19 грудня Міністр фінансів України Олександр Данилюк провів прес-конференцію за підсумками 2017 року, в якій взяла участь вся команда Міністерства.

Основними темами прес-конференції стали результати роботи Мінфіну у ключових сферах: бюджетній та фіскальній політиці, управлінні державними банками, співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та ін.

У вступному слові Міністр фінансів Олександр Данилюк окреслив пріоритети роботи Мінфіну у 2017 році та розповів про плани на наступний рік.

«Ми вважаємо своїм топ-завданням підвищення інвестиційної привабливості і конкурентоспроможності нашої країни. Нам ще потрібно багато зробити, щоб бізнес в нашій країні спокійно працював і розвивався, щоб банки відновили кредитування, щоб всі державні установи дотримувалися бюджетної дисципліни та ефективно витрачали гроші платників податків, щоб державні послуги були якіснішими. Нам необхідно відновити нашу економіку та зробити її конкурентноспроможною в світі та стійкою до зовнішніх криз», - зазначив Міністр фінансів.

Під час презентації результатів у напрямку фіскальної політики, спікери Мінфіну розповіли про запуск прозорого реєстру відшкодування ПДВ, податок на виведений капітал, аудиторську реформу, імплементацію плану заходів BEPS щодо протидії ухиленню від оподаткування, створення Служби фінансових розслідувань, а також реформу Державної фіскальної служби (ДФС) і митниці.

Зокрема, держсекретар Євгеній Капінус зазначив: «Одним з головних антикорупційних досягнень цього року став запуск прозорого реєстру відшкодування ПДВ. Наразі система відшкодування ПДВ продовжує працювати без перебоїв. Таким чином, бізнес має можливість планувати свої витрати і процеси та розраховувати на регулярне відшкодування сплаченого ПДВ. Важливо, що прозорий та автоматичний реєстр відновлює довіру бізнесу, створює рівні умови для кожного підприємця та полегшує ведення бізнесу в нашій країні».

Ще одним пріоритетом Мінфіну в 2017 році була реформа Державної фіскальної служби. Як зазначила радник Міністра фінансів Яна Бугрімова, реформа ДФС складається з двох частин: політичної та операційної. Політична - це заміна людей. Однак, зробити суттєву заміну людей протягом року неможливо. Зараз Мінфін зоcереджує увагу на налагодженні операційних процесів всередині ДФС.

«Повноцінно замінити людей у ДФС неможливо і непотрібно. Ключовим завданням є залучення агентів змін з новою філософією роботи на ключові позиції ДФС. Нам потрібно автоматизувати процеси всередині ДФС. Перш за все, перевести значну кількість сервісів в он-лайн, але не виключно, автоматизація стосуватиметься й інших процесів у ДФС, у тому числі перевірок. Зараз 60% сервісів в ДФС надаються через фізичні контакти, тоді як у світі цей показник у 3 рази нижчий. Більшість сервісів повинні надаватись он-лайн або через call-центр. Це плануємо втілити наступного року. Мета реформи ДФС - перехід ДФС від забюрократизованої структури до сервісноорієнтованіої служби, яка стимулюватиме добровільну сплату податків», - сказала радник Міністра Яна Бугрімова.

Водночас, важливою частиною реформи ДФС є митний напрямок. Радник Міністра фінансів Юрій Драганчук на прес-конференції розповів про ті заходи і зміни, що були впроваджені у роботі митної служби в 2017 році. Це, зокрема, розробка деталізованого Плану дій з реформування митниці по 19 напрямках, оновлення «Єдиного вікна» на митниці та запровадження його обов’язкового застосування з 1 лютого 2018 року, запровадження єдиного авансового рахунку для сплати митних платежів, скасування дозволів на впровадження митної брокерської діяльності та ін.

«Ми запустили систему «Єдине вікно» на митницях минулого року. Бізнес не відразу почав користуватися системою. І самі IT системи митниці потребували оновлення. Однак уже зараз ми можемо говорити про позитивні тенденції. Якщо протягом першого місяця застосування «Єдиного вікна» бізнес скористався системою у 0,4% випадків, то на сьогодні цей показник склав уже близько 20%. Це дуже позитивна статистика. Адже досвід таких країн як США, Сінгапур та Південна Корея свідчить про те, що механізм впровадження «Єдиного вікна» займає не менше трьох років», - сказав радник Міністра Юрій Драганчук.

Крім того, на прес-конференції йшла мова про створення Служби фінансових розслідувань, яку, як зазначив Міністр фінансів, не вдалось створити у 2017 році через штучне затягування процесу.

Міністр нагадав, що розроблений Мінфіном законопроект про створення СФР ще у березні 2017 року було ухвалено Урядом, після чого процес почали гальмувати. Проте, незважаючи на перепони, у 2018 році Мінфін продовжить робити все можливе для створення СФР.

«Створення СФР має дві основні цілі: забезпечити ефективну протидію економічній злочинності та досягти того, аби цей орган діяв у законному полі і ні в якому разі не тиснув на бізнес», - зазначив радник Міністра фінансів Сергій Коваленко.

Ще одним блоком прес-конференції була бюджетна політика. Заступник Міністра фінансів Сергій Марченко окреслив ключові параметри ухваленого Держбюджету на 2018 рік, розповів про зміну підходів до фінансування пріоритетів бюджету, а також ознайомив із змінами до Бюджетного кодексу, які запроваджують в Україні середньострокове бюджетне планування.

«Бюджет 2018 - збалансований і реалістичний. Попри палкі дискусії з Парламентом нам удалось втримати параметри дефіциту на рівні 2,4% та вийти на нову модель бюджетного планування. На наступний рік ми передбачаємо ріст ВВП 3%, а розмір інфляції 9%», - зазначив Сергій Марченко.

Водночас, заступник Міністра фінансів з питань євроінтеграції Юрій Буца підкреслив, що «цей рік дійсно став історичним. Завдяки нашому поверненню на зовнішні ринки капіталу, Україна увійшла до клубу країн, які проактивно управляють державним боргом. Наступний рік має стати не менш успішним. Ми бачимо 2018 рік, як рік гривневих облігацій. Вже зараз ми спостерігаємо великий інтерес з боку іноземних інвесторів, тому наша мета на наступний рік - спростити доступ міжнародним депозитарним системам на український ринок».

Розповідаючи про реформу державних банків, Перший заступник Міністра фінансів Оксана Маркарова зазначила: «Цього року, завдяки дотриманню стратегії розвитку державних банків, яка була прийнята у 2016 році, нам вдалося покращити операційні моделі банків та суттєво зменшити непродуктивну конкуренцію між ними. Кожен з них сфокусувався на різних напрямках роботи: Укргазбанк - на грінбанкінгу, Ощадбанк - на роботі з малим та середнім бізнесом, Укрексім - на експортно-імпортних операціях. Впевнена, що робота в цьому напрямку продовжиться в наступному році завдяки оновленій Стратегії управління державними банками. Вона готова. Ми завершили її обговорення з наглядовими радами банків та завершуємо обговорення з міжнародними партнерами. Сподіваюсь, що до презентації оновленої Стратегії розвитку державних банків залишаються лічені дні».