ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня! Розпочинаємо засідання Уряду і розпочинаємо його з важливого питання – питання звіту Уряду за 2018 рік.

Перше, що я хотів би сказати, що ми вже втретє вчасно подаємо звіт за попередній рік і презентуємо його відкрито, публічно.

Після його презентації і схвалення сьогодні на Уряді він буде направлений в український Парламент. Це вже є, як я сказав, третій звіт  Уряду – звіт за 2018 рік. Це те, що відбувалося в країні у 2018 році. Це не тільки те, що зробив Уряд. Це те, як розвивалася Україна в 2018 році.

Окремо хочу сказати, що і в 2017 році такий звіт був затверджений Урядом і направлений в Парламент, і, відповідно, в 2016 році.

Перш за все я хотів би сказати про ті виклики, які перед нами стоять як перед країною. Ми маємо дуже багато хронічних проблем. Я абсолютний реаліст і розумію, які у нас є проблеми, як і мої колеги. Ми розуміємо, як їх потрібно вирішувати. Але я глибоко переконаний в тому, що хронічні застарілі проблеми, які треба було вирішувати 10, 20 років тому, ми можемо вирішувати тільки тоді, коли ми діємо абсолютно системно. І головне, треба, щоб ці системні кроки відбувалися, не зупинялися, і тоді ми будемо мати результат у багатьох сферах.

Хотів би розпочати з того, що ми затвердили Програму дій Уряду, яка є абсолютно системним документом, покроковим, з чіткими сфокусованими пріоритетами. Відповідно до цих пріоритетів я би хотів сьогодні звітувати за 2018 рік.

Хотів би нагадати ключові пріоритети, які в нас є у 2018 році, які ми визначили Програмою дій Уряду (я говорю про системність, і ці пріоритети є ключовими при визначенні роботи всіх міністерств):

Перший – це економічне зростання.

Другий – ефективне урядування, яке є надзвичайно важливим.

Третій – розвиток людського капіталу, оскільки все, що ми маємо, маємо інвестувати в розвиток людського капіталу, людей.

Четвертий – верховенство права і боротьба з корупцією.

П'ятий – пріоритет безпеки та оборони.

Перший пріоритет – економічне зростання. Ми маємо достатньо позитивний показник – 3,2% зростання ВВП. Це трішки вище, ніж наш показник. Це оперативні дані відповідно до розрахунку Мінекономрозвитку. Я вважаю, що реальний ВВП за 2018 рік буде не менш ніж 3,2%.

Окремо хочу звернути вашу увагу на декілька цифр, які є важливими, ключовими.

Перше. Нам вдалося, інфляція стала менше 10% у 2018 році. Це дуже оптимістичний показник, який передбачає, що стабільність національної валюти і цін у нас буде достатньо прийнятною і в наступному році.

І найголовніше, що майже 1 тис. об’єктів виробничого призначення було збудовано, реконструйовано в Україні. Це офіційні дані по країні за минулий рік. Тобто 957 об’єктів виробничого призначення – це нові робочі місця, реконструйовані, модернізовані робочі місця в Україні.

Як ми досягли цього, в тому числі і зменшення самої інфляції? Збалансованою бюджетною політикою. В державний бюджет було консолідовано в минулому році 928 млрд грн, причому я думаю, що фінансисти й економісти тут мене дуже добре зрозуміють, ми отримали дефіцит бюджету в минулому році 1,7%, коли у нас плановий був 2,4%. Тобто ми вийшли достатньо позитивно в 2019 рік.

Державний та гарантований борг відповідно до ВВП країни у нас знизився до 61%, якщо бути точним – 60,9%.

Бюджет зріс на 17% відповідно до 2017 року, але якщо ми порівняємо з 2016 роком, то бюджет країни виріс в 1,5 раза.

Ще один важливий елемент. Ми отримали валютні резерви країни на рівні 20,8 млрд доларів. Як ми бачимо, це більше ніж за 5 років найвищий показник, який дає нам впевненість і стабільність.

Наступне, без заперечення, для нас дуже важливе, щоб в Україну приходили інвестиції, а для цього важливі розумні правильні регуляції. Для нас створення бізнес-клімату є ключовим питанням, і я вчора виступав на одній з інвестиційних конференцій, я сказав про те, що наш Уряд є підприємницьким. Тобто ми підтримуємо підприємництво, бізнес, і для нас це є важливим пріоритетом.

І тому ми з 2013 року зі 112-го місця в світі по легкості ведення бізнесу вже маємо 71-ше і маємо амбітні плани на 2019 рік.

Ми постійно скасовуємо непотрібні регуляції, які були створені ще за радянських часів, або ті, які були створені 5, 10, 15 років тому і фактично звужують можливості розвитку підприємництва, а це означає, стримують розвиток самої економіки.

Що важливо? Ми забезпечуємо подальшу інтеграцію до Євросоюзу. І 2,1 тис. національних стандартів сьогодні вже є гармонізовані з ЄС, що теж є важливим.

Наш офіс UkraineInvest супроводжує близько 2 млрд дол. інвестицій, що є дуже важливим. Це реальні проекти, які реалізовуються або будуть реалізовані в Україні, по яких будуть створені робочі місця, будуть інвестування в економіку.

Ми маємо, з одного боку, величезний виклик для нашої держави – це пошук нових ринків для української продукції. І треба зазначити, що вдалося нам минулого року завершити перемовини з відкриттям ще одного ринку з однією країною – Ізраїль. Ведуться переговори з іншими країнами.

Але що саме ключове? Ми за 11 місяців отримали майже 54 млрд експорту українських товарів на світові ринки. І найголовніше, що майже 43% – це вже ринок ЄС. Тобто ми диверсифікувалися і перейшли в європейський глобальний ринок. І від цього експорту 43% саме знаходиться сьогодні в нас там.

Тобто фактично кожного року торгівля зростає. Мінекономрозвитку і відповідно ряд інституцій сьогодні підтримують наших виробників і працюють з тим, щоб відкривати нові ринки, нові можливості. Але треба зазначити, що й бізнес є дуже-дуже активним, знаходить нові ринки і нові можливості. І ми тут повністю їх підтримуємо.

