ГРОЙСМАН В.Б. – Радий зустрічі! Я хочу подякувати за таку можливість сьогодні. Я думаю, що в нас буде цікава розмова про рік, який завершується, про плани на наступний рік.

Насправді я думаю, що в 2017 році важливим було те, що я закладав абсолютно інший підхід до національної політики. Я вважаю, що настав час відповідальної політики, коли політики не просто говорять, а відповідають за свої слова.

Як ви пам’ятаєте, на початку 2017 року в цій залі я сказав про ті конкретні пріоритети та цілі, які стоять перед нами, переді мною як Прем’єр-міністром. Хочу сьогодні сказати, що я завжди відповідально ставлюся до своїх обіцянок. Для мене дуже важливо дивитися людям в очі. Якщо ти сказав – ти маєш зробити. Якщо проблема більш глибша, ніж ти собі уявляв, – ти маєш про це говорити абсолютно відверто. Але неприпустимо говорити і не робити.

Тому ряд пріоритетів, які ми закладали на цей рік, – економічне зростання, прийняття рішень щодо нової пенсійної системи, реформа освіти, охорони здоров'я. В березні ми це окреслили і під завершення року ми можемо говорити про те, що всі ці рішення прийнято і ми будемо йти далі.

Завдання на 2018 рік якраз полягає в тому, щоб зробити більш якісною і кращою систему освіти, охорони здоров'я, збільшити економічне зростання. Є кілька ключових завдань на 2018 рік: стійке і пришвидшене економічне зростання, дати людям нормальну роботу в країні, конкурентну зарплату і забезпечити безпеку всередині країни. Я думаю, це відчуття більш якісного майбутнього має бути підкріплено реальними змінами.

Нам вдалося в 2017 році, як я й обіцяв, підвищити вдвічі мінімальну зарплату, пенсії для українських пенсіонерів і фактично розпочати процес підвищення соціальних стандартів. Ми почали масштабно модернізувати інфраструктуру, продовжувати капітальний ремонт країни. Важливо, у 2018 році ці завдання продовжити виконувати. Відповідальність і системність мають надзвичайно важливе значення і в майбутньому.

Насправді важливо не те, що ми відремонтували якусь одну дорогу, а важливо те, що з кожним роком система відновлення українських доріг буде більш досконалою та більш якісною.

У 2018 році ми ставимо завдання про зростання економіки, і тут ми закладаємо вже в прийнятих документах, хочу підкреслити, що, можливо, дуже важливим стало те, що нам удалося прийняти Бюджет країни на 2018 рік. Там закладається ряд стимулів, які будуть розвивати національну економіку: підтримувати аграрний сектор; підтримувати модернізацію інфраструктури; підтримувати енергоефективність країни; знову ж таки створення нових робочих місць. Це ті завдання, які є абсолютно досяжними, але будуть потребувати подальшої консолідації і прийняття необхідних рішень, у тому числі в українському Парламенті.

Що стосується взагалі підходів, то хочу підкреслити, що ми маємо дуже чітко орієнтуватися на результат тої діяльності, яку ми будемо проводити в 2018 році. Дуже важливо, що я вже сьогодні під час зустрічі з людьми в різних регіонах відчуваю, що те, що ми робимо, людям потрібно.

Наприклад, коли ми говоримо з бізнесом, бізнес задає питання: регуляції, тиск правоохоронної системи. Ми на базі того, що почули, готуємо законодавчі зміни, проводимо масштабну дерегуляцію, проводимо так званий закон "маски-шоу стоп" і фактично вивільняємо бізнес від цього тиску. Це потрібно бізнесу, і ми це зробили.

І в багатьох сферах можливо сказати про те, що ми, розуміючи потреби людей, починаємо приймати рішення, які людям безпосередньо потрібні. Це дає можливість нам фактично будувати зовсім іншу якість зв'язку з українськими громадянами.

Дуже важливо для нас, оскільки, я не буду тут приховувати, що жоден день цього року не був для мене, як для Прем’єр-міністра, простим або легким. За кожне рішення треба боротися. Ти не знаєш у який день, звідки буде новий виклик, де буде тобі чергова палка в колеса, але дорогу осилить той, хто йде.

І я хочу підкреслити, що 2017 рік ми йдемо разом. Я переконаний, у 2018 році, я переконаний в тому, що буду йти й далі для того, щоб зробити нашу країну кращою. Це наше важливе завдання спільне. Україна має надзвичайно великий потенціал. Вона має бути економічно сильною. Люди мають отримати зовсім іншу якість життя і рівень життя. Це все лежить, і в тому числі й в площині роботи влади.

І ключова позиція. Нам потрібна, мені потрібна довіра людей. І я глибоко переконаний в тому, що з цією довірою ми зможемо більше зробити, не дивлячись на те, які виклики стоять перед нами у 2018 році. Все буду робити для того, щоб 2018 був успішнішим, ніж 2017 рік.

Не хочу нашу зустріч перетворювати в монолог, думаю, що буде дуже добре, коли ми з вами абсолютно відверто поспілкуємося, і я буду радий можливості відповісти на всі ваші запитання. Дякую. Немає заперечень?

МЕЛЬНИЧУК О. С. – Дякую, пане Прем’єр-міністре. Колеги, переходимо до запитань. Прошу підносити ваші таблички з назвами компаній, і будемо ставити по одному запитанню.

Розпочинає агентство "Інтерфакс-Україна", далі журнал "Український тиждень".

ДАНИЛЬЧЕНКО А., ІА "ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА" – Володимире Борисовичу, коли Ви розраховуєте на відновлення фінансування України з боку МВФ, приїзд місії, перерахування наступного траншу і чи вплине на це співробітництво конфлікт між Олександром Данилюком та Юрієм Луценком? Дякую.

ГРОЙСМАН В.Б. – Дякую за Ваше запитання. Ми знаходимося в співпраці і в програмі взаємодії з МВФ. Звісно, поки що Україні потрібна міжнародна фінансова підтримка, але ключова позиція: ті зміни і реформи, які ми проводимо в країні, в першу чергу потрібні Україні. Я говорив про те, що ми маємо побудувати зовсім іншу якість життя українських громадян. Це можливо зробити через зміцнення національної економіки. І сьогодні ми працюємо, у нас є технічні питання, які визначені нашим меморандумом, і ми взаємодіємо.

Я не думаю, що взаємовідносини двох посадових осіб можуть впливати на взаємодію великої 45-мільйонної держави з нашими міжнародними партнерами. Я сьогодні сказав про це під час "Години запитань до Уряду" в Парламенті.

Я вважаю, що чиновники мають сконцентруватися на виконанні своїх завдань та повноважень. І дуже важливо, щоб ми припинили в країні війну між різними державними інституціями. Я вважаю, що є багато інших засобів чи способів, які можуть дозволити кожному, кожній інституції бути більш ефективною.

Тому переконаний в тому, що жодних тут впливів не буде.

КРАПИВЕНКО Д., Ж-Л "УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ" – Володимире Борисовичу, скажіть, будь ласка, які галузі Ви б назвали точками майбутнього економічного зростання, і які ніші на зовнішніх ринках, на Вашу думку, могли б чекати на українські компанії наступного року? Дякую.

ГРОЙСМАН В.Б. – Дуже дякую за Ваше цікаве запитання. Ми є країною аграрною. Я вважаю, що аграрний сектор, який формує сьогодні біля п'ятої частини ВВП країни, є драйвером. Я глибоко переконаний в тому, що гірничо-металургійний комплекс є драйвером, і потрібно підсилювати можливості цього комплексу. Модернізація інфраструктури – це є те, що буде створювати додаткові робочі місця і позитивно впливати на розвиток національної економіки.

Переконаний у тому, що українська продукція є достатньо конкурентною для того, щоб завойовувати нові ринки. І я думаю, що ви бачите, що ми сьогодні маємо стрімке зростання двосторонньої торгівлі з багатьма країнами, в тому числі через інструменти вільної торгівлі.

Також хотів би підкреслити, що позитивно впливає Угода про вільну торгівлю з Євросоюзом. Ми маємо зростання майже 30%.

Але завдання моє в наступному – щоб в Україні створювалася додана вартість, щоб в Україні створювалися робочі місця і готовий продукт. Тому нам потрібно переходити від сировинного типу до створення конкретного продукту.

І в цьому контексті навіть якщо навести декілька прикладів, йдеться про аграрний сектор, ми вперше визначимо 4 млрд, вже визначили в діючому бюджеті, на підтримку тваринництва в Україні. Нові ферми, нові молочно-товарні комплекси, нове поголів'я, його нарощення – це все буде зміцнювати наші позиції як внутрішні, так і на зовнішніх ринках.

