Мета реформи - убезпечення бізнесу та громадян від проявів рейдерства, обману, покращення інвестиційного клімату в державі та збільшення привабливості України для інвесторів завдяки їх впевненості у непорушності прав на відповідні активи.
Подолано системне рейдерство
Відключено від реєстру реєстраторів, які згідно статистики здійснювали 95% рейдерських захоплень. Підвищено відповідальність за порушення в цій сфері, а також кваліфікаційні вимоги до державних реєстраторів.
Державним реєстраторам, які сприяли незаконному заволодінню майном і бізнесом, анулюють доступ до держреєстрів довічно. Доступ державного реєстратора до державних реєстрів здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації.
Оновлено склад Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Створено Офіс протидії рейдерству. Подавати скарги на незаконні реєстраційні дії до Колегії можливо в електронній формі.
У разі встановлення наявних очевидних порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора розгляд скарги здійснюється Мін’юстом невідкладно, без розгляду її колегіально.
Дані заходи значно зменшили кількість шахрайських дій з юридично значущими даними та знизили кількість рейдерських атак на бізнес, разом з тим Колегією забезпечено швидкий та ефективний розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Так, за I півріччя 2020 року Колегією Мін’юсту було розглянуто 1267 скарг у сфері державної реєстрації, серед яких:
• задоволено – 542;
• відмовлено по суті – 725;
• відмовлено з формальних підстав (без розгляду по суті) – 0.
Для порівняння: за аналогічний період 2019 року антирейдерською комісією було розглянуто 1618 скарг, серед яких:
• задоволено - 198;
• відмовлено по суті – 321;
• відмовлено з формальних підстав (без розгляду по суті) – 1099.
Підвищено рівень захищеності прав кредиторів
Забезпечено нормативно-правове врегулювання питань, необхідних для введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства шляхом видання необхідних постанов Кабінету Міністрів України та наказів Мін’юсту.
Забезпечено створення конкурентних і сприятливих умов для організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність) шляхом запровадження продажу майна боржників виключно на електронних аукціонах.
Змінено порядок реєстрації переходу права власності на іпотечне майно (раніше невручення боржнику вимоги кредитора про погашення боргу фактично блокувало державну реєстрацію, чим зловживали боржники та безпідставно відмовлялись від отримання відповідних листів).
Також змінено правила реєстрації місця проживання особи, які були необхідні, аби створити сприятливі умови для подальшого розвитку іпотечного кредитування в Україні, а також удосконалити механізми захисту майнових прав іпотекодержателя та житлових прав іпотекодавця. Так, у разі перебування житла в іпотеці або в довірчій власності, що є одним із способів забезпечення виконання зобов’язань, реєстрація місця проживання особи здійснюється лише за наявності згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. Такі нові правові механізми усунуть перешкоди для звернення стягнення на житло, що перебуває в іпотеці або довірчій власності, та, відповідно, полегшать доступ до іпотечного кредитування.
Розроблено нормативно-правову базу функціонування альтернативних методів вирішення спорів
У Верховній Раді України зареєстровано проєкти Законів України «Про медіацію» (реєстр. № 3504 від 19 травня 2020 року) та «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду» (реєстр. № 3411 від 29 квітня 2020 року).
Незахищеність власників нерухомості, інших вартісних об’єктів та керівників і засновників юридичних осіб від злочинних дій несе загрозу праву власності. Кількість та масштаб рейдерських захоплень зумовлюють серйозну соціальну напругу в суспільстві, змушують підприємців відволікати значні ресурси для захисту своїх інтересів. У таких умовах важко говорити про сприятливий інвестиційний клімат.
Неефективність процедур банкрутства, що проявляється у кількох чинниках, серед яких висока вартість процедур банкрутства (40,5 %) та низький коефіцієнт повернення боргу. Відповідно до даних рейтингу «Doing Business» за відповідні роки, коефіцієнт повернення боргу в Україні з 8,6 у 2015 році зріс всього до 9 у 2019 році, тоді як найкращим показником серед країн у 2019 році є 92,9 у Норвегії.