Наступне, шановні колеги. Ми провели ряд новацій минулого року. Ми продовжили автоматично відшкодовувати ПДВ для бізнесу. І це є надзвичайно важливим.

"Електронний кабінет" запрацював. Ми спростили процедури розрахункових касових апаратів. Нам удалося мобілізувати, порівняно з 2017 роком, плюс 53 млрд грн у бюджет від надходжень від митниці. Думаю, що ми маємо тут теж гарний потенціал для зростання цих платежів. Ви знаєте, що ми постійно працюємо по боротьбі з різноманітними "сірими" і "чорними " схемами в митних операціях.

Йдемо далі. Енергетична наша незалежність.

Насправді, ми взагалі не маємо жодних закупівель газу з Російської Федерації. Повністю диверсифікована система отримання газу в Україну. Але найголовніше не це. Найголовніше – що ми маємо власний розвивати видобуток, оскільки в Україні є достатньо резервів для того, щоб забезпечити себе абсолютно повністю газом.

Що ми маємо на сьогодні? У нас зростає серйозними темпами виробництво альтернативної енергії. Це є теж дуже позитивним для нас сигналом. Цей ринок дуже швидко сьогодні розвивається. Взагалі імпорт газу постійно скорочується, який ми закуповуємо в Україну. І ми видобули в Україні спільно з приватними видобувними компаніями 21 млрд метрів кубічних.

Але я хочу сказати наступне. Я вкрай не задоволений тим, що, насправді, "Укргазвидобування" (компанія "Нафтогазу") фактично план по видобутку газу, який ми затвердили тут до 2020 року, фактично його провалили. Це дуже занепокоює нас сьогодні. І дуже важливо питання це виправити в найближчі періоди, щоб ситуація змінилася.

Йдемо далі. Для того щоб відкрити можливості до надрокористування, щоб усі видобували газ в Україні в рамках усіх їх міжнародних стандартів, ми зробили ряд дерегуляцій у 2018 році: ми змінили старі регуляції; ми відкрили геопросторові дані; ми запустили підготовку аукціонів на надра, що ніколи такого не було в Україні.

Це означає тільки єдине – що ми бачимо перспективу трьох-п’яти років нарощування власного видобутку. І це буде означати повну нашу енергетичну незалежність. Це позитивно вплине  на формування цін, на енергоресурси в країні, але системно. Я наголошую на цьому.

Не так, як хтось це вважає, що легко взяти і змінити ціни. А системно отримати великий обсяг газу, який буде значно дешевший. І нам не потрібно буде імпортувати його за валюту. Перші електронні аукціони по надрах відбудуться вже в березні-квітні цьогоріч.

Енергоефективність. 22,5 тис. домогосподарств чи отримувачів "теплих кредитів" отримали 1,1 млрд. грн.

Що важливо? Ми створили державний фонд енергоефективності, в який залучили 1,5 млрд державного бюджету. Як пам’ятаєте, є моя домовленість про те, що 100 млн євро Єврокомісія виділяє по тих угодах, які ми підписали з ними. Є вже в доступі користування самого фонду, державного фонду енергоефективності.

Запуск програм уже відбувся в другій половині січня. Але я вважаю, що теж нам потрібно пришвидшувати масштабну роботу державного фонду енергоефективності. Багато є бюрократичних процедур. Ми їх маємо швидше проходити для того, щоб ці ресурси стали доступні для всіх громадян України. Але пілотні проекти вже відбуваються.

Хочу навести декілька прикладів тих проектів, які вже сьогодні реалізуються в альтернативній енергетиці.

Подивіться географію: Хмельницька область, Львівська область,
м. Теофіполь, Полтавська область, Славутич, Вінниця, Переяслав-Хмельницький. Що важливо? Вже маємо свій завод в Україні, який виробляє сонячні панелі. Тобто нам не треба імпортувати. Ми можемо вже в Україні виробляти свої. Це є дуже важливим питанням.

Відродження дорожньої інфраструктури. Ви знаєте, що для нас це є пріоритетом – інвестувати в розвиток національної інфраструктури. Пріоритетом є будівництво, реконструкція та модернізація українських доріг.

Я знаю, в якому стані знаходяться сьогодні дороги, це для мене не є секретом. Але я точно знаю, в якому стані знаходяться ті дороги, які держава капітально відремонтувала за останні кілька років. У 2018 році таких доріг місцевого, регіонального і державного значення більше 3 тис. 800 км. Тут є приклади тих ділянок, які ми будували у 2018 році. Ви знаєте, що і на 2019 рік у нас є надзвичайно амбітні завдання.

Проект Go Highway, який з'єднує фактично західний кордон, Львівську область, з Миколаєвом і Херсоном. Київ – Харків – Довжанський – майже 60 км відремонтовано. Харків – Охтирка – 30 км, Житомир – Чернівці – 35 км, інвестпроекти по Львівській області. Але це тільки окремі програми, таких доріг було більше.

Тобто фактично по кілометрах ми маємо за 14 років найвищий показник, який був по ремонту українських доріг. Якби їх ремонтували кожного року так, як ми їх ремонтуємо зараз, то в нас не було б такого стану доріг після кожної зими. Дороги стоять, але якщо їх не ремонтувати 10, 15, 20 років, вони в один день руйнуються, і це вже не дороги, а просто напрямки. Тобто нам потрібно все це наздоганяти.

Коли я говорю про системність, це означає, що кожного року ми робимо, виконуючи план і завдання, які ми визначили як нашу стратегію, і врешті ми отримаємо результат – кращих доріг буде більше.

Розбудова транспортної інфраструктури, що є дуже важливим. Ми говорили про те, що ми виходимо на європейські ринки і вже зараз 43% всього експорту ми продаємо до Європи за валюту. Ми відкрили в минулому році Бескидський тунель і в тому напрямку, який з'єднує нас з Європою, збільшили пропускну здатність на 60%. Це означає, що ми відкрили можливості.

