В Україні відзначили Всесвітній день науки 2025: представлено результати державної атестації, нові інструменти підтримки державно-приватного партнерства та бюджетні пріоритети на 2026 рік

12 листопада в Києві відбувся «Всесвітній день науки 2025: Україна» — подія, що об’єднала приблизно 300 представників і представниць держави, університетів, наукових установ, бізнесу, міжнародних організацій та молодих учених.
Програма охоплювала дві паралельні сцени — «Наука» і «Бізнес», а також VI Міжнародний Форуму рад молодих вчених.

Захід відкрили вітальними словами перший Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, перший заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев. До учасників і учасниць також звернулися заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства з питань цифрового розвитку і трансформацій Олександр Циборт, заступник посла Європейського Союзу в Україні Гедимінас Навіцкас, регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Дж. Саум, тимчасово повірений у справах і заступник голови Місії Посольства Данії в Україні Ларс Олаф Совндаль Петерсен та голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.

Участь у події також узяли представники університетів, наукових установ, бізнесу та Ради молодих учених при МОН.

Підсумки державної атестації: найбільший аудит наукової сфери за роки незалежності
На сцені «Наука» МОН презентувало повні результати державної атестації за шістьма науковими напрямами. Це найбільш масштабне й комплексне оцінювання дослідницької спроможності, яку Україна проводила до сьогодні:

• майже 500 університетів і наукових установ;
• понад 533 тисяч верифікованих записів;
• 4 960 описів впливу;
• 14 880 експертиз;
• 200 міжнародних і 2000 українських експертів.

«Рік тому ми поставили собі амбітну мету — запустити нову модель державної атестації та, як наслідок, фінансування науки. Сьогодні вже бачимо її перші результати: держава інвестує більше у тих, хто проводить реальні наукові дослідження, залучаючи  позабюджетні ресурси, працюючи на розвиток економіки, оборони й суспільства. Наступним кроком ми запускаємо Національну систему дослідників, яка заохочуватиме молодих учених, надаючи їм додаткову фінансову підтримку. Вірю, що це хороший  фундамент, який дасть змогу українським ученим зростати і реалізовувати свої ідеї тут, в Україні», — вступним словом відкрив подію Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

На основі атестації у 2026 році запускається нова модель базового фінансування: підтримку отримують ті, хто демонструє результативність, залучає позабюджетні ресурси, публікує дослідження високої якості та створює інновації.

Денис Курбатов, заступник міністра освіти і науки України: «Вперше 158 наукових установ і 110 університетів, які отримали категорії А і Б, одержать додаткове фінансування за формулою — на підвищення заробітних плат, модернізацію обладнання та розвиток спроможності. Це те, що запускає нову модель фінансування в українській науці — фінансування за результатами діяльності». 

Нові інструменти та реформи: куди рухається українська наука

Окремий блок події було присвячено реформам, які формують нову архітектуру наукової та інноваційної екосистеми України.

МОН представило концепцію створення дослідницьких центрів передового досвіду на базі університетів. Ці напрями визначені як ключові для розвитку високотехнологічних досліджень і формування нових точок зростання економіки.

Окрім центрів, МОН презентувало оновлений механізм державного замовлення на науково-технічні розробки. Перший конкурс за 22 пріоритетами вже завершено, триває другий. Проекти охоплюють такі сфери, як штучний інтелект і цифровізація, сучасна медична діагностика, воднева енергетика, дослідження стану довкілля та інші напрями, важливі для розвитку країни.

Законодавчий пакет Science. City передбачає модернізацію діяльності наукових парків, більшу автономію університетів у реалізації інноваційних проєктів та створення сучасних R&D-екосистем. Паралельно МОН працює над створенням Агенції прикладних досліджень, що поєднає запити бізнесу та рішення науковців і дозволить підтримувати перші проєкти вже після запуску інституції.

Серед інших ініціатив — запуск нової моделі проектної STEM-аспірантури для 100 молодих дослідників та програма енергостійкості, у межах якої у 2024–2025 роках 39 установ отримали фінансування на встановлення сонячних електростанцій. Також за рік створено 23 стартап-школи, інкубатори та акселератори для підтримки інноваційних команд.

Наука і бізнес: формування спільного ринку рішень
У межах сцени «Бізнес» було проведено низку стратегічних сесій, присвячених тому, як університети та наукові установи можуть працювати з компаніями над спільними R&D-проектами.
На початку учасників і учасниць ознайомили з категоріальним апаратом для мозкових штурмів, а саме було ексклюзивно презентовано два дослідження у сфері державно-приватного партнерства (ДПП) від МОН з Київською школою економіки (КШЕ) та Офісом ефективного регулювання (BRDO), поточні реформи МОН у сфері ДПП, що охоплюють механізми співфінансування досліджень і нові підходи до побудови інноваційних партнерств. Учасники запрошувались до дискусій щодо визначення ключових барʼєрів у співпраці та дизайнування політик, що сприятимуть посиленню співпраці між публічним та приватним секторами. Під час заходу було забезпечено 12 виступів учасників в межах двох стратегічних сесій, а матеріали сформовані під час мозкових штурмів будуть використані під час формування галузевих НПА.