Окремо хочу підкреслити, що ми почали розвиток і підтримку сільгоспмашинобудування. Ще один 1 млрд направимо на підтримку української продукції, яка має високу якість і 20% вартості якої ми будемо компенсувати.

Вчора я провів чергову робочу нараду щодо створення Експортно-кредитного агентства. Про що йдеться? Щоб український продукт мав експортну підтримку, в тому числі дешеві кредитні ресурси, щоб за кордоном, а ми сьогодні працюємо з десятками, більше сотні країн світу, з ринками сотень країн світу, там, де ми зможемо давати підтримку, в тому числі кредитуванню, продажу на експорт нашої продукції.

Фактично все те, що ми робимо, має позитивно впливати на торговельний баланс. Нам, звісно, дещо, я б сказав, достатньо суттєво погіршила ситуацію в економіці блокада, і ми маємо падіння, я думаю, біля 1% ВВП, на жаль. Тут титанічними зусиллями намагаєшся збільшувати ВВП, а хтось намагається робити зовсім інше. Це негативно вплинуло на торговельний баланс, тому що все те, що ми закуповували за гривню, ми почали закуповувати за валюту.

Тому модернізація структури споживання енергоресурсів у країні теж буде впливати позитивно на наш торговельний баланс.

Окремим драйвером буде військово-промисловий комплекс. Ми направляємо в наступному році 16,5 млрд грн на виробництво нового озброєння і модернізацію, щоб наситити українське військо якісним озброєнням.

У багатьох сферах ми будемо бачити зростання, у тому числі в різних секторах промислового виробництва.

РОМАНЮК О., ТЕЛЕКАНАЛ "1+1" – Ми бачили під кінець року значні коливання курсу. В прогнозі на наступний рік закладено цифру біля 30 грн. Зразу з'явилися спекуляції, що при такій ціні валюти неможливо залишити газ на тому рівні і взагалі вартість всіх інших комунальних послуг. Все-таки що буде? До весни у нас, умовно, є якийсь певний період, коли Ви говорили, що вони не будуть рости. Що далі буде відбуватися? Чи зміниться? Яка позиція Уряду?

ГРОЙСМАН В.Б. – Дякую за Ваше запитання. Я, напевно, трошки ширше на нього відповім.

Коливання курсу. Абсолютно сезонний характер, і я думаю, ви всі це вже знаєте і розумієте, що в грудні завжди так відбувається, в січні відбувається стабілізація, і це очевидно.

Прогнозний курс – це тільки прогноз. Це не означає, що він виправдається. Але наголошую на тому, що сьогодні немає якихось підстав говорити про те, що ми очікуємо якісь серйозні коливання. Об'єктивних підстав немає.

Щодо ціни газу. Я вам говорив, що в цьому опалювальному сезоні ми не бачимо жодних підстав для підвищення ціни. Далі ми формуємо нову формулу ціни, яка може бути затверджена з наступного опалювального сезону. Ціна газу буде залежати не від наших бажань, а від коливань ціни газу на міжнародних ринках. Це те, що ми бачимо сьогодні як сьогодення.

Але я хочу наголосити на інших питаннях. Завжди дискусія в Україні відбувалася таким чином: за якою ціною ми будемо купувати російський газ. Кожен рік під Новий рік представники української влади, згинаючи коліна, їхали до Москви і випрошували якусь спеціальну ціну, віддачею за це Крим і все інше. Це була позиція меншовартості і свідчення великої некомпетентності та корумпованості української влади. І далі відбувалася ситуація, за якої були коливання, яка ж буде ціна.

Сьогодні треба зазначити, що більше двох років, і ви бачили в цьому ролику, ми живемо без краплини російського газу. Але я ставлю завдання жити без краплини імпортованого газу, тому що є дві позиції формули ціни: країна нетто-імпортер, яка завозить газ, значить весь газ має бути розцінений по імпорту; або нетто-експортер, якщо ми виробляємо власний газ, то ми встановлюємо власні ціни в країни.

Моє завдання – побудувати таким чином систему національного видобутку газу, щоб ми були країною нетто-експортером. Це може вивести на дуже суттєве зменшення ціни газу назавжди. Назавжди!

Але я наголошую на тому, що це потрібно було зробити 10 років тому або 15. Цього зроблено не було. І фактично ми стали в залежності і перед третіми країнами.

Але я наголошую на тому, що це потрібно було зробити 10 років тому або 15. Цього зроблено не було. І фактично ми стали в залежності і перед третіми країнами.

Тому я вважаю, що те, що сьогодні прийняв Парламент – 3096 (вчора чи позавчора цей закон було ухвалено в першому, дерегуляція в видобувної галузі). Ми зменшили ренту на видобуток газу – 12,6% на видобуток на нові свердловини. Це дасть поштовх, я би сказав, агресивного нарощування власного видобутку.

Це й стане фундаментальним системним відповідальним рішенням, про яке я говорив на початку, коли ми будемо один раз і назавжди незалежні енергетично. Це стосується і електроенергетики і так далі. Тому нам ще є над чим працювати, але за декілька років ситуація зміниться кардинально.

КЕЦМУР Б., ІА "УКРІНФОРМ" – Скажіть, будь ласка, чи в контексті ситуації з Єжовим чи ініціюватимете Ви ретельніші перевірки кандидатів на посади у Кабмін? Можливо, детектор брехні?

ГРОЙСМАН В.Б. – Дуже дякую за Ваше запитання. Знаю, що воно викликає великий інтерес. Хочу сказати декілька речей.

Перше. Він працював дуже багато років в органах влади. Дипломат у міжнародних представництвах, в Адміністрації Президента, в Уряді, в Парламенті. Але тільки ми його виявили.

Можу сказати, що не один місяць ми працювали спільно зі Службою безпеки України (вони виконували свою роботу, ми тільки надавали максимальне сприяння) над тим, щоб все ж таки виявити, хто у нас щур. І ми виявили. І одразу, як було все доведено, він був затриманий.

Хочу підкреслити, що він працівник протоколу. Протокол – це церемоніальні заходи. Тобто в них немає жодного доступу до державної таємниці. І також він працював ще й перекладачем на офіційних переговорах, на яких, як ви розумієте, ніхто особливо якихось незрозумілих речей не говорить. Тому з точки зору цієї позиції тут немає питань.

Що стосується взагалі ретельної перевірки, його перевіряли багато разів. І якщо не виявили, то тут є питання. В будь-якій країні світу можуть бути такі загрози.

Я хочу подякувати СБУ за те, що вони дуже фахово і ретельно над цим питанням працювали. І я сьогодні сказав під час "Години запитань до Уряду" і хочу ще раз сказати: ця ситуація мала місце, і ми знешкодили співробітника спецслужб країни-агресора. Я розумію, що хтось, можливо, хотів використати цю ситуацію, щоб мене дискредитувати.

Наголошую на тому, що, по-перше, на мене це не діє. По-друге, я буду виявляти будь-які такі прояви і буду публічно про них говорити. Не треба нічого від суспільства приховувати. І всім іншим ворогам передаю привіт і хочу сказати, що все буде добре.

МЕЛЬНИЧУК О.С. – Колеги, вичерпну інформацію, оскільки йдуть слідчі дії, ви вже отримали. Давайте до інших запитань.

ЄЧКАЛОВА А., ТЕЛЕКАНАЛ "УКРАЇНА" – Скажіть, НАК "Нафтогаз України" виграв арбітраж проти "Газпрому". Як це вплине на економіку України і скільки вдалося зекономити?

ГРОЙСМАН В.Б. – Я думаю, що НАК "Нафтогаз України" надасть всю офіційну інформацію по тих дивовижних контрактах, по яких ми мали заплатити більше 50 млрд. дол. росіянам. Це все результати тієї корумпованої недолугої енергетичної залежності, яку створювали в тому числі за допомогою українських чиновників.

Я ще раз наголошую на тому, що для мене це є неприйнятно. Сьогодні для мене важливо створити ринок природного газу в країні, який буде конкурентний і дасть системне зниження цін для українських громадян на газ. Все інше буде коментувати відповідно НАК "Нафтогаз України".

Хочу підкреслити, що тоді, коли говорять юристи, політики мають мовчати. Тоді є запорука того, що... Якщо хочеш нашкодити – можеш говорити все, що завгодно. Потім це все буде розглядатися в судах і може бути використано проти України. Тому мають коментувати юристи, в тому числі і рішення судів.