Або ми зробили модернізацію залізничного сполучення Комиш-Зоря – Волноваха. Ми збільшили, думаю, на 30-40% пропускну спроможність. Там у нас є важка промисловість, і вона використовує ці мережі для того, щоб постачати продукцію на ринки України і забезпечувати експорт. Тобто ця інфраструктура впливає на ті показники, з яких я сьогодні розпочинав.

І треба сказати, що більше 20 млн пасажирів ми сьогодні маємо повітряного сполучення – це теж рекордні показники, і я вважаю, що тут політика міністерства і міністра з точки зору диверсифікації, залучення лоу-костів, дешевих компаній є абсолютно правильною для того, щоб розвивати конкуренцію і робити більшу доступність до можливості отримати цю послугу.

І також ми відкрили залізничне сполучення Київ – Бориспіль, яке нормально працює, потяги працюють, і сотні тисяч людей сьогодні користуються цим видом транспорту.

Розвиток агропромислового комплексу теж є надзвичайно важливим для нашої держави. Які показники вдалося отримати? Перше. 70 млн тонн – рекордний урожай зернових за всю історію нашої незалежності. Я можу сказати, що це, в першу чергу, заслуга українських аграріїв, бізнесу: вони сіяли, доглядали, убирали і робили все для того, щоб цей врожай зберегти і т.д. Нові  технології, які приходять в агропромисловий комплекс України, дають можливість нам бути такими рекордсменами. Тому всім треба дякувати за інвестиції в цю сферу.

Але також треба зазначити, що 39% всієї валюти, яка надходить в Україну, – це валюта від агропромислового комплексу. Працювали наші програми підтримки агропромислового комплексу.

Перше, по тваринництву: був збудований за підтримки нашої програми 51 об’єкт, введено в експлуатацію ферми, переробні комплекси – все те, що було нашим пріоритетом. На утримання ми вже дали дотацію 670 тис. голів ВРХ, і це дуже непоганий показник по 2018 року, в 2019 році буде ще більший.

Ми вже третій рік поспіль продовжуємо програму оновлення сільськогосподарської техніки. Уявіть собі, що 17 тис. одиниць техніки вироблено українськими підприємствами і куплено українськими аграріями. Це те, що ми створили таку програму, вона сьогодні працює. Взагалі 7 тис. суб’єктів господарювання працюють у цих програмах.

Що важливо? Ми дали підтримку по садівництву, вже закладено садів у минулому році 3,9 тис. га, що  повністю відповідає нашому цільовому показнику. Ми розраховували, що це буде 3,6, а маємо 3,9.

7 тис. 554 фермерських господарств отримали теж підтримку держави. Будемо вдосконалювати цю підтримку і будемо більше її таргетувати для того, щоб підтримати малі і середні підприємства.

Що стосується земельних відносин, тут дуже важливим є те, що ми запровадили електронну реєстрацію земельних ділянок і електронні земельні торги. Їх треба розвивати далі, тому що подивіться на цифри: в 1,9 раза, якщо це земельні торги електронні, збільшується вартість землі, і ці кошти потрапляють до місцевих бюджетів. Тобто важливо такі сервіси розвивати.

Наступний пріоритет, про який я хотів би сказати, – це ефективне урядування. Ми маємо розуміти, що управління державними процесами має бути висококваліфікованим і прозорим. Але саме по собі це не відбувається.

І тому ми почали реформу державної служби в цілому. Що ми маємо сьогодні? Якщо раніше, до реформи, у нас претендували на державну службу на одне вакантне місце майже дві людини, то сьогодні 30 людей претендують на одне вакантне місце в державній владі. Це значно покращує конкуренцію. Більше того, це все відбувається абсолютно електронно. Є сайт, на який будь-яка людина (кваліфікована, яка відповідає тим стандартам, які необхідні для служби) може подати свої дані. Це все відбувається у відкритому режимі, і немає жодних втручань.

Що це дає? Це дає наступне. 60% генеральних директорів міністерств вже є молодші 40 років, наймолодшому – 28 років. Тобто омолодження. І я вважаю, що це є теж дуже важливим питанням. Тут треба об'єднувати: і омолоджувати кадри, і з іншого боку, ті, хто має досвід, щоб працювали як єдина команда.

Приватизація та управління державною власністю. Що вдалося нам зробити? 580 млн грн було залучено через впровадження програми малої приватизації "ProZorro.Продажі". Було проведено 476 аукціонів. Раніше такі аукціони не проводилися, просто продавали це майже в ручному режимі. Що ми отримали? В два рази збільшення ціни від початкової ціни через електронні аукціони. Це означає, що в два рази більше грошей надійшло до бюджетів, і найголовніше – ці системи є відкритими, і всі можуть брати участь в тому, щоб приватизувати малу приватизацію.

Ми забезпечили добір професійних наглядових рад. І я вважаю, що один з результатів, у тому числі який позитивно впливає на державні компанії, державні компанії показують сьогодні збільшення своїх доходів, і це є теж дуже важливо, що зараховується в тому числі і в бюджет.

І теж важливий показник – все те державне майно, яке здається в оренду через ті заходи детінізації, які ми провели, на 37%, майже на 40% ми збільшили надходження від оренди державного майна до державного бюджету. Погодьтесь, 40% – це непоганий показник збільшення в бюджет.

Електронне урядування, що є важливим елементом. Взагалі все має відбуватися максимально безконтактно. Дуже добре, коли громадянин України чиновника не бачить, а все, що потрібно громадянину України отримати, отримує дистанційно та електронно. Слава богу, що в усіх є Інтернет, що гаджети є в більшості громадян України, які можуть використовувати електронні послуги.

Що я хотів би зазначити? 118 електронних послуг ми маємо вже сьогодні, в цьому році будемо мати ще плюс 50. Кількість звернень зросла майже в чотири рази – 3,6 раза. Це означає, що люди потребують таких послуг і ми маємо забезпечувати для них більше таких можливостей.

І електронні сервіси, які вже є сьогодні. Наприклад, ProZorro. Проведено 1,1 млн процедур державних закупівель. Економічний ефект від того, що це відбулося в системі ProZorro, ми розраховуємо в 30 млрд. Чому 30 млрд – поясню: від стартової ціни і фактичної ціни. Тобто якщо ми беремо весь обсяг закупівель на 657 млрд грн, то 657 млрд при стартових позиціях були на 30 млрд більше – 687 млрд. Коли йдуть торги, на 30 млрд коштів залишилося в бюджеті невитрачених, ефективно використаних. Це теж є дуже важливим.

Децентралізація – один з надзвичайно важливих пріоритетів, думаю, що багато про це говорили. Але ключовим викликом для нас є наступне. Тільки 68% громадян України живуть в умовах доступу до переваг децентралізації: в рази більші бюджети, можливості. Наше завдання, щоб усі 100%, тобто плюс 32% українців, жили в умовах можливостей децентралізації. Це означає, що це новий етап, щоб до 2020 року ми реформою маємо покрити всю країну і дати всім можливості використовувати ці переваги.

Що нам ще вдалося зробити? Ми передали 1,4 млн га у власність ОТГ. Ми обіцяли це зробити в лютому минулого року – до кінця року ми виконали свої зобов’язання повністю, і це стало можливим.

Декілька цифр. Бюджетна децентралізація: 2014-2018 роки – кошти загального фонду місцевих бюджетів зросли в 3,3 раза. Не на 10%, не на 30%, а в 3,3 раза. От звідти сьогодні є кошти в місцевих бюджетах на те, щоб ремонтувати, будувати і т.д.

Єдине, що можу відверто сказати, що там, де є розумні місцеві управлінці, які розуміють, як розвивати території, що треба з людьми радитися, що треба робити не фонтанчики і окозамилювання, а треба робити серйозні фундаментальні речі, розвивати території, там дуже нормальні, людські стосунки між владою і громадянами.

А там, де, знаєте, люди обрали, посадили в крісло, йому на голову злетіла децентралізація, сотні мільйонів чи мільярдів, він не знає, що з цим робити і не може собі скласти ціну, ось там є проблеми, тому що міста залишаються недоглянутими, проблеми не вирішуються. Але це питання вже до місцевих мешканців, які мають обирати свою владу і потім з неї запитувати. Держава вже такі можливості створила.

Йдемо далі. В цілому, крім того, що ми в 3,3 раза передали більше грошей на місцеві бюджети, ми додатково через різні програми передали ще на місця 37 млрд грн минулого року. Нові дороги, нові школи, нові садочки, нові стадіони, нові лікарні, нові поліклініки, палаци спорту – багато-багато сфер, які ми сьогодні підтримуємо.

Що саме? Тут є, визначено, на які напрямки. Ось результат.

Минулого року ми побудували, реконструювали в країні в цілому більше 5 тис. 281 об'єктів за участі нашої державної підтримки. Це не тільки місцеві кошти, а в тому числі кошти, які виділила держава. Це означає, що ми робимо свої інвестиції в міста, села, громади; 899 проектів реалізовано у сфері освіти – садочки, школи; водопостачання і водовідведення – труби, каналізації, насосні станції, модернізація цієї сфери; охорона здоров'я, соціальний захист – лікарні, поліклініки, центри адміністративних послуг або інші проекти у сфери соціального захисту; ЦНАП і адмінбудівлі – 107 проектів реалізовано, центрів надання адміністративних послуг, прозорих офісів; спеціалізовані транспортні засоби; 626 спортивних проектів; газ, тепло, енергопостачання – це реконструкція освітлення в містах і громадах, це котельні – це теж з нашим внеском; 228 проектів у сфері культури.

Блок по урядуванню завершили. Третій блок – це розвиток людського капіталу.

Я наводжу тільки деякі параметри, бо, насправді, звіт має достатньо більше інформації. Я думаю, що предметно його можливо подивитися.

Розвиток людського капіталу. Можливо, вперше озвучу ці цифри, але вони є об’єктивними. Ми прийшли працювати як Уряд, мінімальна зарплата, якщо їх порівнювати в доларах, була 53,5 долара. Зараз нам вдалось мінімальну зарплату підвищити втричі – це 150 доларів. Це в доларовому еквіваленті.

Якщо ви мене запитаєте, це багато? Ні, це небагато. Це втричі більше, ніж було, але, як мінімум, вдвічі менше, ніж має бути. І тому нам є над чим працювати. Але я хочу сказати, що ми за неповні 3 роки втричі збільшили мінімальну зарплату в країні. І я вважаю, що це дало поштовх, в тому числі, і збільшення середньомісячної зарплати.

По року ми маємо середньомісячну зарплату 8 тис. 800 грн. На 24,8% більше в гривнях. І в доларах це зі 182 доларів сьогодні вже є 325 доларів середня зарплата в 2018 році. Але по грудню середня зарплата в країні вже обраховується 10 тис. 573 грн.

Це означає, що саме з цих цифр у середньому сплачуються податки в бюджет. Тобто вони є об’єктивними, бо так просто ніхто податки платити не буде.

З іншого боку, ми знаємо і бачимо, що за такі кошти вже можна знайти в Україні роботу. Тобто такі кошти роботодавці готові платити своїм працівникам. 10,5 тис. вже готові в середньому платити. Але я думаю, що цей процес буде йти догори для того, щоб українці працювали на українську економіку.

Пенсійне забезпечення – це, звісно, біль наших пенсіонерів, але це й наш біль, тому що є ще дуже багато пенсіонерів, які живуть на мінімальну пенсію. Але ми розуміємо, що при глобальних проблемах, як з дорогами, якби нормально займалися пенсійною системою 10, 15 років, так стало, у нас би не було тих проблем, які маємо. Вибачте, але ми в 2014 році отримали можливості повного дефолту Пенсійного фонду, обнулення його.

