• In English
  • Стенограма вступної частини засідання Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 року
    опубліковано 07 жовтня 2015 року о 16:37

    ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів України! У нас сьогодні буде дві презентації:

    Перша. В'ячеслав Анатолійович Кириленко дасть презентацію Концепції дерегуляції в питанні охорони пам'яток і захисту пам'яток, у тому числі спрощення процедур щодо відновлення цих пам'яток і низки актів Кабінету Міністрів, які Уряд приймає в питанні дерегуляції.

    Друга. Павло Дмитрович Петренко – ще одну новацію від Мін’юсту.

    Ви знаєте, що у нас Мін’юст – один з флагманів проведення реформ по дерегуляції, переведення всього в електронні сервіси. Всі реєстри відкриті. Зараз такий великий наплив користувачів, які хочуть отримати інформації з реєстрів, що нам треба ще декілька днів на те, щоб технічно налаштувати систему.

    Але те, що зроблено за останні 18 місяців Мін’юстом по дерегуляції, по відкриттю всіх баз даних і по спрощенню для підприємців і основне – для громадян країни щодо отримання довідок, дозволів, будь-якої інформації з усіх видів державного реєстру, заслуговує на повагу. І Мін’юст сьогодні пішов далі, і, нарешті, буде вирішено питання щодо реєстрації підприємців.

    Нагадаю, що зараз у Мін’юсті реєстрація підприємницької діяльності здійснюється буквально за одну добу. Але проблема залишалася в Державній службі статистики, в Пенсійному фонді і в ДФС. Мін’юст вже підписав спільний наказ з Пенсійним фондом і Державною службою статистики щодо того, що тепер реєстрація підприємців буде так само в цих органах здійснюватися за один день.

    Я зразу даю публічне доручення ДФС, яка поки що пасе задніх у цьому питанні, тому що найбільші проблеми завжди були в ДФС (до десяти днів треба було ногами протоптувати різного роду коридори ДФС, щоб зареєструвати бізнес): невідкладно підписати наказ між Мін’юстом і Мінфіном щодо запровадження такої ж системи реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, яку Мін’юст запровадив з Мінсоцполітики і з Державною службою статистики, а саме з Мінекономрозвитку.

    Тому, нарешті, ми дійдемо до того, що за один день можна провести реєстрацію підприємництва в усіх органах державної влади.

    По завтрашньому порядку денному для Верховної Ради України. Я сподіваюся, переконаний, і звертаюся до членів Парламенту, щоб завтра був проголосований весь пакет законів щодо запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом.

    Вчора у них, як тільки треба було голосувати за додаткові доходи для олігархів у газовому бізнесі, з п’ятої спроби знайшлося 228 голосів. Думаю, що Парламент проявить мудрість, і завтра всі закони, які є необхідною передумовою для отримання громадянами України безвізового режиму, будуть прийняті шановною Верховною Радою України.

    І окремо звертаюся до тих депутатів, які не підтримають закони про запровадження безвізового режиму. Я розумію, шановні народні депутати, які проти реформ і які проти підтримки урядових законопроектів, що ви вже для себе безвізовий режим запровадили, тому що у вас є дипломатичні паспорти. Так-от ті, які не проголосують за ці закони, вважаю, повинні бути позбавлені дипломатичних паспортів і будуть разом з громадянами України стояти в чергах і отримувати візи на загальних підставах. Шлях для цього ми знайдемо.

    Щодо опалювального сезону. На минулому засіданні Уряду ми обговорили питання щодо підготовки до  опалювального сезону. На цьому засіданні Уряду ми приймаємо постанову, яка зобов’язує всі органи місцевої влади відповідно до нормативно-правових актів прийняти рішення щодо початку опалювального сезону.

    Нагадую, що таке рішення приймається в залежності від температурних режимів, але ми провели півроку на те, щоб підготуватися до того, щоб в кожній хаті, в кожному дитячому садку, в кожній школі й лікарні і у всій країні було тепло.