Наголошую на тому, що газові контракти, які були укладені Україною у 2009 році, загрожували національній безпеці України. Слава богу, що вони скасовуються.

ПОЛІЧУК П., ІА "РОЙТЕРС" – Якщо дозволите, знову до МФВ, до газу. Лібералізація цін на газ для населення – ключова умова нашої співпраці з МВФ і фінансування з боку цієї організації. Чи я правильно розумію, що до наступного року цієї лібералізації не буде? Тобто яким чином Ви плануєте все-таки подолати ці розбіжності з фондом? Дякую.

ГРОЙСМАН В.Б. – Я б так не сказав. Ми рухаємося до ринку газу, і я переконаний в тому, що ринок має бути повністю вільним. І тут немає жодних питань. Питання тільки є про те, за якою формулою на майбутній період визначати ціну газу. Я хочу, щоб ціна газу в Україні була справедливою. З одного боку, все те, що стосується короткострокових завдань, довгострокові або середньострокові завдання, я сказав про видобуток власного газу, і я просто переконаний в тому, що ми будемо енергонезалежною країною. Ми ні в кого нічого просити не будемо. І ми зможемо використати всі свої поклади газу для того, щоб стати енергонезалежними. Це два різних питання.

А що стосується реформи, то, як ви знаєте, 15 грудня вже приступила до роботи нова наглядова рада НАК „Нафтогаз України”, і я перед ними, як Прем’єр-міністр України, поставив завдання – демонополізація ринку. Що б хто сьогодні не казав, а НАК „Нафтогаз України” є монополістом. І монополіст, використовуючи своє становище, погано впливає на ринок газу.

З 1 січня ми починаємо монетизацію субсидій для виробників, і процес пішов. І дуже важливо, коли є ринкова ціна газу. Не забувати про звичайних громадян України, яким треба допомогти, які мають невисокі доходи, яким треба допомогти в сплаті. І тому система цільових субсидій себе виправдовує, це цільова підтримка людей.

Що стосується соціальних стандартів, то для мене є надзвичайно серйозне завдання. 2018 рік, ми піднімемо мінімальну зарплату з 3 тис. 200 до 3 тис. 723. Це плюс майже 17%.

Зросте середня пенсія в країні. Якщо до реформи вона дорівнювала 1886 грн, то буде дорівнювати 2786 грн. Тобто  фактично 900 грн плюс. – це те, що буде в середній пенсії в країні.

Я розраховую на те, що зростання економіки, я переконаний в тому, що нам потрібно сконцентруватися, зима, кінець зими, весна, на чітких економічних реформах. Пріоритет № 1 – економіка. І я буду задоволений, коли зростання буде 3%. Це десятки і сотні тисяч робочих місць для українців.

Більше того, наша українська продукція сьогодні має дуже гарний попит у різних країнах світу. Тому я вважаю, що середня зарплата в країні, яка сьогодні дорівнює майже 7400, в наступному році може бути 10 тис. грн. Я вважаю, що це конкретні завдання, цілі, до яких ми маємо рухатися.

ШИЛКІНА О., ТЕЛЕКАНАЛ "ПРЯМИЙ" – В мене питання кадрове. Чи є кандидати на посади МОЗ та Мінагрополітики? Які шанси, що Данилюк і Супрун залишаться в своїх кріслах, і що безпосередньо зараз відбувається із заявою Ю.Стеця?

ГРОЙСМАН В.Б. – Заяви міністрів, які подали прохання про те, що вони полишають свої посади, мають бути розглянуті Парламентом. Як ви знаєте, Парламент офіційно не прийняв відставку ні Стеця, ні Кутового. Тому зараз виконують обов’язки перші заступники і працюють в рамках цих міністерств.

Що стосується У.Супрун. Вона – в.о. Міністра охорони здоров'я. Я би не перебільшував присутність або відсутність додатку в.о. Нічого сьогодні не заважає людині зі статусом в.о. працювати і сумлінно виконувати свої завдання.

Інші питання щодо змін в Уряді я не планую ініціювати. Але це не означає, що в кожного міністра є індульгенція. Тільки якість роботи може гарантувати присутність в Уряді. Час навчання в 2017 році для міністрів закінчився. 2018 рік – це рік іспитів. Є багато завдань, є план дій Уряду, Угода про асоціацію з ЄС, багато операційних завдань. Або будуть виконувати ефективно та якісно, або тоді я буду дякувати їм за роботу. По-іншому бути не може.

Я наголошую на тому, що я і моя урядова команда 24 години на добу сьогодні працюємо, щоб дати результат. Головне – системний результат. Я завжди казав, що немає завдання відремонтувати якусь ділянку дороги. Треба створити систему, яка постійно буде працювати над тим, щоб дороги в Україні стали кращими. І ми це робимо і зробимо.

І в таких сферах (про газ я сьогодні сказав) системність і розуміння того, що треба зробити сьогодні і який результат буде через рік, два, три і т.д. І це вимога моя і до міністрів, тому що посада міністра – це не якась забавка, при якій ходиш і надуваєш щоки, що ти міністр. Треба працювати.

ШУМІХІН Є., ІА "УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ" - Скажіть, будь ласка, чи не відмовилися Ви від ідеї запровадження електронної реєстрації абонентів телекомунікаційних послуг? Та коли буде введено мобайл-ІD, яке з Ваших же слів уже до кінця цього року мало бути введено?

І все ж таки, в чому проблема, що коаліційний Уряд не може провести кадрові рішення через коаліцію в Парламенті?

ГРОЙСМАН В.Б. – Дякую за Ваших два запитання.

Що стосується ID-ідентифікації, то фактично ви знаєте, ми ініціювали ряд змін до законопроектів, ряд постанов. Сьогодні оператори працюють над цим питанням. І найближчими буквально термінами вже буде презентована глобальна система. Вона дуже важлива.

ID-ідентифікація дуже важлива для розповсюдження багатьох сервісів. І в даному випадку я не бачу тут жодних загроз. Законодавство прийнято.

До речі, воно теж було в пріоритетах діяльності нашого Уряду.

І що стосується коаліції. Коаліція є. Коаліція є абсолютно здоровою. Як ви бачите, що Парламент є абсолютно дієздатним. Хто би як не хотів створити перешкоди, не дати можливості прийняття вчасних рішень і т. д., в нього це не виходить. Тобто це мене переконує в тому, що ті, хто на стороні світла й добра, завжди будуть перемагати тих, хто знаходиться на темній стороні розвитку та заважають розвитку нашої держави.

Тому ми будемо й надалі вести дискусії про зміцнення урядових позицій, у тому числі й розгляду відставок. Будуть розглянуті відставки, Парламент сам приймає рішення, коли які питання розглядати. Безумовно, ми відразу включимося в дискусію.

ТОМІНА І., ТЕЛЕКАНАЛ "ІНТЕР" – Володимире Борисовичу, Ви вже говорили про завдання на наступний рік – середню зарплату зробити на рівні 10 тис. грн в Україні, а про пенсію Ви якось не уточнили.

Скажіть, будь ласка, конкретну цифру, який має бути показник на кінець наступного року середньої пенсії?

ГРОЙСМАН В.Б. – Я сказав про це. Можливо, Ви просто не почули.

Зарплата середня – 10 тис. грн, як Ви сказали. А пенсія в нас була – 1 тис. 886, а стане – 2 тис. 787 грн, плюс 900 грн у наступному році середня пенсія по країні.

До речі, я хотів сказати про те, що зараз на часі й прийняття нового законодавства щодо пенсій військовослужбовців. Як ви знаєте, ми зробили пропозиції Раді національної безпеки і оборони, де виклали зміни, які є можливими, які передбачають осучаснення пенсій для
550 тис. військових пенсіонерів. Я обіцяв, що ми відразу це подамо як ініціативу після того, як проведемо пенсійну реформу загальної системи.

І зараз цей документ і наша урядова команда працює з РНБО для того, щоб фіналізувати пропозиції, і за нашими попередніми підрахунками середня пенсія для військовослужбовця зросте на 1,5 тис. Але зрозуміло, що для бойових пенсій, для людей, які мають бойові заслуги і т.д., звісно, пенсія зросте більше, ніж на 1,5 тис., в декілька разів має зрости. І як тільки це буде напрацьовано в РНБО, тоді, можливо, навіть і Президент внесе цей закон в український Парламент. Головне, щоб система була змінена. І навіть якщо цей закон буде прийнято в січні або в лютому, то все одно я наполягаю на тому, щоб перерахунок пенсій все ж таки відбувся з 1 січня, тобто щоб люди отримали свої кошти.

