02018R0274 — UA — 29.06.2021 — 002.001
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex. Зазначені офіційні тексти безпосередньо доступні за посиланнями, вставленими у цей документ
Зі змінами, внесеними:
|
|
Офіційний вісник |
||
№ |
сторінка |
дата |
||
M1 |
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИМ РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2020/1547 від 23 жовтня 2020 року |
L 354 |
4 |
26.10.2020 |
►M2 |
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИМ РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2021/1007 від 18 червня 2021 року |
L 222 |
8 |
22.06.2021 |
▼B
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2018/274
від 11 грудня 2017 року
ГЛАВА І
ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Предмет
Цей Регламент встановлює правила застосування регламентів (ЄС) № 1306/2013 та (ЄС) №1308/2013 відповідно стосовно такого:
(a) система дозволів на виноградні насадження;
(b) сертифікація;
(c) реєстр прибуттів і вибуттів;
(d) обов’язкові декларації;
(e) перевірки та аналітичний банк даних про ізотопний аналіз;
(f) повідомлення.
ГЛАВА II
СИСТЕМА ДОЗВОЛІВ НА ВИНОГРАДНІ НАСАДЖЕННЯ
Стаття 2
Дозволи на виноградні насадження
1. Дозволи на виноградні насадження, передбачені у главі III розділу I частини II Регламенту (ЄС) № 1308/2013, надають відповідно до цього Регламенту.
2. Дозволи на виноградні насадження, згадані в параграфі 1, стосуються нових насаджень, повторних насаджень та прав на насаджування, які підлягають конвертації.
3. Дозволи на нові насадження, згадані у статті 64 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, надають на щорічній основі.
Стаття 3
Попередні рішення щодо площ, які планується зробити доступними для нових насаджень
1. Якщо держави-члени вирішують обмежити загальну площу, доступну для нових насаджень, яку планується розподілити у формі дозволів відповідно до статті 63(2) та (3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, вони повинні оприлюднити такі рішення та підстави для них до 1 березня відповідного року.
2. Якщо держави-члени враховують рекомендації професійних організацій або зацікавлених груп виробників, згаданих у статті 65 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, такі рекомендації повинні бути надані з достатнім часом для їх вивчення до ухвалення відповідною державою-членом рішення про обмеження загальної площі, доступної для нових насаджень, згаданої у параграфі 1. Такі рекомендації також повинні бути оприлюднені.
Стаття 4
Критерії надання дозволів на нові насадження
1. Якщо держави-члени вирішують використовувати критерії надання дозволів на нові насадження, встановлені у статті 64(1) та (2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, такі рішення повинні бути оприлюднені до 1 березня відповідного року.
2. Рішення, згадані в параграфі 1, стосуються:
(a) застосування одного чи декількох із критеріїв із переліку в другому підпараграфі статті 64(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, включно з належним обґрунтуванням у випадку, якщо держави-члени вирішують застосувати статтю 64(1)(d) зазначеного регламенту, а також критеріїв, визначених у статті 4(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273;
(b) кількості гектарів, доступних для надання дозволів на національному рівні:
(i) на пропорційній основі;
(ii) згідно з критеріями, перерахованими у статті 64(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, а також у статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273.
3. Якщо держави-члени мають намір застосувати критерії пріоритетності, згадані в пункті (b)(ii) параграфа 2, вони повинні визначити, які з таких критеріїв пріоритетності застосовувати. Держави-члени можуть також вирішити присвоїти різну вагу кожному з вибраних критеріїв пріоритетності. Такі рішення надають державам-членам змогу встановлювати рейтинг окремих заявок на національному рівні на надання кількості гектарів відповідно до пункту (b)(ii) параграфа 2 на основі відповідності таких заявок вибраним критеріям пріоритетності.
Стаття 5
Стандартні правила щодо нових насаджень
1. Якщо держави-члени не оприлюднюють рішень, згаданих у статтях 3 та 4, до 1 березня відповідного року, протягом такого року застосовуватимуться зазначені нижче правила щодо надання дозволів на нові насадження:
(a) доступність дозволів на нові насадження, які відповідають 1% від загальної площі, фактично засадженої виноградом на їхній території, як зазначено у статті 63(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, та без інших лімітів;
(b) пропорційний розподіл гектарів серед усіх заявників, які відповідають встановленим критеріям, на основі площі, щодо якої вони звернулися за дозволом, якщо заявки перевищують надану в доступ площу.
2. Держави-члени повинні забезпечити оприлюднення інформації про правила, застосовні до надання дозволів у тому чи іншому році відповідно до параграфа 1.
Стаття 6
Подання заявок на нові насадження
1. Після оприлюднення рішень, згаданих у статтях 3 та 4, або інформації про правила, застосовні до надання дозволів у тому чи іншому році, як зазначено у статті 5(2), та не пізніше 1 травня держави-члени повинні відкрити строк для подання окремих заявок тривалістю щонайменше один місяць.
2. У заявках повинні бути вказані конкретні розмір і розташування площі в межах господарства заявника, щодо якої заявник запитує дозвіл.
Якщо не ухвалено рішення про ліміти або про застосовні критерії відповідно до статей 3 та 4, держави-члени можуть звільнити заявників від вимоги вказувати в заявці конкретне розташування площі в межах господарства заявника, щодо якої заявник запитує дозвіл. Держави-члени можуть вимагати від заявників додаткової інформації, якщо вона є релевантною для реалізації системи дозволів.
3. Якщо держави-члени вирішують використати певні критерії для надання дозволів на нові насадження відповідно до статті 4, застосовують зазначені нижче правила:
(a) критерії прийнятності, згадані у статті 64(1)(c) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та у статті 4(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273: заявники повинні вказати продукт(-и) виноградарства, які вони мають намір виробляти на площі(-ах) із новими насадженнями, із зазначенням того, чи має заявник намір виробляти один чи декілька із зазначених нижче продуктів:
(i) вина з охоронюваною назвою місця походження («PDO»);
(ii) вина з охоронюваним географічним зазначенням («PGI»);
(iii) вина без географічного зазначення, в тому числі із зазначенням винного сорту винограду;
(b) критерій пріоритетності, згаданий у статті 64(2)(e) Регламенту (ЄС) № 1308/2013: у заявках повинна бути вказана інформація про економічний характер, що вказує на економічну сталість відповідного проєкту на основі однієї чи декількох зі стандартних методологій фінансового аналізу проєктів інвестицій у сільське господарство, згаданих у частині Е додатка ІІ до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273;
(c) критерій пріоритетності, згаданий у статті 64(2)(f) Регламенту (ЄС) № 1308/2013: у заявках повинна бути вказана інформація про економічний характер, що вказує на потенціал до підвищення конкурентоспроможності на основі чинників, встановлених у частині F додатка ІІ до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273;
(d) критерій пріоритетності, згаданий у статті 64(2)(g) Регламенту (ЄС) № 1308/2013: у заявках повинна бути вказана інформація, що вказує на потенціал до покращення продуктів із географічними зазначеннями на основі однієї або декількох із умов, встановлених у частині G додатка ІІ до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273;
(e) критерій пріоритетності, згаданий у статті 64(2)(h) Регламенту (ЄС) № 1308/2013: у заявках повинна бути вказана інформація, яка свідчить про те, що розмір господарства заявника станом на момент подання заявки відповідає пороговим значенням, які встановлюють держави-члени на основі положень, встановлених у частині H додатка ІІ до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273;
(f) якщо держави-члени вимагають від заявників взяти на себе зобов’язання, згадані в частинах А та В додатка І та частинах A, B, D, E, F, G і пункті II частини I додатка II до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 стосовно відповідних критеріїв, у заявках повинні бути зазначені такі зобов’язання.
Якщо будь-які дані, згадані в пунктах (a)–(f) першого підпараграфа, можуть бути зібрані безпосередньо державами-членами, держави-члени можуть звільнити заявників від вимоги вказувати такі дані у своїх заявках.
4. Після закінчення строку для подання заявок, зазначеного в параграфі 1, держави-члени повинні поінформувати заявників, які не відповідають встановленим критеріям, про неприйнятність їхніх заявок згідно з рішенням про критерії прийнятності, ухваленим державами-членами відповідно до статті 4. Такі заявки не допускають до участі в наступних етапах процедури.
Стаття 7
Надання дозволів на нові насадження
1. Якщо загальна площа, охоплена прийнятними поданими заявками, не перевищує наданих(-ої) в доступ площ(-і) відповідно до статті 3(1), держави-члени надають дозволи в повному обсязі, запитаному виробниками.
2. Якщо загальна площа, охоплена прийнятними поданими заявками, перевищує надані(-у) в доступ площі(-у) відповідно до статті 3(1), держави-члени застосовують процедуру відбору, встановлену в додатку І.
Держави-члени повинні не пізніше 1 серпня надати дозволи за вибраними заявками на основі результатів процедури відбору, згаданої в першому підпараграфі. Якщо прийнятні заявки задоволено не в повному обсязі, заявники повинні бути поінформовані про причини такого рішення.
3. Якщо наданий дозвіл охоплює менше 50% від площі, запитаної у відповідній заявці, заявник може відмовитися від такого дозволу протягом одного місяця з дати надання такого дозволу.
У випадку, зазначеному в першому підпараграфі, на заявника не накладають адміністративних санкцій, згаданих у статті 62(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013. Держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що відповідну кількість гектарів надають у доступ у тому самому році, не пізніше 1 жовтня, за дозволами, які належить надати заявникам, яким було надано лише частину площі, яку вони запитували, за результатами процедури відбору, згаданої в параграфі 2, та які не відмовилися від відповідних дозволів.Держави-члени можуть також ухвалити рішення про надання в доступ таких гектарів у наступному році на додаток до 1% від загальної площі, засадженої виноградом, як передбачено у статті 63(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.
Стаття 8
Обмеження щодо надання дозволів на повторні насадження
1. Якщо держави-члени ухвалюють рішення про обмеження надання дозволів на повторні насадження в районах, придатних для виробництва вин із PDO або PGI, відповідно до статті 66(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та статті 6 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, вони повинні оприлюднити такі рішення до 1 березня.
Професійні організації або зацікавлені групи виробників, згадані у статті 65 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, повинні надати рекомендації для врахування державою-членом відповідно до статті 66(3) з достатнім часом для їх вивчення до ухвалення рішення, згаданого в першому підпараграфі. Відповідна держава-член повинна оприлюднити такі рекомендації.
2. Рішення, згадані в параграфі 1, діють протягом одного року з дати їх оприлюднення.