    Зараз Уряд приймає відповідне рішення і делегує відповідні повноваження органам місцевого самоврядування. Завтра Геннадій Григорович (Зубко, - Ред.) проведе селекторну нараду з заступниками голів обласних державних адміністрацій і з головами міст, щоб забезпечити нормальний початок і функціонування української економіки і соціального сектору в осінньо-зимовий період. Тепло повинно бути всюди. І півроку роботи щодо підготовки всієї мережі повинні тепер відобразитися у теплих батареях і, увага, в якісних послугах для громадян країни. Люди будуть платити за житлово-комунальні послуги тільки тоді, коли ці послуги будуть надаватися в повному обсязі і коли ці послуги будуть надаватися якісно. Це зв'язані речі.

    Тому ми забезпечуємо газ, теплокомуненерго і облгази забезпечують постачання як газу, так і тепла.

    Ситуація по субсидіях. Вчора я заслуховував на робочій групі щодо запровадження субсидій – рухаємося вперед. І окрема подяка Міністру соціальної політики Павлу Розенку за ту роботу, яку ми проводимо з нашими іноземними консультантами. Люди не просто повірили, а люди побачили, що призначена субсидія компенсовує витрати домогосподарств, що держава дає конкретні гроші кожній сім'ї, яка цього потребує, на те, щоб зменшити рахунок за житлово-комунальні послуги.

    Починали ми в минулому році з 450 тис. домогосподарств. Це більше 1,2 млн. громадян. Вже станом на сьогодні 3,3 млн. домогосподарств не просто підписались, а отримали субсидію від держави. Це більше 10 млн. громадян України. І ми очікуємо далі, що до початку опалювального сезону ще 1 млн. громадян зможуть отримати субсидію.

    Усвідомлюю те, яке навантаження на соціальні органи, Укрпошту. Ми додатково дали кошти для того, щоб преміювати як соціальних працівників, так і працівників Укрпошти, і тут окрема подяка Міністру інфраструктури за те, що він підключив працівників Укрпошти. Тобто цей механізм закрутився, він запрацював.

    Будь-які спроби окремих політичних сил зірвати субсидії та забрати у громадян гроші, які держава дає кожній сім'ї на компенсацію різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги, приречені на поразку. Ми маємо 24,5 млрд. грн., ми далі будемо виплачувати субсидії і оформлювати субсидії для всіх, хто цього потребує, і газові олігархи не виграють цю війну проти громадян України.

    Окремо в рамках підготовки нашої поїздки на інвестиційний форум в Німеччині. Цей форум буде відбуватися 23 жовтня за присутності Канцлера Німеччини пані Ангели Меркель, разом з німецьким і українським бізнесом. Сьогодні Уряд приймає рішення про підписання Угоди між Урядом України та Урядом Німеччини про заснування Німецької-Української промислово-торгівельної палати. Це той орган, який повинен дати ще один поштовх для розвитку наших двосторонніх економічних відносин.

    Нагадаю, що ми з Канцлером і Урядом Німеччини вже домовилися і підписали пакет економічної і фінансової підтримки на 500 млн. євро. Це значний крок для того, щоб підтримувати як українську економіку, так і розвивати інфраструктуру. Під час проведення цього форуму ми сподіваємося на подальше поглиблення наших контактів на бізнесовому рівні, звичайно, на політичному рівні, і заснована Українсько-Німецька торгівельно-промислова палата – це орган, який дасть можливість німецькому і українському бізнесу вкладати інвестиції, створювати робочі місця і рухатися шляхом модернізації української економіки.

    В`ячеславе Анатолійовичу (Кириленко, - Ред.), Ваша презентація, будь ласка.

     

    КИРИЛЕНКО В.А. – Шановні колеги! Охорона пам`яток – це, напевно, в системі повноважень Міністерства культури найскладніша сфера, оскільки завжди була предметом взаємодії і боротьби з одного боку тих, хто намагався пам`ятки зберегти, а з іншого – тих, хто під різними приводами намагався їх пошкодити, зіпсувати або і зовсім знищити. І це все призводило до багатьох скандалів, які навіть ставали політичними скандалами і впливали на систему влади в країні. А це не повинно бути так. Повинна бути стандартна система охорони пам`яток, яка діє в кожній європейській країні.