 Ми виходимо зараз на відновлення системи, щоб вона працювала. Що нам вдалось зробити? Середній розмір пенсій в країні зріс, і сьогодні він має 2 тис. 645 грн, середній. З 2016 року це в 1,5 раза збільшення. Ми провели перерахунок військовим пенсіонерам в минулому році на 1,5 тис. і в цьому році ще на 760 грн в середньому.

Що сьогодні турбує? Турбують ті, хто живуть на мінімальну пенсію. Це мільйони українських громадян. І ми зараз думаємо, щукаємо варіанти, яким чином це питання вирішити.

Хочу нагадати, що ми 1 березня будемо робити повний перерахунок пенсій для всіх пенсіонерів. Для нас усіх це є величезним викликом, яким чином пришвидшити збалансованість пенсійної системи. Повірте, ми про це знаємо, дбаємо і думаємо, яким чином це зробити, і не тільки ми. Хочу сказати, що це питання хвилює і Президента, який теж сьогодні працює над різними можливостями, щоб ми змогли це питання врегулювати разом.

Підтримка сімей з дітьми. Я висловлюю нашу спільну позицію: українців має бути більше. Пам'ятаєте, колись було "нас 52 млн". Це не так швидко буде повернути, але я думаю, що це є абсолютно можливим, тим більше що нас по світу 65 млн. Треба, щоб українці і народжувалися, і поверталися. Тому ми й запроваджуємо різноманітні програми підтримки народжуваності і підтримки сімей.

Ми з 1 вересня забезпечили "пакунок малюка", і за 2018 рік 103 тис. чи 104 тис. таких пакунків родини вже отримали.

Ми запровадили нещодавно програму підтримки наших мам "Муніципальна няня", якщо вони будуть наймати нянь.

Ми запровадили "Є-малятко" – електронні сервіси, щоб батькам було зручно реєструвати дитину, отримати допомогу. Все, що необхідно, всі дев'ять послуг є сьогодні в електронному варіанті, щоб нікуди не потрібно було ходити.

Ми створили спільно з місцевими органами влади, і це відповідає нашій освітянській стратегії, 24 тис. місць у дитсадках. Скорочено чергу на 13 тис. 200 за 2018 рік у дитсадках, що теж є нашим пріоритетом.

Соціальна підтримка дітей-сиріт. Я вперше озвучу цю цифру, але думаю, що вона є важливою. Ми в минулому році придбали 829 квартир для дітей-сиріт, які випустилися з інтернатних закладів.

Що це означає? Ці молоді люди, які зараз отримали через нашу підтримку, а це 829 квартир, раніше  були кинуті напризволяще, їм не було куди повертатися. Вони заклад закінчили, а куди йти далі? Про таких дітей ми маємо дбати, і ми це зробили в минулому році.

Ми придбали і побудували 70 приміщень для дитячих будинків сімейного типу. Сімейні форми виховання – це найкраще, що тільки може бути. Думаю, всі з цим погодяться. У 2018 році ми почали будівництво дев'яти малих групових будинків. І в 2019 році ця програма буде завершена.

Медицина, про яку багато ми чуємо різноманітних оцінок. Але я хочу сказати одну річ. Я вважаю, спираючись на свій власний досвід, якщо ми будемо продовжувати системно проводити ті зміни, які ухвалені Урядом як політика і впроваджуються командою Міністерства охорони здоров'я, які ухвалені Парламентом як реформа – у нас буде зовсім нова якість медицини. Це факт. Сьогодні всі люди критикують не те, що ми зробили, а те, чим вони не вдоволені десятиріччями.

Які конкретні кроки ми зробили? Створена Національна служба здоров'я. 25 млн людей вже отримали свої прямі контракти зі своїм лікарем. Це тільки початок нових відносин, які будуть ґрунтуватися на повазі і якості.

Ми мали 623 медичні заклади до 1 січня, які уклали договори з Національною службою здоров'я, але вже зараз ми маємо 97% комунальних закладів, які уклали договори з цією НСЗУ. Що це означає? І для ЗМІ скажу. Всі комунальні заклади мають своїх власників – це місцеві влади. Держава ними не володіє. Які там палати, операційні, туалети, ліжка – це відповідальність місцевих органів влади. Хочу це просто підкреслити – це їх власність.

Тепер коли раніше держава фінансувала просто утримання цих закладів, їм не вистачало ні на що. Тепер ми будемо змінювати саму систему. Це буде означати, що Національна служба здоров'я буде їх сертифікувати, перевіряти, щоб вони відповідали відповідним стандартам, для того, щоб заплатити кошти цьому закладу при наявності якісних умов для людей: гарна палата, гарний лікар, гарне лікування, гарні операційні і т. д. Як це можливо досягти? Скажу вам: не фонтанчики будувати, які теж треба, але помірно, а ремонтувати лікарні, палати, купувати нове обладнання. І тоді ця Служба буде контролювати ці заклади для того, щоб людина приходила і отримала нові послуги.

Можливо, я зупинився трошки більше, ніж потрібно, але хотів це пояснити, бо це дуже важливо.

З другого півріччя ми починаємо програму "Безкоштовна діагностика". Це означає, що в цих лікарнях, коли медики направляють на огляд, ця діагностика буде безкоштовна.

Ми підняли зарплату для лікарів та медсестер первинної ланки. Дивіться, що відбулося. Це вже системні зміни. Це не просто надбавка якась, а це системні зміни. Ми змінили просто систему. Коли змінили систему, люди отримали нові можливості.

До липня, до реформи, сімейний лікар отримував 5600 при наявності 1 тис. 450 договорів клієнтів, зараз – 11460. Це реальні люди, реальні цифри. 5800 – більше декларацій – 16 тис. У нас є лікарі, які отримують 18 тис. і більше. Це означає, що ми починаємо мотивувати їх краще обслуговувати людей і більше отримувати зарплати.

Те саме стосується і медсестер. У різних випадках зарплата була – 3, стала – 6300; була майже – 4, стала – 8370. Тобто зарплати зросли і будуть зростати далі. Потім будуть зростати в лікарнях другого рівня. Це все відбувається як системні зміни.