БУДЕРАЦЬКИЙ Є., ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ "УКРАЇНСЬКА ПРАВДА" – Пане Прем’єр-міністре, Ви для української політики людина достатньо молода, і часто Вас називають наші співрозмовники у розмовах "мером всієї України". Скажіть, ні для кого не секрет, що в групі впливу зараз є певні конфлікти і суперечності. Чи не боїтеся Ви, що протягом 2018 року ці суперечки і передвиборчий запал призведуть до розпаду, як Ви кажете, здорової коаліції і, як наслідок, відставки Уряду?

І навздогін: що буде після того, якщо станеться, якщо Ви підете з посади Прем’єр-міністра? Чи ми побачимо повернення до Вінниці, чи, може, станемо свідками кандидата в Президенти В.Гройсмана?

ГРОЙСМАН В.Б. – Знаєте, правду люди говорять, що я пропрацював 8 років міським головою, і я думаю, що це певна історія мого успіху і моєї команди, з якою ми працювали разом. Насправді ми зробили Вінницю кращою, ніж вона була до того, як ми прийшли, і зробили це віддано, відкрито.

І щось подібне, це правда, я хотів би зробити в Україні. Це єдина моя амбіція. Я коли прийшов міським головою, то мені було 28 років. Я коли зустрічався з людьми, я був достатньо молодий, і вони так на мене дивилися спочатку з підозрою, а потім повірили. Я набрав на перших виборах 36%. Для мене це було настільки важливо, що люди тобі довіряють, і ти маєш все зробити для того, щоб дивитися цим людям в очі. Я по сьогоднішній день не ховаю очей від вінничан, тому що я знаю, що я нічого не завинив і намагався все робити для того, щоб виправдати їх довіру.

Я щось подібне хочу зробити і в Україні. Я хочу, щоб Україна стала іншою з точки зору якості і рівня життя людей. Більше того, я вважаю, що це можливо. Якби я вважав, що це неможливо, у мене б вже опустилися руки. Я сказав вам, що мені непросто працювати. Але я багато речей ношу в собі. І мені не цікаво, хто з ким бореться. Я готовий стояти поряд з усіма, хто буде боротися за успіх України. І в 2018 році я планую працювати на українців. Це для мене є викликом і тією цінністю, яку я бережу. Я би хотів, щоб люди відчували реально, що влада людей поважає, розуміє, що кожен має відчувати відчуття власної гідності. І це нормальні завдання. Я глибоко переконаний в тому, що вони є досяжними.

А що стосується, хто де буде працювати, то це знає тільки Господь. Я можу сказати єдине: я хочу служити Україні і служу так, що, коли настане той момент, коли я маю відійти від посади, я маю відійти і просто жити рядовим громадянином України  і ні від кого не відвертати очей. Це головна моя амбіція. А той, хто має амбіції щодо посад, я сказав і ще раз підкреслюю: люди, які мріють про посади, є глибоко хворими людьми. Людей, які мріють щось змінити, я поважаю і мені з ними по дорозі.

КОВАЛЬ О., ПРЕДС-ВО ТЕЛЕКАНАЛУ "ФЕНІКС" – Я би хотів запитати, що цього року після тривалої паузи вдалося провести міжурядову комісію між Україною і Китаєм, яка не збиралася три роки. Ви можете підбити її підсумок і сказати, чи можна використати приєднання до поясу шляху китайської ініціативи для модернізації української економіки саме в контексті її індустріалізації, а також по проведенню інфраструктурних проектів, саме транзитних проектів?

ГРОЙСМАН В.Б. – Що стосується нашої стратегічної співпраці з Китаєм, то дуже добре, що відбулася на початку грудня міжурядова комісія, ми давно цього хотіли, для того щоб вирішити ряд проблемних питань, які накопичувалися роками. Я глибоко переконаний в тому, що багато міжнародної співпраці базували на реалізації якихось проектів, які можна назвати не проектами, а прожектами. Так, фантазери при владі намагалися створювати якісь "повітряні" проекти, які дуже дороговартісні, важко реалізовані, і, можливо, навіть дещо і не потрібні. І тому заводили в глухий кут реалізацію будь-якого проекту. І при тому при всьому що і дехто намагався ще по дорозі щось вкрасти.

Я сказав про те, що ми маємо перезавантажити наші взаємостосунки, ми маємо сьогодні в доступі по всіх проектах порядку 7 млрд доларів, але ці проекти мають бути виважені, публічні, якісні і впливати на позитивний розвиток національної економіки.

Що стосується, це й інфраструктурні проекти, і аграрні проекти, там різні є напрямки реалізації. І ми домовилися про те, що ми перезавантажимо підхід до співпраці. І я задоволений тим, як пройшла ця комісія.

Що стосується "один потяг – один шлях". Україна є ключовою країною для нового шовкового шляху. Ми маємо портову інфраструктуру, ми маємо залізничну інфраструктуру, зараз відновлюємо наші автотранспортні коридори.

І в цьому контексті ми є прихильниками участі в цьому проекті, в якому беруть участь різні країни світу. Ми тут кооперуємося з Грузією, Азербайджаном, ми працюємо з Китаєм. Наше завдання: безпечно, якісно переміщувати товари через територію України, через українські порти. Для цього нам потрібна внутрішня модернізація інфраструктури. Тут є дуже багато завдань, тому що модернізація інфраструктури, створення нових правил, модернізація всіх речей – це не просто там писати пости в "Фейсбуці", це є достатньо серйозна фундаментальна робота.

І тому зараз на 2018 рік є серйозні завдання з точки зору лібералізації процедур, зменшення, до речі, ми з 1 січня вже зменшили вартість портових зборів на 20%, але і цього є недостатньо. Ви знаєте, що на минулому Уряді ми затвердили план щодо модернізації української залізниці, я вважаю, що на фіналізації, можна сказати, що ми вже домовились з "General Electric", ми будемо закуповувати "General Electric" 30 одиниць тяги, це означає, що вони в тому числі будуть локалізовані в Україні. Ми хочемо порядка 40% локалізації зробити в Україні по тепловозах, які ми будемо виробляти спільно з "General Electric" в Україні.

Тому ми рухаємося тим, щоб були ефективним надійним і безпечним партнером для реалізації цього спільного проекту. Дякую.

МЕЛЬНИЧУК О.С. – Телеканал "UA 1", і далі "УНІАН".

БЛІЗНЮКОВА О., ТЕЛЕКАНАЛ "UA:ПЕРШИЙ" – Пане Володимире, питання буде стосуватися недофінансування суспільного мовника в наступному році. Ви особисто, як голова Уряду, говорили про те, що фінансування буде повним. Втім, зараз ми розуміємо, що вдвічі менше за необхідну суму в наступному році отримує суспільний мовник.    

Чи Ви, як Голова Уряду, з цим щось будете робити? Як це буде змінюватися?

ГРОЙСМАН В.Б. – Хочу Вас заспокоїти. Я цього року говорив, теж мені говорили, що буде недофінансована. Я сказав, що копійка в копійку.

Ваша потреба – приблизно 1 млрд. Бюджетом передбачено, по-моєму, на 200-250 млн менше. Ви будете профінансовані в повному обсязі.

Із залу

ГРОЙСМАН В.Б. – Протягом року в сумі майже 1 мільярд.

МЕЛЬНИЧУК О. С.  – Будь ласка, "УНІАН", потім – видання "Апостоф".

ШЕВЧЕНКО М., ІА "УНІАН" – Прошу, Прем’єре, я Вас перебив.

ГРОЙСМАН В.Б. – Ні, я хотів тільки сказати, що нам потрібна буде для цього підтримка Парламенту. Але ми подамо ці пропозиції в змінах до бюджету по першому півріччю і збільшимо фінансування.

ШЕВЧЕНКО М., ІА "УНІАН" – Пане Прем’єре, питання стосується держзакупівель, а саме: законопроекту № 7206, прийнятого в першому читанні Парламенту. 

Ваше ставлення до цього законопроекту, по-перше. Підтримуєте Ви його чи не підтримуєте і чому?

ГРОЙСМАН В.Б. – Дякую. Це "купуй українське". Дивіться, я не про законопроект зараз. Я про суть.

Я підтримую, що треба купувати українське. І я підтримую те, що треба платити українцям.

Я вважаю, що настав час дискусії про те, як створювати належні умови для розвитку національного продукту і стимулювання купівлі українських товарів, якісних українських товарів конкурентних.