    Зараз ситуація із законодавством наступна. Є базовий закон, який діє вже незабаром 15 років, десятки змін внесено, в тому числі і останнім часом – не останнім, але включно до кінця 2013 року з однією метою – повністю зробити його непрозорим і надати масу можливостей для тлумачень норм закону і приймати рішення, які не прозорі, волюнтаристські, і які можуть бути виконані в інтересах чи окремих забудовників, чи окремих корпорацій і компаній, але в багатьох випадках проти охорони пам`яток.

    Крім того, інше законодавство пішло далеко вперед. Наприклад, містобудівне законодавство, дозвільне законодавство, законодавство про адміністративні послуги і т.д. Тому латати старий закон ми не бачимо сенсу і пропонуємо абсолютно новий закон "Про збереження нерухомих пам’яток", концепцію якого вже апробовано в Міністерстві, ми робили брифінг, велику кількість нарад, зібрань. Вона не є на 100% остаточна, але вона є в основному завершена як концепція і є базою.

    Вона передбачає: дерегуляцію в сфері охорони пам’яток, децентралізацію, запровадження норм винятково прямої дії, прямо в законодавстві, прозорий процес адміністрування у сфері охорони пам’яток і посилення відповідальності водночас за пошкодження чи руйнацію пам’яток.

    Крім того, ми стоїмо перед головним завданням в стратегічному плані – ми повинні, з одного боку, забезпечити дерегуляцію, щоб люди не писали ці всі томи паперів в управління охорони культурної спадщини Міністерства культури, не ходили потім місяцями за них і розуміли, що вони в безконтактний спосіб повинні отримати законний дозвіл чи погодження, якщо подані в законний спосіб документи; з іншого боку, ми не повинні дерегулювати аж так, щоб пам’ятки, в першу чергу пам’ятки національного значення, опинилися зовсім без охорони. Оце такий стратегічний підхід.

    Після зважування всіх плюсів і мінусів і ризиків в сухому залишку наступне.

    Перше. Пропоную скасувати 70% всіх дозволів і погоджень, які є в нашій системі, щоб уникнути дублювання, уникнути зловживань, і таким чином дерегулювати основну частину діяльності тут.

    Друге. Передати із тих дозволів і погоджень, що лишаться, все, майже все, на місцевий рівень. В центральному рівні залишити тільки дозволи та погодження, які стосуються пам’яток ЮНЕСКО, а це всесвітня спадщина, і об'єктів державних історико-культурних заповідників. Тобто те головне надбання національне, яке є, безумовно, повинно охоронятися, в тому числі із застосуванням повноважень центральної влади. Все інше має бути предметом турботи місцевих громад.

    Оскільки ми передаємо більшу частину дозволів, які лишаться після дерегуляції на місця, то треба буде передбачити механізм контролю з боку центральної влади за виконанням цих функцій на місцях, бо зараз ситуація така, що органи управління охорони культурної спадщини вони десь є, десь їх і нема. Десь управління, десь відділи, десь ще якась структура. Уніфікованої системи нема, але якщо ми передаємо найбільшу частину повноважень на місця, ми повинні отримати можливості контролювати спосіб виконання і реалізації цих місцевих повноважень із центру, щоб пам’ятки, не дай Бог, не постраждали від передачі повноважень за їх охорону на місця.

    Четверте. Пропонуємо наповнити законодавство нормами прямої дії, повністю привести його у відповідність до чинного регуляторного законодавства, граничний термін розгляду документів, виключний перелік підстав для відмови і т.д., чого зараз діюче пам'ятко-охоронне законодавство не передбачає.

    П'яте. Пропонуємо запровадити відкритий моніторинг розгляду звернень щодо надання дозвільних документів та адмінпослуг. Зараз з цією прозорістю складно, тому що приніс заявник стоси паперів, та ще й в деяких випадках пропонується це в двох-трьох примірниках згідно з різними законами і нормативно-правовими актами надавати, як воно розглядається чи розглядається воно з дотриманням усіх процедур чи ні, можна поцікавитися, але якщо заявник прийде і буде спеціально цим цікавитися.

    Ми пропонуємо весь цей підхід зробити прозорим, у тому числі завдяки електронізації цих послуг.