Якщо рекомендацію від професійної організації або зацікавленої групи виробників надано на період, що перевищує один рік, але не перевищує трьох років, як передбачено в другому підпараграфі статті 65 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, такі рішення також можуть діяти протягом періоду до трьох років.
Якщо такі професійні організації або зацікавлені групи виробників не подають відповідних рекомендацій із достатнім часом для їх вивчення, як передбачено в параграфі 1, або якщо держави-члени не оприлюднюють відповідних рішень до 1 березня, держави-члени автоматично дозволяють повторне насаджування, як передбачено у статті 9.
Стаття 9
Процедура надання дозволів на повторні насадження
1. Заявки на отримання дозволу на повторі насадження, згадані у статті 66(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, можуть бути подані в будь-який час протягом того самого виноробного року, в якому відбулося викорчовування. Однак держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що заявки на отримання дозволів на повторні насадження можуть бути подані до кінця другого виноробного року після виноробного року, в якому відбулося викорчовування. Якщо цих строків не дотримано, держави-члени не надають дозволу на повторне насаджування.
У заявках повинні бути вказані конкретні розмір і розташування викорчуваних(-ої) площ(-і) та площ(-і), які(-у) планується повторно засадити, в межах одного й того самого господарства заявника, стосовно якого запитують дозвіл. Якщо не було ухвалено жодного рішення щодо обмежень відповідно до статті 8, а заявник не взяв на себе жодних зобов’язаних, згаданих у пункті (2)(b) частини А та пункті (2)(b) частини В додатка І до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 та в пункті (4) частини B й частині D додатка II до того самого делегованого регламенту, держави-члени можуть звільнити заявників від вимоги вказувати в заявці конкретне розташування площ(-і), на повторне насаджування на яких(-ій) запитують дозвіл. Держави-члени можуть вимагати від заявників додаткової інформації, якщо вона є релевантною для реалізації системи дозволів.
Держави-члени автоматично надають дозволи протягом трьох місяців із дати подання заявок. Однак держави-члени можуть вирішити застосувати строки, зазначені у статтях 6 та 7, для подання заявок та надання дозволів на нові насадження відповідно.
2. Якщо площа, на якій планується повторне насаджування, відповідає викорчуваній площі або якщо ухвалено рішення про застосування обмежень відповідно до статті 8(1), може бути застосована спрощена процедура на національному рівні або стосовно певних площ у межах території держави-члена. У такому випадку можна вважати, що дозвіл на повторне насаджування надано в дату, коли відповідну площу було викорчувано. Для цього відповідний виробник повинен до кінця виноробного року, в якому було виконано викорчовування, надати повідомлення ex post, яке слугує заявкою на отримання дозволу.
3. Заявки на отримання дозволу на повторі насадження, згадані у статті 66(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, можуть бути подані в будь-який час протягом року.
У заявках повинні бути вказані конкретні розмір і розташування площ(-і), які(-у) планується викорчувати, та площ(-і), які(-у) планується повторно засадити, в межах одного й того самого господарства заявника, стосовно якого запитують дозвіл. У заявках також може бути вказане зобов’язання викорчувати ділянку, засаджену виноградом, щонайпізніше до кінця четвертого року з дати насадження нового винограду. Держави-члени можуть вимагати від заявників додаткової інформації, якщо вона є релевантною для реалізації системи дозволів.
Держави-члени автоматично надають дозволи протягом трьох місяців із дати подання заявки. Однак держави-члени можуть вирішити застосувати строки, зазначені у статтях 6 та 7, для подання заявок та надання дозволів на нові насадження відповідно.
Стаття 10
Процедура надання дозволів відповідно до перехідних положень
1. Якщо, відповідно до другого підпараграфа статті 68(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, держави-члени вирішили продовжити строк для подання запиту на конвертацію прав на насаджування в дозволи після 31 грудня 2015 року та оприлюднили таке рішення до 14 вересня 2015 року, виробник може подати такі запити на конвертацію в будь-який час до закінчення строку, встановленого державами-членами в такому рішенні.
У заявках повинні бути вказані конкретні розмір і розташування площі в межах господарства заявника, щодо якої запитують дозвіл. Держави-члени можуть звільнити заявників від вимоги вказувати в заявці конкретне розташування площі в межах господарства заявника, щодо якої запитують дозвіл. Держави-члени можуть вимагати від заявників додаткової інформації, якщо вона є релевантною для реалізації системи дозволів.
2. Держави-члени автоматично надають дозволи після перевірки дійсності прав на насаджування, конвертацію яких запитано відповідно до параграфа 1. Період між поданням заявки на конвертацію та наданням дозволів не повинен перевищувати трьох місяців.
Стаття 11
Зміна конкретної площі, стосовно якої надають дозвіл
У належним чином виправданих випадках держави-члени можуть, на запит заявника, ухвалити рішення про те, що насаджування винограду може бути виконане на площі в межах господарства, яка відрізняється від конкретної площі, стосовно якої було надано дозвіл, за умови, що така нова площа має такий самий розмір у гектарах і що дозвіл ще дійсний відповідно до статті 62(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.
Перший параграф не застосовний, якщо дозволи надано на підставі відповідності конкретним критеріям прийнятності або пріоритетності, пов’язаним із розташуванням, указаним у заявці, а в запиті на внесення змін указано нову конкретну площу за межами такого розташування.
ГЛАВА III
СЕРТИФІКАЦІЯ ВИННИХ ПРОДУКТІВ
Стаття 12
Процедура й технічні критерії, застосовні до сертифікації
1. Процедура сертифікації, схвалення та верифікації вина без PDO або PGI відповідно до статті 120(2)(a) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 вимагає надання адміністративного підтвердження достовірності інформації про винний(-і) сорт(-и) винограду або рік збору врожаю, які вказано на етикетці або зазначено в представленні відповідних вин.
Крім того, держави-члени можуть ухвалити рішення про:
(a) тестування органолептичних властивостей вина, пов’язаних із ароматом і смаком, щоб пересвідчитися в тому, що основні характеристики вина відповідають винному(-им) сорту(-ам) винограду, використаному(-им) в анонімних зразках;
(b) аналітичне тестування у випадку вина, виробленого з одного винного сорту винограду.
Процедуру виконують у державі-члені, в якій вироблено вино. У випадку сумішей вин із різних держав-членів, зазначених у статті 120(2)(c) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, сертифікація може бути виконана будь-якою з відповідних держав-членів.
2. Сертифікацію виконують шляхом проведення вибіркових перевірок на основі ризиків відповідно до статей 36 та 37 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 та глави VI цього Регламенту.
Витрати на сертифікацію покладаються на операторів, які проходять таку сертифікацію, якщо держави-члени не ухвалять іншого рішення.
3. Оператори, які займаються реалізацією винних продуктів, які були вироблені, перероблені або розлиті такими операторами, отримують визнання й дозвіл від компетентних органів держав-членів сертифікувати походження, характеристики, рік збору врожаю або винний(-і) сорт(-и) винограду відповідно до статей 11 та 12 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 під наглядом компетентних органів, призначених відповідно до статті 146 Регламенту (ЄС) № 1308/2013.
ГЛАВА ІV
РЕЄСТР ПРИБУТТІВ І ВИБУТТІВ
Стаття 13
Зміст і форма реєстру
1. Оператори, від яких вимагається ведення реєстру прибуттів і вибуттів, який у цій главі іменований «реєстр», повинні фіксувати:
(a) прибуття та вибуття кожної партії винних продуктів, зазначених у статті 147(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, до та з їхнього об’єкту;
(b) категорію продукту, визначену у статті 14;
(c) операції, визначені у статті 29 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, якщо вони відбуваються на їхньому об’єкті.
Стосовно кожної примітки в реєстрі оператори, згадані в першому підпараграфі, повинні бути здатними надати один із супровідних документів, зазначених у статті 10 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, або будь-який інший комерційний документ, який супроводжував відповідне відправлення.
2. Такий реєстр повинен мати одну із зазначених нижче форм:
(a) фіксовані аркуші з послідовною нумерацією;
(b) електронний запис, представлений відповідно до детальних правил, встановлених компетентними органами;
(c) прийнятна сучасна система обліку, схвалена компетентними органами;
(d) збірка супровідних документів із зазначенням дати, коли їх було оформлено або прийнято торговцями.
Однак держави-члени можуть передбачити, що реєстр, який ведуть виробники, може мати форму приміток на звороті декларацій про виробництво, запаси або врожай, передбачених у главі VI Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273.
Стаття 14
Продукти, які вносять до реєстру
1. Стосовно продуктів, які вносять до реєстру, окремі записи роблять стосовно:
(a) кожної з категорій із переліку в частині II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013, розрізняючи:
(i) кожне вино з PDO і продукти, призначені для перероблення в таке вино;
(ii) кожне вино з PGI і продукти, призначені для перероблення в таке вино;
(iii) кожне вино, не охоплене PDO або PGI, вироблене з одного винного сорту винограду, та продукти, призначені для перероблення в таке вино, з використанням класифікації такого винного сорту винограду, ухваленої державою-членом відповідно до статті 81 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, та із зазначенням року збору врожаю;
(iv) кожне вино, не охоплене PDO або PGI, вироблене з двох або декількох винних сортів винограду, та продукти, призначені для перероблення в таке вино, із зазначенням року збору врожаю;
(v) кожен продукт, який не відповідає енологічним практикам та обмеженням, передбаченим у статті 80 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 або в Регламенті (ЄС) № 606/2009, та який підлягає знищенню відповідно до статті 10 Регламенту (ЄС) № 606/2009;
(b) кожного із зазначених нижче продуктів, які утримують для будь-яких цілей:
(i) цукроза;
(ii) концентроване виноградне сусло;
(iii) ректифіковане концентроване виноградне сусло;
(iv) продукти, які використовують для підвищення кислотності;
(v) продукти, які використовують для зниження кислотності;
(vi) спирти, дистильовані з вина;
(vii) кожен побічний продукт винних продуктів, який підлягає утилізації відповідно до секції D частини II додатка VIII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 і статей 14a та 14b Регламенту (ЄС № 606/2009, із зазначенням того, чи це стосується доставки для дистиляції, виробництва оцту або специфічного використання, яке не передбачає виробництво вина.
2. Як відступ від параграфа 1(a), різні вина з PDO або PGI, які розлито в резервуари об’ємом не більше 60 літрів, які марковано відповідно до законодавства Союзу, які отримано від третьої сторони та які утримують для продажу, можуть бути відображені в одному й тому самому записі за умови, що прибуття та вибуття кожного вина з PDO або PGI відображають окремо.
3. У реєстрі відображають припинення використання PDO або PGI. Відповідні продукти переносять до одного із записів щодо вин без PDO або PGI.
