• In English
  • Інтерв’ю Міністра фінансів Сергія Марченка для Corriere della sera (28.04.2022)
    Міністерство фінансів України, опубліковано 28 квітня 2022 року о 22:06

    Заморожені резерви центрального банку Росії мають бути направлені на фінансування відновлення України. Про це сказав Міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю для Corriere della sera. Також він розповів про інструменти забезпечення макроекономічної стабільності держави під час війни РФ проти України, оцінку збитків та вирішення проблем з експортом української пшениці для попередження глобальної продовольчої кризи.

    Ви щойно повернулися із Весняних зборів МВФ та Світового Банку. Чи відчули ви міжнародну підтримку? Чи була участь у засіданні міністрів фінансів та голів центробанків країн-членів G20 корисною?

    Це був дуже продуктивний робочий візит до Вашингтону. Мене запросили на зустрічі G20 та G7, я взяв участь у Міжнародному валютному і фінансовому комітеті та провів кілька двосторонніх зустрічей з міністрами фінансів Німеччини, Італії, Великобританії, Франції, США, Канади та інших країн. У мене були зустрічі з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою і президентом Світового банку Девідом Малпассом, а також із командами цих організацій. Ми узгодили наші розрахунки фінансового розриву: 5 мільярдів доларів на місяць протягом наступних трьох місяців. Ці цифри були перевірені командами МВФ і Світового банку, відповідно до їхніх оцінок. Це те фінансування, яке необхідне для гуманітарних і цивільних потреб.

    Чи зможе міжнародне співтовариство, особливо США та ЄС, надати цю фінансову допомогу?

    Ми сподіваємось на це. Ми розраховуємо на певні колективні дії з боку країн Великої сімки, МВФ, Світового банку. Якщо ми шукатимемо лише двосторонню підтримку, це займе більше часу. Мій заклик у Вашингтоні полягав у тому, щоб донори колективно приймали рішення щодо підтримки України.

    Ви говорите про кредити чи гранти? Наразі кредити можуть створювати додатковий тиск на Україну.

    Гранти - це наш пріоритет. Але кредити - це також можливість фінансувати наш дефіцит. Італія була першою країною, яка підтримала нас після початку війни, надавши 110 мільйонів євро у грантовій формі. Минулого тижня у Вашингтоні я зустрівся зі своїм колегою Міністром економіки та фінансів Даніеле Франко, і він підтвердив намір італійського Уряду надати Україні кредит у розмірі 200 мільйонів євро. Ми ведемо перемовини щодо отримання коштів на пільгових умова, під 1% річних, з терміном погашення - 15 років. На мою думку, інші країни також можуть запропонувати нам кредити на таких пільгових умовах. Таке фінансування, безумовно, допомогло б нам.

    Які інші варіанти?

    Один із доступних інструментів - керований рахунок МВФ. Ми закликаємо країни-партнери розглянути можливість перерозподілу 10% їхніх Спеціальних прав запозичення (СПЗ), які вони отримали від МВФ у серпні 2021 року і ще не використали. Здебільшого ми орієнтуємось на країни ЄС. Проте необхідно узгодити конкретні правила з Європейським Союзом та Європейським центральним банком.

    Тобто європейські СПЗ можуть бути надані Україні?

    Так, країни ЄС розглянуть це питання. З боку Європейського центрального банку можуть бути деякі обмеження щодо використання СПЗ. Але я думаю, що країни спробують знайти юридичне рішення з ЄЦБ, щоб зробити СПЗ доступними для України. МВФ також працює з іншими країнами, щоб з'ясувати, як виділені квоти СПЗ можуть бути використані для підтримки України.

    Як довго Україна зможе виплачувати зарплати та забезпечувати пріоритетні виплати без додаткової фінансової допомоги?

    Наш план А полягає в тому, щоб домовитися про додаткову фінансову підтримку від наших міжнародних партнерів. План Б - фінансування в доларах та за рахунок власних внутрішніх ресурсів та випуску військових облігацій. Минулого місяця ми залучили 1 мільярд доларів за допомогою військових облігацій, цього місяця ми розраховуємо на таку ж або навіть більшу суму.

    Яку процентну ставку ви сплачуєте за військовими облігаціями?

    До 11% за гривневими облігаціями. План В - це зміна податкової та митної політики, щоб отримати якомога більше коштів від економіки, і, можливо, скорочення витрат. Ймовірно, всі три плани доведеться реалізовувати одночасно.

    Як можна скоротити витрати під час війни, коли люди потребують фінансової підтримки? Це дуже складно.

    Я так не думаю, якщо не буде інших варіантів, ми готові до такого підходу. Є кілька кроків, які ми можемо зробити, наприклад, у березні ми знизили імпортне мито до нуля, і ми могли б повернути його на деякі товари. Нам потрібно виграти цю війну, і якщо вона триватиме довше кількох місяців, нам варто зосередитися на тому, як жити в таких специфічних умовах. Я не бачу інших варіантів.

    Чи є у вас оцінка збитків, завданих Росією Україні? Це десятки чи сотні мільярдів доларів?

    У мене немає оцінки, якою я міг би з вами поділитися. Це можуть бути сотні мільярдів доларів. Але зараз ми розглядаємо можливість запросити команду Світового банку, щоб вони зробили власну оцінку. Вони мають кілька ефективних інструментів, які вже використовувалися в інших країнах. Ми залишаємо за ними право зробити надійні розрахунки збитків. Збитки можуть варіюватися від 100 мільярдів до трильйона доларів. Нам потрібна надійна оцінка від третьої сторони, такої як Світовий банк.

