У 2018 році буде започатковано атестацію українських вишів щодо їх наукової діяльності – це дозволить у майбутньому почати базове фінансування університетської науки за результатами такої атестації. Це рішення сьогодні, 16 січня 2018 року, під час першого засідання ухвалила Національна рада з питань розвитку науки і технологій на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголосила, що базове фінансування на науку для закладів вищої освіти буде не безконтрольним «роздаванням» коштів, а інструментом підтримки найкращих наукових напрямів, які обиратимуть за чіткими, прозорими критеріями.

«Сьогодні університетська наука в Україні отримує близько 10% з коштів, передбачених державним бюджетом на науку. Це на рік близько 15 млн євро – по суті, фінансування на науку одного середнього університету в Європі. Але навіть у таких складних обставинах наша університетська наука уже заробляє гроші. На 1 гривню, вкладену з бюджету, вони зараз заробляють 75 копійок. Можуть більше заробляти, але для цього потрібно обладнання. І це основна проблема, адже наукове обладнання у вишах не оновлювалося з радянських часів. Вирішення цієї проблеми якраз і є одним з головних завдань базового фінансування», – зазначила Лілія Гриневич.

Базове фінансування також допоможе підтримати найактуальніші наукові напрями, залучити до досліджень більше молодих науковців, даватиме ширші можливості для вчених. Так, воно даватиметься на 5 років під розвиток певного наукового напряму.

«Зрозуміло, що базове фінансування повинні отримати найкращі й найбільш ефективні. Для визначення цих найкращих ми збираємося використати механізм державної атестації. Тут існує очевидна проблема: оцінювання наукової ефективності великого класичного університету, де  об’єднано найрізноманітніші напрямки досліджень, може нагадувати відомий процес «визначення середньої температури по палаті». Щоб її вирішити, ми плануємо оцінювати, насамперед, окремі наукові напрямки в університетах – їх передбачається 7», – повідомила Міністр.

МОН уже розробило проект Порядку державної атестації закладів вищої освіти у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності, який також був схвалений під час засідання Нацради. У ньому закладено, що виші оцінюватимуть авторитетні експерти на підставі об’єктивних цифрових показників результативності напрямку за минулі 5 років і його теперішнього потенціалу, наукового звіту за той-таки період і плану розвитку ще на 5 років.

За підсумками оцінки науковий напрям університету відноситимуть до однієї з трьох груп: А – лідери, яким базове фінансування належить пріоритетно; Б – міцні «середняки», які отримуватимуть базове фінансування за наявності коштів; В – ті, які мають значення, насамперед, для навчальної роботи університету, а відтак на базове фінансування претендувати наразі не можуть.

Водночас усі ці групи завжди матимуть змогу претендувати й на конкурсне фінансування.

Нагадуємо, що під час першого засідання Нацради з питань розвитку науки і технологій Володимир Гройсман зазначив, що Уряд може розглянути створення економічних стимулів для залучення коштів бізнесу для фінансування науки.

Довідково

Національна рада з питань розвитку науки і технологій – основний стратегічний орган реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолює Прем’єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об’єднує лідерів наукової спільноти та представників усіх ключових гравців на цьому полі. Вперше в історії України створено орган, який не лише є верховним у сфері громадського контролю наукової діяльності, а й платформою для ефективної взаємодії між науковцями, органами виконавчої влади, представниками бізнесу.

Склад Наукового комітету Нацради на основі конкурсу сформував спеціально створений відповідно до європейської практики Ідентифікаційний комітет з питань науки. До нього увійшли 9 провідних вчених, з яких 3 – представники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені.

Адміністративний комітет Національної ради складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Його склад сформовано на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.

У кожен із комітетів входить по 24 особи.