За цей же період до Національного агентства надійшло близько 5,5 тисяч повідомлень від фізичних та юридичних осіб про можливе порушення вимог антикорупційного законодавства, що значно перевищує показники минулих років. Така статистика свідчить про небайдужість громадян до проявів корупції, активізацію їх участі в антикорупційній реформі.
Окрім регулярних тренінгів для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції Національне агентство провело низку просвітницьких програм та інформаційних кампаній, у яких взяли участь не тільки представники державних органів, а й громадських об’єднань, регіональних та центральних ЗМІ, які працюють у сфері запобігання корупції.
З метою підвищення рівня обізнаності представників державних та приватних підприємств щодо ділової доброчесності, а також презентації найкращих практик впровадження антикорупційних програм у юридичних особах Програма розвитку ООН в Україні та Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу за підтримки Національного агентства та Ради бізнес-омбудсмена у 8 регіональних центрах провели семінари з питань доброчесності та комплаєнсу «Ділова доброчесність: долучайся, впроваджуй та вигравай».
Державне бюро розслідувань (ДБР) – правоохоронний орган, на створення якого Україна чекала понад 20 років. Зі стартом роботи функції досудового розслідування переходять від прокуратури до ДБР, а за прокуратурою залишається функція нагляду. Такий підхід є стандартом об’єктивного та неупередженого розслідування. У підслідності ДБР – найвищі посадовці, судді, працівники правоохоронних органів, ті, хто вчинив військові злочини. Тобто, в більшості випадків, це люди, які мають можливість впливати на перебіг кримінального провадження та уникати покарання.
У 2018 році тривав процес налагодження роботи Бюро, за результатами конкурсів до організації приєднались понад 500 працівників, з яких 285 – у якості слідчих. Відбувалася і побудова регіональної мережі – територіальні управління ДБР відкрито у Києві, Краматорську, Львові, Мелітополі, Миколаєві, Полтаві, Хмельницькому, було затверджено їх положення та річні програми.
Станом на 1 січня 2019 р. Державним бюро розслідувань як правоохоронним органом здійснювалося досудове розслідування понад 2400 кримінальних проваджень, з яких 569 – розпочато слідчими Бюро. Скеровано до суду 70 кримінальних проваджень.
Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) утворене для розв’язання проблеми неефективного викриття активів, одержаних злочинним та корупційним шляхом. Утворення і початок функціонування Агентства було однією з ключових вимог Плану дій з лібералізації візового режиму в рамках безвізового діалогу між Україною та ЄС.
Протягом 2018 року здійснювались заходи щодо завершення процесу забезпечення функціональної спроможності виконання АРМА покладених на нього функцій з виявлення, розшуку та управління активами. Зокрема, було укомплектовано центральний апарат Агентства, утворено шість територіальних управлінь.
Минулого року було вперше здійснено повноцінний процес управління арештованими активами – від прийняття в управління АРМА до повернення цих активів їх власнику. Так, управителям передано в управління різноманітні види арештованих активів (нерухомість, транспортні засоби, корпоративні права) та забезпечено дохідність управління цими активами на рівні, що забезпечує їх утримання для подальшої конфіскації або повернення власникам.
За підсумками року завдяки роботі АРМА забезпечено понад 9 млн. грн. надходжень від управління арештованими активами до Державного бюджету України, а реалізація арештованих активів принесла додаткові 3,1 млн. грн.
Антикорупційна реформа – одна із найскладніших та найбільш комплексних реформ, що проводить сьогодні держава. Боротьба з корупцією є компонентом, що червоною ниткою проходить через всі реформи в Україні – від сфери охорони здоров’я до енергетичної незалежності. Тому забезпечення позитивних комунікацій з метою інформування суспільства про реальні результати впровадження антикорупційної реформи, довіри до державних інституцій є важливою складовою прогресу антикорупційної реформи.
