• In English
  • Розвиток оборонно-промислового комплексу

    Мета реформи – трансформація оборонно-промислового комплексу України з метою найкращого задоволення потреб сил безпеки та оборони для виконання завдань у поточних і прогнозованих умовах безпекового середовища, сприяння розвитку економіки держави.

    Мета реформування оборонно-промислового комплексу досягається шляхом реалізації наступних стратегічних цілей:

    • Системне та раціональне реформування оборонно-промислового комплексу.
    • Запровадження ефективних механізмів взаємодії між замовниками та підприємствами оборонно-промислового комплексу.
    • Підтримка технічного та технологічного розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу.
    • Інтеграція в світовий ринок озброєння та військової техніки.
    • Підвищення інвестиційної привабливості та покращення фінансового стану підприємств оборонно-промислового комплексу.

    Навіщо щось змінювати?

    Впродовж 25 років з моменту здобуття Україною незалежності оборонно-промисловий комплекс (далі – ОПК) країни поступово набув форми пострадянської моделі, ознаками якої є неналежне реагування на виклики та нездатність реагувати на потреби сил оборони України, високий рівень залежності від бюджетного фінансування, недостатня прозорість та низька фінансова і виконавча відповідальність. 

    Сьогодні близько 300 підприємств, установ і організацій, в яких зайняті понад 250 000 осіб, залучені до створення виробництва озброєння і військової техніки в Україні. Більшість з цих підприємств знаходяться в державній власності та залежать від субсидій з державного бюджету.

    Розвиток ОПК ускладнений через військово-політичну та економічну ситуацію, що виникла внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасовою окупацію РФ частини суверенної території України, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Збройний конфлікт триває в окремих районах Донецької та Луганської областей, де за підтримки РФ діють терористичні угрупування. Також існує потенційна загроза ескалації конфлікту та повномасштабної військової агресії РФ проти України. Конфлікт призвів до прийняття Урядом України рішення про заборону військово-технічного співробітництва з РФ, яка до 2014 року була основним замовником українських товарів військового призначення та подвійного використання за кордоном.

    Саие тому ОПК повинен трансформуватись для задоволення нагальних поточних та майбутніх потреб сил оборони та безпеки України і для зміцнення економічного потенціалу країни. Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2025 року, що наразі розробляється, служитиме «дорожньою мапою» реформ.

    Що передбачає реформа?

    Реформування ОПК здійснюється за наступними напрямами:

    • реформування системи визначення потреб та закупівель ОВТ для потреб оборони, забезпечення максимально можливої публічності процесу, підтримка вітчизняного виробника ОВТ;

    • забезпечення узгодженості військово-технічної та військово-промислової політик, зокрема при розробці та виготовленні сучасних зразків ОВТ, а також космічного призначення;

    • державна підтримка підприємств, продукція яких має значний експортний потенціал;

    • реформа державних підприємств ОПК, перехід до корпоративної моделі управління, створення механізмів залучення інвестицій у галузь;

    • впровадження політики імпортозаміщення та розвиток сучасних технологій при виробництві ОВТ;

    • поглиблення військово-технічного співробітництва з метою залучення міжнародних компаній до інвестування у підприємства ОПК;

    • реформування системи експорту та імпорту товарів військового призначення та подвійного використання;

    • впровадження досягнень НАНУ та інших науково-дослідних інституцій при розробці та виробництві ОВТ, відновлення інституту генеральних конструкторів або впровадження іншої інституції для створення новітніх зразків ОВТ.

    Цілі та завдання 

    Для запровадження ефективної моделі формування та реалізації державної військово-промислової політики:

    • КМУ розробить та впровадить до кінця 2020 року організаційні заходи щодо забезпечення ефективного функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. 

    • КМУ до кінця червня 2021 року створить та забезпечить повноцінне функціонування Агентства з розвитку оборонних технологій.

    • КМУ до кінця 2020 року внесе зміни до Бюджетного кодексу України стосовно створення цільового Державного фонду розвитку оборонно-промислового комплексу України.

    • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику разом з суб'єктом управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі та Фондом державного майна України до кінця 2020 року розробить та затвердить методику визначення непродуктивних і непрацюючих суб’єктів господарювання. За результатами оцінки, суб’єкти господарювання, які визнані непродуктивними, або такими, що не здійснюють господарської діяльності, будуть ліквідовані або приватизовані до кінця 2021 року.

    • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику разом з Радою національної безпеки і оборони України а також із залученням інших, відповідних центральних органів виконавчої влади до кінця 2020 року розробить та затвердить критерії для визначення підприємств, які мають стратегічне значення для національної безпеки та оборони України та визначить, які з них повинні залишатися у державній власності. Інші підприємства оборонно-промислового комплексу, які не мають стратегічного значення до кінця 2021 року будуть приватизовані або ліквідовані відповідно до законодавства.

    • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику до кінця 2020 року розробить та впровадить механізм спрямування коштів, які були отримані внаслідок приватизації підприємств та продажу надлишкового майна до цільового Державного фонду розвитку оборонно-промислового комплексу України.

    • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику разом з КМУ розробить правову базу для впровадження стандартів корпоративного управління державними підприємствами.

    Для гармонізація законодавства України у сфері оборонних закупівель з положеннями Директиви 2009/81/ЄС: 

    • КМУ та інші центральні органи виконавчої влади розроблять та затвердять пакет підзаконних актів задля імплементації Закону України “Про оборонні закупівлі” у терміни визначені його прикінцевими положеннями. 

    Для створення ефективного та гнучкого процесу ціноутворення для продукції, що закуповується без застосування конкурентних процедур: 

    • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику разом із Кабінетом Міністрів України до кінця 2020 року перегляне норми рентабельності у контрактах на закупівлю товарів робіт і послуг оборонного призначення.

    Для забезпечення переходу до стандартів НАТО:

    • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, у тісному співробітництві з Міністерством оборони і Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» до кінця 2020 року розроблять та опублікують план переходу до промислових і технічних стандартів НАТО. 

    Для вдосконалення системи експортного контролю: 

    • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, у тісному співробітництві з Державною службою експортного контролю до кінця 2020 року перегляне порядок ліцензування експорту продукції військового призначення та подвійного використання з метою спрощення експортних процедур для суб'єктів господарювання з одночасним впровадженням всеосяжного процесу перевірки фактичного походження військової продукції, яка експортується.
    • Міністерство оборони України спільно з іншими державними замовниками Державною службою експортного контролю, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, до кінця 2020 року розроблять пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань державного експортного контролю для оптимізації механізмів здійснення державними замовниками з оборонного замовлення та суб'єктами господарювання імпорту товарів військового призначення та подвійного використання. 

    Над реформою працюють 

    РНБО, Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, КМУ, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, Мінекономіки, Міноборони, Мінфін, МЗС, МВС, СБУ, Міносвіти, Національна академія наук, ДК «Укроборонпром», Державне космічне агентство України, Інститут інформатизації та моделювання економіки, ГС «Ліга оборонних підприємств», Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил.