• In English
  • Іван Ліщина: Виконання рішень ЄСПЛ – визначальний чинник забезпечення прав та основоположних свобод людини
    Міністерство юстиції України, опубліковано 02 вересня 2021 року о 08:55

    Одним із головних чинників забезпечення прав та основоположних свобод людини є виконання рішень Європейського суду з прав людини. Системна робота фахівців Мін’юсту протягом 2019-2021 років як у напрямі законодавчого врегулювання проблеми, так і його практичного забезпечення, наблизила Україну до імплементації рекомендацій ЄСПЛ. Про це зазначає заступник Міністра юстиції – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

    «Важливим кроком у цьому напрямі стало утворення Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини. Її діяльність сприяє ефективній взаємодії органів державної влади щодо виконання рішень ЄСПЛ у справах проти України, вирішенню системних і структурних проблем, констатованих у його рішеннях. Також було розроблено законопроекти щодо виконання рішень ЄСПЛ. Тож, завдяки злагодженій роботі Уряду Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням 1 129 рішень ЄСПЛ у справах проти України», – наголошує заступник Міністра юстиції.

    За його словами, важливими законодавчими ініціативами при цьому стали проекти законів, розроблені Мін’юстом, які направлені на врегулювання, зокрема, питань щодо гуманізації окремих норм кримінального законодавства стосовно застосування покарання у виді довічного позбавлення волі, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після набрання рішенням суду законної сили, проведення страйків на підприємствах транспорту та порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

    Також було схвалено «Національну стратегію розв'язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 р.» та План заходів щодо її реалізації.

    Значимим у сфері виконання рішень ЄСПЛ стало ще й створення та запуск для користування україномовного інтерфейсу бази даних Європейського суду з прав людини HUDOC.

    «Ця база надає доступ до практики Європейського суду, Європейської Комісії з прав людини (рішень та звітів) та резолюцій Комітету Mіністрів. Україномовний інтерфейс HUDOC має поглибити розуміння практики ЄСПЛ серед юристів та широкої громадськості. Вкрай важливо, щоб європейські стандарти ширше застосовувались національними судами, які стоять на захисті прав людини», – стверджує Іван Ліщина.

    Ведеться постійна запекла боротьба України з Росією і на юридичному фронті, зокрема у Європейському суді з прав людини. І хоча таке протистояння – процес нешвидкий і потребує значної попередньої підготовки, та останні два роки видалися для української сторони успішними у цьому напрямі.

    Так, у провадженні ЄСПЛ перебуває 4 міждержавні справи щодо Криму, щодо порушень прав людини на окремих територіях Донецької та Луганської областей, у т.ч. щодо збиття літака рейсу МН17, щодо політичних в’язнів та щодо захоплених українських моряків.

    Першою ж проміжною перемогою у серії справ України проти Росії у ЄСПЛ стало його рішення у січні 2021 року про визнання прийнятною справу «Україна проти Росії (щодо Криму)» та перехід до розгляду справи по суті. У своєму рішенні ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму». «Тобто, цим рішенням повністю спростовуються заяви Росії про «добровільне приєднання Криму». ЄСПЛ визнав окупацію Криму Російською Федерацією з 27 лютого 2014 року і встановив, що саме з цього часу Росія відповідає за всі порушення прав людини, які відбувались на півострові», – говорить Іван Ліщина.

    Фахівці Мін’юсту й надалі забезпечуватимуть представництво держави у ЄСПЛ під час розгляду міждержавних справ України проти Росії, аби зрештою притягти РФ до міжнародно-правової відповідальності за порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях.

    Крім того, за словами заступника Міністра юстиції, попереду ще чимало роботи у напрямі виконання рішень ЄСПЛ. Але згодом саме це призведе до забезпечення в Україні дотримання прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; усунення причин порушення Конвенції; впровадження в судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; створення передумов для зменшення кількості заяв до ЄСПЛ проти України.