• In English
  • Колонка Міністра фінансів Сергія Марченка для видання «Економічна правда» (16.12.2021)
    Міністерство фінансів України, опубліковано 16 грудня 2021 року о 09:49

    Міністр фінансів Сергій Марченко у колонці для «Економічної правди» розповів про фактори, які можуть мати визначальний вплив на світову економіку у 2022 році та які ризики врахували при плануванні бюджету України на наступний рік.

    2 грудня народні депутати підтримали Державний бюджет на 2022 рік, а нещодавно Президент підписав бюджет. Цей документ визначатиме наше найближче майбутнє. Він є результат багатомісячної грунтовної роботи. Окрема подяка команді Уряду та Мінфіну. І це не тільки проведення довгих та складних розрахунків, аби бюджет був збалансованим та реалістичним до виконання. Бюджет – це компроміс різних та інколи досить протилежних інтересів, ідей, проектів та перспектив розвитку.

    При підготовці бюджету ми врахували загальносвітові тренди та ризики, які значним чином впливають на економіку України та бюджет-2022.

    По-перше, це продовження впливу пандемії COVID та поява нових штамів коронавірусної хвороби. І як наслідок, небезпека запровадження нових локдаунів і карантинних обмежень, що сповільнює економічне відновлення.

    COVID продемонстрував нам всю слабкість сучасного світу, коли кожна країна практично самостійно бореться із цією загрозою та її наслідками. І тільки ми знову почали насолоджуватися подорожами, як штам «Омікрон» змусив ряд країн закривати свої кордони.

    Згідно з прогнозом МВФ, наступного року зростання глобальної економіки сповільниться до показника у 4,9%, у порівнянні до 5,9% у 2021 році. Швидка вакцинація більшості населення дозволить не тільки врятувати життя, але й попередити загальні локдауни, усунути фактори, що підривають темпи економічного відновлення, дозволить повністю відкрити порти та кордони.

    По-друге, трендом останніх років, який визначатиме перспективи 2022 року, є суттєве зростання ролі держави в економіці. Це зокрема характеризується зростанням дефіцитів бюджетів провідних країн світу, які іноді сягають рівня 10-14% ВВП.

    За останні 60 років існування OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) роль держави в економіці – найвища. Проте, існує відмінність від можливості проведення такої політики в розвинутих країнах та країнах, що розвиваються. Це практика подвійних стандартів: «те, що дозволено іншим, не дозволено тобі». Нажаль, ми не можемо збільшувати дефіцит бюджету через обмежені можливості щодо джерел покриття дефіциту. Наступного року граничний дефіцит бюджету буде знижено та встановлено на рівні 3,5 % ВВП.

    По-третє, нас не може не турбувати перспектива підвищення відсоткових ставок на міжнародних ринках, що впливатиме на вартість залучення ресурсів для України. Причина – безпрецедентно високий рівень інфляції у країнах світу. Наприклад, у США – 6,8%, що є найвищим показником за останні 40 років, у Великій Британії – 4,2% (найвищий показник за 10 років), в країнах Єврозони – 4,9% (історично найвищий показник з 1997 року).

    Причини такого рівня інфляції дискутуються. Але очевидно, що це - COVID, руйнування світових ланцюгів постачання товарів, кадровий голод в окремих секторах економіки. Рівень зайнятості досі залишається нижче доковідного періоду.

    Наступний тренд і причина інфляції – висока вартість традиційних енергоносіїв у світі. У жовтні ціна на газ в Європі досягала позначки у 1900 доларів США за тисячу кубометрів, що стало історичним рекордом. Це відбувається на фоні глобального переходу на «зелену» енергетику та визначатиме бюджетні перспективи 2022 року та наступних років в Україні, оскільки ми знову маємо самостійно вирішувати наші проблеми.

    В тому числі шляхом підвищення податків для галузей, які здійснюють забруднення навколишнього середовища (carbon tax). І резонансний законопроект 5600 – саме про це. Така політика відносно традиційних енергоносіїв є загальносвітовим трендом. На конференції зі зміни клімату COP26 майже 200 країн погодили Glasgow Climate Pact (Кліматичний пакт), метою якого є, зокрема, і зниження рівня викидів в атмосферу.

    Сьогодні у світі існує консенсус щодо мінімального податку для міжнародних корпорацій у розмірі 15% (136 країн вже погодили нововведення з 2023 року), запровадження трансфертного ціноутворення, необхідність обміну податковою інформацією. Це тренди в оподаткуванні, що також визначатимуть основу податкової політики України на найближчі роки.

    Ще один тренд – це старіння населення. За останні 40 років вдвічі збільшилась чисельність населення віком старше 65 років. В Україні частка населення 65+ становить близько 16% активного населення і постійно зростає. Фінансовий прогноз Світового банку для економік світу до 2050 року свідчить, що незабезпеченість пенсійних систем буде становити 400 трлн дол. США.

    На цей виклик потрібно терміново реагувати, тому зараз назріла необхідність проведення пенсійної реформи в частині запровадження другого накопичувального рівня. І спільними зусиллями влади ми вже активно працюємо над реалізацією реформи.

    На вартість та перспективи запозичень України також впливає інформація щодо загрози військового вторгнення з боку Російської Федерації. Також, така ситуація негативно впливає і на інвестиційний клімат. Я постійно запевняю всіх інвесторів - у нас є сучасна та сильна армія, яка здатна захистити суверенітет та територіальну цілісність України.

    Наступний тренд – це зовнішня кон'юнктура 2022 року у порівнянні з 2021. Відбувається сповільнення економічної динаміки однієї з провідних економік світу – Китаю. Це впливає і на Україну. Адже це великий ринок збуту для вітчизняного експорту (14,4% від загального українського експорту у 2020 році). Вже зараз в Китаї спостерігається «перегрів» на ринку нерухомості. І як наслідок китайський будівельний гігант Evergrande під загрозою дефолту. Сукупний борг компанії становить вже сотні мільйонів доларів. А зростання ВВП Китаю у 2022 році передбачається на найнижчому рівні за останні 30 років.

    Разом з цим, окреслені вище виклики та загрози – це нові можливості щодо підвищення економічного зростання та посилення ролі України на міжнародному ринку.