Реформа інфраструктури

Мета реформи - створення ефективного транспортного комплексу України, інтегрованого у світову транспортну мережу, та забезпечення його безпечного функціонування, досягнення Україною статусу регіонального транспортного хабу, задоволення потреб населення в перевезеннях і покращення умов ведення бізнесу для забезпечення конкурентоспроможності та ефективності національної економіки.

Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура включає розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян.

Ключові результати

Реалізація великих інфраструктурних проєктів:

Проєкт GO Highway (розпочато у 2017 році) – міжнародний проєкт будівництва сучасної автотраси від портів Балтійського моря до портів Чорного моря. Загальна протяжність коридору – 1 746 км. У той час як план становив 4 млрд грн та 99,9 км, у 2019 році було виконано роботи на суму 3 млрд 901,1 млн грн, зокрема у Вінницькій області – 99%, у Київській області – 98%, у Львівській області – 100%, у Одеській області – 93%, у Тернопільській області – 70%, Хмельницькій області – 79%, а в Черкаській області – 100%, що обумовлено економією коштів під час виконання робіт. Введено в експлуатацію 106,4 км.
Проєкт із реконструкції залізничної дільниці Волноваха – Комиш-Зоря – значно збільшилися можливості транспортування вантажів у стратегічному Маріупольському напрямку: пропускна спроможність дільниці Волноваха – Комиш-Зоря збільшилася з 20 пар поїздів на добу у 2016 році до 49 пар поїздів у 2019 році, з яких 42 вантажних, 5 пасажирських, 2 приміських.

Залізниця

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1043 прийнято рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо допуску приватних локомотивів до роботи окремими маршрутами на залізничних коліях загального користування. Реалізація такого проєкту дасть змогу протестувати функціонування майбутнього ринку залізничних перевізників на невеликих дільницях залізничних колій загального користування з мінімальним трафіком пасажирських поїздів, що зменшить ризики щодо безпеки перевезень.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1411 затверджено План заходів з реформування залізничного транспорту.

Авіація

>24 млн пасажирів становив пасажиропотік українських аеропортів у 2019 році.
+30% зросла частка лоукостів у міжнародному сполученні.
29 нових міжнародних маршрутів відкрили іноземні авіакомпанії та 4 міжнародні маршрути – українські авіакомпанії.

Автомобільний транспорт та дорожнє господарство

На відновлення доріг державного значення спрямовано 34,8 млрд грн коштів державного бюджету.
Забезпечено впровадження інтелектуальних транспортних систем, зокрема споруджено майданчики для автоматичного зважування автомобілів у русі WIM 1 (М06), WIM 2 (М-06), WIM 3 (М-03), WIM 6 (М-07), які введено в експлуатацію в режимі конфігурування та первинного збирання даних, а також створено Центр обробки даних, який з 22 листопада 2019 року працює в тестовому режимі та обробляє дані, що надходять із зазначених майданчиків.

Морська та річкова галузь

Розроблено законопроєкт «Про внутрішній водний транспорт» (№ 1182-1-д), який Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу 24.04.2020.

Навіщо щось змінювати?

Реформування транспортної інфраструктури України є важливим з огляду на економіко-географічне положення країни, її стратегічну позицію на перетині транспортних шляхів із Європи в Азію і навпаки, а також між регіонами Балтії/Скандинавії та Чорного моря. Надзвичайно важливе значення інфраструктура має і для внутрішнього розвитку України, зважаючи на потребу забезпечення ефективного, якісного і безперервного транспортного зв’язку між усіма її регіонами. Принципово ключову роль інфраструктура відіграє і в успішному розвитку економіки країни.

Українська транспортна галузь потребує якісної модернізації, підвищення ефективності та конкурентоспроможності, адаптації до європейських норм.

Кінцевою метою реформи є створення ефективного транспортного комплексу України, задоволення потреб населення в безпечних і доступних перевезеннях, покращення умов ведення бізнесу в транспортному секторі, повна інтеграція української національної транспортної мережі в Транс’європейську транспортну мережу.

