Роботу над відкриттям нових ринків збуту Держпродспоживслужба проводить у першу чергу з урахуванням запиту бізнесу. Тому активна позиція суб’єктів господарювання щодо формування чітких пріоритетів дозволить більш ефективно і цілеспрямовано будувати політику держави у питаннях експорту української продукції на міжнародні ринки.

На цьому наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час круглого столу «Розвиток виробництва та експорту м’яса в Україні».

За його словами, у поточному році завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу відбулося розширення географії експортних поставок продукції тваринного походження. Також він наголосив, що кількість українських підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження, збільшилася до 728.

У тому числі за ‎2016-2017 роки було відкрито та відновлено експорт до країн ЄС (молочні продукти), КНР (молочні продукти, яловичина), Ізраїлю (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об’єднаних Арабських Еміратів (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівства Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипту (яловичина), Гонконгу (столове яйце), Чорногорії (м'ясо птиці, мед), Сербії (м'ясо птиці), Боснії та Герцеговина (м'ясо птиці), Лівану і Танзанії (м'ясо птиці та продукти з нього).

На даний час Україна може здійснювати експорт продукції до країн-членів ЄС з 281 українського підприємства. Із цієї кількості 100 підприємств – виробники харчової продукції (молоко та молочні продукти -16, м'ясо птиці - 7, продукти з м'яса птиці - 2, риба та рибопродукти - 20, яйця та яйцепродукти - 2, мед бджолиний - 52, кишкова сировина та коллаген - по 1. Також з 2016 року 5 українських підприємств мають право експортувати до країн Європейського Союзу живих виноградних равликів (охолоджених).

Разом з цим Держпродспоживслужбою веде перемовини з 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

«Це досить прийнятні результати, і ми прагнемо їх постійно покращувати. І у цьому процесі нам потрібен зворотний зв'язок з бізнесом і бізнес-асоціаціями: адже саме ви задаєте тональність нашій роботі у цьому напрямку. Тому просив би чіткіше вибудовувати свої пріоритети як в розрізі товарної лінійки, так і в розрізі країни-призначення, щоб ми могли ці комунікації відстоювати з розумінням пріоритетів бізнесу», - наголосив Володимир Лапа.

Крім того, за його словами, прогресивний бізнес повинен займати активну позицію і у процесі адаптації вітчизняного законодавства до норм і вимог Європейського Союзу.

Він нагадав, що Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС. Кабінет Міністрів уже затвердив стратегію санітарних та фітосанітарних заходів. Недавно Рада Міністрів сільського господарства ЄС затвердила проект змін до Додатку V Угоди про асоціацію, яким передбачено встановити перелік санітарних та фітосанітарних норм ЄС, до яких Україна має намір наблизити своє законодавство. Восени очікується, що це рішення буде прийняте під час засідання Підкомітету санітарних та фітосанітарних заходів у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

«У результаті ми повинні вийти на режим, коли стратегія СФС стане невід’ємною частиною українського законодавства. Питання надзвичайно широке, оскільки торкається як епізоотичного благополуччя, так і вимог до утримання тварин, благополуччя тварин тощо. Тому, зрозуміло, що і бізнесу до цього потрібно готуватися і зі свого боку відстежувати зміни в законодавстві ЄС, бо адаптація - це перманентний процес, який буде відбуватися в України», - наголосив Володимир Лапа.

Разом з цим Володимир Лапа закликав бізнес-спільноту неухильно дотримуватися вимог країн-експортерів: «Якщо є вимоги міжнародних партнерів, то ми повинні забезпечити 100% їх дотримання».