Стаття 15
Інформація про винні продукти, що підлягають внесенню до реєстру
1. Стосовно кожного прибуття або вибуття продуктів, зазначених у статті 14(1)(a), у реєстрі повинні бути зазначені такі дані:
(a) номер партії продукту [якщо такий номер існує], який вимагається згідно з правом Союзу або національним правом;
(b) дата операції;
(c) кількість, яка прибула або вибула;
(d) відповідний продукт, описаний згідно з відповідним правом Союзу або національним правом;
(e) покликання на супровідний документ або сертифікат, який супроводжує або супроводжував відповідне відправлення згідно зі статтями 10, 11 та 20 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, крім випадків, згаданих у статті 9 зазначеного регламенту.
2. Для вин, згаданих у пунктах 1–9, 15 та 16 частини ІІ додатка VII до Регламенту (ЄС) №1308/2013, запис у реєстрі, який ведуть оператори, повинен містити необов’язкові відомості, визначені у статті 120 того самого регламенту, за умови, що вони відображені в маркованні або планується відобразити їх у маркованні.
3. Резервуари для зберігання вин, згадані в параграфі 2, ідентифікують у реєстрі із зазначенням їхнього номінального об’єму. На резервуарах також повинні бути зазначені відповідні дані, яких вимагають держави-члени, щоб дати змогу компетентним органам ідентифікувати їх вміст із використанням реєстру.
Однак у випадку резервуарів об’ємом 600 літрів або менше, які наповнено одним і тим самим продуктом і які зберігають разом в одній і такій самій партії, замість окремих резервуарів може бути маркована ціла партія за умови, що вона чітко відокремлена від інших партій.
4. У випадках попередніх відправлень продукту до реєстру вносять покликання на документ, на підставі якого продукт раніше перевозили.
Стаття 16
Інформація стосовно операцій, як підлягають внесенню до реєстру
1. Стосовно кожної з операцій, визначених у статті 29 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, до реєстру вносять такі дані:
(a) виконані операції;
(b) у випадку операцій, згаданих у пунктах (a), (b) та (c) статті 29(2) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273:
(i) дата операції;
(ii) характер і кількість використаних продуктів;
(iii) кількість продукту, отриманого в результаті операції, включно зі спиртом, виробленим у результаті коригування вмісту спирту у вині, та кількістю цукру, що міститься в цукровому розчині, який вилучають із початкового сусла;
(iv) кількість продукту, використаного для підвищення міцності за часткою спирту, підвищення кислотності та зниження кислотності й підсолоджування;
(v) опис продуктів до та після виконання операції згідно з відповідним правом Союзу або національним правом;
(c) знаки на резервуарах, в яких продукти, внесені до реєстру, утримували до виконання операції та утримують після виконання операції;
(d) у випадку розливання — кількість одиниць заповненої тари та її вміст;
(e) у випадку розливання за договором — назва й адреса розливальника.
2. Якщо продукт переходить до іншої категорії без проходження однієї з операцій, згаданих у статті 29 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, зокрема у випадку бродіння виноградного сусла, до реєстру вносять кількість і тип продукту, який отримують після такої зміни.
Стаття 17
Інформація стосовно ігристих вин і лікерних вин, як підлягають внесенню до реєстру
1. Стосовно виробництва ігристого вина реєстр повинен містити зазначену нижче інформацію для кожного приготовленого кюве:
(a) дата приготування;
(b) дата розливу для всіх категорій якісного ігристого вина;
(c) об’єм кюве й опис, об’єм і фактична й потенційна міцність за часткою спирту кожного з його складників;
(d) кількість використаного тиражного лікеру;
(e) кількість експедиційного лікеру;
(f) кількість отриманих одиниць тари із зазначенням, залежно від випадку, типу ігристого вина, з використанням терміна, пов’язаного із залишковим вмістом цукру в ньому, якщо такий термін зазначено на етикетці.
2. Стосовно виробництва лікерного вина реєстр повинен містити зазначену нижче інформацію для кожної партії в процесі приготування:
(a) дата додання будь-якого з продуктів із переліку в пункті (3)(e) та (f) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013:
(b) тип та об’єм доданого продукту.
Стаття 18
Інформація про конкретні продукти, що підлягають внесенню до реєстру
1. В окремих записах щодо продуктів, зазначених у статті 14(1)(b), стосовно кожного продукту повинна міститися така інформація:
(a) у випадку прибуття:
(i) назва й адреса постачальника із зазначенням, у відповідних випадках, документа, що супроводжує перевезення продукту;
(ii) відповідна кількість;
(iii) дату прибуття;
(b) у випадку вибуття:
(i) відповідна кількість;
(ii) дата використання або вибуття;
(iii) у відповідних випадках — назва й адреса одержувача.
2. Стосовно побічних продуктів або винних продуктів, вибуття яких планується відповідно до статей 14a(2) та 14b Регламенту (ЄС) № 606/2009, у реєстрі відображають кількість, яка була оцінена відповідними операторами відповідно до статті 14a того самого регламенту.
Стаття 19
Втрати та особисте або сімейне споживання
1. Держави-члени повинні визначити максимально допустимий відсоток втрат у результаті випаровування під час зберігання на складі, переробних операцій або в разі зміни категорії продукту.
2. Володілець реєстру повинен звітувати про втрати в письмовій формі протягом строку, встановленого державами-членами, перед компетентним органом для відповідної території, якщо фактичні втрати перевищують:
(a) під час перевезення — допустимі відхилення, зазначені в пункті 2.1(d) частини B додатка V до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273; та
(b) у випадках, згаданих у першому параграфі, — максимальний відсоток, встановлений державами-членами.
Компетентний орган, згаданий у першому підпараграфі, повинен вживати необхідних заходів для розслідування випадків таких втрат.
3. Держави-члени повинні визначити, яким чином вносити до реєстру дані щодо:
(a) особистого споживання виробником та його сім’єю;
(b) будь-яких випадкових змін в об’ємі продуктів.
Стаття 20
Терміни для внесення даних до реєстру
1. Дані, зазначені у статті 14(1)(а) та статтях 15 і 19, повинні вносити до реєстру:
(a) у випадку прибуття — не пізніше наступного робочого дня після одержання; та
(b) у випадку втрат, особистого чи сімейного споживання або вибуття — не пізніше третього робочого дня після визнання, споживання або відвантаження.
2. Дані, зазначені у статті 29(1) та (2) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 та у статтях 16 та 17 цього Регламенту, повинні вносити до реєстру:
(a) не пізніше наступного робочого дня після операції; та
(b) у випадку збагачення — в той самий день.
3. Дані, зазначені у статті 14(1)(b) та статті 18 цього Регламенту, повинні вносити до реєстру:
(a) у випадку прибуття та вибуття — не пізніше наступного робочого дня після одержання або відвантаження; та
(b) у випадку використання — в день використання.
4. Однак держави-члени можуть дозволити довші строки, які не перевищують 30 днів, зокрема у випадку використання комп’ютеризованих реєстрів, за умови, що все-таки існує можливість перевірки прибуттів, вибуттів та операцій, згаданих у статті 29(1) та (2) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 в будь-який час на основі інших супровідних документів та що такі документи компетентні органи вважають достовірними.
Стосовно операцій зі збагачення, згаданих у статті 29(2)(b) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, держави-члени можуть вимагати їх внесення до реєстру до виконання операції зі збагачення.
5. Як відступ від параграфів 1, 2 та 3, вибуття одного й того самого продукту можуть фіксувати в реєстрі у формі місячного підсумку, якщо продукт фасують виключно в резервуари з номінальним об’ємом 10 літрів або менше з одноразовим закупорювальним пристроєм, як зазначено у статті 9(1)(e)(i) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273.
Стаття 21
Закриття реєстру
Реєстр закривають шляхом складання річного балансу один раз на рік у дату, яку визначають держави-члени. У контексті річного балансу проводять інвентаризацію запасів. Існуючі запаси переносять на наступний річний період. У реєстрі їх відображають як прибуття у дату після дати річного балансу. Якщо в річному балансі відображено різниці між запасами, зафіксованими в результаті складення балансу, та існуючими запасами, роблять відповідну примітку про це в закритій бухгалтерській книзі.
ГЛАВА V
ДЕКЛАРАЦІЇ
Стаття 22
Декларації про виробництво
1. Виробники повинні подавати декларацію про виробництво, згадану у статті 31 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, стосовно виробництва в поточному виноробному році до 15 січня кожного року. Держави-члени можуть встановити ранішу дату або, у випадку пізніх врожаїв і конкретних виробництв вина, дату не пізніше 1 березня.
2. Декларація про виробництво, зазначена у параграфі 1, повинна містити принаймні таку інформацію:
(a) ідентифікаційні дані виробника;
(b) місце, де утримують продукти;
(c) категорія продуктів, використаних для виробництва вина: виноград, виноградне сусло (концентроване, ректифіковане концентроване або частково зброджене) або молоді вина в процесі бродіння;
(d) назва й адреса постачальників;
(e) площі, які засаджені виноградом для цілей виробництва, в тому числі для експериментальних цілей, та з яких походить виноград, виражені в гектарах та із зазначенням розташування ділянки виноградника;
(f) об’єм, виражений у гектолітрах або 100 кг, винних продуктів, отриманих із початку виноробного року та утримуваних станом на дату декларації, із розподілом за кольором (червоне/рожеве або біле), категорією використаних продуктів (виноград, молоде вино в процесі бродіння, сусло, в тому числі частково зброджене, але за винятком концентрованого й ректифікованого концентрованого) і одним із таких типів:
(i) вино з PDO;
(ii) вино з PGI;
(iii) сортове вино без PDO/PGI;
(iv) вино без PDO/PGI;
(v) усі інші продукти виноробного року, включно з концентрованим суслом, ректифікованим концентрованим суслом.
Держави-члени можуть дозволити подання однієї декларації на одну виноробну установу.
3. Кількість вина, яку потрібно вказувати в декларації про виробництво, становить загальну кількість, отриману після завершення основного спиртового бродіння, в тому числі винного осаду.
Щоб конвертувати кількість продуктів, які не є вином, в гектолітри вина, держави-члени можуть установити коефіцієнти згідно з об’єктивними критеріями, які є релевантними для такої конверсії. Держави-члени повинні повідомити Комісію про такі коефіцієнти разом із повідомленнями, згаданими в пункті 8 додатка ІІІ до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2017/1185.
4. Держави-члени повинні вимагати від збирачів і торговців, які реалізують продукти, призначені для виробництва вина, надавати виробникам дані, необхідні для заповнення декларацій про виробництво.
