• In English
  • Інтерв'ю заступника Міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука для "Інтерфакс-Україна" , 01.09.2020
    Міністерство фінансів України, опубліковано 01 вересня 2020 року о 18:05

    Відповіді заступника Міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука на запитання інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".

    19 серпня Кабмін несподівано для багатьох увільнив від виконання обов’язків Голови Держмитслужби Ігоря Муратова, поклавши його обов’язки на заступника Голови Андрія Павловського. Протягом наступних двох днів було затверджено оновлену структуру Держмитслужби та ухвалено низку кадрових рішень. Говоримо про це із заступником Міністра фінансів України, що відповідає за діяльність Держмитслужби, Юрієм Драганчуком.


    Що стало причиною чергової зміни керівництва Держмитслужби?

    Ми були незадоволені швидкістю впровадження реформ, передбачених стратегічними документами із реформування та розвитку митних органів. Мінфін та Уряд приділяють значну увагу процесу стратегічних змін на митниці. Тож не могли спостерігати, як важливі рішення гальмують на етапі практичної реалізації.

    На кінець серпня зафіксували порушення термінів виконання низки заходів. Ідеться, зокрема, про трансформацію Держмитслужби у формат єдиної юридичної особи та впровадження оцінки кваліфікації і доброчесності посадових осіб митних органів.

    Ці та низку інших факторів можна розглядати як індикатор виконання чи невиконання керівництвом Держмитслужби покладених на них обов’язків.

    Роками очільники митних органів (від Ред.: незалежно від того, входили митні органи до складу Державної фіскальної служби України чи новоутвореної Державної митної служби України) скаржилися на слабку керованість системи через відсутність повноважень керівника напряму впливати на посадових осіб на місцях. Але при цьому керівництво Служби мусило брати на себе репутаційний негатив через їхні неправомірні дії. Відтак, прийняли рішення щодо доцільності трансформації податкових і митних органів у формат єдиної юридичної особи.

    Водночас ми усвідомлюємо, що сама по собі реорганізація митних органів не вирішує проблему. Її треба запустити у пакеті з підвищенням зарплат і переглядом системи мотивації для митників, готових до доброчесної праці в інтересах держави. Таким чином ми дійшли до доцільності оцінювання кваліфікації та доброчесності посадових осіб, перегляду системи мотивації тих, хто втримає випробування, переведення їх на контрактну форму, із визначенням персональних ключових показників ефективності (від Ред.: KPI).

    Ці завдання – пріоритет Міністерства в контексті митної реформи. Зауважу, що вони, на жаль, не стали такими для попереднього керівництва Держмитслужби.

    Необхідно усвідомлювати, що ефективність керівника Держмитслужби не оцінюється виключно за виконанням планових бюджетних показників. Якщо говоримо про реальну імплементацію будь-якого із напрямків реформ, то важливо мати мотивацію реалізувати усе, що роками напрацьовувалося Мінфіном спільно із Верховною Радою і європейськими партнерами.

    За якими критеріями було вирішено призначити на посаду голови митниці Андрія Павловського?

    У нас зараз є тимчасово виконуючий обов'язки голови Держмитслужби. Це діючий заступник голови відомства. Тому це рішення про призначення цілком логічне. Але це не значить, що митниця буде весь час із очільниками з приставками в.о. По завершенню карантину буде відкритий конкурс на голову Держмитслужби.

    Тобто, в.о. голови митниці цього разу обирався серед діючих замів керівника ДМС?

    Так.

    Чому саме митну реформу визначено пріоритетом Мінфіну? А не, приміром, євроінтеграційні проекти чи заходи із спрощення митного оформлення?

    Маємо вирішити інституційні проблеми, що накопичувалися роками. Без цього не досягнемо вагомих результатів у жодному з проектів, які наразі стартували у рамках реформи митних органів.

    До прикладу, Мінфіну закидають зволікання із розробкою та затвердженням підзаконних нормативно-правових актів (від Ред.: НПА) із вдосконалення захисту прав інтелектуальної власності, запровадження програми АЕО та NCTS.

