• In English
  • Вступне слово Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана на засіданні Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року
    Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковано 14 серпня 2019 року о 16:24

    ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня! Розпочинаємо засідання Уряду. Відповідний порядок денний сформовано за пропозиціями урядових комітетів і міністерств.

    Але перш за все я хотів би сказати про те, що ми продовжуємо готувати transition books, тобто всі матеріали для нового Уряду України. Маю надію на те, що найближчими тижнями, можливо, вже наприкінці серпня, буде сформований новий Уряд і ми зможемо від міністерств і Уряду в цілому передати всі ті наші напрацювання, політики, проекти, які ми вели, для того щоб вони мали своє продовження.

    З огляду на досвід європейських країн, взагалі з огляду на досвід успішних реалізацій різних проектів треба зазначити, що дуже важливо запровадити спадковість необхідних проектів і рішень для того, щоб вони мали завершення. Я пам’ятаю, що в одній з європейських країн, коли запитали медиків, експертів про те, як їм вдалося побудувати якісну систему охорони здоров'я, вони відповідали, що «ми її будували більше десяти років, змінилося багато урядів, але кожен новий уряд, який приходив, продовжував робити і вдосконалював те, що розпочинав попередній». Таким чином вони вийшли на результат. І хто отримав позитив від цього результату? Саме мешканці цієї європейської країни.

    Тому ми закладаємо сьогодні абсолютно нову традицію підготовки всіх тих матеріалів для того, щоб новий Уряд міг швидко увійти в справи, щоб при формуванні політики нового Уряду теж була відповідна основа того, що було пророблено нашим Урядом за попередні три і трошки більше роки.

    Це є надзвичайно важлива традиція, яку ми закладаємо, і сьогодні, я думаю, ми почуємо від деяких міністерств, наскільки ця робота відповідним чином підходить до завершення, наскільки вона підготовлена.

    Хотів би навести декілька прикладів.

    Візьмемо освіту. Ми розпочали зміни в системі освіти. Я не буду заглиблюватися в деталі, але декілька таких прикладів я можу навести.

    Перший – «Нова українська школа». Ми всі знаємо, що для того, щоб побудувати всю середню школу з новими стандартами і т. д., нам потрібно вже зараз десять років. Було потрібно 12, тобто дитина йде до першого класу і всі 12 класів мають бути новими, сучасними, конкурентними і т. д.

    Ми пройшли зараз з вами два роки. Залишається 10 років. І треба кожного року передбачати видатки на впровадження «Нової української школи», модернізувати середні і старші класи для того, щоб весь ланцюг середньої освіти був відповідним чином сформований. Тому її треба тільки продовжувати.

    Друге питання в освіті – це дошкільна. Ми, як пам'ятаєте, прийняли відповідні рішення через механізми регіонального розвитку, Міносвіти, регіональних влад, місцевих влад. Ми визначили, що ліквідуємо в 2020 році черги до дитячих садочків. І це теж треба продовжити наступному Уряду, щоб в 2020 році черга в дитячих садочках була нуль, і це є абсолютно реалістично відповідно до наших розрахунків. І ми на дві третини, точніше на 60%, вже цю чергу зменшили відповідним чином. Це теж є важливим.

    І ще один важливий аспект в освіті – все-таки зарплата українського вчителя. Ми прийняли рішення Уряду про те, що в наступному році зарплата вчителів, майстрів збільшиться від 20% до 70% відповідно до того рівня, який вони мають сьогодні. Окремий пріоритет буде наданий, в тому числі, молодим вчителям.

    Все це треба продовжити, і щоб ніхто не ображався, але український вчитель має отримати якісні можливості для саморозвитку, для навчання і достойну зарплату. Тому що саме вчителі будуть нас навчати, наше молоде і вже немолоде покоління, тому, що необхідно в дорослому житті. Це що стосується підходів.

    Тобто якщо прийти і сказати: «Нова українська школа» – це погано», і як це було вже за 28 років нашої незалежності не один раз, коли приходили уряди, говорили, що «все те, що було до нас – це погано, а все, що ми робимо – це добре», потім приходили наступні, казали, що «все те, що робили попередні – це погано», так зі сторони в сторону шарахались і не досягали в жодному напрямку жодних успіхів і результатів. Були уряди, які взагалі нічого не робили, я розумію.