Стаття 23
Декларації про запаси
1. Виробники, переробники, розливальники й торговці повинні подавати декларацію про запаси, згадану у статті 32 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, до 10 вересня. Держави-члени можуть встановити ранішу дату.
2. Така декларація повинна містити принаймні таку інформацію:
(a) ідентифікаційні дані виробників, переробників, розливальників або торговців;
(b) місце, де утримують продукти;
(c) стосовно вин — загальні запаси з розподілом за кольором (червоне/рожеве або біле), типом вина (з PDO, з PGI, сортове без PDO/PGI або без PDO/PGI), походженням (із Союзу або третіх країн) і типом володільця запасів (виробник або торговець);
(d) стосовно сусла — загальні запаси з розподілом за кольором (червоне/рожеве або біле), типом виноградного сусла (концентроване, ректифіковане концентроване чи інше) і типом володільця запасів (виробник або торговець).
Винні продукти Союзу, вироблені з винограду, зібраного протягом того самого календарного року, в такій декларації не відображають.
Стаття 24
Декларації про врожай
1. Якщо держава-член вимагає подання декларації про врожай, згаданої у статті 33(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, збирачі повинні подавати таку декларацію до 15 січня. Держави-члени можуть встановити ранішу дату або, у випадку пізніх врожаїв, дату не пізніше 1 березня.
2. Така декларація повинна містити принаймні зазначену нижче інформацію з розподілом за категоріями, встановленими в пункті 1.2(3) додатка III до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273:
(a) ідентифікаційні дані збирача (згідно з інформацією, яка вимагається в пункті 1.1(1) додатка III до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273);
(b) площа, яку засаджені виноградом для цілей виробництва (в гектарах та із зазначенням розташування ділянки виноградника);
(c) кількість зібраного винограду (у 100 кг);
(d) призначення винограду (у гектолітрах або 100 кг):
(i) вироблено вино декларантом як виробником;
(ii) доставлено до кооперативної виноробні (як виноград або сусло);
(iii) продано виробнику вина (як виноград або сусло);
(iv) інше призначення (як виноград або сусло).
Стаття 25
Повідомлення та централізація інформації
Інформацію, що міститься в деклараціях про виробництво й запаси відповідно до статей 22 та 23, в деклараціях про врожай відповідно до статті 24 цього Регламенту та в деклараціях про оброблення чи реалізацію відповідно до статті 34 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, залежно від випадку, централізують на національному рівні.
Держави-члени повинні встановити форму та спосіб повідомлення їм такої інформації.
ГЛАВА VI
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕРЕВІРКИ
СЕКЦІЯ I
СПІЛЬНІ ПРАВИЛА
Стаття 26
Зразки для цілей перевірок
1. Для цілей глави VII Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 орган зв’язку держави-члена може надати запит органу зв’язку іншої держави-члена про збір зразків згідно з інструкціями, визначеними в додатку ІІ до цього Регламенту.
2. Орган, що подає запит, повинен утримувати зібрані зразки та визначити, між іншим, лабораторію, в якій їх буде проаналізовано.
СЕКЦІЯ II
АНАЛІТИЧНИЙ БАНК ДАНИХ ПРО ІЗОТОПНИЙ АНАЛІЗ
Стаття 27
Зразки для аналітичного банку даних
1. Для створення аналітичного банку даних про ізотопний аналіз, згаданого у статті 39 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, держави-члени повинні забезпечити забір зразків свіжого винограду для проведення аналізу в призначених лабораторіях держав-членів, їх оброблення та перероблення у вино відповідно до інструкцій, визначених у частині І додатка ІІІ до цього Регламенту.
2. Зразки свіжого винограду беруть із виноградників, розташованих у виноробному районі з чітко визначеними типом ґрунту, ситуацією, системою формування рослин винограду, сортом, віком і практиками вирощування.
3. Кількість зразків, що підлягають забору щороку для банку даних, визначено в частині ІІ додатка ІІІ. Зразки відбирають із урахуванням як географічної ситуації з виноградниками в державах-членах із переліку в частині ІІ додатка ІІІ, так і частки вин із PDO або PGI на державу-члена або регіон. Щороку щонайменше 25% зразків беруть із тих самих ділянок, що й минулого року.
3a. Держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що, у відповідних випадках, зразки винограду, який вирощують для виробництва вин із PDO або PGI, може брати суб’єкт, який управляє такою PDO або таким PGI. У такому випадку забір зразків координують призначені лабораторії держав-членів згідно з інструкціями, визначеними в секції А частини І додатка ІІІ.
4. Лабораторії, призначені державами-членами, аналізують зразки з використанням методів, визначених Комісією відповідно до статті 80(5) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та статті 15 Регламенту (ЄС) № 606/2009. Призначені лабораторії повинні відповідати загальним критеріям щодо діяльності випробувальних лабораторій, визначеним у ISO/IEC 17025:2005, та, зокрема, брати участь у системі перевірок професійної придатності, що охоплює методи ізотопного аналізу.Такі лабораторії повинні надавати письмові докази відповідності таким критеріям Європейському референс-центру з контролю за сектором вина («ERC-CWS») для контролю якості та валідації наданих даних.
5. Такі лабораторії повинні готувати звіти про результати аналізу відповідно до частини IV додатка ІІІ та форму опису кожного зразка згідно з анкетою в частині ІІІ додатка ІІІ.
6. Лабораторії повинні подавати зібрані дані, разом із копією звіту про результати аналізу, в якому описано результати й тлумачення аналізу, а також копію форми опису в електронному вигляді до ERC-CWS не пізніше [31 жовтня] року, що настає після збору врожаю.
7. Держави-члени та ERC-CWS повинні:
(a) зберігати дані в аналітичному банку даних;
(b) зберігати кожен зі зразків протягом не менше трьох років із дати їх забору;
(c) використовувати банк даних лише для моніторингу застосування законодавства Союзу та національного законодавства щодо вина або для статистичних чи наукових цілей;
(d) вживати заходів для захисту даних, зокрема від крадіжки та втручання;
(e) ►M2 надавати доступ до файлів, без невиправданої затримки та безоплатно, тим, хто згенерував інформацію, що міститься у таких файлах, щоб уможливити виправлення будь-яких неточностей. ◄
8. ERC-CWS повинен скласти та щорічно оновлювати перелік лабораторій держав-членів, призначених для підготовки зразків та виконання вимірювань для аналітичного банку даних.
Стаття 28
Повідомлення інформації, яка міститься в аналітичному банку даних, у випадку підозри на невідповідність правилам Союзу в секторі вина
1. Доступ до інформації, що міститься в аналітичному банку даних про ізотопний аналіз, надають на запит лабораторіям, призначеним державами-членами.
2. Якщо потрібно для наукових, статистичних, контрольних чи судових цілей у належним чином обґрунтованих випадках, доступ до інформації, згаданої в параграфі 1, якщо вона є репрезентативною, може бути надано на запит компетентним органам, призначеним державами-членами для забезпечення дотримання правил Союзу в секторі вина, та національним судам. Таку інформацію повинні використовувати лише для тих цілей, для яких її було запитано, та вважати конфіденційною.
2a. У випадку проведення контролю в державі-члені, для цілей якого потрібні референтні дані з аналітичного банку даних про ізотопний аналіз стосовно вина, виробленого в іншій державі-члені, компетентний орган такої держави-члена звертається до ERC-CWS з проханням зв’язатися з призначеною лабораторією держави-члена, в якій вироблено вино, щодо якого проводять розслідування, для перевірки підозри з використанням усіх доступних релевантних даних. Призначена лабораторія повинна протягом 1 місяця з дати отримання запиту перевірити, чи відповідне вино відповідає правилам Союзу в секторі вина. Якщо цього строку неможливо дотриматися з належним чином обґрунтованих причин, призначена лабораторія повинна поінформувати ERC-CWS про це, а ERC-CWS в такому випадку повинен:
(i) зробити витяг відповідних референтних даних про ізотопні вимірювання стосовно відповідного вина з аналітичного банку даних про ізотопний аналіз та надати його органу, що подає запит; або
(ii) якщо неможливо зробити витяг відповідних референтних даних про ізотопні вимірювання з аналітичного банку даних про ізотопний аналіз, але необхідні зразки надано ERC-CWS за запитом, надати аналітичну підтримку, в тому числі результати відповідних даних про ізотопні вимірювання стосовно відповідного вина, органу, що подає запит,
протягом 1 місяця з моменту, коли стало очевидно, що початкового строку дотриматися неможливо. В обох випадках відповідні дані про ізотопні вимірювання повинні бути інтерпретовані та надані протягом щонайбільше 2 місяців із дати отримання запиту компетентним органом держави-члена, в якій було вироблено вино, стосовно якого виникла підозра.
3. Надана інформація повинна стосуватися лише релевантних аналітичних даних, які є необхідними для тлумачення результатів аналізу, проведеного на основі зразка з порівнянними характеристиками й походженням. Будь-яке повідомлення інформації, до якої надано доступ, повинне супроводжуватися нагадуванням про умови використання банку даних, зазначені у статті 27(7)(c).
4. ERC-CWS повинен анонімно публікувати річний звіт про основні результати за розглядом запитів, отриманих відповідно до параграфів 1 та 2, та про основні результати перевірок, проведених державами-членами на їхній території, з використанням аналітичного банку даних про ізотопний аналіз. ERC-CWS повинен забезпечити, щоб такі звіти не містили жодної комерційно чутливої інформації. Такі результати повинні доводити до відома ERC-CWS до кінця березня року, що настає після звітного періоду, і ERC-CWS повинен публікувати такі звіти протягом 2 місяців.
Стаття 29
Національні банки даних про ізотопний аналіз
Результати ізотопного аналізу, що містяться в банках даних держав-членів, отримують шляхом аналізу зразків, які було взято й оброблено відповідно до статті 27.
СЕКЦІЯ III
СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕРЕВІРКИ
Стаття 30
Перевірки для системи дозволів на виноградні насадження
Щоб верифікувати відповідність правилам, визначеним у главі ІІІ розділу І частини ІІ Регламенту (ЄС) № 1308/2013, главі II Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 та главі II цього Регламенту, держави-члени повинні використовувати реєстр виноградників, згаданий у статті 145 Регламенту (ЄС) № 1308/2013.
Стаття 31
Верифікація інформації з реєстру виноградників
1. Держави-члени повинні надавати доступ до даних із реєстру виноградників для цілей моніторингу та верифікації, фінансованих згідно з національною програмою підтримки, згаданою в секції 4 глави ІІ розділу І частини ІІ Регламенту (ЄС) № 1308/2013, якої вони стосуються.