    Значна частина резервів центрального банку Росії у євро, доларах та інших валютах розміщені там. Чи вважаєте Ви, що вони мають бути вилучені для фінансування відновлення України?

    "Так, я повністю підтримую цю ідеєю. Питання в тому, як її реалізувати. Я щойно отримав повідомлення від Віце-прем’єр-міністерки, Міністерки фінансів Канади Христі Фріланд. Вона сказала мені, що Канада планує впровадити механізм, який дозволить Уряду продавати активи, арештовані через санкції, і перенаправляти їх на гуманітарні потреби. Таким чином, у Канади буде можливість конфіскувати резерви російського центрального банку в канадських доларах і передати їх у розпорядження України. Я думаю, що інші країни мають зробити те саме. Наступними можуть бути США, оскільки там у нас є сильна двопартійна підтримка. Великобританія також може реалізувати такий механізм.

    А як щодо країн ЄС?

    Від країн ЄС мають бути спільні дії.

    Заморожені євро у центральному банку Росії становлять близько 150 мільярдів. Ви говорили про це із європейською владою?

    Так, під час Весняних зборів ми обговорювали як спільно зробити так, щоб заморожені активи могли бути використані для підтримки України.

    Заморожені активи окремих російських олігархів також?

    Якщо вони перебувають під санкціями, то так.

    Європейці підтримують цю ідею?

    Я не впевнений, що це юридично можливо в Європі. Наші експерти вивчають це питання. Можливо, буде потрібне інше політичне рішення, наприклад, нове законодавство, щоб це стало можливим. Але це дуже оптимістичний сценарій. З європейської сторони у нас є надійні партнери - керівництво ЄС: Урсула фон дер Ляєн, Шарль Мішель, Валдіс Домбровскіс та інші. Але ми повинні пам'ятати, що країни ЄС досить неоднорідні у поглядах, тому тут потрібна участь вищого керівництво, яке координуватиме 27 країн.

    Ви згадали багато країн, але не Німеччину. Ви розчаровані тим, як Німеччина відреагувала на цю кризу?

    У мене було багато розмов з моїм німецьким колегою Крістіаном Лінднером. Минулого тижня ми отримали 150 мільйонів євро від Німеччини на підтримку малого та середнього бізнесу. Про цей кредит Президент Володимир Зеленський домовився з канцлеркою Ангелою Меркель у березні 2020 року. Нещодавно ми почали Підготовку угоди про наступний кредит у 150 мільйонів євро, який допоможе підтримати макрофінансову стабільність нашої країни. Міністр Лінднер також зазначив, що вони розглядають можливість надання нам військової підтримки у розмірі 1 мільярд євро, однак ми очікували від Німеччини не меншої фінансової підтримки, ніж та, яку надають нам Великобританія, Канада чи США.

    Ви вважаєте, що Німеччина може зробити більше?

    Я думаю, що так. Німеччина - найбільша економіка в Європі і одна з найбільших у світі. Коли почалася війна, ми побачили підтримку від інших країн у сотні мільйонів доларів, тоді як Німеччина щойно надала кредит у розмірі 150 мільйонів євро, який був узгоджений понад два роки тому у довоєнний час. Італія, Франція, Канада, Нідерланди, Японія, навіть такі невеликі країни, як Литва та Латвія, надали фінансову допомогу. Німеччина два місяці тому виділила додатково 150 мільйонів євро. Я знаю, що Крістіан Лінднер робить все можливе в німецькому парламенті, але поки ми не отримали цих грошей. Я бачу, що Німеччина зараз демонструє більшу солідарність, ніж до війни або в перший місяць війни.

    Як довго, на Вашу думку, Росія може не продавати нафту та газ до Європи?

    Росія зібрала достатньо резервів у своєму Фонді національного добробуту. Можливо, у них є й інші активи. Навіть якщо вони не отримуватимуть доходів від нафти та газу, вони зможуть протриматися якийсь час. Наразі Росія не перебуває у надскладному економічному становищі, попри всі санкції.

    Чи може Путін дійсно вирішити скоротити постачання газу до Європи через відмову від оплати в рублях?

    Технічно неможливо, щоб вони повністю зупинили потік. Також не зрозуміло, чого він може чогось досягти таким чином. Я не бачу для цього жодних причин.

    Чи продовжується сільськогосподарське виробництво в Україні, незважаючи на війну?

    Голод у всьому світі через війну в Україні - це ключове питання. Ми обговорювали це під час зустрічей G7 та G20. Україна забезпечує продовольством близько 400 мільйонів людей по всьому світу, і деякі країни є дуже вразливими, включаючи Єгипет. Російська агресія проти Україна може спровокувати глобальну продовольчу кризу. Наразі у наших сховищах майже 10 мільйонів тонн зерна, яке може стати непридатним, тому що одеські порти блокуються Росією. Але сільськогосподарське виробництво не зупинилося. Ми можемо встигнути виробити сільськогосподарську продукцію і цього року.

    Як ви плануєте експортувати пшеницю?

    Ми працюємо над новими логістичними рішеннями, частково по суші, через центральну Європу, а частково через Дунай. Ми також можемо розглядати інші варіанти, які підтримуються країнами G20. Наприклад, ми могли б використовувати нейтральні судна для перевезення зерна з Одеси. Нам потрібно діяти дуже швидко.