Що передбачає реформа?

Реформування інфраструктурної галузі здійснюватиметься з урахуванням світових тенденцій, що притаманні розвитку галузі:

використання високотехнологічних та ергономічних транспортних засобів, принципів мультимодальності та інтелектуальних транспортних систем;
застосування альтернативних видів палива, «зелених» видів транспорту, часткова переорієнтація перевезень з автомобільного на внутрішній водний та залізничний транспорт, пріоритетність охорони навколишнього природного середовища;
збільшення частки контейнерних перевезень, інтероперабельність транспортних систем у складі ланцюгів поставок;
прискорення доставки пасажирів та вантажів завдяки швидкісним видам транспорту та розвитку логістики;
зростання ролі «дешевих» авіаперевезень для прямих міжрегіональних сполучень;
розвиток громадського транспорту;
стимулювання в Україні розвитку новітніх транспортних технологій і систем у партнерстві з провідними компаніями світу;
залучення стратегічних інвесторів і партнерів у рамках розвитку державно-приватного партнерства.

1. Авіаційна сфера

Розвиток пасажирської і вантажної авіації є одним із пріоритетів Уряду з огляду на стратегічне географічне положення України та її перспективи як регіонального і міжнародного логістичного центру та транспортного хабу.

Цілями реформування авіаційної галузі є вдосконалення ефективності управління нею, модернізація аеропортової інфраструктури, підвищення її безпеки та приведення у відповідність із міжнародними та європейськими стандартами.

Наразі українські аеропорти часто є технологічно застарілими, термінальні комплекси мають низьку пропускну спроможність, не пристосовані для впровадження новітніх технологій і не доступні для маломобільних груп населення.

Окремим аспектом реформування є дерегуляція та лібералізація авіаційного ринку – Уряд прагне створити умови для вільного розвитку галузі, ширшого доступу на ринок приватних операторів (передусім – «лоукостерів»), впровадження процедури концесії терміналів аеропортів. Такі заходи мають на меті підвищити якість транспортних послуг, створити умови для залучення приватних інвестицій у розвиток термінальної та аеродромної інфраструктури.

Передбачається реконструкція та розвиток регіональних аеропортів шляхом розбудови термінальних пасажирських і вантажних комплексів із мультимодальними технологіями за рахунок їх власників та на умовах державно-приватного партнерства, що забезпечить доступність авіаційних послуг для населення та збільшить мобільність українців як у межах країни, так і за її межами.

Кінцевою метою реформування авіаційної галузі є набуття Україною статусу транзитної держави. Цьому сприятиме підписання та реалізація Угоди про спільний авіаційний простір (САП) з ЄС. Очікується, що запровадження спільного авіаційного простору справить позитивний вплив на галузь, сприятиме збільшенню пасажиро- та вантажопотоку між Україною та ЄС, реалізації трансферного потенціалу країни, залученню бюджетних перевізників на український ринок.

2. Залізнична сфера

Залізниця лишається одним із найпопулярніших в Україні засобів пересування і транспортування вантажів. Утім галузь страждає від технологічного зношення рухомого складу, а діяльність державної залізничної компанії − АТ «Укрзалізниця» − потребує якісних змін.

У зв’язку з цим зусилля Уряду щодо реформування залізничної галузі зосереджені на чотирьох основних напрямах:

удосконалення вітчизняного законодавства та його гармонізація з нормами європейського законодавства, запровадження приватної тяги;
структурна реформа АТ «Укрзалізниця»;
модернізація рухомого складу і розвиток залізничних маршрутів;
впровадження європейських стандартів безпеки на залізниці.

Нормативні зміни, які Уряд впроваджує в залізничній галузі, мають на меті формування на залізничному транспорті сучасних ринкових відносин і посилення його конкурентоспроможності, підвищення ефективності державного управління та регулювання галузі, покращення якості послуг, які надають залізничні підприємства. Фактично реформа залізничної галузі запроваджує нову модель ринку залізничних перевезень, аналогічну європейським залізничним системам.