2. Щодо площ, засаджених виноградом, для оновлення реєстру виноградників повинні виконувати принаймні такі перевірки:
(a) адміністративні перевірки, застосовні до всіх виноробів, ідентифікованих у реєстрі виноградників, які:
(i) активували дозвіл на насаджування або повторне насаджування або зареєстрували чи змінили дані в реєстрі виноградників на основі заявки або повідомлення, що подано стосовно системи дозволів на виноградні насадження;
(ii) подають заявку на вжиття заходів щодо «реструктуризації та перетворення виноградників» або «зеленого врожаю» в рамках національної програми підтримки, згаданої у статтях 46 та 47 Регламенту (ЄС) № 1308/2013;
(iii) подають одну з декларацій, згаданих у статтях 31, 32 та 33 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273.
(b) щорічні перевірки на місцях, які охоплюють щонайменше 5% виноробів, ідентифікованих у реєстрі виноградників.
Якщо винороби, охоплені вибіркою, є об’єктом перевірок на місцях у тому самому році в рамках заходів, згаданих у пункті (a)(i) та (ii), такі перевірки на місцях враховують для цілей досягнення річного порогового значення 5% без потреби їх повторення.
(c) систематичні перевірки на місцях виконують на площах, засаджених виноградом, які не включено в досьє жодного винороба, встановленого в додатку IV до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273.
Стаття 32
Перевірки стосовно декларацій
Щодо декларацій, згаданих у статтях 31–34 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, держави-члени повинні виконувати будь-які перевірки та вживати будь-яких заходів, які є необхідними для забезпечення точності таких декларацій.
Стаття 32a
Контроль за незапакованими винними продуктами
У випадку імпорту незапакованих винних продуктів, які не охоплено комп’ютеризованою системою або інформаційною системою, які згадано у статті 14(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, щоб уможливити перевірки, компетентні органи держави-члена, в якій знаходиться місце вивантаження, можуть подати запит до одержувачів відправлень незапакованих винних продуктів із проханням утримувати такі відправлення на місці вивантаження на своєму об’єкті протягом щонайбільше 10 робочих днів. Одержувачі не повинні відвантажувати, передавати чи виконувати будь-які інші дії з відправленням, із якого компетентний орган взяв зразок протягом такого періоду, доки їх не повідомлять про результати таких перевірок.
На запит одержувача компетентний орган повинен, у випадках, коли він вирішує не проводити перевірок відповідного відправлення, дозволити відвантаження відправлення до кінця строку, згаданого в першому підпараграфі.
ГЛАВА VII
ПОВІДОМЛЕННЯ
Стаття 33
Повідомлення про систему дозволів на виноградні насадження
1. Держави-члени повинні до 1 березня кожного року надавати Комісії таке:
(a) повідомлення про виноробні райони, зазначене у статті 145(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, стосовно ситуації станом на 31 липня попереднього виноробного року. Таке повідомлення складають за формою, визначеною в частині І додатка IV до цього Регламенту;
(b) повідомлення, зазначені у статтях 63(4) та 64(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013. Такі повідомлення складають за формою, визначеною в частині ІІ додатка IV до цього Регламенту;
(c) повідомлення про обмеження згідно з рішенням держав-членів стосовно повторного насаджування в тому самому господарстві, зазначене у статті 8 цього Регламенту. Таке повідомлення складають за формою, визначеною в таблиці А у частині V додатка IV до цього Регламенту;
(d) оновлений національний перелік професійних організацій або зацікавлених груп виробників, зазначений у статтях 3 та 8 цього Регламенту;
(e) повідомлення про загальний розмір площ, щодо яких було встановлено, що вони засаджені виноградом без дозволу, а також площ, щодо яких було встановлено, що їх викорчувано без дозволу, зазначене у статті 71(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013. Таке повідомлення стосується попереднього виноробного року. Таке повідомлення складають за формою, визначеною в частині ІІІ додатка IV до цього Регламенту;
(f) якщо держави-члени вирішують застосувати критерій пріоритетності, зазначений у статті 64(2)(h) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, порогові значення, визначені стосовно мінімального та максимального розміру господарств, як зазначено у пункті Н додатка ІІ до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273.
2. До 1 листопада кожного року держави-члени повинні повідомляти Комісію про таке:
(a) заявки на отримання дозволів на нові насадження, фактично надані дозволи в попередньому виноробному році відповідно до статті 7(1) або (2) цього Регламенту та дозволи, від яких заявники відмовилися, а також дозволи, надані іншим заявникам до 1 жовтня відповідно до статті 7(3) цього Регламенту. Такі повідомлення складають за формою, визначеною в частині IV додатка IV до цього Регламенту;
(b) дозволи на повторне насаджування, надані в попередньому виноробному році, зазначені у статті 9 цього Регламенту. Такі повідомлення складають за формою, визначеною в таблиці В у частині V додатка IV до цього Регламенту;
(c) дозволи, надані в попередньому виноробному році на основі конвертації дійсних прав на насаджування, зазначені у статті 10 цього Регламенту. Такі повідомлення складають за формою, визначеною в частині VI додатка IV до цього Регламенту та подають лише до 1 листопада року після закінчення строку для конвертації, зазначеного у статті 68(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, або до терміну, встановленого державою-членом відповідно до статті 10(1) цього Регламенту.
3. Якщо держава-член не виконує правил, визначених у параграфі 1 або 2, або якщо відповідна інформація виявиться неправильною, Комісія може частково або повністю призупинити щомісячні виплати, зазначені у статті 17 Регламенту (ЄС) № 1306/2013 щодо сектора вина до отримання правильного повідомлення.
4. Ця стаття не обмежує обов’язків держав-членів, встановлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1337/2011 ( 1 ).
Стаття 34
Загальні правила щодо повідомлень та доступності інформації
Повідомлення Комісії, зазначені в Делегованому регламенті (ЄС) 2018/273 та в цьому Регламенті, надають відповідно до Делегованого регламенту (ЄС) 2017/1183 та Імплементаційного регламенту (ЄС) 2017/1185.
Стаття 35
Ведення супровідних документів, інформації та реєстрів
1. Супровідні документи та їх копії зберігають протягом щонайменше п’яти років після закінчення календарного року, в якому їх було заповнено.
2. Інформацію про систему дозволів на виноградні насадження, подану відповідно до статті 33, зберігають протягом щонайменше десяти виноробних років після закінчення виноробного року, в якому її було подано.
3. Реєстр прибуттів і вибуттів і документи стосовно операцій, відображених у ньому, зберігають протягом щонайменше п’яти років після закриття запису, якого вони стосуються. Якщо один або декілька записів у реєстрі стосовно незначних кількостей вина ще не закрито, такі записи можуть бути перенесені до іншого реєстру за умови, що в оригінальному реєстрі позначають таке перенесення. У такому випадку п’ятирічний строк розпочинається з дня такого перенесення.
4. Дані з реєстру виноградників, передбачені у статті 7 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273, зберігають стільки, скільки необхідно для цілей моніторингу та верифікації заходів або системи, яких вони стосуються, та в будь-якому випадку протягом, відповідно, щонайменше п’яти виноробних років у випадку даних стосовно заходів або щонайменше десяти виноробних років у випадку даних стосовно системи дозволів на виноградні насадження після виноробного року, якого вони стосуються.
ГЛАВА VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 36
Скасування
Імплементаційний регламент (ЄС) 2015/561 скасувати.
Стаття 37
Набуття чинності
Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.
ДОДАТОК I
ПРОЦЕДУРА ВІДБОРУ, ЗАЗНАЧЕНА У СТАТТІ 7(2)
A. РОЗПОДІЛ НА ПРОПОРЦІЙНІЙ ОСНОВІ
Частину загальної кількості гектарів, які є доступними для нових насаджень та які держави-члени вирішили розподілити на пропорційній основі серед усіх заявників на національному рівні, як зазначено у статті 4(2)(b)(i), розподіляють між окремими прийнятними заявками з використанням формули та з урахуванням можливих лімітів, зазначених у статті 3(1):
A1 = Ar × (%Pr × Tar/Tap)
A1 |
= |
дозвіл, наданий окремому заявнику на пропорційній основі (у гектарах) |
Ar |
= |
площа, щодо якої виробник подав запит у своїй заявці (у гектарах) |
%Pr |
= |
частка від загальної доступної площі, яку виділяють на пропорційній основі |
Tar |
= |
загальна площа, на яку видано дозволи (у гектарах) |
Tap |
= |
усього за всіма заявками виробників (у гектарах) |
B. РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДНО ДО КРИТЕРІЇВ ПРІОРИТЕТНОСТІ
Частину загальної кількості гектарів, які є доступними для нових насаджень та які держави-члени вирішили розподілити на національному рівні відповідно до критеріїв пріоритетності, вибраних відповідно до статті 4(2)(b)(iі), розподіляють між окремими прийнятними заявками в такий спосіб:
(a) Держави-члени повинні вибрати критерії пріоритетності на національному рівні та можуть присвоїти всім вибраним критеріям однакову важливість або різну вагу. Держави-члени можуть застосовувати таку вагу однаково на національному рівні або змінювати вагу критеріїв залежно від району в межах території держави-члена.
Якщо держави-члени визнають однакову важливість усіх вибраних критеріїв на національному рівні, кожному з таких критеріїв присвоюють значення одиниці (1).
Якщо держави-члени присвоюють різну вагу вибраним критеріям на національному рівні, кожному з таких критеріїв присвоюють значення від нуля (0) до одиниці (1), а сума всіх окремих значень завжди повинна дорівнювати одиниці (1).
Якщо вага таких критеріїв варіює залежно від району в межах держави-члена, кожному з таких критеріїв для кожного з таких районів присвоюють окреме значення, що варіює від нуля (0) до одиниці (1). У такому випадку сума всіх окремих значень ваги вибраних критеріїв для кожного з таких районів завжди повинна дорівнювати одиниці (1).
(b) Держави-члени повинні оцінювати кожну прийнятну окрему заявку на предмет відповідності вибраному критерію пріоритетності. Щоб оцінити рівень такої відповідності кожному з критеріїв пріоритетності, держави-члени повинні встановити єдину шкалу на національному рівні, щоб на основі неї присвоювати кількість балів кожній заявці відносно кожного з таких критеріїв.
(c) Така єдина шкала повинна попередньо визначити кількість балів, яка може бути присвоєна залежно від рівня відповідності кожному з критеріїв, із зазначенням кількості балів, яка може бути присвоєна кожному з елементів кожного конкретного критерію.