    Тому дуже важливо, щоб ці всі проекти продовжити, вдосконалити, зробити краще. Я тільки бажаю успіхів сьогодні новому Уряду.

    Що стосується ще одного питання – це, наприклад, культура. Я пам'ятаю, що для нас питання історичної пам'яті є одним з дуже важливих. І я пам’ятаю про те, що ми зобов’язані як сучасники зробити в ім’я і в пам’ять наших предків.

    Я говорю про питання національної пам’яті – про Меморіал пам’яті жертв Голодомору. Ми декілька років тому розпочали його будувати в центрі Києва. Ми, в принципі, вийшли вже на суперпотужності, що в кінці наступного року всі загальнобудівельні роботи можуть бути завершені. Справа честі – завершити будівництво цього проекту і підтримати його. Але це потрібно буде зробити, в тому числі, для того, щоб це зробити, треба ввести кошти у державний бюджет на наступний рік і все продовжувати, щоб нічого не зупинялось.

    Або мова про український кінематограф. Ми тільки почали відроджувати українське кіно. Зрозуміло, що треба удосконалювати систему підтримки, розвивати і так далі.

    Або взяти питання культурної децентралізації, коли ми дали можливість, повноваження і фінансові ресурси великим і невеликим, малим громадам реалізовувати проекти «Малі міста – великі враження». Це без перебільшення серйозні культурні події, культурні проекти, які потрібно підтримувати і відповідним чином розвивати.

    Це тільки окремі приклади того, що хотілось би, щоб було продовжено, удосконалено і зроблено ще краще. Це було б важливо.

    І окремо хотів би сказати про децентралізацію – про одну з самих фундаментальних реформ. Ми чули про те, що були ідеї дострокових місцевих виборів, але я говорив і сьогодні стою на тій позиції, що потрібно спочатку завершити реформу децентралізації, зробити зміну законодавства, в тому числі, на мій погляд, треба удосконалювати законодавство про місцеві вибори. Я вважаю, що редакція 2015 року Закону «Про місцеві вибори» є недосконалою і хибною, і сподіваюсь на те, що новий Парламент зможе це виправити.

    І після того, як будуть проведені зміни до Конституції, в Законі України «Про місцеве самоврядування», тоді вже, можливо, проводити чергові вибори, коли будуть сформовані об’єднані громади, коли будуть проведені необхідні зміни до законодавства – ті, які, на превеликий жаль, нашому Уряду не вдалося провести через український Парламент з різних причин, але у нас не було з певних питань підтримки в Парламенті. Зараз, коли є монобільшість, я думаю, що це стане набагато швидше відбуватись

    Окремо хочу сказати щодо реформи місцевого самоврядування. Україні потрібен, і це вже абсолютно очевидний факт, новий закон про столицю, про місто Київ, де було б чітко розписано, що таке місцеве самоврядування і були повноцінні повноваження міського голови, а з іншого боку, були повноцінно відображені повноваження держаної влади. І цей баланс, ефективність управління має бути забезпечено саме новим законом про столицю. На превеликий жаль, Парламент, який відходить, чомусь це питання не ухвалив. Думаю, воно було дуже заполітизованим. Але все треба робити не під політику, а під країну, інтереси українців та ефективну систему управління.

    Тому надіюся на те, що і в рамках реформи децентралізації новий закон про столицю, європейський, ефективний, теж буде напрацьований новим Парламентом, новим Урядом і буде реалізований.

    Тому, шановні колеги, думаю, що наша робота по підготовці перехідних матеріалів дозволить новому Уряду швидше підійти до справ. Я вірю в те, що ми всі маємо шанси отримати великий український успіх. Для цього тільки треба буде якісно та максимально ефективно працювати.

    Тому хотів би зараз почути по перехідних книгах. Будь ласка, Лілія Михайлівна, з точки зору підготовки по Міносвіти, потім – Мінкультури.