Ще одним чинником проблеми є значна тривалість процедур банкрутства. Однією з причин цього є вкрай низький рівень автоматизації діяльності арбітражних керуючих та інформаційного забезпечення учасників у справах про банкрутство. Тривалість процедур у 2015-2019 роках не зазнала жодних змін та становила 2,9 року. До прикладу в Ірландії цей показник у 2019 році становив лише 0,4 року, що є найкращим результатом серед усіх країн.
Відсутність практики альтернативного розв’язання спорів, звернень до третейських судів, нормативного регулювання відносин у сфері медіації супроводжує низький рівень довіри учасників спору до використання позасудових способів вирішення спорів. Однією з причин низького рівня використання альтернативних способів є й те, що інституції громадянського суспільства недостатньо обізнані з питань вирішення спорів іншими способами, ніж через суд.
Забезпечення надійної системи державної реєстрації
запровадження ризик-орієнтованої моделі запобігання рейдерським діям;
запровадження можливості здійснення окремих реєстраційних дій в автоматичному режимі без участі державного реєстратора;
спрощення реєстрації філій та представництв іноземних юридичних осіб.
Впровадження ефективних процедур відновлення платоспроможності
скорочення тривалості процедур банкрутства завдяки автоматизації діяльності арбітражного керуючого;
підвищення рівня відновлення платоспроможності суб’єктів господарювання та фізичних осіб у судових процедурах банкрутств;
адаптація законодавства України у сфері банкрутства (неплатоспроможності) до законодавства ЄС.
Збільшення ролі альтернативних методів вирішення спорів
закріплення на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації;
підвищення рівня обізнаності людей щодо способів позасудового врегулювання спорів з використанням медіації;
перезавантаження третейських судів та удосконалення регулювання арбітражів.
Розроблення та подання до Верховної Ради України законопроєктів, які б посилювали захист майнових прав громадян та юридичних осіб, створювали ефективні механізми запобігання проявам рейдерства, а також запроваджували можливість здійснення окремих реєстраційних дій в автоматичному режимі без участі державного реєстратора, спрощення реєстрації філій та представництв іноземних юридичних осіб.
Планується запуск оновленого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якому зокрема створено додаткові механізми контролю та модулі безпеки, що сприятимуть у протидії рейдерству, покращено якість внесення даних про кінцевих бенефіціарних власників шляхом їх чіткого структурування та відокремлення від засновників. Також впровадження оновленого ЄДР відкриє шлях до подальшої інтеграції з іншими реєстрами та системами державних органів в рамках програми діджиталізації, посилення антирейдерських інструментів та впровадженні новітніх інструментів кібербезпеки.
Одним із основних завдань на 2020 рік є удосконалення законодавства у зв’язку з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства. Подання до Верховної Ради України відповідного законопроєкту сприятиме усуненню технічних неузгодженостей та недоліків, врегулюванню суперечливих питань та узгодженню деяких положень Кодексу між собою.
Супроводження у Верховній Раді України законопроєктів, що підвищують рівень довіри громадян до альтернативних способів вирішення спорів та зменшують навантаження на державні суди.
Законодавче закріплення інституту медіації в Україні слугуватиме популяризації процедури вирішення конфліктів (спорів) за результатами досягнутих взаємних домовленостей за допомогою медіатора, які спрямовані на задоволення інтересів сторін конфлікту (спору), а також зменшиться навантаження на державні суди та збільшиться кількість добровільно виконаних судових рішень.
Пріоритетним є удосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів шляхом законодавчих змін, що значно розвантажить судову систему, оскільки до третейського розгляду зросте довіра у сторін договору (розширюється підвідомчість справ, змінюється порядок державної реєстрації третейських судів, розширюються повноваження органів третейського самоврядування).
Також планується розробка законопроєкту щодо удосконалення регулювання арбітражів, метою якого є розвиток системи оперативного та ефективного захисту своїх прав та законних інтересів для резидентів та нерезидентів альтернативним способом вирішення спорів.
Міністерство юстиції України, державне підприємство “Національні інформаційні системи”, PRAVO-JUSTICE, проект Світового Банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в країні», проект «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)».