(d) Держави-члени повинні встановити рейтинг окремих заявок на національному рівні на основі загальної кількості балів, присвоєних кожній окремій заявці залежно від її відповідності чи рівня її відповідності, як зазначено в пункті (b), та, у відповідних випадках, важливості таких критеріїв, як зазначено в пункті (a). Для цього вони повинні використовувати такі формули:
Pt = W1 × Pt1 + W2 × Pt2 + … + Wn × Ptn
Pt |
= |
загальна кількість балів, присвоєна конкретній окремій заявці |
W1, W2…, Wn |
= |
вага критеріїв 1, 2, …, n |
Pt1, Pt2…, Ptn |
= |
рівень відповідності заявки критеріям 1, 2,… n |
У районах, де всі критерії пріоритетності мають нульову вагу, всі прийнятні заявки отримують максимальне значення за шкалою, що відображає рівень відповідності.
(e) Держави-члени повинні надавати дозволи окремим заявникам у порядку, встановленому рейтингом, згаданим у пункті (d), допоки не буде вичерпано всі гектари, які підлягають розподілу відповідно до критеріїв пріоритетності. Загальну кількість гектарів, запитану заявником, схвалюють у формі дозволу до моменту надання дозволу наступному в рейтингу заявнику.
Якщо доступні гектари закінчуються на позиції в рейтингу, в якій декільком заявкам присвоєно рівну кількість балів, решту гектарів розподіляють на пропорційній основі між такими заявниками.
(f) Якщо ліміту для певного регіону чи району, який відповідає критеріям PDO або PGI, або району без географічного зазначення досягають при наданні дозволів відповідно до пункту А та пунктів (a), (b), (c), (d) та (e) цього пункту B, решту заявок із такого регіону або району вже не схвалюють.
ДОДАТОК ІІ
ЗРАЗКИ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТІ 26
ЧАСТИНА І
Метод і процедура відбору зразків
1.Якщо зразки вина, виноградного сусла чи іншого рідкого винного продукту відбирають у контексті допомоги між органами контролю, компетентний орган повинен забезпечити, щоб:
(a) у випадку продуктів у резервуарах об’ємом не більше 60 літрів, які зберігають на складі в одній партії, зразки були репрезентативними для всієї партії;
(b) у випадку продуктів у резервуарах із номінальною місткістю більше 60 літрів зразки були репрезентативними для вмісту резервуара, з якого відбирають зразки.
2. Зразки відбирають шляхом наливання відповідного продукту в щонайменше п’ять чистих резервуарів із номінальною місткістю не менше 75 цл. У випадку продуктів, зазначених у пункті 1(a), відбір зразків також можуть виконувати шляхом вилучення щонайменше п’яти резервуарів із номінальною місткістю не менше 75 цл із партії, яку вивчають.
Якщо зразки дистиляту вина підлягають аналізу за методом ядерного магнітного резонансу на частоті дейтерію, зразки поміщають у резервуари з номінальною ємністю 25 цл або навіть 5 цл, якщо їх планується пересилати з однієї офіційної лабораторії до іншої.
Зразки відбирають, закривають, у відповідних випадках, та пломбують у присутності представника установи, в якій виконують забір зразка, або представника перевізника, якщо забір зразка виконують під час перевезення. Якщо такий представник відсутній, це потрібно зазначити у звіті, згаданому в пункті 4.
Кожен зразок повинен бути закритий за допомогою інертного й одноразового закупорювального пристрою.
3. Кожен зразок повинен мати етикетку, яка відповідає положенням пункту А частини ІІ.
Якщо резервуар замалий для прикріплення до нього передбаченої етикетки, такий резервуар маркують номером незмивним чорнилом, а обов’язкову інформацію зазначають на окремому аркуші.
Представника установи, в якій виконують забір зразка, або представника перевізника просять підписати етикетку або, у відповідних випадках, аркуш.
4. Посадова особа компетентного органу, уповноважена відбирати зразки, складає письмовий звіт із зазначенням будь-яких зауважень, які така особа вважає важливими для оцінювання зразків. У такому звіті така особа, за необхідності, відображає будь-які заяви представника перевізника або представника установи, в якій виконано забір зразка, та просить такого представника поставити свій підпис. Така особа повинна зазначити кількість продукту, з якого взято зразок. У разі відмови від поставлення підпису, зазначеного вище та в третьому підпараграфі пункту 3, у звіті повинна міститися примітка про це.
5. Незалежно від того, звідки взято зразки, один зі зразків повинен лишитися в якості контрольного зразка в установі, в якій виконано забір зразків, а інший — у компетентного органу, чия посадова особа виконала забір зразків. Три зразка надсилають до офіційної лабораторії, яка виконує аналітичне вивчення або вивчення органолептичних властивостей. Там аналізують один зі зразків. Інший зберігають як контрольний зразок. Контрольні зразки зберігають протягом щонайменше трьох років після забору зразків.
6. Відправлення зразків повинні мати на зовнішньому пакованні червону етикетку, яка відповідає моделі з пункту В частини ІІ. Така етикетка повинна мати розміри 50 мм на 25 мм.
При відвантаженні зразків компетентний орган держави-члена, з якої надсилають зразки, повинен поставити свій штамп частково на зовнішньому пакованні пакунка та частково на червоній етикетці.
ЧАСТИНА II
A. Етикетка з описом зразка відповідно до пункту 3 частини I
1. Обов’язкова інформація:
(a) назва, адреса, включно з державою-членом, телефон, факс та адреса електронної пошти компетентного органу, за чиїм розпорядженням було виконано забір зразка;
(b) серійний номер зразка;
(c) дата забору зразка;
(d) ім’я посадової особи компетентного органу, уповноваженої на забір зразка;
(e) назва, адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти підприємства, в якому виконано забір зразка;
(f) ідентифікаційні дані резервуара, з якого було виконано забір зразка (наприклад, номер контейнера, номер партії пляшок тощо);
(g) опис продукту, в тому числі район виробництва, рік збору врожаю, фактична або потенційна міцність за часткою спирту та, за можливості, винний сорт винограду;
(h) слова: «Зарезервований контрольний зразок може бути вивчений лише лабораторією, уповноваженою проводити контрольні аналізи. Пошкодження цілісності пломби є порушенням, що тягне за собою покарання».
2. Примітки:
3. Мінімальний розмір: 100 мм на 100 мм.
B. Модель червоної етикетки, згаданої в пункті 6 частини I
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
Продукти для аналітичного тестування та тестування органолептичних властивостей згідно з Імплементаційним регламентом (ЄС) 2018/274
ДОДАТОК III
ЗРАЗКИ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТІ 27
ЧАСТИНА І
Інструкції щодо забору зразків свіжого винограду та перероблення їх у вино для аналізу за допомогою ізотопних методів, згаданих у статті 27
A. Забір зразків винограду
1. Кожен зразок повинен складатися зі щонайменше 10 кг стиглого винограду одного сорту. Виноград для зразка відбирають у тому стані, в якому він перебуває станом на момент забору зразка. Забір зразків повинен відбуватися протягом періоду, коли на відповідній ділянці збирають врожай. Зібраний виноград повинен бути репрезентативним стосовно всієї ділянки. Зразки свіжого винограду або отримане з них вичавлене сусло можуть зберігати в замороженому вигляді до подальшого використання. Лише у випадку, коли передбачено аналіз води в суслі на вміст кисню-18, аліквоту сусла можуть відбирати окремо та забезпечити її зберігання після вичавлювання всього зразка винограду.
2. При заборі зразків заповнюють форму опису. Перша частина такої форми стосується забору зразків винограду, а друга частина — виніфікації. Таку форму зберігають разом зі зразком, і вона повинна супроводжувати його весь час протягом перевезення. Таку форму повинні оновлювати шляхом внесення записів про кожен тип оброблення, яке проходить зразок. Форму опису стосовно забору зразків заповнюють відповідно до пункту А анкети в частині ІІІ.
B. Виніфікація
1. Виніфікацію повинен проводити компетентний орган або департамент, уповноважений на те компетентним органом, за можливості за умов, які є порівнянними з нормальними умовами району виробництва, для якого зразок є репрезентативним. Результатом виніфікації має бути повне перетворення цукру на спирт, тобто отримання менше 2 г/л залишкового цукру. Однак у певних випадках, наприклад, для забезпечення кращої репрезентативності, можуть бути прийнятними більші кількості залишкового цукру. Щойно вино стало прозорим, і його стабілізували за допомогою SO2, його повинні розлити в пляшки об’ємом 75 цл і маркувати.
2. Форму опису стосовно виніфікації заповнюють відповідно до пункту В анкети в частині ІІІ.
ЧАСТИНА II
Кількість зразків, яку держави-члени повинні відбирати щороку для аналітичного банку даних, як зазначено у статті 27(3)
— 30 зразків у Болгарії,
— 20 зразків у Чеській Республіці,
— 200 зразків у Німеччині,
— 50 зразків у Греції,
— 200 зразків в Іспанії,
— 400 зразків у Франції,
— 30 зразків у Хорватії,
— 400 зразків в Італії,
— 10 зразків у Кіпрі,
— 4 зразки у Люксембурзі,
— 50 зразків в Угорщині,
— 4 зразки в Мальті,
— 50 зразків в Австрії,
— 50 зразків у Португалії,
— 70 зразків у Румунії,
— 20 зразків у Словенії,
— 15 зразків у Словаччині,
— 4 зразки у Великій Британії.
ЧАСТИНА III
Анкета щодо збирання та виніфікації зразків винограду, призначених для аналізу з використанням ізотопних методів, як зазначено у статті 27(5)
Застосовні аналітичні методи та способи вираження результатів (одиниць) рекомендовано та опубліковано OIV.
A.
1. Загальна інформація
1.1. Номер зразка
1.2. Ім’я та посада посадової особи або уповноваженої особи, яка взяла зразок
1.3. Назва й адреса компетентного органу, відповідального за забір зразка
1.4. Назва й адреса компетентного органу, відповідального за виніфікацію та відвантаження зразка, якщо такий орган не є органом, згаданим у пункті 1.3:
2. Загальний опис зразків
2.1. Походження (країна, регіон):
2.2. Рік збору врожаю:
2.3. Сорт винограду:
2.4. Колір винограду:
3. Опис виноградника
3.1. Ім’я та адреса особи, яка займається господарством на ділянці:
3.2. Розташування ділянки
— виноробне господарство:
— населений пункт:
— кадастровий номер:
— широта й довгота:
3.3. Тип ґрунту (наприклад, вапняковий, глинистий, вапняково-глинистий, піщаний):
3.4. Ландшафт (наприклад, схил, рівнина, велика кількість сонця):
3.5. Кількість рослин винограду на гектар:
3.6. Приблизний вік виноградника (менше 10 років / 10–25 років / більше 25 років):
3.7. Висота:
3.8. Метод формування та підрізання рослин винограду:
3.9. Тип вина, яке зазвичай виробляють із винограду (див. категорії продуктів виноградарства у частині ІІ додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013):
4. Характеристики врожаю та сусла
4.1. Приблизний врожай із гектара ділянки, з якої збирають врожай: (кг/га):
4.2. Стан здоров’я винограду (наприклад, здоровий, гнилий) із зазначенням того, в якому стані був виноград на момент забору зразка: сухий чи мокрий:
4.3. Дата забору зразка:
5. Погодні умови, що передували збору врожаю
5.1. Опади за 10 днів до збору врожаю: так/ні
5.2. Якщо так, надайте додаткову інформацію за наявності
6. Зрошувані виноградники:
Якщо врожай зрошують, дата останнього поливу:
(Штамп компетентного органу, відповідального за забір зразка, та ім’я, посада й підпис посадової особи, яка виконує забір зразка)
B.