Структурна реформа АТ «Укрзалізниця» покликана привести структуру компанії у відповідність із європейськими нормами, передусім – організаційно та фінансово розділити всередині неї оператора інфраструктури та перевізника. Таке розділення дасть змогу забезпечити прозорість фінансових потоків усередині компанії, підвищити якість управління, реалізувати один із базових європейських принципів у залізничній галузі – справедливий доступ до інфраструктури – і створить умови для розвитку приватних залізничних перевізників.

Модернізацію рухомого складу залізничної сфери і розвиток залізничних маршрутів має забезпечити збільшення державних інвестицій, а також створення належних умов для приватних інвестицій, що неможливо без належної фінансової прозорості. Важливою потребою є і впровадження європейських стандартів безпеки на залізниці.

Реформа передбачає створення системи державного управління у сфері безпеки на залізничному транспорті відповідно до положень законодавства Європейського Союзу, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію, що допоможе підвищити рівень безпеки перевезень в умовах розвинутої конкуренції на ринку залізничних перевезень.

3. Сфера автомобільного транспорту та дорожнє господарство

Українські дороги потребують проведення масштабного капітального та поточного ремонту, впровадження сучасних механізмів контролю за плануванням і якістю виконання ремонтних робіт, а також за використанням коштів на ці потреби. Для вирішення вказаних питань Уряд впроваджує новітні системи управління, моніторингу та контролю.

Надзвичайно важливим елементом реформування дорожньої сфери є децентралізація управління автомобільними шляхами, передача автомобільних доріг місцевого значення в управління місцевим органам виконавчої влади, впровадження незалежного контролю за якістю будівництва, реконструкції, ремонту і експлуатації автомобільних доріг, створення правового регулювання аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг шляхом незалежної, детальної, системної технічної оцінки інженерних рішень щодо складових автомобільних доріг.

Європейською практикою є чіткий розподіл сфер відповідальності між центральними органами та місцевою владою, що дає змогу забезпечити ефективне розпорядження коштами та якісне утримання і ремонт доріг.

Завдяки впровадженню електронних сервісів для автомобільних перевізників отримання важливих адміністративних послуг в електронній формі можливе цілодобово, а також є змога перевіряти онлайн наявність ліцензії в перевізників. У цілій низці міст уже запроваджено систему автоматизованої оплати проїзду («е-квиток»). Важливим елементом стимулювання розвитку автомобільних перевезень також є впровадження політики Уряду щодо лібералізації ринку транспортних послуг, забезпечення вільної та чесної конкуренції між його учасниками та впровадження сучасних методів і систем контролю за дотриманням законодавства.

Здійснюється децентралізація фінансування ремонтно-будівельних робіт та утримання мережі автодоріг. У 2018 році створено державний дорожній фонд, покликаний забезпечити стабільне фінансування дорожнього господарства та безпеку на дорозі. Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року «Drive Ukraine 2030» передбачає комплексний розвиток автомобільних доріг, будівництво національної мережі автомагістралей із 10 автобанів на умовах концесії, а також розвиток міжнародних транспортних коридорів (як-от міжнародний інфраструктурний проєкт GО Highway).

Окремою проблемою галузі є недобросовісні та безвідповідальні учасники ринку вантажних автоперевезень. Рух перевантажених автомобільних транспортних засобів, вага яких перевищує встановлені допустимі норми, спричиняє руйнацію дорожнього покриття, особливо у літній період. Розв’язати цю гостру проблему планується шляхом збільшення кількості пересувних габаритно-вагових комплексів і впровадження новітньої системи зважування автотранспорту під час руху (Weight-in-Motion, або WiM).