    Шосте. Пропонуємо спростити та децентралізувати процедуру занесення об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток. Він відсутній взагалі в електронній формі. Натискаєш кнопку – там копії документів паперових, причому завжди в різному форматі. Створювався він давно, інформація про пам'ятку неповна. Це все позавчорашній день, і реєстр, який почав створюватися 2001 р., майже 14 років, зараз має 7 тис. 287 об'єктів. Це пам'ятки національного і місцевого значення. Притому, що їх всього по країні близько 140 тис. Тобто практично іде дуже кволе наповнення. Кволе тому, що діючий закон передбачає масу ускладнюючих бюрократичних процедур. І у зв'язку з цим пам'ятки, які  заносяться в реєстр, мають цю процедуру дуже довгу і значна частина пам'яток не занесена взагалі.

    Тому ми пропонуємо розпочати створення електронного реєстру нерухомих пам'яток.

    Сьоме. Впровадити загальнодоступний електронний реєстр всіх нерухомих пам'яток України, передбачивши централізований принцип його наповнення.

    Про що мова? Про те, що зараз людина не може натиснути назву об'єкта, пам'ятки, адресу за місцем розташування і отримати всі охоронні номери, наявність чи відсутність охоронних договорів, історію пам'ятки, останні будь-які операції з об'єктом, хто, наприклад, має його в оренді, чи хто власник, чи це в державній власності – такі можливості відсутні. Я вже не кажу про те, що в нас є пам'ятки національного значення, місцевого значення, щойно виявлені пам'ятки.

    От прийшов співробітник управління охорони пам'яток разом із громадськістю і сказав: "Цей будинок є щойно виявленою пам'яткою". І все, більше нічого не можна робити і підходити до нього близько. Треба пройти процедуру, поки він офіційно стане пам'яткою, а потім, згідно з пам'ятко-охоронним законодавством, можна щось або біля нього робити, або з ним робити і т.д. Тобто по суті відсутність цього електронного реєстру і електронної системи є добрий ґрунт для зловживань, якщо чиновник, управлінець не чистий на руку. З цим треба завершувати шляхом електронізації цих послуг реєстру і переведення його, взагалі цієї процедури, на безконтактність.

    Восьме, дуже важливе. Ми пропонуємо спростити процедури укладання охоронних договорів, скасувати їх погодження на центральному рівні взагалі, щоб не їхали всі сюди погоджувати все це, і покласти обов'язок укладання охоронних договорів не на власників окремих квартир, а на власників або балансоутримувачів пам'яток як цілісних майнових комплексів. Зараз люди живуть у пам'ятці в Києві, Львові, Харкові, Одесі, багатьох містах. Якщо будинок – пам'ятка, і в історичному ареалі, він живе в квартирі, квартира як квартира, а зовні це пам'ятка. Він зобов'язаний укласти охоронний договір. Більшість людей цього не роблять, бо це морока. Але якщо починаються якісь операції відчуження квартири, офіційна здача в оренду, він повинен піти і для того, щоб цю операцію здійснити, підписати охоронний договір у відповідному підрозділі з охорони пам'яток. І починається бюрократія, усілякі натяки і т.д. Може, зараз не починається. Але в будь-якому випадку ґрунт для цього не зникає.

    Тому ми вважаємо, якщо є пам'ятка, балансоутримувач зобов'язаний підписувати охоронний договір, в якому передбачати непошкодження, догляд і т.д. Люди, які живуть в цій пам'ятці, повинні не потерпати від того, що вони в пам'ятці живуть, а навпаки отримувати якийсь зиск, принаймні щоб не ходити по зайвих бюрократичних структурах.

    Дев'яте. Це дуже важливе і викличе дискусію. Ми пропонуємо законодавчо взагалі заборонити рекламу на пам'ятках об'єктів ЮНЕСКО та в державних історико-культурних заповідниках, щоб цієї візуальної реклами на цих ключових об'єктах не було. І пропонуємо законодавчо обмежити розміщення реклами в буферних зонах та на інших пам'ятках в межах їх територій, в зонах охорони та в історичних ареалах. Зараз ситуація така, як ми бачимо всі візуально: їдеш по Києву чи по будь-якому іншому місту, навіть історичний ареал, центр міста – все заліплено бордами, лайт-боксами. Вся ця візуалка не дає можливості ні киянам, ні гостям столиці, ні іноземцю бачити місто.

