Мета реформи – створення сприятливого середовища для розвитку та ведення бізнесу в Україні, що є необхідною передумовою для досягнення країною більш високого рівня економічного розвитку та інтеграції до спільного ринку ЄС.
Зрозумілі та прозорі правила гри на ринку, чесна та передбачувана поведінка контрольних органів, відсутність регуляторних бар’єрів є життєво необхідними для повноцінного розвитку підприємництва в країні та залучення інвестицій. І саме такі умови мають забезпечити ініціативи у сфері бізнес-клімату.
Складність відкриття бізнесу, відсутність єдиного джерела інформації щодо підприємницької діяльності, обтяжлива система адміністрування податків, зловживання з боку контрольних органів, корупція та заплутане регулювання – це аж ніяк не вичерпний перелік зовнішніх перешкод, які постають перед підприємцем в Україні. Додамо до цього низку внутрішніх викликів, притаманних кожному бізнесу, скажімо, забезпечення необхідного рівня реалізації продукції для рентабельності підприємства, ведення бухобліку, управління кадровим ресурсом, необхідність своєчасної виплати заробітної плати та безліч інших операційних «дрібниць». Підприємництво в Україні вже не має вигляду такої простої справи, чи не так?
Задля того, щоб стимулювати появу на українському ринку нових підприємств, а вже наявним дати можливість сконцентруватися на розвитку, а не на боротьбі із зовнішніми чинниками, що лежать у площині компетенцій держави, Міністерством економічного розвитку й торгівлі було розпочато низку реформ, які об’єднані однією ключовою метою – зробити Україну привабливішим місцем для ведення бізнесу.
Що простіші правила гри, то більше у ній гравців та прихильників. А якщо ми говоримо про прості правила для бізнесу – то більше на ринку підприємств (а отже, і робочих місць), то привабливішим він стає для інвесторів.
Державна політика дерегуляції – дієвий інструмент для створення відкритого середовища для розвитку бізнесу в Україні завдяки впровадженню якісного регулювання, де всі процеси є прозорими, а кількість регуляторних актів відповідає необхідному мінімуму.
Дерегуляція є важливою передумовою запровадження в Україні європейської бізнес-моделі та являє собою комплекс заходів, спрямованих на модернізацію реєстраційної системи, суттєве спрощення дозвільної та ліцензійної систем, полегшення контрольно-перевірної діяльності, боротьбу з корупцією.
Водночас надзвичайно важливою для забезпечення успіху дерегулювання є взаємодія владних структур та бізнес-спільноти, провідних громадських об’єднань, національних та міжнародних організацій, науковців.
Саме тому Урядом було впроваджено системний перегляд регуляторних нормативно-правових актів (далі – системний перегляд) у 5 сферах економіки, а саме: сільського господарства та безпеки харчових продуктів, будівництва, енергетики, транспорту та інфраструктури, інформаційних технологій та телекомунікацій.
Системний перегляд (англ. Rolling Review) – це перегляд регулювання ринків з метою підвищення їх ефективності, зокрема:
«очищення» регуляторного поля від регулювання, що не відповідає принципам регуляторної політики (зокрема, доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, законності)
оцінка якості регулювання ринків та врахування досвіду минулих рішень для проектування нового регулювання;
підготовка рекомендацій щодо системного вдосконалення регулювання;
практичне впровадження взаємодії держави (регуляторів), бізнесу та суспільства, що призведе до підвищення рівня залученості бізнесу до процесу регулювання його діяльності.
На даний час результатом перегляду стало проведення Кабінетом Міністрів України 11 засідань (з 2016 року по теперішній час), присвячених дерегуляції господарської діяльності, метою яких було скасування неефективних та необґрунтованих регулювань або внесення змін відповідно до кращих світових практик.
Окрім цього, розпорядженням Уряду від 04.12.2019 № 1413 затверджено План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та План дій щодо підвищення позиції України в рейтингу “Doing Business”.
План заходів містить 128 пунктів (143 заходів) в 11 сферах економіки, виконання яких покладено на 11 міністерств та 29 інших центральних органів виконавчої влади, що мають на меті вирішення проблем у сферах надання земельних відносин, адміністративних послуг, державного нагляду, телекомунікація ІТ, аграрній, харчовій, будівельній, транспортній сферах, а також з питань митного, валютного та податкового регулювання.
План, зокрема, містить завдання для органів виконавчої влади здійснювати заходи щодо забезпечення функціонування сервісної держави - держави для громадян і бізнесу в частині створення зручних та доступних електронних сервісів для надання публічних послуг, в тому числі адміністративних.