Кінцевою метою перетворень є підвищення безпеки руху, зменшення смертності та травматизму на дорогах, поступове відновлення і вдосконалення експлуатаційних характеристик дорожньої мережі, покращення екологічності автотранспорту, розвиток ринку електромобілів, імплементація норм і стандартів ЄС та інтеграція транспортної системи України в міжнародну європейську транспортну систему.

4. Сфера морського та річкового транспорту

Від ефективності функціонування морських і річкових портів, рівня їх технологічного та технічного оснащення, відповідності системи управління та рівня розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоздатність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку. Попит на перевезення внутрішнім водним транспортом в Україні стабільно зростає, а український морський транспортний комплекс є перспективною галуззю, що має один із найпотужніших потенціалів серед морських держав.

Водночас на заваді розвитку річкового та морського транспорту України стоять недосконала нормативно-правова база, застаріла портова інфраструктура та нестача сучасного флоту. Наявне обладнання українських портів є надто енергоємним, часто з високим ступенем зношення. Глибини в окремих морських портах не відповідають їх паспортним характеристикам, що не дає можливості повною мірою реалізовувати потенціал наявної берегової інфраструктури. При цьому портові збори є вищими, ніж у портах інших держав Чорноморського басейну, що значно знижує їх привабливість та гальмує збільшення обсягів перевезень, у тому числі транзитних. Державні стивідорні компанії не витримують конкуренції з приватними через негнучкість у тарифоутворенні, а також через застарілість портових потужностей і неефективність управління.

Зусилля з реформування річкової та морської галузі України спрямовані передусім на вдосконалення нормативно-правової бази, розроблення нового порядку формування тарифів відповідно до фактичної структури витрат, забезпечення широкого залучення приватних інвестицій у розвиток морських та річкових портових терміналів (зокрема, на принципах державно-приватного партнерства).

Важливою складовою реформування галузі є поступовий відхід держави від стивідорної діяльності та надання в концесію державних стивідорних компаній у морських портах. Цей крок дасть змогу модернізувати інфраструктуру портів та досягти підвищення ефективності діяльності.

Так само важливим є розроблення та затвердження методики розрахунку ставок портових зборів, перегляд їх розміру з урахуванням структури та напрямків вантажопотоків, що позитивно впливатиме на підвищення привабливості морських торговельних портів для користувачів транспортних послуг і створення гарантованого джерела компенсації витрат на відтворення та розвиток портової інфраструктури. Крім того, передбачається переглянути політику сталого фінансування інфраструктури внутрішніх водних шляхів з метою стимулювання розвитку внутрішнього водного транспорту.

Пріоритетами для Уряду є технологічна модернізація портового господарства, забезпечення відповідності фактичних глибин у морських портах України, проведення ремонту та модернізації судноплавних шлюзів України. Необхідними є й нормативні та технологічні зміни, що допоможуть пожвавити вантажні та пасажирські перевезення судноплавними річками України, передусім – річкою Дніпро.

Що вже змінилося завдяки реформі?

Уряд схвалив Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року «Drive Ukraine 2030». Реалізація Стратегії має сприяти перетворенню України на розвинену, високотехнологічну та інноваційну країну завдяки розвитку сфери транспорту та інфраструктури, застосуванню новітніх технологій.

Основні досягнення:

лібералізовано ринок авіаційних перевезень і залучено провідні світові авіакомпанії, у тому числі найбільшого європейського лоукостера Ryanair. Чотири роки поспіль ринок авіаперевезень в Україні зростає на 25-30%. Триває поступова інтеграція авіаційної галузі у внутрішній ринок ЄС та спільний авіаційний простір. У 2019 році пасажиропотік аеропортів України перевищив 24 млн пасажирів. Іноземні авіакомпанії відкрили 29 нових міжнародних маршрутів, українські авіакомпанії − 4 міжнародні маршрути. Продовжується розвиток регіональних аеропортів: добудовується нова злітно-посадкова смуга в аеропорту Одеси, започатковано роботи з реконструкції аеропорту в м. Дніпро, а також розпочато проєктування і будівництво нового аеропорту «Мукачево»;
реалізовано великий національний проєкт у залізничній інфраструктурі. Завершено реалізацію проєкту з реконструкції дільниці Волноваха – Комиш-Зоря, що суттєво збільшило пропускну спроможність на стратегічному Маріупольському напрямку. Уряд активно розвиває залізничне сполучення між Україною та ЄС. У період 2016−2019 років проводився експеримент, який передбачав здійснення процедур державного контролю під час руху поїздів «Інтерсіті+» сполученням Київ – Львів – Перемишль на залізничній ділянці між станціями Львів і Мостиська-2. Зважаючи на успіх експерименту, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 № 1319 було відкрито пункт контролю через державний кордон на станції Львів і таким чином впроваджено на постійній основі відпрацьовані під час експерименту процедури прикордонного та митного контролю, завдяки чому час перебування пасажирів у дорозі скоротився на дві години. Європейський напрямок став користуватися набагато більшим попитом серед українців;
призначено професійних членів до незалежних наглядових рад в АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрпошта» та ДП «Адміністрація морських портів України». Триває лібералізація та оздоровлення цих державних підприємств;
реалізовано низку великих національних проєктів у дорожній інфраструктурі. Запрацював державний дорожній фонд. У 2018 році на відновлення доріг державного значення спрямовано 23,8 млрд грн, у 2019 році − 34,8 млрд грн, у 2020 році передбачено спрямувати 38,01 млрд грн. Завдяки нарощуванню державних інвестицій протяжність відремонтованих та збудованих автомобільних доріг загального користування є найбільшою за останні 14 років;
відбулася децентралізація Укравтодору. Області отримали рекордне фінансування: у 2018 році – понад 11,5 млрд грн на автошляхи і відповідальність за них; у 2019 році – понад 14,6 млрд грн, план на 2020 рік – понад 22,1 млрд грн;
змінено підхід до перевірки якості виконаних дорожніх робіт. Починаючи з 2018 року всі контракти на середні поточні ремонти передбачають гарантію не менше ніж 5 років, на капітальні ремонти – 10 років. У разі виявлення дефектів виконавець робіт має ліквідовувати їх власним коштом;
затверджено Державну цільову економічну програму розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018−2022 роки та Державну програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року;
продовжується реалізація проєкту GО Highway – великого міжнародного інфраструктурного проєкту, що має на меті поєднання портів Чорного та Балтійського морів і входження до європейської транспортної мережі TEN-T. Проєкт передбачає масштабний ремонт дорожньої інфраструктури і створення міжнародного транспортного коридору від західного кордону України через центральні регіони країни до портів Одеси та Миколаєва;
утворена та ефективно функціонує Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація). Головним завданням Морської адміністрації є реалізація державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;
успішно пройдено аудит Міжнародної морської організації;
проведено перші пілотні концесійні конкурси в морському порту Херсон та спеціалізованому морському порту Ольвія;
Україна включена до Транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T) і стає важливим учасником розбудови стратегічного транспортного коридору в сполученні Європа – Азія;
ціла низка українських інфраструктурних проєктів, що передбачені «Drive Ukraine 2030», включені до Індикативного плану розбудови Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). План підготовлено Європейською комісією та Світовим банком з метою розвитку транспортного сполучення в країнах Східного партнерства.