    Приїздимо в будь-яку європейську столицю, дивимося – все можна подивитися, все видно, все регламентовано з точки зору розміщення візуальної реклами. Вона якщо і є, то як правило тільки на зупинках громадського транспорту, в історичних зонах я маю на увазі. У нас це все як завгодно.

    Ми вважаємо, що тут треба підійти не шляхом погодження кожної окремої рекламної вивіски, як це зараз передбачає чинне законодавство, і яке все рівно в цій частині не виконується, бо виконатися не може фізично, а шляхом чіткого встановлення законодавчої норми: національна пам`ятка, ЮНЕСКО – заборона реклами взагалі. Пам`ятка, яка розташована в історичних ареалах – погодження. Якщо це місцева пам`ятка – будь ласка, місцеві громади визначайте, чи вам потрібні ці погодженні, чи ні. Не потрібні – значить, тоді дайте свободу в цій частині підприємницькій діяльності.

    Десяте – ми передбачаємо посилення адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення пам'яткоохоронного законодавства і пропонуємо створити ефективні інструменти для негайного припинення виявлених порушень. Зараз такі інструменти номінально є у вигляді припису: співробітник Управління охорони культурної спадщини може прийти на будівництво і скаже: "Ви тут руйнуєте пам`ятку, приписую вам зупинити роботу". Але поки не буде рішення суду будь-хто може цей припис не виконувати, навіть, якщо пам`ятка відверто візуально руйнується. Ми повинні передбачити такі механізми, які більше ніколи не дозволять руйнувати національні пам`ятки.

    На завершення – в результаті цієї реформи ми пропонуємо лишити на центральному рівні тільки по суті два дозволи і чотири погодження. Два дозволи – дозвіл на переміщення пам`ятки національного значення, я не кажу, він зараз в повноваженнях Кабінету Міністрів і ми його ніколи і нікому не надавали майже, тому що ніхто з цим не звертається, щоб один будинок переносити кудись в інше місце. Бувають такі випадки, але вони дуже рідкі і цей дозвіл не працює. Ми пропонуємо лишити лише в повноваженнях центральної влади дозвіл на проведення земельних робіт, робіт з консервації і музеєфікації на об`єктах ЮНЕСКО – перше. І дозвіл на археологічні розвідки, розкопки та пошукові роботи і то, в охоронюваних археологічних зонах. Це два дозволи.

    І чотири погодження, які стосуються проектної документації, визначення меж та режиму використання територій пам`яток, роботи на пам`ятках і погодження реклами у буферних зонах в охоронюваних зонах пам`яток – там, де вона буде обмежена, якщо буде ухвалено відповідну норму законодавства.

    Для того, щоб це все набуло обрисів закону, в грудні ми внесемо на Уряд остаточний проект закону вже. На 80-85% він готовий, хоча ще продовжується суперечка якраз у частині чи не занадто ми дерегульовуємо і забираємо всі звичні ці дозволи і погодження. А я вважаю, що їх потрібно забирати рішуче, тому що це погляд у вчорашній день – якщо все лишити і сидіти на цьому, пам`ятки при цьому все рівно не захищаються, якщо є формальний дозвіл, коли немає реального інструменту його виконати. І ми внесемо абсолютно новий закон про збереження, навіть вже не охорону, а збереження нерухомої культурної спадщини і зміни до восьми законів: Земельного кодексу, законів про археологічну спадщину, дозвільну діяльність, архітектурну діяльність, рекламу тощо.

    Працює створена моїм наказом робоча група в Міністерстві культури, куди ввійшли пам’яткоохоронці, експерти, архітектори, містобудівники. І вона відкрита для всіх бажаючих. І думаю, що в грудні ми внесемо вже проект закону й будемо просити Кабінет Міністрів підтримати його.

