ГРОЙСМАН В.Б. – Перше, що я б хотів сказати, що ми розпочинаємо новий сезон, нову сесію роботи українського Парламенту. І треба сформувати дуже чіткий порядок денний.

Насправді треба відзначити, що в 2017 році нам вдалося консолідувати зусилля, напрацювати ефективні рішення, які відкривають для України абсолютно нові можливості: нову пенсійну систему і можливість системного підвищення пенсій для українських пенсіонерів; відкриває можливості створення нової системи освіти, охорони здоров'я.

Ми відкрили можливості для конкурентного продажу державного майна, яке не потрібне в державному управлінні, а має використовуватися абсолютно ефективно і залучати до нього якісні інвестиції. Це все дає нам можливість забезпечити у 2018 році більш динамічний розвиток нашої держави.

Зрозуміло, що в нас на 2018 рік, якщо в нас була осінь реформ, то можливо зазначити, що нас має очікувати не менш цікава весна і літо реформ цієї сесії.

Зрозуміло, що перед нами стоять завдання. І я би тут відзначив важливість прийняття, швидкого прийняття, якісного закону, який буде відповідати повністю всім міжнародним стандартам про антикорупційний суд. Це важливий елемент. І ми як Уряд готові всіляко підтримувати створення цієї інституції, потрібен тільки закон.

Ми будемо приймати і нові рішення стосовно продовження децентралізації і в багатьох інших сферах.

Я би хотів зараз сказати про те, що ми фокусуємося над тим, щоб закласти міцні основи швидкого, пришвидшеного економічного зростання. Цього року ми плануємо економічний ріст більше 3%. Але ми знаємо, що для швидких змін цього економічного зростання недостатньо. Тому потрібно створити умови, щоб ми могли вийти в 2018 році на більше зростання.

Ми ставимо ціль, що економічне зростання стале в Україні має бути не менше 5-7%. Це ціль, яку ми ставимо як завдання на середньострокову перспективу.

Звідки ми можемо організувати чи створити умови для якісного економічного зростання? Звісно, реальний сектор, підприємництво, бізнес, виробництво – це все те, що потребує сьогодні нашої уваги.

Ми провели роботу з колегами і сформували фактично той перелік проблем, про які говорить бізнес, який заважає економіці розвиватися. Ми маємо всі проблеми вирішити.

Цікавим є те, що ми проаналізували проблематику і визначили, що для бізнесу важким є обтяжливе регулювання, все-таки залишається ще тиск на бізнес і на реальний сектор економіки, відсутність підтримки інновацій, системи підтримки інновацій, бар'єри доступу до державних ресурсів, а також обмежений доступ до фінансування. Це все є гальмом розвитку національної економіки і бізнесу в нашій країні.

Ми визначили пріоритет комплексу рішень, які дозволять змінити у 2018 році бізнес-середовище і зробити умови для швидкого зростання. Ми визначили 5 пріоритетів. Ми маємо забезпечити прозорий доступ до державних ресурсів бізнесу; ми маємо забезпечити дерегуляцію та поліпшення бізнес-клімату і спростити ведення бізнесу в країні; ми маємо забезпечити захист прав бізнесу, також полегшення доступу до фінансування, тому  що  фінансування і фінансові ресурси потрібні для інвестування та пришвидшення економічного зростання, а також ми маємо заохочувати в Україну інновації – інновації, які можуть бути серйозним драйвером швидкого економічного зростання.

Ми пропрацювали ті законопроекти, які є ініціативами бізнесу, Уряду, Президента і майже всіх фракцій українського Парламенту, а також окремих народних депутатів. І ми сформували перелік з 35-ти законів, які відповідають за досягнення тієї мети, яку ми ставимо перед собою, що стосується пришвидшення економічного зростання.

В першому розділі захист прав бізнесу. Треба зазначити, що в 2017 році ми робили дерегуляцію, скасовували обмеження для бізнесу, які заважали йому розвиватися, ми ухвалили буквально в кінці року новий якісний закон, який напрацювали з бізнесом щодо "Маски-шоу – стоп!". Це добрі кроки, але нам треба ще робити певні кроки, які мають бути забезпечені змінами до законів, якими ми зможемо захистити бізнес.

Нам треба ліквідувати, я наголошую на цьому, повноваження СБУ, Нацполіції, податкової поліції, прокуратури в сфері підприємництва і бізнесу. Треба їх ліквідувати, щоб ці органи не мали права приходити до підприємців і їх перевіряти.

Ми маємо створити інтелектуальну службу, службу фінансових розслідувань. Ми очікуємо, що на базі комітету з урахуванням наших пропозицій Уряду, які напрацьовані Мінфіном, буде запропонований нормальний європейський закон, який ми можемо підтримати і ухвалити створення цієї служби.