Програма "Доступні ліки". Що ми маємо сьогодні? У 2018 році ми компенсували 18 млн рецептів. Це означає, що система почала працювати і люди її потребують.

Ми досягли, що на ці препарати (МНН) ми маємо на сьогодні зниження вартості, тому що сама реімбурсація і референтне ціноутворення дало нам можливість знизити вартість... ліки. Сьогодні їх скільки?

Із залу

ГРОЙСМАН В.Б. – А буде ще 404. Тобто 261 назва по 23 МНН (це діюча речовина, тому що комерційних назв може бути сотні). Ми ще зробимо розширення на 404 діючих речовини. Це ще тисячі найменувань. І ми введемо з вами, я думаю, вже в березні, нові референтні ціноутворення. Але про це ми скажемо трошки пізніше. І це дасть можливість на зниження цін препаратів в Україні.

Йдемо далі. Дуже важлива програма, яку ми починали, буквально як тільки прийшли працювати в Уряд... Логіка в тому, щоб створити нові високотехнологічні кардіологічні центри, які можуть надавати послуги з стентування і досліджень відповідно для українських громадян, тому що в нас є лідерство по серцево-судинних захворюваннях – смертність номер один від серцево-судинних захворювань.

Ми маємо в цьому році придбати 39 таких установок, які будуть працювати в 39 центрах. У чому є проблема? В тому, що ми це купуємо, але для того, щоб почати з ним працювати, треба зробити обладнання і навчити персонал. З ремонтом і реконструкцією на місцях є пробуксовки.

Але тим не менш, що ми бачимо по даних з місць, коли відбудеться здача в експлуатацію: Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування, Дніпровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги, Криворізька міська лікарня, Сумська обласна клінічна лікарня, Тернопільська університетська лікарня, Житомирська обласна лікарня, Івано-Франківський обласний клінічний кардіоцентр,  Львівський обласний клінічний лікувальний діагностичний кардіоцентр, Уманська центральна районна лікарня, Хмельницький обласний кардіологічний диспансер, Херсонська міська клінічна лікарня, Харківська обласна клінічна лікарня, Рівненська обласна клінічна лікарня, Полтавська обласна клінічна лікарня, Одеська обласна клінічна лікарня, Дрогобицька міська лікарня.

Кажуть, що в Дрогобичі вже неповний рік або трошки менше це обладнання  просто лежить складене. Я хочу звернутися до всіх, від кого це залежить, що люди не можуть чекати. Їм треба сьогодні і зараз зробити втручання, використовуючи це обладнання, щоб вони могли жити і не бути інвалідами.

Але треба сказати ще одну річ. 24 тис. стентів закуплено МОЗ. Раніше ми закуповували в два рази менше за ті ж самі гроші, тому що ці гроші десь по дорозі у когось залишались в руках. А сьогодні цих 24 тис. забезпечують 100% потреби для того, щоб ургентно забезпечувати встановлення людям стентів. Вони дороговартісні, але чесні закупівлі дали можливість 100% закупити їх для лікування людей.

І ми плануємо в цьому році завершити будівництво другого пускового комплексу лікарні "Охматдит". Це ті завдання, які ми ставимо сьогодні перед собою, і безпосередньо будемо продовжувати далі розвивати і змінювати саму систему медицини.

Нова українська школа. Вже майже 450 тис. українських дітей навчаються по стандартах нової української школи. Це серйозний крок вперед з точки зору здобуття сучасної освіти. 105 тис. педагогів вже працюють за цими новими методиками, створюються опорні школи, максимально, скільки можливо, в рамках наших можливостей ми забезпечуємо транспортом ці школи для того, щоб вони могли перевозити дітей.

Крім того, формується абсолютно новий освітній простір через зміцнення матеріально-технічної бази, яке проводить міністерство, абсолютно нове обладнання.

Як має виглядати нова українська школа? Кваліфікований вчитель, з нормальною зарплатою, нормальні умови в цих школах з точки зору перебування дітей і комплектація. Нові технології мають бути повністю впроваджені в освітній процес. Над цим ми сьогодні працюємо і впроваджуємо. Подивіться, що в минулому році біля 5 тис. шкіл отримали нове обладнання для свого навчального процесу: 20 тис. одиниць комп’ютерного та мультимедійного обладнання, в тому числі обладнання для природно-математичних кабінетів, в тому числі для нової української школи, для 1-4 класів. І ми продовжуємо це робити і будемо насичувати беззаперечно.

Професійно-технічна освіта. Всі розуміємо те, наскільки важливо сьогодні для розвитку економіки дати якісну професійно-технічну освіту в країні. Для цього ми почали модернізацію центрів навчання. В 2016-2017 роках це було 100 млн, у 2018 р. ми 100 млн надали на підготовку тих професій, які є найдефіцитнішими на ринку, для того щоб готували вже молодих людей, повністю підготовлених для відповідної роботи на підприємствах.

Головне, що ми працюємо зараз з роботодавцями для того, щоб запровадити повноцінну систему дуальної освіти. Тобто коли йдеться і про теорію, і про практику, яку вони можуть проходити на реальних підприємствах.

Вища освіта та наука. Що важливо зазначити? Запуск національного фонду досліджень. Прозорі, конкурентні, відкриті грантові конкурси на наукові дослідження, які зараз проводяться і проводитимуться в цьому році.

Оновлений склад Агентства із забезпечення якості вищої освіти, і, відповідним чином, в 1,6 раза обсяги фінансової підтримки наукових та стипендіальних програм для молодих вчених теж забезпечено.

Культура. Що треба зазначити з точки зору підтримки культури? Всі ми бачимо, що ми правильно зробили, коли почали підтримувати український кінематограф. Сьогодні він починає перетворюватися на серйозну масштабну індустрію, яка дуже позитивно впливатиме на економіку і на розвиток нашої держави, культури в цілому.

Ми забезпечили 1 млрд підтримки, 49 фільмів завершено, вже 22 фільми є в прокаті. Вперше 15 телесеріалів вже запущено у відповідне виробництво.