1. Мікровиніфікація
1.1. Маса зразка винограду, в кг:
1.2. Метод віджимання:
1.3. Об’єм отриманого сусла:
1.4. Характеристики сусла:
— концентрація цукру, виражена в г/л та визначена за допомогою рефрактометрії:
— загальна кислотність, виражена в г/л винної кислоти: (необов’язково):
1.5. Метод оброблення сусла (наприклад, відстоювання, центрифугування):
1.6. Дріжджування (сорт використаних дріжджів). Укажіть, чи відбулося спонтанне збродження:
1.7. Температура під час бродіння:
1.8. Метод визначення завершення бродіння:
1.9. Метод оброблення вина (наприклад, переливання):
1.10. Додання діоксиду сірки в мг/л:
1.11. Аналіз отриманого вина
— фактична міцність за об’ємною часткою спирту в % об.:
— загальний сухий екстракт:
— редукувальні цукри, виражені як г/л інвертного цукру:
2. Хронологічна таблиця виніфікації зразка
Дата:
— забору зразка: (та сама, що й дата збою врожаю, пункт 4.3 частини I)
— оброблення:
— початку бродіння:
— завершення бродіння:
— розливу:
Дата заповнення частини ІІ:
(Штамп компетентного органу, який виконав виніфікацію, та підпис компетентної посадової особи такого органу)
ЧАСТИНА IV
Форма звіту про результати аналізу зразків вина та продуктів виноградарства, які було проаналізовано за допомогою методу, рекомендованого та опублікованого OIV, як зазначено у статті 27(5)
A. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
1. Країна:
2. Номер зразка:
3. Рік:
4. Сорт винограду:
5. Тип вина:
6. Регіон/район:
7. Назва, адреса, номер телефону, факсу та адреса електронної пошти лабораторії, відповідальної за результати:
8. Зразок контрольного аналізу ERC-CWS: так/ні
B. МЕТОДИ Й РЕЗУЛЬТАТИ
1. |
Вино (перенесено з частини ІІІ додатка ІІІ) 1.1. Міцність за об'ємною часткою спирту: % об. 1.2. Загальний сухий екстракт: г/л 1.3. Редукувальні цукри: г/л 1.4. Загальна кислотність, виражена як винна кислота: г/л 1.5. Загальний вміст діоксиду сірки: мг/л |
2. |
Дистиляція вина для SNIF-NMR (природне ізотопне фракціонування методом ядерного магнітного резонансу з урахуванням специфіки місцевості) 2.1. Опис апарату для дистиляції: 2.2. Об’єм дистильованого вина / маса отриманого дистиляту: |
3. |
Аналіз дистиляту 3.1. Міцність дистиляту за об’ємною часткою спирту % (м/м): |
4. |
Результат вимірювання співвідношення ізотопів дейтерію/водню в етанолі за допомогою методу ядерного магнітного резонансу 4.1. (D/H)I = ppm 4.2. (D/H)II = ppm 4.3. «R» = |
5. |
Параметри ЯМР Спостережувана частота: |
6. |
Результат вимірювання співвідношення ізотопів 18O/16O у вині δ 18O [‰] = ‰ V. SMOW — SLAP |
7. |
Результат вимірювання співвідношення ізотопів 18O/16O у суслі (якщо застосовно) δ 18O [‰] = ‰ V. SMOW — SLAP |
8. |
Результат вимірювання співвідношення ізотопів 13C/12C у винному спирті δ 13C [‰] = ‰ V-PDB. |
ДОДАТОК IV
ПОВІДОМЛЕННЯ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТІ 33
ЧАСТИНА І
Форма повідомлення, зазначена у статті 33(1)(a)
Таблиця
Перелік виноробних районів
Держава-член: |
||||||
Дата повідомлення: |
|
|||||
Виноробний рік: |
|
|||||
Райони/регіони |
Площі, фактично засаджені виноградом (га), придатні для виробництва (*1): |
|||||
вина з охоронюваною назвою місця походження (PDO) (*2) |
вина з охоронюваним географічним зазначенням (PGI) (*3) |
вина без PDO/PGI в межах району з PDO/PGI |
вина без PDO/PGI поза межами району з PDO/PGI |
Усього |
||
у тому числі включеного у стовпець (2) |
у тому числі не включеного у стовпець (2) |
|||||
(1) |
(2) |
(3) |
(4) |
(5) |
(6) |
(7) |
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
Усього для держави-члена |
|
|
|
|
|
|
(*1) Дані станом на 31 липня попереднього виноробного року (*2) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина з PGI або вина без географічного зазначення (*3) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина з PDO та вина без географічного зазначення (стовпець (3)) або лише вина з PGI та вина без географічного зазначення (стовпець (4)). Площі, відображені у стовпцях (3) та (4), не відображають у стовпцях (5) та (6) Примітка: значення, які повинні відображатися у стовпці (7) = (2) + (4) + (5) + (6) |
Термін для надання повідомлення: 1 березня.
ЧАСТИНА II
Форма повідомлень, зазначених у статті 33(1)(b)
Таблиця А
Дозволи на нові насадження — відсоток
Держава-член: |
|
Дата повідомлення: |
|
Рік: |
|
Загальна площа (га), яку фактично засаджено (станом на 31 липня): |
|
Відсоток, застосовний на національному рівні: |
|
Загальна площа (га) нових насаджень на національному рівні на основі встановленого %: |
|
Обґрунтування обмеження відсотка на національному рівні (якщо менше 1%): |
|
Загальна площа (га), перенесена з попереднього року відповідно до статті 7(3): |
|
Загальна площа (га), яку планується зробити доступною для нових насаджень на національному рівні: |
|
Термін для надання повідомлення: 1 березня.
Таблиця В
Дозволи на нові насадження — географічні обмеження
Держава-член: |
|
Дата повідомлення: |
|
Рік: |
|
У відповідних випадках обмеження, встановлені на відповідному географічному рівні: |
|
A. на регіон, залежно від випадку |
Обмежена площа |
регіон 1 |
|
регіон 2 |
|
… |
|
B. на субрегіон, залежно від випадку |
Обмежена площа |
субрегіон 1 |
|
субрегіон 2 |
|
… |
|
C. на район із PDO/PGI, залежно від випадку |
Обмежена площа |
район із PDO/PGI 1 |
|
район із PDO/PGI 2 |
|
… |
|
D. на район без PDO/PGI, залежно від випадку |
Обмежена площа |
район без PDO/PGI 1 |
|
район без PDO/PGI 2 |
|
… |
|
Примітка. Цю таблицю повинне супроводжувати відповідне обґрунтування, згадане у статті 63(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013. |
Термін для надання повідомлення: 1 березня.
Таблиця С
Дозволи на нові насадження — Оприлюднені рішення щодо критеріїв прийнятності на відповідному географічному рівні
Держава-член: |
|||
Дата повідомлення: |
|
||
Рік: |
|
||
Критерії прийнятності, залежно від випадку: |
|||
Критерії прийнятності зі статті 64(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та другого підпараграфа статті 4(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 |
Вибрані державою-членом: Так/Ні |
Якщо так, укажіть відповідний географічний рівень, залежно від випадку: |
|
Стаття 64(1)(a) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(1)(b) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(1)(c) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 |
|
район із PDO 1; район із PDO 2; … |
|
Другий підпараграф статті 4(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 |
|
район із PGI 1; район із PGI 2; … |
|
Стаття 64(1)(d) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 |
Вибрані державою-членом: Так/Ні |
Якщо «так» для статті 64(1)(d), укажіть відповідний географічний рівень, залежно від випадку: |
|
Критерії пріоритетності зі статті 64(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 |
|||
Стаття 64(2)(a) |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(2)(b) |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(2)(c) |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(2)(d) |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(2)(e) |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(2)(f) |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(2)(g) |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Стаття 64(2)(h) |
|
регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 1; регіон, субрегіон, район із (без) PDO/PGI 2; … |
|
Примітка. Якщо «так» для статті 64(1)(d), цю таблицю повинне супроводжувати відповідне обґрунтування, згадане у статті 64(1)(d) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та у статті 4(5) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273: |
|||
|
|
|
|
Термін для надання повідомлення: 1 березня.