Що стосується цього закону. Є багато дискусійних там норм. Є багато критики, і вона потребує осмислення фахового і праці над тим, щоб, по-перше, не порушувати жодних наших міжнародних зобов’язань. Це неприпустимо. Не створювати жодних корупційних ризиків, але прийти до мети при повній, наголошую, при повній відповідності нашим міжнародним зобов’язанням. Українську продукцію ми маємо лобіювати. Ми маємо забезпечувати її присутність на міжнародних ринках.

Я, до речі, хотів сказати, пам’ятаєте, я говорив про те, що ми говоримо з підприємцями, підприємці говорять, що тиск бізнесу. Ми підготували окрему позицію маски-шоу стоп.

До речі, бізнес зараз говорить про те, що недосконала система контролю. Ми на минулому Уряді ліквідували 700, на хвилинку, різних постанов Уряду. Це десь, я думаю, що 5 тис. паперів А-4 різних регуляцій. 5 тисяч! Які мав підприємець виконати якщо до нього прийшов контролер перевіряти. Розумієте? І ми це теж забрали.

Змінюємо систему державного нагляду. Запам’ятайте, до речі, в наступному році ми змінимо систему державного нагляду. Вона не буде наглою. Не буде нагляд наглим, коли приходить інспектор і починає формально шукати, за що зачепитися, щоб взяти якийсь хабар.

До чого я сказав щодо українського виробництва? Створюємо клімат для того, щоб підприємець нормально розвивався; з іншого боку, створюємо стимули – наприклад, 24 місяці розстрочка на оновлення засобів виробництва. Цього хотіли всі.

От, легка промисловість. Я перед літом пообіцяв представникам легкої промисловості, що ми цю норму проведемо. Нам не вдалося її провести влітку, але до кінця року ми її провели. Я обіцянку виконав.

Я до чого веду? Дуже важливо, щоб було обіцяно і зроблено. Мене теж нудить від того, коли політики говорять, не зупиняючись, і нічого не роблять. Треба, щоб був такий підхід.

Що це означає? Що ми модернізуємо в Україні виробництво. Ми сьогодні виробляємо в легкій промисловості 1% ВВП,  маємо ринок зростання десь 12%. А там багато ручної праці. Це робота людей, це зарплата, освіта, це зовсім інша історія. Якщо ми зараз будемо робити модернізацію обладнання, люди це будуть робити без сплати податків, з розстроченням, це означає, що українська продукція буде більш конкурентною. Тому я за те, щоб ми лобіювали українське.

Я зустрічаюся з багатьма лідерами світу, керівниками країн, міністрами, урядовцями. Ви знаєте, вони всі дуже чітко лобіюють інтереси своїх економік. І я вважаю, що ми не гірші, щоб лобіювати інтереси своєї економіки при повному дотриманні наших міжнародних зобов’язань.

Тому я збираюся взяти участь у дискусіях з експертним середовищем, авторами законів, щоб знайти правильний підхід до цього питання.

ЗАБЄЛІНА Ю., ВИДАННЯ "АПОСТРОФ" – Звісно, це перемога, що затримали російського агента – перекладача. А от стосовно пані Супрун, яка також, якщо не помиляюся, не отримала українського громадянства і не відмовилася від американського. Чи потім не виявиться, що вона також є чиїмось агентом? Чи можна вважати законною медреформу, запропоновану Міністерством охорони здоров'я, якщо Супрун не є Міністром?

ГРОЙСМАН В.Б. – Таке запитання… На нього одразу і не відповісиш.

Вона є громадянкою України, в неї український паспорт, вона працює в Уряді і виконує обов’язки Міністра охорони здоров'я.

Що стосується реформи, то вона напрацьована командою Міністерства, урядовою командою, народними депутатами. Це колективна праця. Але зараз важливо, щоб почати її реалізовувати. Я думаю, що на наступному тижні Президент підпише Закон про медичну реформу, і ми перейдемо до реалізації цього Закону. Непроста буде реалізація. Просто, щоб всі це розуміли.

У мене іноді таке враження, постійно аналізуємо, що робили, що не робили – ніхто не хотів за цю історію просто братися. Серйозно. Погано в охороні здоров'я – якось воно буде, і ніхто не хотів в суть системи вникати. Ми вникли. Це серйозна консервативна система, яку треба оновлювати. І вона непроста. Я просто всім би рекомендував долучатися до створення нової системи охорони здоров'я в інтересах українських громадян, а не постійної "оголтелої" критики, яка ні до чого не приводить.

Подивіться, чому в певних позиціях ми маємо таку внутрішню слабкість. Тому що безвідповідальна політика, і постійно критика, негативізм або якісь голослівні звинувачення, або якісь образи один одного – дивишся на це і думаєш: невже таке може бути на рівні держави? Повертаючись до свого вінницького досвіду: у нас ніколи такого не було. Щоб я вийшов до людей і сказав: "Це буде зроблено завтра", – і щоб цього не було зроблено, я навіть в страшному сні не міг собі уявити. Там дійсно прийняття рішень – більш короткий шлях. Тут потрібно було б швидше, можливо, приймати рішення.

Але наголошую на тому, що у нас немає іншого шансу, як зробити Україну успішною. І всі мають навколо цього об'єднуватися. Я постійно звертаюся до політиків: вистачить махати цими прапорами. Вже ніхто не буде монопольної влади мати в країні. Всі, хто рейтингами міряються, – міряйтесь, але вони нікчемно низькі, ці рейтинги, і ніхто не буде мати абсолютної більшості. Ви міряйтесь краще успіхами, я не якимись там іншими речами.

Я наголошую, що треба, щоб кожен для себе прийняв рішення служити, і тоді все стане на свої місця.

Тому працює команда МОЗ, працює Уляна сьогодні в Міністерстві – я всіляко підтримую і допомагаю. Докладав максимум зусиль, щоб все це було прийнято українським парламентом. Звісно, що це рішення, яке додає роботи і відповідальності. Давайте разом будемо робити таку систему, яка дасть можливість, якщо треба, звертатися до лікаря, щоб отримати нормальну, якісну медичну допомогу, щоб лікар отримав нормальну зарплату. Це теж міцний антикорупційний крок, зміна самої системи фінансування. Давайте робити це.

МИХАЛЮК О., ТЕЛЕКАНАЛ "UA/TV ІНОМОВЛЕННЯ" – З огляду на сьогоднішню високу явку депутатів у залі, як Вам було працювати з парламентом весь період 2017 року, який відсоток урядових законопроектів було ухвалено? Зараз як відчуваєте: Вам легше вести діалог з депутатами з позиції Прем’єр-міністра чи з позиції спікера було легше?

ГРОЙСМАН В.Б. – Я сьогодні дякую Парламенту. Я знаю, що як і всі органи влади, парламент має невисокий рівень довіри. Але я думаю, що це все теж створюється самими народними депутатами. Я колись говорив, і при зустрічі з депутатами говорю, що більш ніж принижує іноді сам народний депутат Парламент, його так ніхто ніколи не принижує. Коли починають хизуватися на екранах телебачення, хто краще підбере слівце, щоб один одного кудись макнув.

Але якщо ми подивимося на здатність прийняття рішень, то саме  український Парламент, подобається він комусь чи ні, ухвалив усі питання по антикорупції. Зараз, дасть Бог, ухвалить закон про антикорупційний суд.

Прийняв ряд важливих реформ і змін: пенсійну систему, охорону здоров'я, освіту – багато речей прийняв Парламент. Треба зараз більше їх імплементувати.

Я ніколи не визначаю, скільки відсотків чи скільки законів було ухвалено. Я визначаю більше, чи були ухвалені необхідні закони. Я хочу сказати: так, я бачу здатність Парламенту приймати відповідні рішення, і вдячний депутатам за це, тому що ці рішення відкривають можливості до якісних змін у житті українців. Можливо, хтось на моєму місці казав про те, що ні, вони погані. Можливо. Можна критикувати кого ти хочеш. Але що це принесе?

Моє завдання – не критикувати і не шукати ворогів. Моє завдання – консолідувати і максимально відігравати консолідуючу роль, і я її відіграю, консолідуючи та об’єднуючи. І тут треба подякувати голові Парламенту. А.В. Парубій багато робить для того, щоб ці рішення були успішними.

Керівники фракцій і народні депутати: БПП – А. Герасимов, "Народний фронт" – М.Бурбак, фракція Радикальної партії. Як би вони не критикували, скільки б не було жарких дискусій різних, але там, де є зерно державності, фракція підтримує і персонально Олег Ляшко.