Зрозуміло, ми маємо відмовитися від будь-яких силових методів, які можуть бути застосовані до підприємництва і до бізнесу. Ми маємо утворити інституцію бізнес-омбудсмена, посадової особи в державі, яка буде захищати бізнес, це є дуже важливим. Треба підвищити відповідальність, і це можливо зробити урегулюванням закону, посадовців, які приходять перевіряти бізнес. Чому, коли бізнес зробив порушення, він платить штрафні санкції, а чиновник безкарно може нараховувати захмарні штрафи, які потім скасовуються судами, і не нести за це жодної персональної відповідальності? Ми маємо ввести персональну відповідальність посадових осіб.

Нам треба реформувати роботу митниці, створення єдиного митного вікна і реформувати органи ДФС.

Дерегуляція та поліпшення бізнес-клімату. Є перелік законопроектів, які сьогодні в різному статусі: або подані до Парламенту, або розглянуті комітетами, але наше завдання – щоб вони були остаточно прийняті українським Парламентом.

Важливий закон, який напрацьований на базі комітету економічної політики (Андрій Іванчук присутній зараз на засіданні Уряду), – питання про регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю. Вдумайтеся: 500 тис. підприємств отримають нове законодавство, яке відповідає європейським стандартам і більш гнучко дозволить цим підприємствам працювати в Україні. Це дуже важливий прогресивний крок.

Закон 6540 – це закон, який робить абсолютне полегшення ведення бізнесу. Ми можемо одразу піднятися в міжнародному рейтингу плюс 30 позицій по веденню бізнесу. Такі пропозиції сформовані в цьому урядовому законопроекті і подані в Парламент. Його прийняття дасть можливість значно зміцнити міжнародний рейтинг інвестиційної привабливості України.

Досі на 27-му році незалежності в нас діють радянські норми законодавства. Ми маємо їх скасувати, і це передбачено нашими пропозиціями.

Дуже важливий 3096д. Це закон, який спрощує регуляцію в нафтогазовому середовищі. Ви знаєте, що наше завдання до 2020 року – стати енергонезалежною країною, видобувати ресурси, які ми використовуємо всередині країни. Це дасть можливість системно зменшувати ціну, в тому числі на газ, у країні після 2020 року. Тому цей закон є дуже важливим.

Потрібно вводити єдиний розрахунок з податками, щоб це спростило адміністрування податків для бізнесу, і потрібно зруйнувати монополію в касових апаратах. Драконівські регуляції в касових апаратах дещо ми вже скасували рішеннями Уряду. Щось потрібно скасувати рішеннями Президента, і ми вже направили такі пропозиції Президентові.

Але є рішення, які треба скасувати змінами до законодавства. Зруйнувати монополію касових апаратів. Сьогодні є достатньо гаджетів, які можна використовувати для обліку продажу, а не змушувати людей платити непомірні кошти за різні монопольні історії, пов’язані з касовими апаратами. Ми доб’ємося скасування цього ганебного явища.

Дерегуляція і поліпшення бізнес-клімату стосується в тому числі й зменшення валютного регулювання. Я хочу сказати, що ми достатньо зарегульовані, і це обмежує, в тому числі, наші інвестиційні можливості всередині країни. Передбачено ряд заходів, які дозволять все ж таки спростити валютні регуляції.

І наше завдання, я хотів би підкреслити, – це створити умови для нормального кредитування в країні.

Полегшення доступу до фінансування. І в цьому контексті я хотів би зазначити, що ми запроваджуємо часткове відшкодування державою кредитів уже на законодавчому рівні для ведення малого підприємництва (мікропідприємництва) і фермерства. Ми цього року запускаємо таку програму як ініціативу Уряду, але хочемо її затвердити в рішеннях уже на рівні законодавчих актів.

Спрощення доступу іноземних інституційних інвесторів на український ринок, що дуже важливо. Це приток інвестицій. Створення товарних бірж в країні. Ми досі не маємо повноцінно сформованих товарних бірж. Це конкуренція. Це прозорість формування цін усередині країни на товари і т. д. Це треба робити.

Захист платників банків від ризиків, а також треба забезпечити захист прав кредиторів. Ті, хто дають кредити, мають теж бути захищені. Тобто  збалансування цих прав дає можливість відкриття нових інструментів для кредитування.

Звісно, ми сьогодні думаємо про те, що треба знижувати облікову ставку по кредитах, оскільки кредити мають бути доступними для національної економіки. І це питання окремої дискусії, в тому числі з Національним банком.

Йдемо далі. Прозорий доступ до державних ресурсів. Ми зареєстрували новий законопроект про концесії. Йдеться про те, щоб допустити приватний капітал до інвестування в державні активи, в тому числі, можливо, концесійні дороги.

Є закон про концесію. Є механізм, як залучити приватні кошти в будівництво доріг в країні. Такий законопроект дасть можливість залучати кошти приватні в ці інфраструктурні проекти, наприклад, а також власність на ці проекти залишати все ж таки за державою. Це дуже важливий механізм. Він потребує теж врегулювання.

