• In English
  • Дмитро Кулеба закликав Раду ООН з прав людини до моніторингу ситуації у Білорусі та застеріг Росію від подальшої дестабілізації регіону
    Міністерство закордонних справ України, опубліковано 18 вересня 2020 року о 13:17

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у термінових дебатах щодо ситуації у Білорусі у рамках 45-ї сесії Ради ООН з прав людини.

    Дмитро Кулеба зауважив, що прагнення білоруського суспільства пов’язані виключно з реалізацією фундаментальних демократичних свобод, а насильницька реакція влади країни на цей мирний запит не відповідає універсальним зобов’язанням держав щодо захисту прав людини.

    «Білоруське суспільство ставить єдину мету - захистити свій вибір і право на вільне волевиявлення. Це справжнє і невід’ємне прагнення, що випливає з цінності людської гідності і є фундаментальним стрижнем будь-якого демократичного суспільства», – підкреслив Міністр.

    Він нагадав, що країни Люблінського трикутника (Україна, Литва і Польща) були серед перших, хто закликав офіційний Мінськ до стриманості та діалогу. Проте у відповідь лише лунають безпідставні звинувачення.

    Глава МЗС України відзначив важливість відстеження ситуації у Білорусі із залученням міжнародних правозахисних механізмів та закликав Верховного комісара ООН з прав людини та спеціальні процедури Ради з прав людини ООН своєчасно і всебічно продовжувати такий моніторинг, закликав офіційний Мінськ до конструктивної взаємодії зі згаданими інститутами.

    Міністр наголосив на позиції України щодо абсолютної неприпустимості втручання у внутрішні справи Білорусі, окремо привернувши увагу до дій Росії.

    «Ми застерігаємо Російську Федерацію від кроків, які можуть призвести до підриву політичного суверенітету Білорусі та подальшої дестабілізації ситуації в регіоні в цілому», - акцентував Дмитро Кулеба.

    Очікується, що за підсумками термінових дебатів буде схвалено ініційовану ЄС резолюцію Ради з прав людини ООН «Ситуація з правами людини у Білорусі, пов’язана з президентськими виборами 2020 року», співавтором якої стала і Україна. З огляду на неприйняття цивілізованим світом масових порушень прав людини учасників післявиборчих протестів у Білорусі, документ передбачає запровадження механізму моніторингу ситуації з боку Верховного комісара ООН з прав людини.