Є конструктивні. Група "Відродження", "Воля народу", частина конструктивних депутатів із "Самопомочі", з тієї ж "Батьківщини", позафракційні народні депутати.

Що ж я маю їм сказати, що вони погані, коли вони насправді приймають нормальні рішення? Просто відчути ці рішення треба... Відчути не так просто, але насправді я вважаю, що якщо нам удасться консолідуватися і прийняти, не знаю, може, десятки ініціатив економічних, у четвертому кварталі 2018 року буде суперкласний економічний ріст. І це люди будуть відчувати. Це люди будуть відчувати.

Більше буде макроекономічної стабільності, буде зростання. Я вважаю, що  нам треба завершувати з приватизацією. В принципі закон готовий до другого читання.

Я знаю, що люди не дуже добре ставляться до цього. Але уявіть собі, якщо ми електронно відкрито будемо залучати інвестиції в непрацюючі або погано працюючі підприємства в країні, скільки десятків і сотень тисяч робочих місць буде створено. Скільки нової продукції буде випущено. Скільки нових податків буде сплачено. Скільки ми зможемо відігнати тих, хто постійно паразитує на державних компаніях.

Уявляєте, це зовсім інша якість? І ось за це треба боротися. Ми сформуємо анджемб і будемо просити Парламент спільно знову ж таки на прийняття необхідних рішень.

БАРБУ-ВАЛЬЧИШИН С.,  ТЕЛЕКАНАЛ "5 КАНАЛ" – Освітня реформа, а саме мовна стаття наробили великого гамору, зокрема в Угорщині. І ми бачили рішення Венеційської комісії, яка вустами Петера Сіярто, Міністра закордонних справ, трактується як негативне для України.

Водночас Міністерство освіти й дотепер не оприлюднює чомусь деталі, які стосуються зокрема співвідношення викладання мовами нацменшин і державною мовою.

Чи не є такі дії якимись уповільненими з боку Уряду? І коли ми зрештою почуємо ці деталі, які, зокрема, мають бути прописані, якщо я не помиляюся, в законі про середню освіту?

ГРОЙСМАН В.Б. – Ви правильно сказали, що в законі про середню освіту будуть уточнення тих питань чутливих, про які Ви сказали. Але давайте повернемося про Закону України "Про освіту".

Це закон про освіту в Україні. Це не закон про мови. І це треба розуміти. Далі в нас будуть закони, пов’язані з середньою освітою і т.д. Це закон про освіту. Раз.

Друга позиція. Якщо ми говоримо про мову, я вважаю, що українська мова має бути захищеною. Українська мова, я не помилився. Бо в нас є місця компактного проживання національних меншин, в яких взагалі ніхто не говорить українською мовою. Я вважаю, що це негативно впливає на розвиток особистостей, в тому числі і представників національних меншин.

Я наголошую на тому, що багатонаціональність України, багатокультурність – це скарб, який треба берегти. І той мир, який ми маємо всередині країни, я маю на увазі з точки зору нацменшин, релігійних організацій і так далі, цей скарб треба берегти.

Але не треба забувати про те, що ми маємо підсилювати розвиток національної української мови. І тут є питання №1.

І тому я вважаю, що цей Закон "Про освіту" не звужує можливості нацменшин. Ви ж бачите, що навіть по-різному нацменшини реагують.

Тому він не звужує можливості нацменшин, а розширює. Не звужує права, а розширює можливості для вивчення мов національних меншин, для вивчення рідної української мови. Тому що коли ти закінчуєш українську школу, напевно, ти будеш здавати зовнішнє незалежне оцінювання, в тому числі з рідної української мови, і ти маєш отримати  можливість вступити до українських вузів. А як вступити, якщо ти не володієш українською мовою? І російською теж.

Тому тут питання балансу. Я наголошую на тому, що ми відкриті, рекомендації будуть виконані, і ми нікого ні в чому не пригнічуємо. Я хочу, щоб почули мене абсолютно всі представники національних меншин і колеги, наші західні партнери.

І ще одна річ. Україна – велика 45-мільйонна європейська країна. І не треба з нами розмовляти ультиматумами. Я на цьому наголошую. Є питання – давайте обговорювати. Є питання – давайте дискутувати. Але ці ниточки дружності не треба втрачати. А більше того – зверхності, ми собі не дозволяємо ні з ким розмовляти зверхньо. І з нами не треба. Бо ми всіх поважаємо, шануємо, і немає ніякої від нас агресії. І я вважаю, що це принципове питання. Дякую.

СИВАЧУК О., ІА "УНН" – Володимире Борисовичу, в мене запитання  стосовно 1,5 млрд кредиту з Китаєм по ДПЗКУ. Є вже рішення судів про передачу ДПЗКУ до ДАК „Хліб України”, яке майже на межі банкрутства 5 підприємств. Чи не означає це те, що таким чином Уряд чи держава хоче уникнути виконання зобов’язань по цьому кредитному контракту?

ГРОЙСМАН В.Б. – Україна ніколи не буде уникати зобов’язань по контрактах, і всю технічну інформацію з цього приводу Ви можете отримати в Мінагрополітики.

ЧМІЛЬ Ю., ТЕЛЕКАНАЛ "ЕСПРЕСО" – Чи здатна українська економіка наступного року витримати збільшення мінімальної зарплати до 4100, оскільки це призведе до певних інфляційних процесів? Як відреагує малий і середній бізнес? Чи не заставить це його перейти в тінь і виплачувати зарплату в конвертах?

ГРОЙСМАН В.Б. – Ми сьогодні вважаємо справедливим підходом, що мінімальна зарплата – 3 тис. 723 грн. Ми подивимося перший квартал, як буде реагувати економіка, і тоді зможемо давати свої оцінки. Поки що ми заклали тільки 3 тис. 723 грн., і це є базова позиція, яка розрахована і підтверджена.

Більше того, вже рік пройшов, треба сьогодні всім покаятися і визнати тим, хто був проти, що крок мінімальна зарплата 3200 був абсолютно правильним і безпрецедентним для України. Я був правий, що це треба було робити. І всім, хто підтримував це рішення, я дуже дякую.

ЛЕСИК К., "NEWS ONE" – Як Ви оцінюєте рівень свободи слова в Україні на прикладі блокування нашого телеканалу?

ГРОЙСМАН В.Б. – Хто блокує?

ЛЕСИК К., ТЕЛЕКАНАЛ "NEWSONE" – Блокування, яке відбувалося два тижні тому.

ГРОЙСМАН В.Б. –Я вважаю, що будь-яке блокування ЗМІ є дикунством. Вважаю, що таких проявів в Україні не має бути.

ЛЕСИК К., "NEWS ONE" – А рівень свободи слова в цілому?

ГРОЙСМАН В.Б. – Зараз ми з вам сидимо тут, і я даю прес-конференцію як Прем’єр-міністр. Чи хтось відчуває, що є проблема зі свободою слова? Жодної руки не піднято. Тому хочу сказати, що я абсолютний прихильник свободи слова і завжди це підтримував і буду підтримувати, завжди відкритий для спілкування із ЗМІ. Я вихований саме так. У мене навіть інших думок немає.

ПОТАПОВА М., ТЕЛЕКАНАЛ "ATР" – Чи бачите Ви можливість створення на материковій частині України Уряду АР Крим, який би міг вирішувати нагальні питання переселенців з Криму, кримських татар? І якщо так, то коли це може бути реалізовано?

ГРОЙСМАН В.Б. – Ви знаєте, ми в достатньо якісній співпраці, що стосується й кримської тематики, і ситуації з татарською спільнотою, кримськотатарською спільнотою.

Якщо є якісь конкретні питання, то ми їх вирішуємо достатньо швидко. І, напевно, створення додаткових інституцій, напевно, немає в цьому сенсу. А наші міністерства працюють  у тому числі й у питаннях, про які Ви сказали.

Якщо буде щось конкретно необхідно, ми готові будемо це розглядати.

КРАСАВЦЕВ Б., "7-Й КАНАЛ" – Скажіть, будь ласка, як Ви ставитеся особисто до литовських автомобілів? І чи буде ініціатива урядова з приводу заборони взагалі таких автомобілів в Україні?

ГРОЙСМАН В.Б. – Я вважаю, що закон має бути один для всіх. І не має бути когось обраного на будь-яких номерах.

Я вважаю, що має бути загальна система розмитнення в країні. Якщо ставки якісь є непомірні, давайте про це говорити. Але завозити автомобілі, які ніде ніким не реєстровані і на яких дуже часто скоюються злочини, і по яких абсолютно неможливо нічого з'ясувати, це ненормально.