    Але у структурі Міністерства цими питаннями займається п’ятеро спеціалістів, в той час, як у центральному апараті Держмитслужби – їх десятки, із галузевим розгалуженням. Тому процедура підготовки проектів НПА передбачає їх розробку Держмитслужбою та внесення на розгляд Мінфіну.

    Аби адаптувати наші підзаконні акти до євроінтеграційних законів, потрібні системні знання європейського митного законодавства і розуміння – українського. До того ж, не лише митного. Очевидною є необхідність укомплектування професійної команди для розробки певних проектів.

    Водночас, що ми бачимо на практиці. У напрямку NCTS протягом року команда Держмитслужби змінювалась тричі. Тільки нині, після привертання Мінфіном уваги до проблеми, процес структурується і прискорюється.

    Як наслідок, чимало проектів НПА або взагалі не вносили до Мінфіну, або вони вимагали суттєвої переробки. Приміром, вносили кілька проектів з одного і того самого питання, які суперечили один одному, розкривали вимогу закону не в повній мірі, обмежували або не розкривали порядок застосування прав та обов’язків бізнесу та митних органів, містили інші грубі помилки. Лише в невеликій кількості випадків з перелічених вище питань ми отримували від Держмитслужби проекти НПА належної якості.

    У результаті, Мінфіну, маючи у рази менший ресурс, доводилося майже заново розробляти проекти. Це призводило до затримок.

    Навіть після затвердження відповідних актів ми спостерігали затримки на етапі реалізації у питаннях впровадження ІТ-рішень. Адже оновлений митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності досі не розроблено, підприємства не можуть подавати заяви на отримання статусу АЕО в електронній формі.

    Це все – комплексні проблеми, що гальмують рух митної реформи. Тому нашим пріоритетом є саме налаштованість на пошук системних рішень.

    І справа навіть не у персоналії Ігоря Муратова. Він – досвідчений митник. Але його дії під час виконання ним обов’язків голови не збіглися із баченням Міністерства.

    А вам особисто не надходила пропозиція стати головним митником країни? Була інформація, що вашу кандидатуру теж розглядають...

    Ні, такої пропозиції не було. Я у Мінфіні відповідаю за напрям митної політики. І ми спільно з ДМС будемо втілювати в життя наш план заходів з реформування митної служби

    На ваш погляд, яким має бути очільник митниці? Можете назвати якихось конкретних кандидатів, які розглядаються на цю посаду?

    Митниці потрібен ефективний менеджер і максимально досвідчений керівник. Це має бути людина із високим моральним духом і серйозними управлінськими якостями. Це – ключові критерії. Щодо кадрових рішень загалом, то ви знаєте, що в травні було звільнено 50% керівників митниць. Чому? Бо їх робота не була ефективною. Ми аналізуємо роботу кожної митниці, маємо щоденні показники їх діяльності, розуміємо, де і які є проблеми, вирішуємо їх, ставимо завдання і очікуємо результату. Якщо його немає - очікуйте кадрових ротацій. Для нас всі рівні у виконанні поставлених завдань і такого, що хтось рівніший, не буде.

    Колишні очільники Держмитслужби (і пан Нефьодов, і пан Муратов) закидали Мінфіну затягування у погодженні кадрових призначень. Але Павловському його кадрові пропозиції погодили вражаюче швидко. Як так сталося?

    Погоджуючи такі кадрові призначення, Міністр фінансів перебирає на себе репутаційні ризики за можливі недоброчесні дії цих посадових осіб. У наших інтересах їх уникнути або зменшити. Але водночас у Міністерства небагато інструментів, аби їх нівелювати. Мушу визнати, що на митниці практично знищено систему внутрішньої безпеки. Там немає належного інструментарію для контролю доброчесності дій посадових осіб митних органів.

    Міністерство не має структурного підрозділу, який міг би фахово досліджувати професійний досвід окремих персон, обґрунтованість порушення певних кримінальних справ (від Ред.: наявність кримінального провадження не може обмежувати права та обов’язки людини), аналізувати видатки та майно тощо тих чи інших кандидатур перед їхнім погодженням на керівні посади.