Культурно-мистецькі проекти і заходи, які проводяться Мінкультури, – близько 300.

Що важливо? Трошки менше 1 млн україномовних видань придбано для публічних бібліотек. Я не пам’ятаю, коли україномовні видання – майже 1 млн – закуповувалися. Ми це зробили в 20018 році.

Хочу підкреслити, що ми сьогодні маємо українське кіно, українську книгу, українську пісню. Я не знаю, як хто, але якщо я слухаю пісні, то дві третини, можливо, навіть більше – це пісні українські. Далі – кому що подобається: міжнародна класика або щось інше. Але в більшості привілейовані, звісно, українська пісня та українські виконавці, які дуже талановиті.  Це все їхні таланти – з одного боку, а з іншого боку – наше розуміння того, що це дуже важливо.

Йдемо далі. Спорт. Через державний фонд регіонального розвитку реалізовано 136 проектів. Важливо, щоб у спорті ми дали можливість українським спортсменам розвиватися. Через що? Через створення інфраструктури, починаючи від шкільного стадіону, закінчуючи палацами спорту і тренувальними базами. Це все охоплено в принципі політикою Уряду і міністерства.

Створено три нових державних центри олімпійської підготовки. Ми беремо участь у міжнародних змаганнях. Ми вже виділили 150 млн на будівництво та реконструкцію палаців спорту і продовжуємо це в цьому році. З державного фонду регіонального розвитку 10% коштів направляється на підтримку спортивної інфраструктури. Спільно з місцевими владами може бути гарний результат.

Йдемо далі. Верховенство права і боротьба з корупцією. Четвертий, і потім ще буде п'ятий. Розумію, можливо, трошки довго, але не прозвітувати – це було б неправильно.

Тим більше що це є наша традиція: кожен квартал ми звітуємо про те, як виконується план дій Уряду.

Ми підтримуємо створення всіх антикорупційних заходів. Ми тут обмежені. Але фінансування, забезпечення приміщеннями і т.д. – це відноситься до нашої компетенції. Тому це все забезпечено, буде підтримуватися і буде забезпечено. Далі вони всі достатньо незалежні, самоуправління в цих органах.

Далі – інституційна боротьба з корупцією. Я наводив вже декілька прикладів, але хочу вам навести ту систему відповідних рішень, які дають відкритість, публічність і прозорість. А це найкращий запобіжник будь-яким корупційним проявам.

Отже, ProZorro, "ProZorro.Продажі", "СЕТАМ", центри надання адміністративних послуг, прозорі офіси, офіси open space, в тому числі електронні послуги, які ми сьогодні запроваджуємо, – це все дає відкритість, прозорість. Звісно, ще є багато сфер, в яких треба це все впроваджувати.

Дуже важлива програма – програма юридичної підтримки громадян України. Аудиторія – майже 15 млн людей, які не знали, куди їм іти і що робити. Сьогодні вже є можливості через центри безоплатної правової допомоги звертатися, або через контактний центр, або до місцевих центрів – і отримувати безкоштовну юридичну підтримку від держави. Це розгалужена система Мін’юсту.

Ще одне дуже важливе, я вважаю, для кожного з нас це справа честі – "чужих дітей не буває", і це правда. Але разом з тим вдалося сформувати, можливо, жорстку, але справедливу по відношенню до дітей систему питання виплат на дітей. Тобто фактично сьогодні заплачено 4,6 млрд грн на користь 555 тис. дітей, про яких забули, на превеликий жаль, батьки. І для того, щоб їм нагадувати, є обмеження виїзду за кордон, на керування транспортними засобами, користування зброєю, полювання і т.д. Якщо не поважаєш дитину – вибач, будеш за це страждати.

Представництво в Європейському суді з прав людини. Це наш біль, але ми маємо добитися справедливості. Тому провадження, які сьогодні відбуваються при супроводженні Мін’юсту України проти Росії, з них дві нові міждержавні заяви подано саме в 2018 році. Ми відстоюємо нашу правду і справедливість.

Ще один важливий блок – безпека і оборона. Ми забезпечили майже 192 млрд фінансування. Дуже важливо, що Збройні Сили змінюються, і для них є абсолютно чіткі стандарти – стандарти НАТО. В цьому контексті дуже важливо те, що Парламент підтримав внесені  Президентом ініціативи щодо закріплення в Конституції курсу на Євросоюз і на інтеграцію нашої країни в НАТО. Але тут є дуже комплексний ряд завдань, які виконують всі підрозділи, в тому числі Міноборони, Генштаб, для виконання цих завдань, тому що ми прийняли довгострокову стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу, визначили середньострокові завдання, є відповідні позиції, які стосуються інституційних змін у самій системі оборони і безпеки, які мають відповідати стандартам НАТО.

Що важливо? В цьому році в оборонний комплекс інвестовано для модернізації обладнання 3 млрд грн. Тобто фактично основні фонди підприємств оборонного комплексу оновлені для того, щоб дати нову якість виробництва і сучасність виробництва необхідної точної, високоточної зброї й інших засобів для нашої безпеки. Ось ті проекти, які реалізовані "Укроборонпромом" і взагалі оборонним комплексом.

Таке обладнання, в тому числі, дає нам можливість забезпечити якісне відновлення, ремонт техніки, модернізацію техніки, і такі проекти теж реалізовані в 2018 році. В цілому 8 тис. одиниць нового та модернізованого озброєння.

Також ми інвестуємо, забезпечуємо фінансування відновлення відповідної інфраструктури: полігони, об’єкти різноманітного призначення оборонної сфери, в тому числі все те, що стосується побутових умов наших українських військових.

Соціальний захист. Що нам вдалося зробити в цьому році? Як ви пам'ятаєте, контрактникам зарплата вже не менше 10 тис. грн, що є принципово важливим, і далі від контрактника у війську вже йде трошки менше Держприкордонслужба і ДСНС. Не менше 9 тис. Я пам'ятаю, коли ми почали працювати, була зарплата в ДСНС 3 тис. грн. Я пам'ятаю, приїхав в одну з пожежних частин, зустрічаюсь з ними, щось говоримо, і я розумію, що ця людина реально йде на пожежу, йде рятувати людей, і коли починаєш говорити з нею про її зарплату, розумієш, що вона просто є не такою, як мала бути.