Зараз ведеться робота в комітеті Парламенту. Треба буде радитися з фракціями для того, щоб навести в цьому питанні лад. Ніхто не хоче нічого злого по відношенню до автомобілістів, але треба зрозуміти, що нам треба знаходити правильні рішення, які будуть робити перед законом усіх рівними. По-іншому бути не може. Я думаю, що більшість українців із цим погодиться.

ПАХНЬО В., "ГРОМАДСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ" – Пане Володимире, Ви знаєте, Ви протягом прес-конференції, напевно, більше ста разів сказали про реформи, а наші західні партнери говорять про те, що реформи в Україні гальмуються, а деякі подекуди згортаються. Фактично через це ми й не отримали п’ятого траншу МВФ у розмірі 2 млрд, не отримали макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 600 млн євро.

Що ви як Уряд могли зробити, аби цьому запобігти?

І все-таки сніг. Враження від будь-яких реформ псується тим, що 200 автомобілів стоять в заторі на одеській трасі кілька днів тому. Хто за це має відповісти?

ГРОЙСМАН В.Б. – Я пам’ятаю, я на одному з Урядів сказав про те, що зима прийде і сніг буде. І затори будуть, і сніг треба прибирати. Це очевидний факт.

Чому виникають, наприклад, Ви сказали про затори? Тому що йде сніг. Хтось забуває змінити гуму, хтось забуває з робітників виїхати з технікою. Треба сказати і про те, що техніка застаріла в Україні. Ніхто цим особливо не займався.

Тому нам зараз потрібно оновити весь технічний парк, у 2018 році оновимо, змінити систему утримання і експлуатації доріг, ми це зробимо. Хочу вам сказати, що насправді переконаний у тому, що треба, можливо, було б в заторах більш якісно спрацювати. Не було скоординовано роботи на місцях. Тобто це не означає, що Міністр має прийти з лопатою і розчистити. Але якщо потрібно, він також має це зробити. А в тому, що на місцях конкретно голови облдержадміністрацій мають дивитися на прогноз погоди, мають мобілізувати достатню кількість техніки. Я говорю про це не на словах. Я знаю, як це робиться.

І повірте мені, що в наступному році буде краще, я маю на увазі з точки зору технічного оснащення. Як ви бачили, ніхто не ховався від цієї теми. Всі керівники ДСНС, Чечоткін, Князєв – начальник поліції, вилітали авіацією на місця, консолідували техніку, робити пілотний обліт, щоб конкретно бачити, де є затори і т.д. Ми людей ніколи не залишимо в біді. Труднощі є, але вони такі, які можливо побороти.

Тому трошки терпіння. Ми бачимо, що в кожній країні світу випадають опади - і починається. Просто там більше техніки, задіюють військових і т.д. У нас зовсім інший підхід.

Тепер що стосується реформ. Я вважаю, що дуже важливо говорити (об'єктивно), які саме реформи гальмуються, в чому ми відкочуємося назад. Я вважаю, якщо говорити про антикорупційні реформи, то нам дуже потрібен антикорупційний суд, і не тому, що це говорять міжнародні партнери, а тому, що це потрібно для України. І не тому, що про це говорить Гройсман зараз, а тому, що це потрібно для України.

Хабарники й корупціонери, ви думаєте, мені не заважають працювати в цьому питанні? Я у 2017 році побудував би 9 тис. вагонів. Через корупційні схеми блокування тендерних процедур я не зміг цього зробити. Як наслідок, хто страждає? Український експортер, українська економіка, люди страждають. Не зміг, тому що є ті, хто блокують цю ситуацію. Я не зміг в цьому році поставити сканери (кошти знайшов, місце відвели) на митниці, щоб не було контрабанди. Я не зміг цього зробити, тому що теж, використовуючи різні схеми, заблокували мені закупівлю, точніше, ДФС. Все. Рішення прийняв, землю знайшли, кошти знайшов. Заблокували процедуру.

Тому тут важливо, я хочу теж як Прем’єр-міністр звернутися до правоохоронної системи, щоб їх знайшли, щоб їх посадили. І щоб вони не заважали розвиватися країні.

Тому антикорупційна інституція, я підтримую тут те, що Президент внесе ініціативу в цей законопроект, але її треба швидко ухвалювати.

Що стосується з мого боку, як, наприклад, Прем’єр-міністра. Я гарантую, я забезпечу повне його фінансування, розміщення, все буде відмінно зроблено, тут навіть можете не сумніватися. Ні дня не буде ніякої затримки від мене.

Що стосується інших реформ. Можливо, вони не йдуть так швидко, як я би хотів цього. Але давайте просто скажемо, що конкретно не зроблено, в чому відкотились назад? І тут теж буде питання, на яке багато відповідей не буде. Я вважаю, що це створення в якійсь частині просто оболонки навколо України, що все погано, що нічого не відбувається, що все пропало.

І, в тому числі, і деякі колеги тут всередині країни цьому просто допомагають. Вони серйозно використовують свою можливість, вони йдуть до всіх дипломатів і кажуть, що все погано, все пропало, «везде», повсюдно і так далі. 

Я не проти, коли так говорять, я за. Але ж треба, щоб ми говорили відверто правду і йшли до конкретних речей. Дивіться, ви говорите про реформи. Давайте, я вам назву просто. У 2014 році, коли був перший Уряд Яценюка, ми розпочали реформу децентралізації. Я за неї відповідав у країні. Реформа зроблена, триває, чи як ви вважаєте? Триває. Я розпочав реформу держслужби. Триває реформа? Триває.

Ми розпочали реформу державних закупівель. Міцний антикорупційний крок чи ні, скажіть чесно? ProZorro? Міцний. Раніше більше 300 млрд були в тіні, сьогодні це назовні.

Ми розпочали реформу державних закупівель по ліках. Прозоріші стали механізми? Не паразитує ніхто на них сьогодні? Я вважаю, що прозорі, що це визнає весь світ.

Ми почали реформу енергетичної сфери, почали відновлення українського видобутку газу, дерегуляції. Робимо чи ні? Робимо.

Ми провели масштабну реформу, яка відкрила можливості до зміни пенсійної системи. Так чи ні?

Ми постійно проводимо дерегуляцію.

Ми розпочали шлях зміни освітньої системи, охорони здоров'я.

Буде ще антикорупційний суд, і я вважаю, що ми можемо сказати про те, що ми рухаємося в дуже правильному напрямку.

А тепер скажіть, що ще потрібно, щоб змінювати країну? Якісна освіта, якісна охорона здоров'я, якісна інфраструктура, енергетична незалежність, нормальна для людей робота (ми говорили з вами тут багато про економіку), ринкова зарплата, безпека, щоб ходили по вулицях і не боялися.

Мені сьогодні кажуть у Парламенті, що в нас поліцейська держава. Послухайте, органи поліції є в кожній країні світу. Вони забезпечені, мають всі засоби і закон на їхньому боці з точки зору виконання функцій. А що поганого в Україні, коли є Нацгвардія або Нацполіція?

Я поважаю і підтримую Нацгвардію. Я підтримую представників карного розшуку, слідчих, патрульних, які ходять кожного дня і охороняють наш спокій. Так, вони теж у процесі трансформації. Там теж є люди, які можуть паплюжити мундир. Але більшість з них нормальні люди. Якщо ми їх не будемо поважати, як вони нас будуть захищати? Рядових громадян маю на увазі. Не платити їм зарплату або платити їм 2 тис. грн, щоб вони думали, де їм взяти хабара? Це ж ненормально.

Але я зневажаю тих, хто вдягає державні погони і йде тиснути на бізнес, медіа і т.д. Я проти тих. Я вважаю, що це люди, які паразитують у державі. Але їх меншість. Більшість – це нормальні спецпідрозділи або підрозділи, які працюють на безпеку. Візьміть спецпідрозділ "Альфа". Їм надають наказ іти в якийсь офіс, але вони самі по собі бойові. Я думаю, що їм огидно самим ходити на такі речі. Вони тренуються захоплювати ворога і т.д.

Але наголошую на тому, що нам треба створювати цивілізовану демократичну державу. Ключова позиція – справедливий суд. Ключова позиція. Це, насправді, так. Це важливо для всіх. Я у величезній надії. Вже чули, що деякі експерти говорять, що це поганий суд.

Я у величезній надії, що Верховний Суд України буде відкритим і буде користуватися довірою в людей. Я просто вболіваю за це. І не дай Бог, там заведеться якийсь шкідник всередині і знищить цю систему, це буде найбільше наше розчарування.