Таблиця D
Дозволи на нові насадження — Оприлюднені рішення щодо пропорційного розподілу та критеріїв пріоритетності на відповідному географічному рівні
Держава-член: |
|||||||||||||
Дата повідомлення: |
|
||||||||||||
Рік: |
|
||||||||||||
Загальна площа (га), яку планується зробити доступною для нових насаджень на національному рівні: |
|
||||||||||||
1. Пропорційний розподіл, залежно від випадку: |
|||||||||||||
Відсоток площі, яку виділяють на пропорційній основі, на національному рівні: |
|
||||||||||||
Кількість гектарів: |
|
||||||||||||
2. Критерії пріоритетності, залежно від випадку: |
|||||||||||||
Відсоток площі, яку виділяють на основі критеріїв пріоритетності, на національному рівні: |
|
||||||||||||
Кількість гектарів: |
|
||||||||||||
Інформація про єдину шкалу, встановлену на національному рівні для оцінювання ступеня відповідності окремих заявок вибраним критеріям пріоритетності (діапазон значень, мінімальне та максимальне значення...): |
|||||||||||||
2.1. Якщо критерії пріоритетності застосовують на національному рівні без диференціації за районами |
|||||||||||||
Вибрані критерії пріоритетності та їхня відповідна вага: |
|||||||||||||
Критерії пріоритетності: Стаття 64(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273: |
Стаття 64(2)(a) (*) |
Стаття 64(2)(a) (**) |
Стаття 64(2)(b) |
Стаття 64(2)(c) |
Стаття 64(2)(d) |
Стаття 64(2)(e) |
Стаття 64(2)(f) |
Стаття 64(2)(g) |
Стаття 64(2)(h) |
Другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 (***) |
Другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 (****) |
||
Вага (від 0 до 1): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
(*) Новий учасник сектору (примітка: критерії «новий учасник сектору» та «молодий виробник» не можна вибрати одночасно, застосовний лише один із них) (**) Молодий виробник (***) Попередня поведінка виробника (****) Неприбуткові організації із соціальною метою, які отримали землі, конфісковані у випадках тероризму та інших типів злочинів |
|||||||||||||
2.2. Якщо критерії пріоритетності застосовують на національному рівні з диференціацією за районами |
|||||||||||||
2.2.1. Район 1: (опишіть територіальні обмеження району 1) |
|||||||||||||
Вибрані критерії пріоритетності та їхня відповідна вага: [Якщо для цього конкретного району не вибрано жодних критеріїв, укажуть нуль у всіх стовпцях нижче] |
|||||||||||||
Критерії пріоритетності: Стаття 64(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273: |
Стаття 64(2)(a) (*) |
Стаття 64(2)(a) (**) |
Стаття 64(2)(b) |
Стаття 64(2)(c) |
Стаття 64(2)(d) |
Стаття 64(2)(e) |
Стаття 64(2)(f) |
Стаття 64(2)(g) |
Стаття 64(2)(h) |
Другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 (***) |
Другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 (****) |
||
Вага (від 0 до 1): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
(*) Новий учасник сектору (примітка: критерії «новий учасник сектору» та «молодий виробник» не можна вибрати одночасно, застосовний лише один із них) (**) Молодий виробник (***) Попередня поведінка виробника (****) Неприбуткові організації із соціальною метою, які отримали землі, конфісковані у випадках тероризму та інших типів злочинів |
|||||||||||||
… |
|||||||||||||
2.2.n. Район n: (опишіть територіальні обмеження району n) |
|||||||||||||
Вибрані критерії пріоритетності та їхня відповідна вага: [Якщо для цього конкретного району не вибрано жодних критеріїв, укажуть нуль у всіх стовпцях нижче] |
|||||||||||||
Критерії пріоритетності: Стаття 64(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 |
Стаття 64(2)(a) (*) |
Стаття 64(2)(a) (**) |
Стаття 64(2)(b) |
Стаття 64(2)(c) |
Стаття 64(2)(d) |
Стаття 64(2)(e) |
Стаття 64(2)(f) |
Стаття 64(2)(g) |
Стаття 64(2)(h) |
Другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 (***) |
Другий підпараграф статті 4(3) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 (****) |
||
Вага (від 0 до 1): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
(*) Новий учасник сектору (примітка: критерії «новий учасник сектору» та «молодий виробник» не можна вибрати одночасно, застосовний лише один із них) (**) Молодий виробник (***) Попередня поведінка виробника (****) Неприбуткові організації із соціальною метою, які отримали землі, конфісковані у випадках тероризму та інших типів злочинів |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Термін для надання повідомлення: 1 березня.
ЧАСТИНА III
Форма повідомлення, зазначена у статті 33(1)(e)
Таблиця
Площі, засаджені без відповідних дозволів після 31 грудня 2015 року, та площі, викорчувані згідно зі статтею 71(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013
Держава-член: |
|||
Дата повідомлення: |
|
||
Виноробний рік або період (1): |
|
||
Райони/регіони |
Площа (га), засаджена без відповідного дозволу на насаджування після 31 грудня 2015 року: |
||
Площі, викорчувані виробниками протягом виноробного року |
Площі, викорчувані державою-членом протягом виноробного року |
Перелік загальних площ із недозволеними насадженнями, які ще не викорчувано станом на кінець виноробного року |
|
(1) |
(2) |
(3) |
(4) |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
… |
|
|
|
Усього для держави-члена: |
|
|
|
(1) Ці дані стосується виноробного року, що передує повідомленню. |
Термін для надання повідомлення: 1 березня.
ЧАСТИНА IV
Форма повідомлень, зазначених у статті 33(2)(а)
Таблиця А
Дозволи на нові насадження, запитані заявниками
Держава-член: |
||||
Дата повідомлення: |
|
|||
Рік: |
|
|||
Райони/регіони |
Кількість гектарів, запитаних для нових насаджень, які розташовані в межах району, придатного для виробництва: |
|||
вина з PDO (*1) |
вина з PGI (*2) |
лише вина без PDO/PGI |
Усього |
|
(1) |
(2) |
(3) |
(4) |
(5) |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
Усього для держави-члена |
|
|
|
|
Якщо обмеження застосовні на відповідному географічному рівні (стаття 63(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013): |
||||
на відповідний район з (без) PDO/PGI: |
Запитана площа (га) |
|||
(1) |
(2) |
|||
район із (без) PDO/PGI 1 |
|
|||
район із (без) PDO/PGI 2 |
|
|||
… |
|
|||
(*1) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина з PGI або вина без географічного зазначення; площі, відображені у стовпці (2), не можуть бути відображені у стовпці (3). (*2) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина без географічного зазначення, але не вина з PDO; площі, відображені у стовпці (3), не можуть бути відображені у стовпці (4). |
Термін для надання повідомлення: 1 листопада.
Таблиця В
Дозволи на нові насадження, які фактично надано, та площі, від яких відмовилися
Держава-член: |
||||||||
Дата повідомлення: |
|
|||||||
Відповідний рік: |
|
|||||||
Райони/регіони |
Кількість гектарів, фактично наданих для нових насаджень, які розташовані в межах району, придатного для виробництва: |
Площа, від якої відмовилися заявники (стаття 7(3)) (га) |
||||||
вина з PDO (*1) |
вина з PGI (*2) |
лише вина без PDO/PGI |
Усього |
|||||
(1) |
(2) |
(3) |
(4) |
(5) |
(6) |
|||
1 |
|
|
|
|
|
|||
2 |
|
|
|
|
|
|||
… |
|
|
|
|
|
|||
Усього для держави-члена |
|
|
|
|
|
|||
Площа, від якої відмовилися заявники (стаття 7(3)): |
|
|
|
|
|
|||
Якщо обмеження застосовні на відповідному географічному рівні (стаття 63(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013): |
||||||||
на відповідний район з (без) PDO/PGI: |
Надана площа (га) |
Площа, від якої відмовилися заявники (стаття 7(3)) (га) |
Площа, яку було запитано, але яку держава-член не надала (га) через: |
|||||
перевищення встановлених лімітів |
невідповідність критеріям прийнятності |
|||||||
(1) |
(2) |
(3) |
(4) |
(5) |
||||
район із (без) PDO/PGI 1 |
|
|
|
|
||||
район із (без) PDO/PGI 2 |
|
|
|
|
||||
… |
|
|
|
|
||||
(*1) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина з PGI або вина без географічного зазначення; площі, відображені у стовпці (2), не можуть бути відображені у стовпці (3). (*2) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина без географічного зазначення, але не вина з PDO; площі, відображені у стовпці (3), не можуть бути відображені у стовпці (4). |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Термін для надання повідомлення: 1 листопада.
ЧАСТИНА V
Форма повідомлень, зазначених у статті 33(1)(c) та 33(2)(b)
Таблиця А
Дозволи на повторне насаджування — застосовні обмеження
Держава-член: |
|
Дата повідомлення: |
|
Рік: |
|
У відповідних випадках укажіть обмеження щодо повторних насаджень для відповідних районів із PDO/PGI, встановлені державою-членом, як зазначено у статті 66(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та у статті 6 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 |
|
Район із PDO, у відповідних випадках |
|
район із PDO 1 |
|
район із PDO 2 |
|
… |
|
район із PGI, у відповідних випадках |
|
район із PGI 1 |
|
район із PGI 2 |
|
… |
|
Додаткова інформація, яку вважають корисною для уточнення застосування таких обмежень: |
|
(*1) Повне (T): обмеження є абсолютним, повторні насадження, які не відповідають установленим обмеженням, повністю заборонені (*2) Часткове (P): обмеження не є абсолютним, повторні насадження, які не відповідають установленим обмеженням, частково дозволені мірою, визначеною державою-членом |
Термін для надання повідомлення: 1 березня.
Таблиця В
Дозволи на повторне насаджування, які фактично надано
Держава-член: |
||||
Дата повідомлення: |
|
|||
Виноробний рік: |
|
|||
Райони/регіони |
Кількість гектарів, фактично наданих для повторних насаджень у межах району, придатного для виробництва: |
|||
вина з PDO (*1) |
вина з PGI (*2) |
вина без PDO/PGI |
Усього |
|
(1) |
(2) |
(3) |
(4) |
(5) |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
Усього для держави-члена |
|
|
|
|
(*1) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина з PGI або вина без географічного зазначення; площі, відображені у стовпці (2), не можуть бути відображені у стовпці (3). (*2) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина без географічного зазначення, але не вина з PDO; площі, відображені у стовпці (3), не можуть бути відображені у стовпці (4). |
Термін для надання повідомлення: 1 листопада.
Примітка: Ці дані стосується виноробного року, що передує повідомленню.
ЧАСТИНА VI
Форма повідомлень, зазначених у статті 33(2)(с)
Права на насаджування, надані до 31 грудня 2015 року та конвертовані в дозволи — фактично надані дозволи
Держава-член: |
||||
Дата повідомлення: |
|
|||
Виноробний рік: |
|
|||
Райони/регіони |
Кількість гектарів, фактично наданих для районів, придатних для виробництва: |
|||
вина з PDO (*1) |
вина з PGI (*2) |
вина без PDO/PGI |
Усього |
|
(1) |
(2) |
(3) |
(4) |
(5) |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
Усього для держави-члена |
|
|
|
|
(*1) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина з PGI або вина без географічного зазначення; площі, відображені у стовпці (2), не можуть бути відображені у стовпці (3). (*2) Такі площі також можуть бути придатними для виробництва вина без географічного зазначення, але не вина з PDO; площі, відображені у стовпці (3), не можуть бути відображені у стовпці (4). |
Термін для надання повідомлення: 1 листопада.
Примітка: Цю таблицю заповнюють для кожного виноробного року (з 1 серпня року n-1 до 31 липня року повідомлення) до 1 листопада року після закінчення строку для конвертації, зазначеного у статті 68(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, або до терміну, встановленого державою-членом відповідно до статті 10(1) цього Регламенту.
( 1 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1337/2011 від 13 грудня 2011 року про європейську статистику багаторічних культур і скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 357/79 і Директиви Європейського Парламенту і Ради 2001/109/ЄС (ОВ L 347, 30.12.2011, с. 7).