Цілі та завдання

Пріоритети роботи Уряду на 2020 рік у впровадженні реформи інфраструктури:

Реалізація експериментального проєкту з допуску приватних локомотивів до роботи окремими маршрутами на залізничних коліях загального користування.
Проведення структурної реформи АТ «Укрзалізниця», зокрема розмежування діяльності з управління інфраструктурою, вантажними, пасажирськими перевезеннями.
Розроблення та впровадження геоінформаційної системи розподілу пропускної спроможності залізничної інфраструктури (GIS).
Продовження оновлення залізничного рухомого складу та зменшення дефіциту тягового рухомого складу.
Стимулювання розвитку авіаперевезень у межах України.
Розроблення Державної програми з безпеки польотів з метою мінімізації людських втрат, матеріальних, фінансових, екологічних та соціальних збитків
Забезпечення відповідності українських стандартів у галузі безпеки авіації міжнародним вимогам.
Продовження роботи з модернізації наявних та будівництва нових аеропортів.
Проведення капітального ремонту судноплавних шлюзів Дніпровського каскаду, а саме Київського, Канівського, Дніпродзержинського, Каховського
Удосконалення Порядку ведення Реєстру морських портів України в частині спрощення процедури перевірки відомостей та документів, необхідних для внесення суб’єкта господарювання до Реєстру морських портів України.
Упровадження в Україні найвищих міжнародних стандартів праці, зокрема, щодо прав людини, професійного зростання моряків, соціального забезпечення, умов праці моряків, професійної безпеки тощо.
Упровадження спільних із ЄС процедур спрощення доступу моряків на територію країн-членів з метою звільнення на берег, транзиту, переходу на інше судно або повернення на Батьківщину.
Імплементація міжнародно-правових норм у національне законодавство у сферах торговельного мореплавства, морського і річкового транспорту та безпеки судноплавства, забезпечення здійснення Україною як державою порту та державою прапора контролю суднових баластних вод і осадів, управління ними з метою запобігання перенесенню шкідливих водних і патогенних організмів, зведення його до мінімуму й остаточної ліквідації.
Підвищення рівня якості послуг автомобільних перевезень вантажів, зменшення кількості ДТП за участю транспортних засобів, що здійснюють вантажні перевезення, підвищення рівня безпеки на автомобільному транспорті шляхом впровадження ліцензування послуг вантажних перевезень та визначення ліцензійних умов відповідно до європейської практики.
Урегулювання діяльності системи надання суспільно важливих послуг з перевезень пасажирів маршрутами автомобільного, міського електричного транспорту і приміського залізничного транспорту.
Дерегуляція та детінізація ринку таксі та забезпечення надання населенню якісних та безпечних послуг з перевезення пасажирів на таксі та автомобілями на замовлення.
Покращення транспортно-експлуатаційного стану майже 1,5 тис. км автомобільних доріг загального користування державного значення за напрямками міжнародних і національних транспортних коридорів, на підходах до великих міст, дорогах з високою інтенсивністю руху.
Удосконалення процедури стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Урегулювання питання організації та здійснення атестації за професіями «аудитор безпеки автомобільних доріг» та «спеціаліст з перевірки безпеки автомобільних доріг».
Установлення законодавчих підстав для визначення адміністративної та кримінальної відповідальності аудитора безпеки автомобільних доріг та особи, яка проводить перевірку безпеки автомобільних доріг під час здійснення аудиту чи перевірки безпеки автомобільних доріг.
Забезпечення розвитку міського електричного транспорту з метою поліпшення якості надання послуг громадянам у містах шляхом оновлення трамваїв, тролейбусів, вагонів метрополітену та відповідної інфраструктури в містах.
Суттєве зниження рівня смертності внаслідок ДТП, покращення стану безпеки дорожнього руху та транспортної дисципліни його учасників, зниження рівня аварійності на вулично-дорожній мережі держави, зменшення кількості ДТП і тяжкості їх наслідків.
Запровадження та введення в дію автоматичних систем WIM (Weigh-in-Motion) «зважування в русі».
Автоматизація процесу оформлення дозволів на поїздку по територіях іноземних держав під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
Розширення мережі пересувних відділень операторів поштового зв’язку, які надають повний спектр послуг поштового зв’язку.
Забезпечення використання інфраструктури національного оператора поштового зв’язку для доступу населення, яке проживає у сільській місцевості та віддалених населених пунктах, до фінансових послуг.
Розвиток конкуренції на ринку послуг поштового зв’язку.