Тому, знаєте, я хочу сказати, що так, як ми самі себе іноді показуємо, нам і ворогів не треба. Я за справедливу критику. Я за відкритий діалог. Я за те, щоб ми робили висновки і відповідально ставилися до того, що обіцяємо й робимо. Я за те, щоб ми визнавали свої помилки якщо вони є, виправляли їх. Я взагалі за нормальні й совісні стосунки в суспільстві і владі. Для мене це норма життя.

Я не так давно приїхав. Я не столичний з точки зору політики. І для мене теж багато речей, які мене дивують тут: цинізм, необов’язковість. З іншого боку, бувають там, коли підставляють  і т.д. і т.п. Ми маємо це з вами змінювати. Україна – прекрасна країна, а українці – просто супер.

ПОЛЯНСЬКА Я., "РАДІО СВОБОДА" – Запитання щодо мораторію на продаж землі, які парламентарі послідовно рік за роком продовжують. Це такий камінь спотикання в діалозі з МВФ. 2018 рік, входимо в підготовку до виборів активно. Навряд таке непопулярне питання депутати зрушать з місця. Але як його тоді зрушити?

Я знаю Вашу позицію, що Ви за те, щоб продавати обмежено й українцям. Але чи взагалі депутати готові щодо цього вести діалог? Чи очікуєте Ви, що в 2018 році якось будуть у цьому кроки?

ГРОЙСМАН В.Б. – Дякую за Ваше запитання.

Я хочу ще раз сказати не про МВФ. Давайте говорити про Україну. І ці зміни нам потрібні не для МВФ. Це треба усвідомити просто. Вони потрібні для України.

Що дає обіг земель? Я би хотів, щоб обіг земель став серйозною опорою українського фермерства. Я проти, дійсно, проти. Я не буду це підтримувати. Я можу це сьогодні сказати. Я сказав це всім нашим міжнародним партнерам. І вони з розумінням ставляться до моєї позиції.

Я за те, щоб продавати українську землю тільки українському фермеру. Крапка. І то в обмеженій кількості. Але я проти того, щоб продавати українську землю іноземцям. Я проти і я не буду це підтримувати. І я проти продажу великим аграрним корпораціям. Світовим, українським – не має значення. Я проти, бо я вважаю, що це неправильно. Можливо, короткостроково воно б дало сплеск інвестицій в країну, а довгостроково вважаю, що ні.

Я за розвиток українського фермерства. Я за те, щоб фермер володів землею. Я за те, щоб у фермера був доступ до необхідних кредитних ресурсів. І на ці цілі ми виділяємо 1 млрд грн, щоб компенсувати ефективну ставку для фермерів,щоб вони мали кошти.

Я за те, щоб український фермер наситив український ринок якісною продукцією, щоб на селі були створені робочі місця. Уявіть собі, який буде ефект, коли ми децентралізацію на місцях поєднаємо з розвитком українського фермерства. На селі буде робота. Буде робота – буде благополуччя. Я за таку формулу.

Тому ця позиція потрібна Україні і українцям. І в цьому контексті можна вести розмову.

Що стосується мораторію на землю. Ви всі знаєте, що він діє. Буде він продовжений, не буде він продовжений, він діє доти, доки український Парламент не прийме рішення про обіг земель, доти мораторій є. Все інше, що стосується мораторію, є суто політичною технологією. Тобто створюють нагнітання, що закінчиться мораторій і треба його продовжувати. Коли його продовжують – виходить, можливо, автор і каже: "Я ж вас люблю, я ж захистив". Але насправді це не так, це обман. Мораторій як був, так і залишився. Тільки він залишився в основному законі і потім ще одним законом… Тобто був мораторій, а став мораторій-мораторій, від якого нічого не змінюється.

Тому давайте дивитися всередині ситуації в країні і робити те, що вигідно. Все, що вигідно українцям, вигідно Україні. Це й треба робити.

ЗІНКОВСЬКА О., ТЕЛЕКАНАЛ "112" – Запитання не про перекладачів, а про реформи в соціальній сфері. Дуже часто вам опозиція закидає те, що всі надбавки, збільшення пенсій, зарплат з'їдає інфляція та різке зростання цін. Як ви плануєте виправляти ситуацію?

ГРОЙСМАН В.Б. – Ціни зростали завжди. Назвіть мені рік, коли не зростали ціни. Як можливо побороти зростання цін? Насиченням внутрішнього ринку товаром.

Що для цього потрібно зробити? Ми знаємо, наприклад, на що в нас найбільше підвищилися ціни в цьому році – м'ясо. Так чи ні? Так. Це означає, що був ряд факторів. По-перше, тваринництвом ніхто серйозно не займався в Україні, на превеликий жаль.

Контроль в країні за епізоотичним станом був неналежний – два. Як наслідок – зростає експорт, тому що за кордоном теж ціна на м'ясо піднялася. І почали з України вивозити м'ясо за кордон. Це добре, що є експорт, але нам треба наситити внутрішній ринок.

Тому наше завдання в чому? Ми мотивуємо зараз. І в наступному році поголів’я буде збільшуватися. Підприємства, які будуть виробляти м'ясну продукцію. І тут ситуація буде більш стабільною. Це приклад тільки того, якими засобами можливо робити стабілізацію цін.

По газу, я те ж саме сказав. Нам потрібно трошки часу. Все інше – це все популізм. І тут кажуть, що треба регулювати ціни. Регулюйте, хоч скільки хочете. Ціни, які вони є, вони такі й будуть. Але єдине, що там контролери за ціни ще будуть брати за це хабарі. А я проти категорично цього. Тому в даному випадку ситуація буде такою.

Що стосується соціальних виплат? Соціальні виплати, які ми робимо, ми робимо від роботи національної економіки. І хто цього не розуміє, я йому співчуваю. І насправді, реальні доходи, якщо номінальний дохід зріс на 35%, це очевидно, то мінус інфляція, мінус зростання цін – це приблизно 20%.

Тобто реальні доходи українців, я говорю про статистичні дані, з яких сплачені податки, зросли приблизно біля 20%. Це добре, але цього недостатньо. Тому завдання в чому?

Ми маємо стабілізувати національну економіку, є ріст. Буде зростання економіки, буде ситуація стабільна в усіх сферах життя – це раз. Люди будуть мати роботу, будуть мати зарплату. І я говорю, що 10 тис. – це в принципі те, що має реальність. Наситимо ринок українською якісною продукцією, в тому числі через фермерства і через нові підприємства, які ми будемо стимулювати будівництво цих підприємств. На ринкових засадах ніякого не може бути ручного управління в стилі тих, кого ми вже не один раз бачили при владі. Це, що стосується цього.

Наступна позиція – це підтримка українського експорту готової продукції, що буде покращувати наш торговельний баланс з країнами. По суті це шлях заможної України. Питання в енергетичній сфері, де ми зможемо нарощувати свою незалежність і самодостатність і т.д.

Це все дає нам впевненість у 2018 році, і в наступних роках. Але нам потрібні ще ряд важливих рішень, які ми маємо ухвалити українським Парламентом. І я думаю, що все. Тоді вже шлях росту буде незворотнім. Я принаймні все для цього зроблю, щоб Україна росла.

На завершення декілька слів скажу. Дякую за цікаві запитання! Я максимально був відкритим і відвертим, і можу сказати, що я дійсно бачу дуже оптимістично наступний рік. Нічого легко не дається, жодна перемога не дається легко. Але я готовий до цієї боротьби спільно зі своєю командою.

Я хочу подякувати сьогодні Президенту за підтримку, Голові Верховної Ради за підтримку, фракціям коаліції за підтримку, Блоку Петра Порошенка, і я вже говорив про кілька фракцій, А.Яценюку і "Народному фронту" я хочу подякувати за підтримку, Радикальній фракції і О.Ляшку, групам Парламенту "Відродження", "Воля народу", позафракційним депутатам. Хочу подякувати експертному середовищу за поради, експертизи і міжнародним партнерам. І хочу запевнити вас усіх в тому, що все буде добре, і 2018 рік буде кращим, ніж 2017-й, навіть тоді, коли нам будуть створювати перешкоди, можливо, не давати або намагатися нас стримувати.

Я хочу сказати, що, можливо, там стримувати можливо, але зупинити мене неможливо.

Тому все буде добре. Я бажаю всім успіхів, з наступаючим Різдвом, Новим роком, і бажаю всім, щоб всі були в наступному році просто щасливими! Дякую і бажаю успіхів!