У фокусі — технології, які можуть бути інтегровані в реальний сектор економіки

У межах цієї сцени також представили результати дослідження інноваційної спроможності закладів освіти і науки України, яке підготували МОН та Офіс ефективного регулювання BRDO за підтримки проекту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що реалізується Фондом «Євразія» та фінансується UK Dev. Дослідження охоплює аналіз сучасного стану інновацій в університетах і наукових установах, визначає ключові бар’єри розвитку та пропонує практичні рішення для їхнього подолання. На основі отриманих результатів BRDO розробив модель управління інноваціями через наукові парки як «єдине вікно» для університетів, науковців і бізнесу, а також підготував пропозиції для органів влади щодо посилення інноваційного потенціалу сфери освіти і науки України.

Молоді вчені: кар’єра, підтримка та мотивація
VI Міжнародний Форум рад молодих вчених «Наука без кордонів» у межах Всесвітнього дня науки 2025 року став стратегічною платформою для діалогу між молодими науковцями й науковицями, представниками і представницями держави, бізнесу та міжнародних організацій. У межах події обговорювали фінансові можливості та створення перспективних умов для розвитку молодих учених.

Під час Форуму молоді науковці представили успішні кейси започаткування університетами конкурсів для молодих учених, фінансування рад молодих учених, співпраці з промисловістю, міжнародними партнерами та фондами. Форум засвідчив, що українська наука має потужний кадровий потенціал і готова до масштабування інновацій у тісній взаємодії з бізнесом та міжнародною спільнотою.

Фінансування науки у 2026 році: державні пріоритети та точні цифри
Під час події Роман Єрмоличев, перший заступник міністра фінансів України, представив ключові бюджетні показники, які формують фінансову рамку розвитку науки.

Загальні видатки на наукову та науково-технічну діяльність у проєкті Держбюджету-2026 становлять 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн до 2025 року).

Напрями фінансування:

• 1 млрд грн — дослідницькі центри передового досвіду на базі ЗВО
• 100 млн грн — для запуску конкурсу «Бізнес і наука: ефективна співпраця»
• 3,2 млрд грн (+3 млрд грн до 2025 року) — на базове фінансування НУ/ЗВО, які отримали найвищі категорії А і Б в державній атестації
• 0,7 млрд грн (+0,4 млрд грн до 2025 року) — наукові проєкти молодих учених, прифронтових ЗВО

Міжнародна підтримка: спільна робота для розвитку української науки та інновацій 

Тимчасово повірений у справах і заступник голови Місії Посольства Данії в Україні Ларс Олаф Совндаль Петерсен заявив: «Підтримка української освіти, науки та зміцнення їхньої інтеграції в європейську спільноту є пріоритетом для чинного головування Данії в ЄС. Недавній візит до України пані міністра вищої освіти і науки Данії разом із ректорами двох данських університетів став важливим кроком у поглибленні партнерства. Підтримка Данією нового дослідницького центру з аналізу санкцій на базі KSE, стала важливим  внеском у розвиток доказової політики у сферах, що мають ключове значення для України та Європи».

Світовий банк відзначив важливість реформ МОН, зокрема Science. City та розвитку інноваційної інфраструктури. «У межах програми Світового банку ми підтримуємо системні зміни, які МОН упроваджує в рамках цифрової стратегії WINWIN 2030. Це Science. City, розвиток спроможності deeptech-інновацій в Україні, зокрема через Science & Business Acceleration Program 2025. Ми бачимо, як реформи посилюють співпрацю між наукою і бізнесом та створюють нові можливості для інноваційного сектору», — наголосив регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Дж. Саум.

Партнери події наголосили на важливості підтримки українських дослідників. Голова Представництва UNESCO в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила: «Підтримка української науки залишається одним із перших пріоритетів ЮНЕСКО. У Плані дій ЮНЕСКО з розвитку науки, підготовленому спільно з Міністерством освіти і науки України, визначено: водночас із реагуванням на невідкладні потреби та зміцненням стійкості науковців наша мета — сформувати потужну й життєздатну екосистему для відновлення України та її довгострокової самостійності, засновану на принципах сталого розвитку та узгоджену зі світовими науковими стандартами».

 Довідково
Захід організовано Міністерством освіти і науки України спільно з Радою молодих вчених при МОН та за підтримки Українського науково-технологічного центру (УНТЦ), Європейської комісії, World Bank та Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ). Партнери: UNIT.City, Diia.City.Union.