    Користуємося наявним інструментарієм і це вимагає певного часу. Із урахуванням критичних зауважень, ми намагаємося змінити механізми погоджень.

    Ми залишили питання професійності та доброчесності погоджених кандидатур зоною відповідальності нового очільника Держмитслужби. Адже інститут погодження не підміняє собою поняття «суб’єкта призначення», яким є очільник ДМС.

    Водночас, у вересні Міністерство разом з Держмитслужбою, за підтримки міжнародних партнерів, проектів технічної допомоги, які фінансуються США та ЄС, розпочинає експериментальний проект щодо оцінки кваліфікації та доброчесності посадових осіб митних органів. Він торкнеться всього особового складу митних органів, включно з керівництвом.

    У процесі трансформації Держмитслужби до формату єдиної юридичної особи і пов’язаних кадрових рішень, обов’язковою умовою для продовження роботи стане успішне оцінювання кваліфікації та доброчесності щодо кожної посадової особи.

    Планується запровадити таке оцінювання із визначеною періодичністю, для чого потрібні певні законодавчі зміни.

    У вас є вже розуміння, як планується здійснювати оцінювання кваліфікації та доброчесності?

    Повторюся, що процес розпочнеться із експериментального проекту у вересні цього року в рамках поетапного переходу Держмитслужби до роботи у форматі єдиної юридичної особи. За результатами експерименту процедуру оцінки кваліфікації та доброчесності запровадимо на постійній основі.

    Оцінювання передбачатиме два види тестування: на знання митного законодавства і на загальні здібності, уміння й навички. У разі їх успішного подолання посадова особа матиме відповідну співбесіду.

    Оцінка доброчесності буде здійснюватися за такими показниками як відповідність відомостей про витрати і майно посадової особи та її близьких задекларованим доходам. Буде оцінюватися відповідність способу життя задекларованим доходам тощо.

    До складу комісій, які здійснюватимуть оцінювання, окрім представників Держмитслужби та Мінфіну, планується залучити представників НАДС, НАЗК, НАБУ.

    Домовлено, що для формату співбесіди отримаємо експертну підтримку в рамках технічної допомоги США. Вони мають практичний досвід і вже здійснювали такі співбесіди в інших державних органах України.

    Ніхто з посадових осіб митних органів не уникне цієї процедури. Плануємо передбачити право будь-якої посадової особи будь-коли ініціювати щодо себе позачергову процедуру оцінки кваліфікації та доброчесності.

    Приміром, посадовці, щодо яких лунають певні закиди чи підозри, зможуть за власною ініціативою довести їх безпідставність. Із власного досвіду знаю, що є непоодинокими випадки, коли такі звинувачення є необґрунтованими і базуються на припущеннях, не підкріплених жодними юридичними фактами.

    Упевнений, що висновки щодо причетності посадових осіб до контрабандних кланів та корупції мають ґрунтуватися не на інформації з Телеграм-каналів чи Facebook-сторінок, а мають бути підтверджені правоохоронними органами і доведені судом.

    Поза сумнівами, запровадження оцінювання кваліфікації та доброчесності підвищить ефективність митних органів, стимулюватиме митників до доброчесного ініціативного виконання обов’язків, забезпечить справедливі умови просування по службі.

    І наостанок, як бачите перехід Держмитслужби до роботи у форматі єдиної юридичної особи? До того Держмитслужба, та й інші центральні органи виконавчої влади, не мали такого досвіду.

    Наразі ми на етапі підготовки переходу Держмитслужби до такої трансформації. Перехід до формату єдиної юридичної особи буде здійснюватися поступово та поетапно з огляду на важливість забезпечення безперервної роботи митниць, сталість митного контролю та оформлення товарів. Митниці планується приєднувати до центрального апарату Держмитслужби, після чого будуть ліквідовані територіальні митниці як окремі юридичні особи.

    Перед переведенням посадових осіб до складу Держмитслужби як єдиної юридичної особи буде проводитися, як вже я зазначав раніше, оцінка з кваліфікації та доброчесності.