• In English
  • Олена Висоцька: Протягом останніх двох років тримаємо чіткий курс на створення належних умов у місцях несвободи та зміну акценту системи на ресоціалізацію
    Міністерство юстиції України, опубліковано 02 вересня 2021 року о 09:22

    Стандарти функціонування установ виконання покарань у нашій державі не змінювалися понад 75 років. Структура пенітенціарної служби за роки незалежності України так і залишалася найбільшою спадщиною Радянського Союзу. Існуюча система виконання кримінальних покарань та попереднього ув’язнення не в повній мірі відповідає принципам гуманізму і поваги до прав і свобод людини. Крім того, фінансування ДКВС України протягом останніх років здійснюється на рівні не більше 45% від загальної потреби. Тож, не дивно, що кількість звернень до ЄСПЛ з приводу неналежних умов тримання засуджених не зменшується роками. Саме тому з 2019 року Міністерство юстиції взяло пріоритетний курс на зміну пенітенціарної системи.

    І хоча до повного перезавантаження системи роботи ще чимало – та й за ці 2 роки вже вдалося досягти значних зрушень. Перш за все, було розроблено проект Стратегії реформування пенітенціарної системи до 2026 року – комплексний документ, який визначає основні вектори змін у системі виконання кримінальних покарань. До цього чіткого, комплексного стратегічного бачення щодо розвитку та реформування системи взагалі не існувало. Як не було і механізму оптимізації видатків та залучення їх для поліпшення умов тримання в установах виконання покарань. Нині ж вже законсервовано 37 в’язниць, що дозволило збалансувати наповнення працюючих установ, скоротити персонал та оптимізувати поточні видатки. До того ж, закриті в’язниці є потенційними об’єктами приватизації для наповнення бюджету, зокрема для будівництва нової тюремної інфраструктури та оновлення існуючої (в першу чергу, слідчі ізолятори та модельна установа, яка передбачатиме врахування міжнародних правил поведінки та стандартів тримання засуджених до позбавлення волі, зміну орієнтиру на корекційну та реабілітаційну роботу із засудженими).

    «Ми прагнемо побудувати сучасні європейські СІЗО в усіх обласних центрах, а для цього треба зрозуміти, що в них утримуються люди, вина яких ще не доведена, і вони мають перебувати у нормальних умовах. Зробити це можна за рахунок тих активів, які наразі стоять без діла, на утримання яких витрачаються державні кошти. Наприклад, на установи із наповненням менше 50% видатки йшли із розрахунку на 100%: персонал, податки, комунальні платежі тощо. Держава щороку витрачала на їх утримання близько 150 млн грн. Це чималий тягар для бюджету країни. Якби система мала щороку таку суму капітальних видатків на всю інфраструктуру пенітенціарної системи – вона б не була у такому занедбаному стані», – розповідає заступник Міністра юстиції Олена Висоцька.

    Саме тому додатковим джерелом надходжень для оновлення пенітенціарної інфраструктури став проект «Велика приватизація в’язниць». Перший приклад успішного продажу закритої установи виконання покарань вже є – «Львівська виправна колонія (№48)», яка була успішно приватизована та поповнила бюджет на 496,2 млн грн з ПДВ. На місці колишньої в’язниці інвестор розбудує соціальну інфраструктуру та забезпечить місто новими робочими місцями. Місцевий та Державний бюджет отримуватимуть податки. Виручені від приватизації кошти розподілено за принципом 30/70: 30% пішли до загального фонду Державного бюджету України, 70% – до спеціального фонду Міністерства юстиції України на відбудову в’язничної інфраструктури.

    «Ми не відчужуємо майно держави незворотньо: на отримані кошти ми будемо будувати нову модерну інфраструктуру. Як наслідок – в нас не буде проблем ані з Європейськими судами, ані з правозахисниками всередині країни через неналежне утримання людей», – зауважує заступник очільника Мін’юсту.

    До речі, саме через погані умови утримання з’явилася також ідея платних камер в слідчих ізоляторах, зазначає Олена Висоцька. За її словами, коли цей пілотний проект запустили – одразу побачили шалений попит на послугу. І він буде таким доти, доки всі ізолятори не будуть приведені до європейських стандартів. Лише після ремонту усіх слідчих ізоляторів потреба у платних камерах відпаде. Наразі в межах проекту вже отримано дохід понад 5 млн грн і відремонтовано 65 безкоштовних камер на 406 ліжко-місць та прогулянкові дворики. Це не масштабний для країни проект, але важливий для системи, адже він прибирає корупцію у відносинах розподілу по камерах та відшкодовує утримання ув’язнених, які можуть за себе сплатити, і наповнюють спецфонд, а отримані кошти направляються на ремонти безкоштовних камер і щодня поліпшують умови перебування для осіб, узятих під варту.

    Що ще було реалізовано у пенітенціарній системі протягом 2019-2021 років:

    - розширено перелік дозволених предметів, продуктів харчування і техніки для засуджених (планшети, мультиварки, холодильники, крупи та макаронні вироби тощо);

    - засудженим надано можливість користування Інтернетом з використанням планшетного комп’ютера;

    - ув’язненим дозволено користування IP-телефонією та інтернетом;

    - наповнено даними реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;

    - незважаючи на складність виклику COVID-19 для всього світу, було не допущено масове поширення коронавірусу у місцях несвободи. Разом з МОЗ розпочато вакцинацію співробітників, засуджених та осіб, узятих під варту. Врегулювано доступ до побачень, з метою захисту засуджених;

    - впроваджено 5 пілотних проектів у частині впровадження замісної підтримуючої терапії для засуджених;

    - розроблено та впроваджуються корекційні програми для роботи із засудженими.

    - створено практичний інструмент для роботи психологів - «Робочу книгу психолога установ ДКВС України».

    Разом із цим до цього часу в Україні була відсутня система збору даних та інформації про установи виконання покарань і слідчі ізолятори. Та вже цьогоріч Мін’юст реалізував ідею створення аналітичної карти (рейтингування) виправних колоній та слідчих ізоляторів.

    «Ми зібрали усю необхідну інформацію про діяльність установ пенітенціарної системи та за допомогою електронного механізму збору, аналізу і виведення даних зобразили їх на віртуальній мапі. Тож, тепер у режимі реального часу на ній можна подивитись усі показники і дані у вигляді інфографіки по кожній конкретній установі», – акцентує Олена Висоцька.

    Новий механізм комплексної оцінки успішності установ допоможе Міністерству юстиції регулярно відстежувати їх прогрес. Зокрема, у таких сферах, як фінансова діяльність, кадрове забезпечення, безпека/режим, соціально-виховна робота, умови тримання, права людини, охорона здоров'я, державне підприємство установи виконання покарань

    «Наша основна мета – безпека суспільства. Раніше пенітенціарна система була орієнтована на каральний підхід та явно не працювала над ресоціалізацією засудженого – як основним пріоритетом. Ми змінюємо ці підходи на корекційну та реабілітаційну роботу із засудженими. Працюємо над тим, щоб після перебування в місцях несвободи в соціум поверталась здорова фізично і психологічно людина, готова до життя без порушень Закону».