Підвищення позицій України у рейтингу Doing Business
Уже 17 років поспіль експерти Світового Банку укладають рейтинг ведення бізнесу Doing Business, який є індикатором інвестиційної привабливості країн, має прямий або непрямий вплив на місце держав у інших економічних рейтингах. Упродовж останніх років Україна впевнено рухається вгору сходинками Doing Business. Так, за минулі три роки країна піднялась на 12 позицій – з 76-ї у 2018 році до 64-ї у 2020.
Цьому сприяло прийняття у 2018-2019 роках п’яти законів України, Указу Президента України, а також низки актів Уряду та органів влади.
У межах виконання розпорядження КМУ від 04.12.2019 №1413 у І півріччі 2020 року прийнято 2 закони, 4 акти Уряду, 8 актів органів влади. Норми зазначених НПА дозволять покращити ситуацію одразу в таких компонентах рейтингу, як “Реєстрація підприємств”, “Отримання дозволів на будівництво”, “Підключення до системи електрозабезпечення”, “Реєстрація підприємств”, “Оподаткування”, “Міжнародна торгівля”.
Звісно, для того, щоб Україна увійшла у ТОП-30 країн за легкістю ведення бізнесу, потрібно докласти ще багато зусиль та зняти низку додаткових регуляторних бар’єрів. У цьому контексті фокус уваги відповідних органів влади зосереджено на оперативному розробленні та прийнятті нових рішень за напрямами, які цього потребують. Саме над цим продовжує роботу Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства із активним залучення експертів у різних сферах.
Водночас з огляду на пандемію COVID-19 та на очікувану економічну кризу вбачається, що попри зусилля Парламенту та Уряду з прийняття та впровадження відповідних регулювань, наразі важко прогнозувати суттєве підвищення позиції України в цьому рейтингу.
Прозора система перевірок є одним із ключових показників сприятливого бізнес-середовища в країні. Від 1 січня 2019 року в Україні запрацював новий підхід до перевірки бізнесу, який базується на аналізі ризиків, пов’язаних із діяльністю підприємства, а застаріла радянська система нагляду назавжди залишиться в історії. Що це означає?
Прозорість та зрозумілість. Більше ніяких «сюрпризів» для підприємців – усі дані про перевірки, включаючи комплексні та індивідуальні плани з проведення контрольних заходів, результати перевірок, відтепер доступні онлайн в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю).
На кінець липня 2020 року нею скористалися понад 200 000 бізнес-користувачів.
Ризикоорієнтованість. Метою нової системи є впровадження управління ризиками, що пов'язані з діяльністю підприємства, тоді як раніше 99% перевірок являли собою бездумну фіксацію порушень. Нова система перевірок базуватиметься на критеріях ризику, які, залежно від спеціалізації, будуть призначені тому чи іншому підприємству.
Важливо зазначити, що забезпечення комплексного підходу до перевірок – один із пріоритетів нової системи. Тепер, якщо бізнес підпадає під перевірку одразу двома та більше контрольними органами, така перевірка буде здійснюватися в один етап – матиме місце разовий контроль підприємства відповідними органами, що спростить процес перевірки та дозволить уникнути дублювання функцій інспекторів, а отже – і зловживань.
Фокус на клієнта. Для підготовки до перевірки підприємцю більше не потрібно буде вивчати тисячі сторінок законодавчих актів. Замість цього запроваджено практику використання чек-листів – індивідуального переліку конкретних вимог для кожного виду бізнесу. За даним переліком, по-перше, підприємець матиме можливість перевірити власний бізнес: чи все правильно організовано, чи існують на даний момент порушення, які можна було б виправити перед запланованою перевіркою. По-друге, буде чітке розуміння того, що саме перевірятиме контролер – чек-лист чітко обмежує компетенцію того чи іншого органу контролю, що не дозволяє перевірити більше чи менше того, що встановлено переліком.
Окрім чек-листів, новація впроваджує можливість онлайн-скарг, відкриті рейтинги контрольних органів, календар та історію перевірок – ці та інші послуги в межах нової системи перевірок бізнесу будуть доступні та працюватимуть на базі Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).
Кабінет Міністрів України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство фінансів України, Державна регуляторна служба України, Команда підтримки реформ Мінекономіки, Офіс ефективного регулювання, FORBIZ, Офіс реформ КМУ та інші.