Я вважаю, що є куди рости, але те, що ми пішли вперед, я вважаю, що це є добре. 

3 тис. 200 квартир побудовано для всіх, безпеки і оборонного комплексу, і 33 тис. ділянок виділили учасникам АТО відповідно до закону.

Технічне переоснащення підрозділів безпеки. Це йдеться про Нацгвардію, Нацполіцію, ДСНС. Тут треба відзначити, що відповідно вже створені підрозділи авіаційні. Ми постійно отримуємо відповідно до Меморандуму між Урядами України і Франції, в тому числі МВС України і Франції, гелікоптери, які будуть задіюватися в рятувальних операціях і підтримках роботи таких служб для забезпечення самої безпеки. І вся інша техніка: автомобілі, надводна техніка, пожежна техніка – те, що необхідно сьогодні для забезпечення відповідного рівня безпеки.

Ось що важливо. Що стосується офіційної статистики по злочинності. Я оперую офіційними даними. 13% падіння тяжких і особливо тяжких злочинів в Україні. Також на 24-26% (там різні показники, вони від 24 до 26) – розбійні напади, грабежі, крадіжки, незаконне заволодіння транспортними засобами. Тобто загальна злочинність йде на спад. Це теж дуже оптимістичний і добрий показник, і це є теж важливо.

Подивіться, що відбувається з підрозділом Державної служби з надзвичайних ситуацій. Я наводив приклад, але дивіться: ліквідовано 79 тис. пожеж, знешкоджено 25 тис. одиниць вибухонебезпечних предметів, розміновано 4 тис. га, а тепер увага – врятовано 2 тис. 335 людей. Це просто безцінно. 2 тис. 335 людей, з них 350 дітей врятували ДСНСники. І тому ми маємо дбати про безпеку всередині країни, щоб вони були оснащені, їм було на чому приплисти, приїхати, прилетіти, чим гасити, чим рятувати і т.д. І ми це завдання виконуємо.

Переходимо до Донбасу. Зрозуміло, що наше завдання – відновити контроль над всією територією України, але поки є КПВВ, вони мають бути в нормальному стані, тому що люди постійно перетинають кордони, я маю на увазі кордони, які створені штучно.

Тому контрольно-пропускні пункти на лініях розмежування, які є, мають бути хоч і тимчасово, але облаштовані до того, як ми відновимо контроль над своїми територіями, в нормальних умовах. Повністю облаштована вже Мар'їнка і Станиця Луганська. В 3 КПВВ сьогодні триває реконструкція, і завдання перед обладміністраціями, військовими адміністраціями... на територіях Луганської і Донецької областей.

Майже 787 проектів відновлено з різноманітних джерел і в різноманітних напрямках. Це й інфраструктура, і ОТГ, і соціально-економічний розвиток, і всі інші програми, які ми сьогодні реалізуємо. Тобто 787 проектів теж різноманітного характеру: освіта, інфраструктура, охорона здоров'я – це те, що є необхідно на відновлення.

Ми не забуваємо про наших політв'язнів. На превеликий жаль, ми маємо сьогодні військовополонених. Ми маємо сьогодні політв`язнів. І все це відбувається руками Росії в сучасному світі.

Тому є програми, які є повністю юридичною, фінансовою підтримкою сімей політв`язнів, для того, щоб вони могли забезпечити всі ті необхідні процедури, які передбачені... І сім'ям 24 українських моряків ми вже виплатили 17 млн. Але будемо фінансувати стільки, скільки потрібно, і в тому обсязі, який буде необхідний.

Телерадіомовлення. Теж будуються відповідні станції, забезпечується донесення сигналу по Донецькій, Луганській, Херсонській області – це в сторону відповідно анексованого Криму.

І ,беззаперечно, для нас дуже важливо ще раз нагадувати про те, що Україна саме сьогодні має прекрасні можливості для свого розвитку. Наш бренд Ukraine NOW все більше й більше нагадує про Україну під час будь-яких міжнародних заходів.

Але на чому я хотів би сьогодні завершити, шановні колеги? Це потребувало багато часу, тому що звіт, дійсно, є дуже об`ємним. Ще більше він є в текстовій частині. І тому дуже важливо розуміти тільки єдине – тільки системними кроками можливо подолати і вирішити ті хронічні проблеми, які в країні накопичувалися роками.

Ми план таких дій визначили. І я вважаю, що фундамент є достатньо міцним. Далі потрібно продовжувати рухатися далі, забезпечити незворотність проведення цих змін. І це дасть можливість нам отримати результат.

Тому що, що найголовніше в цих усіх діях? Найголовніше – щоб люди відчували, що щось змінюється. Можливо, потрошки, в певних сферах, але накопичення в багатьох сферах хоч невеликих, але результатів, дасть абсолютну зміну ситуації всередині самої країни.

Тому хочу подякувати, перш за все, всім українцям за витримку, терпіння і свій внесок у розвиток України в 2018 році, подякувати колегам. Дякую, колеги, за взаємодію та співпрацю. І сказати про те, що вже півтора місяця ми маємо цього року.

Завдань є багато на 2019 рік. Але є всі підстави, і я про це сказав, впоратися з цими завданнями і забезпечити розвиток України в 2019 році, незважаючи ні на які обставини, які будуть, в тому числі штучно, створені для того, щоб нас, можливо, зупинити або переорієнтувати на якісь інші проблеми.

Тому рухаємося далі. Ще раз усім дякую і бажаю нам успіхів у нашій роботі. Як визначено законом, ми цей звіт до 15 лютого відправимо в український Парламент кожному народному депутату для ознайомлення і підтримки цього звіту.

Думаю, на цьому можемо завершити презентацію і перейти до обговорення. Немає заперечень? Дякую.