• In English
  • Інна Совсун: МОН разом з громадськістю та експертами обговорює майбутнє освіти
    опубліковано 07 листопада 2014 року о 20:04

    «Концепція розвитку освіти на період 2015-2025 років – не є офіційним документом Міністерства освіти і науки, розроблена зовнішніми фахівцями та запропонована на розгляд освітянській громадськості та експертному середовищу, в тому числі і МОН», - повідомила Перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун під час брифінгу 7 листопада 2014 року.

    За словами Інна Совсун, Міністерство погодилося винести цей документ разом з експертами на обговорення громадськості, щоб спонукати суспільство обговорити бачення майбутнього української освіти.

    Як повідомила Перший заступник Міністра освіти і науки, в концепції експертами пропонується розглянути ймовірність відновлення проекту 12-річної шкільної освіти.

    Інна Совсун звернула увагу, що згідно з документом старшу школу можна буде закінчити або в академічному форматі та мати можливість вступити до ВНЗ, або професійну школу, у форматі професійно-технічного училища. У концепції передбачається варіативність здобуття обов’язкової середньої освіті. Як повідомила Перший заступник Міністра освіти і науки, така система існує у багатьох країнах світу, тому що кількість інформації, яку треба засвоїти, з кожним роком зростає – потрібно більше часу на її засвоєння, здобуття нових навичок та компетенції.

    У концепції розвитку освіти також пропонується нове рішення до атестації вчителів. «Сьогодні атестація не демонструє професійний рівень вчителя, а є заангажованою та особистісною. Тому необхідно відокремити професійного вчителя від тих, хто не повинен залишатися у школі», - зазначила вона.

    Як повідомила Інна Совсун, у документі передбачається приділити більшу увагу питанням інтернаціональності освіти, в першу чергу вищої освіти: залучення іноземних викладачів, публікації тощо.

    За словами Першого заступника Міністра, сьогодні у зв’язку з прийняттям Закону України «Про вищу освіту» вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації втрачають статус ВНЗ. «Якщо у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації особа можна вступати після 9-го класу. За всіма міжнародними класифікаціями, не можна здобувати вищу освіту, не здобувши повну загальну, тому це логічний крок», - підкреслила Інна Совсун.

    Вона зазначила, що прийняття закону «Про професійну освіту» є важливим завданням, бо необхідно визначити також юридичний статус ВНЗ І-ІІ ступенів акредитації.

    У документі концепції також передбачається два ступеня професійної освіти: училища або школи та технікуми або коледжі, які випускатимуть молодших спеціалістів.

    У зв’язку з тим, що у новому Законі «Про вищу освіту» передбачена інша модель щодо державного замовлення: місця розподіляються тим закладам,  куди йдуть найсильніші абітурієнти, то в 2016 році відбудеться природний процес відбору вищих навчальних закладів, що призведе до зменшення кількості їх кількості.  «Ми побачимо ситуацію, коли дрібні ВНЗ не отримають абітурієнтів. Сьогодні абітурієнти приходять до цих вишів, бо там є місця державного замовлення, наявність яких також приваблює контрактників», - зазначила Інна Совсун.