Наше завдання - зробити імплементацію статті 7 Закону «Про освіту» такою, аби кожна дитина незалежно від національності та соціального статусу отримала шанс на розкриття талантів та повноцінний розвиток в Україні. Ні батьки, ні тим більше школа не мають  визначати за дітей, чи будуть вони працювати на полі, чи стануть міністрами, парламентарями або лікарями. Це підкреслила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час круглого столу з педагогами закладів загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин щодо удосконалення методики викладання української мови та розробки нових програм і підручників.

Ця репліка була сказана у відповідь тезі стосовно можливого послаблення вимог до навчальних результатів дітей зі шкіл, де навчання проводиться угорською.

«Хай батьки вирішують, якою мовою та як навчається дитина. Я знаю, що тут з присутніх усі володіють іншими мовами, ви теж володієте - англійською, російською, польською.  Це означає, що можемо освоїти ці мови і можемо виступати. Але треба і то знати, що для кожної особи, яка хоче своє життя робити, потрібно знати мову на такому рівні, на якому має працювати та реалізувати своє життя. Хто піде міністром, в парламент, лікарем чи юристом мають знати мову на іншому рівні, ніж ті, хто буде працювати на наших полях або інших заводах», - висловилась Ілдика Орос, ректорка приватного ВНЗ - Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

Лілія Гриневич також додала, що майбутнє дитини має проектуватись нею у більш свідомому віці, а не поганою школою за замовчуванням, а також зазначила, що не можна розцінювати низькі результати ЗНО дітей як їхню провину - це наслідок поганої державної освіти.

«Коли більше половини дітей, а подекуди три чверті школярів, не складають іспити на елементарному рівні - це діагноз виключно системі. Я знаю, що зараз у багатьох цих дітей більша мотивація поїхати закордон на низькокваліфіковану працю і отримувати певні кошти, але школа й має бути інститутом, що заохочує дітей до більшого», - наголосила Міністр.

Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти повідомив, що навчальні результати ЗНО Закарпатської області, особливо в розрізі окремих національних громад, викликають значне занепокоєння в розрізі фактично всіх предметів.

«Тут є два фактори - освітній та соціальний. Я думаю, що потрібно окремо досліджувати питання підготовки кадрів для школи, і ця проблема потребує окремого розгляду. Якщо повертатися до питання результатів, то теоретична складова тесту з української мови не є такою значною, якою хочуть її сьогодні представити. Містяться також питання на читацьку компетентність, на мовленнєву, які є досить простими. І відповідь навіть лише на ці питання є абсолютно достатньою, аби подолати поріг склав/не склав. При цьому ми бачимо ситуацію, коли близько 62% випускників зі шкіл з угорською мовою навчання цей поріг не долають»,- розповів Вадим Карандій.

Нагадуємо, що в межах робочої поїздки на Закарпаття  Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич вона також зустрілася з головою  Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем, де зауважила, що «низькі освітні шанси дітей з угорської громади вплинуть на якість життя регіону – лише 2 випускники вступили в медичні виші».