• In English
  • Митниця має стати важливим елементом безпеки кордону й допомоги бізнесу, – Юрій Драганчук для Укрінформ 05.09.2022
    Міністерство фінансів України, опубліковано 06 вересня 2022 року о 10:05

    Про шлях України до “митного безвізу” і про вигоди, які він принесе державі, бізнесу та громадянам, розповів заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук Інформаційному агентству «Укрінформ».

    Пане Юрію, прокоментуйте те, що відбулося минулого тижня, коли парламент ухвалив законопроєкти, необхідні для “митного безвізу”, Президент їх невідкладно підписав і Україна швидко передала документи та необхідний інструментарій про приєднання нашим європейським партнерам. І звісно ж, історичне рішення, яке партнери ухвалили 5 вересня.

    Це надважливий крок, який фактично завершує трирічний “марафон”, подоланий командою Міністерства фінансів спільно з Митною службою та з вітчизняними і міжнародними експертами. Ми фактично дісталися фінішу, коли в один день Президент подав відповідні ратифікаційні документи, Верховна Рада їх затвердила і глава держави одразу ж підписав це як закон. Україна виконала всі зобов’язання, передала європейській стороні ратифікаційну грамоту з необхідними документами. А кілька годин тому під час засідання Ради асоціації Україна – ЄС у Брюсселі оголосив справді історичне для України рішення: країна зможе приєднатися до Конвенцій вже з 1 жовтня. 

    Шлях, який ми пройшли до отримання запрошення, почався з 2019 року. Тоді у вересні ми ухвалили рішення про застосування транзитної системи на національному рівні. Протягом 2020-го було затверджено всі необхідні підзаконні нормативно-правові акти, а це — майже 800 сторінок. І вже в березні того ж року почалося локальне застосовування режиму NCTS. Крім того, протягом 2021-2022 років ми пройшли попередню й остаточну оцінювальні  місії Європейської комісії щодо коректності застосування цих правил на національному рівні.

    Тобто це була колосальна робота, про результат якої оголосили сьогодні в Брюсселі. Окрім того, Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав дві важливі угоди між Україною та Європейським Союзом про участь у програмах “Митниця” та “Фіскаліс”. А це партнерські відносини між митними і податковими адміністраціями України та держав-учасниць, обмін досвідом та інформацією, а також зміцнення інституційної спроможності фіскальних органів.

    Окрім рішення про ратифікацію Конвенцій, одним із фінальних кроків на шляху до отримання Україною “митного безвізу” з ЄС та державами-партнерами Євроспільноти стало внесення змін до Митного кодексу, необхідних для виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.  Про які зміни, передусім, ідеться? І взагалі, як за останні три роки, доки ми долали цей шлях, змінилося вітчизняне законодавче поле у митній сфері?

    Згаданий вами документ – це ключовий закон, який імплементує законодавство ЄС і наближає наше національне законодавство до європейського. Його ухвалення є зобов’язанням нашої країни в рамках інтеграції у, скажімо так, “європейську митну сім’ю”, а також вимогою за Угодою про асоціацію. Це кардинально підвищило рівень виконання Україною вимог Угоди в митній сфері, збільшивши відповідний показник з 55% до понад 80%. Тобто це дуже важливий крок для нас, як для країни-кандидата на вступ до ЄС.

    Що передбачає цей закон? Йдеться про синхронізацію митних правил України з правилами Європейського Союзу. Це надання спрощень – як-от,  авторизований економічний оператор (АЕО), модифікація цих спрощень згідно з вимогами Євросоюзу, а також запровадження спрощень NCTS, відповідно до яких діє принцип: один транспортний засіб – одна декларація – одна гарантія. Тобто, якщо ви імпортер і постачаєте товари, наприклад із Португалії в Україну, – заповнюєте лише одну транзитну митну декларацію в Лісабоні і прямуєте безперешкодно до Києва. Це, з одного боку, значно пришвидшує транскордонне проходження вантажів, тому що інформацію про переміщення митниця отримує швидше і не затримує товар на кордоні. А додатково це посилює безпеку на митниці. Адже, заздалегідь отримавши попередню інформацію, митники уже мають значно більше часу, щоб ухвалити рішення й застосувати більш таргентований ризик-орієнтований підхід. З урахуванням  того, що зараз понад 70% товарів, які раніше рухалися через порти, переміщуються автомобілями через західний кордон, NCTS - по суті головний інструмент пришвидшення проходження цих вантажів. Це значно полегшує роботу наших імпортерів та експортерів. Плюс такий підхід відповідає стратегії нашого руху в ЄС як країни-кандидата.

    Те, що завершальний етап підготовки приєднання до Конвенцій (оновлення вітчизняного законодавства, національне застосування NCTS, робота оцінювальних місій тощо) припав на найскладніші для України воєнні часи, заважало відповідній роботі чи навпаки – згуртовувало й додавало рішучості?

    Війна, звісно, заважає усім. І перший місяць після її початку ми разом з митницею концентрували зусилля на забезпеченні виконання ключових функцій і захисту інфраструктури та серверів. Постійно були ризики гуманітарної кризи, затори на кордоні. Декілька разів змінювалися підхід і порядок оформлення гуманітарних вантажів. Митні платежі то скасовували, то відновлювали знову. Адже це був час невизначеності й експериментів. Але водночас ми і Держмитслужба прекрасно розуміли, що NCTS є головним інструментом для пришвидшення проходження вантажів через кордон. Відповідно, робота над впровадженням системи не зупинялася. Навпаки - ми продовжили і пришвидшили її. Й дуже приємно, що наші європейські колеги поставилися до ситуації з розумінням. Фінальну оцінювальну місію, яка була запланована поза графіком, здійснили дуже оперативно і ми отримали позитивний результат. Взагалі вперше в історії країн-учасниць Конвенцій оцінювання проводили онлайн.

    Крім того, ми разом із фахівцями фіналізували всі необхідні документи. Міжнародні експерти усе це проаналізували, надали практичні коментарі. Профільний комітет парламенту протягом місяця організував майже 20 робочих груп з представниками бізнесу та експертами для того, щоб оперативно опрацювати і врахувати всі зауваження міжнародних експертів. Всі локальні та міжнародні команди працювали 24/7 без вихідних. У результаті ми отримали законопроєкт, про який ви запитували - №7420 (200 сторінок), що був ухвалений і позитивно усіма сприйнятий. Такий законопроєкт у такі стислі терміни ухвалити було дуже складно. Працювали стільки, скільки потрібно. На виході ж маємо запрошення від партнерів до приєднання.

    Про кроки з прийому України до європейської “митної родини”, вигоди NCTS для держави, бізнесу й громадян, про додаткову допомогу бізнесу й перспективи оновлення митниці читайте в повному тексті інтерв’ю кореспондента Владислава Обуха за посиланням.