Задля забезпечення ефективної комунікації Національне агентство з питань запобігання корупції у 2018 році затвердило Комунікаційну стратегію на 2018-2020 роки та провело низку інформаційних кампаній за участю засобів масової інформації для визначених цільових аудиторій. Крім того, минулого року Уряд затвердив план заходів з реалізації Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2019 рік.
Ключова мета комунікації – підвищення рівня поінформованості громадян та бізнесу щодо персональної відповідальності за корупцію, шляхів уникнення та викриття корупційних дій.
В рамках антикорупційної стратегії Національне агентство провело низку просвітницьких заходів, які охопили різні соціальні групи слухачів.
Так, було проведено майстер-клас з антикорупційної грамотності для центральних та регіональних ЗМІ, майстер-клас «Конфлікт інтересів – треба знати!» для представників громадських організацій, які спеціалізуються на антикорупційній тематиці, інформаційну кампанію для студентів у вигляді публічних лекцій з метою роз’яснення антикорупційного законодавства та здійснення превентивних антикорупційних заходів, антикорупційний урок: «Що робить НАЗК і що можуть зробити діти, щоб запобігати корупції» до Дня відкритих дверей для дітей старших класів середніх шкіл міста Києва.
Також проведено низку семінарів з питань доброчесності та комплаєнсу для публічних та приватних компаній, антикорупційні навчання для військових і правоохоронців у зоні АТО та тренінги для голів районних державних адміністрацій.
У м. Києві та на регіональному рівні проведено 24 тренінги для уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, юридичних та кадрових служб державних органів за темами «Правові аспекти організації роботи із запобігання корупції» та «Електронне декларування».
Крім того, розроблено онлайн-курс «Антикорупційні програми органів влади», поглиблений онлайн-курс «Конфлікт інтересів: треба знати! Від теорії до практики», «Декларуй доброчесно!». Курси стартують на громадському проекті масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus».
У жовтні 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання політичній корупції", згідно з яким з 1 липня 2016 року було введено державне фінансування партій, пропорційне рівню їх підтримки на виборах.
Таке рішення дало поштовх до позитивних тенденцій у діяльності та фінансуванні політичних партій: партії отримали можливість відмовитися від олігархічних грошей та не шукати потужних спонсорів; почали розвивати свої регіональні мережі (поява місцевих осередків), які реально співпрацюють з електоратом; відкрились перспективи для розвитку нових політичних проектів; була введена система санкцій за порушення законодавства щодо фінансування політичних партій.
За результатами аналізу звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за порушення у сфері запобігання політичній корупції у 2018 році Національне агентство склало 401 протокол про адміністративні правопорушення (кількість протоколів у 2017 році – 264).
За результатами розгляду надісланих матеріалів суди прийняли рішення про накладення штрафів на порушників на суму 401 276 грн та конфіскацію незаконно здійснених внесків на суму 289 436 грн (у 2017 році – 311 100 грн і 1 214 690 грн відповідно).
Подальше вдосконалення контролю держави за фінансами політичних партій сприятиме прозорості їх діяльності, обмежить вплив приватного капіталу.
Так, у 2018 році було розроблено та подано на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності за порушення, пов’язані з наданням фінансової підтримки політичним партіям та їх фінансовою звітністю», прийняття якого дасть змогу встановити ефективні, пропорційні та дієві санкції за порушення у сфері фінансування партій, забезпечить невідворотність адміністративної відповідальності за відповідні правопорушення.
Наразі за власною ініціативою Національне агентство продовжує розпочату ним роботу над створенням інформаційної-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр звітності політичних партій та кандидатів», яка забезпечить публічність звітності та автоматизує процес перевірки звітів партій та кандидатів у депутати.
Міністерство юстиції України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, Агентство з розшуку та менеджменту активів, Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні, Міністерство закордонних справ Данії, Програма розвитку ООН, Transparency International Ukraine, ЕЙДОС, Міжнародний фонд «Відродження»