Посилення захисту тих, хто бере добросовісну участь у державних закупівлях, від різноманітних зловживань. Новий зрозумілий механізм оренди державного та комунального майна. Ми прийняли новий закон про приватизацію, але йдеться про те, що мала приватизація буде  йти через ProZorro, а також ми маємо зробити, щоб через електронні аукціони вся оренда майна (державного, комунального) відбувалася саме в такий спосіб.

Що це означає? Конкурентна, якісна. Є майно в якійсь міській раді або державне майно, виставлене на електронний аукціон, і будь-хто з українців може взяти участь, якщо в цьому зацікавлений, має можливості, в оренді такого майна. Я вважаю, що це колосальний крок уперед щодо розвитку малого  бізнесу.

Заохочення інновацій – думаю, всі знають, ми в цьому році запроваджуємо нові інструменти заохочення інновацій. Наприклад, ми створили Фонд підтримки стартапів. Сьогодні можливо сказати, що в рамках нашої роботи щодо науки, там теж будуть створені механізми підтримки інновацій в науковому середовищі. Важливо це все закріпити на інституційному законодавчому рівні. Тобто йдеться про те, що ми будемо стимулювати створення старапів в країні.

Дуже важливо забезпечити захист авторських прав для винахідників – для тих, хто створює інноваційні продукти. І такий законопроект ми теж подали до українського Парламенту і будемо йти на те, щоб створювати умови розвитку інновацій, я наголошую, через механізми, в тому числі державної і комбінованої підтримки створення інновацій стартапів.

Зрозуміло, що йдеться про 35 законів, які нам дуже необхідні для створення умов швидкого чи пришвидшеного економічного зростання. Дуже важливо, щоб це зростання не було якимось хвилеподібним, а щоб ми максимально утримували тренд такого швидкого зростання. Це тільки законами зробити неможливо. Тому ми говоримо про те, що закони – це один з елементів нашої державної урядової політики, яка дозволить підвищити економічне зростання.

Нам потрібно запускати прозору приватизацію. Те, що сьогодні занедбане і корупційне, має бути відкрите для інвестування, на цих підприємствах мають бути створені якісні робочі місця, якісні технології, якісні "білі" заробітні плати для людей. Це дуже важливо. Ми далі будемо розбудовувати національну інфраструктуру – будівництво доріг, модернізація портової інфраструктури, залізниці, розвиток авіасполучень, в тому числі і цифрову інфраструктуру, і сьогодні ми про це теж будемо говорити.

Підтримка експорту, що дуже важливо, – ми започатковуємо в цьому році вже державну інституцію – Офіс підтримки експорту. Раніше це була така грантова історія, сьогодні це вже буде невелика державна структура, яка буде відповідати за розвиток експорту.

Розвиток української промисловості, розширення електронних державних послуг, які дозволять підвищити якість і доступність таких послуг. Боротьба зі зловживанням правоохоронців та чиновників – все те, що передбачено тими змінами до законодавства, які ми передбачаємо, я вже говорив про реформу ДФС і контролюючих органів. Захист прав власності, державна підтримка малого, середнього і мікробізнесу, створення умов для виходу бізнесу з тіні.

Цей комплекс заходів з прийняттям необхідних рішень в українському Парламенті дасть нам можливість створити умови, які будуть оцінені бізнесом, і бізнес зробить свою справу – буде інвестувати в розвиток національної економіки. Я хотів це презентувати на початку нового парламентського сезону. Глибоко переконаний в тому, що ми об'єднаємося і зможемо приймати рішення.

Що важливо? Важливо, що тут немає змагання, чий законопроект. Для мене не має абсолютно ніякого значення, чи це законопроект Парламенту, фракції, групи Парламенту або депутата, Президента або Уряду. Для мене важливо, створює цей законопроект умови для розвитку України чи ні. Ці 35 законопроектів створюють якісні умови для розвитку національної економіки і за їх прийняття треба боротися, тому що наслідком цих змін і комплексу дій, які робить Уряд, буде підвищення саме якості життя українських громадян. Тієї стабільності, передбачуваності майбутнього можливо досягти реальними необхідними змінами, які ми пропонуємо парламенту прийняти.

Глибоко переконаний, що глава Парламенту, Президент, Уряд, ми об'єднаємося з народними депутатами і будемо демонструвати спільну позицію в ім'я розвитку нашої держави.

Це коротко про порядок денний.

Окремо хотів би сказати, шановні колеги, що сьогодні ми ухвалимо ще ряд рішень, але одне з важливих рішень – це посилення нашої роботи щодо реалізації регіональних проектів.

Ми маємо зрозуміти, що Уряд через механізми державного фінансування регіонального розвитку фінансує, в цьому році – більше 11 млрд. грн. народних грошей. Я іноді дивуюся, коли на місцях ці кошти використовуються або без чітких пріоритетів, або неефективно. В мене вже є сигнали про те, що роблять халтуру. Це все потребує посилення відповідальності та вимогливості Уряду до пріоритетів будівництва таких проектів, реконструкції, модернізації, а також з точки зору якості.

Ми підготували нове рішення Уряду, яке дозволить сфокусувати місцеві влади на вирішенні дуже чітких завдань щодо пріоритетів.