    І на завершення, так би мовити, на словах, пане Прем’єр-міністре. Поки цей новий дерегулятивний закон буде внесено, це якийсь час пройде. Зараз знову, поки діє це старе законодавство, знову з'являються ті самі випадки: якісь люди приходять з якимось проектами, в яких явно й відверто перевищуються висотність, поверховість; знову хочуть наліпити свічки в центрах наших місць: і в Києві, і в Одесі, і в Харкові, і у Львові і так далі.

    То я хочу їм сказати, може, навіть від імені всього Уряду, що не треба з цим ходити, не треба сподіватися, що хтось, десь підпише будь-що, що буде добивати історичний ландшафт наших міст. Жодного рішення, яке стосується перевищення поверховості, перевищення висотності і по Києву, і по інших містах в Міністерстві культури підписано не буде. І оцей недосконалий закон, який 14 років використовувався саме для цих зловживань,  тому й має бути змінений, щоб більше цих зловживань не було.

    Дякую за увагу. Доповідь закінчив.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, В’ячеславе Анатолійовичу.

    Абсолютно підтримується Ваша позиція з приводу того, що необхідно зберігати культурну спадщину, в особливості наші міста, які є культурним надбанням країни в цілому. І те, що по окремим містам, у тому числі й по місту Києву зробили, щось на кшталт фавелів. Єдине, що багатоповерхові фавели побудовані, тому що бізнес був поперед всього. Було основне – гроші, а не збереження культурної спадщини.

    А щодо того, що частина законодавства, яке сьогодні існує, використовується тільки з однією метою – не з метою збереження культурної спадщини, а з метою, щоби взяти гроші з будівельників, які не знищують культурну спадщину, а які просто хочуть десь щось побудувати й відповідним чином, у тому числі й дати ріст економіки, це також правда. І тому дерегуляція в цьому питання повинна бути завершена.

    І я думаю, що нам треба буквально після 25 жовтня, коли закінчиться період політичної істерії, і Парламент повернеться назад на роботу, щоб ми внесли повністю весь комплект документів щодо нового законодавства про охорону культурної спадщини і дерегуляції.

    Павле Дмитровичу (Петренко, - Ред.), розповідайте, як тепер підприємці будуть реєструватися. Нарешті це сталося. Розкажіть трошки коротко про те, що в нас відбувається зараз з реєстрами.

     

    ПЕТРЕНКО П.Д. – Шановний Прем’єр-міністре, шановні колеги! Насправді я би почав все ж таки з реєстрації бізнесу, а потім декілька слів по реєстрах нерухомості.

    Реєстрація власного бізнесу в Україні завжди була величезною проблемою: величезні черги, хабарництво, корупція. І, тим не менше, в Україні зараз зареєстровано 3 млн. підприємців, що говорить про те, що наші українські громадяни дуже активні, навіть всупереч тим перепонам, які створювала їм держава протягом 20 років.

    В рамках дерегуляції і за ініціативою Прем’єр-міністра та Уряду країни протягом останніх 18 місяців ми планомірно проводимо дуже багато кроків по спрощенню життя підприємців. Я не буду говорити, що це якісь пафосні слова.

    Починаючи з 8 квітня поточного року, на підставі рішення Уряду було запущено в Мін’юсті як пілотному міністерстві, яке займається реєстрацією бізнесу, цілу низку онлайн-сервісів. Ідеться про те, що українські підприємці змогли отримати на сайті Мін’юсту виписки, довідки та витяги, а таких отримувалося 1,5 млн. на рік раніше через черги та корупцію, зараз в режимі он-лайн, без будь-яких хабарів протягом декількох хвилин.

    Так само ми ввели систему електронної реєстрації підприємців, коли ви можете на сайті вибрати модельний статут і зареєструвати підприємство за 5 хвилин.

    Ми спростили процес реєстрації підприємства і в паперовому вигляді. Зараз на рівні закони протягом 24 годин безкоштовно ви можете зареєструвати будь-яку компанію.

    Але, розуміючи, що бюрократія є не тільки на стадії реєстрації, а й на стадії фактичного запуску підприємства, ми отримали абсолютно нормальну, справедливу критику від наших підприємців. Вони кажуть: "Добре, я в Мін’юсті на сайти може зареєструвати підприємство за 5 хвилин, а потім днями чи десятками днів бігаю по статистиці, податковій, Пенсійному фонду для того, щоб стати на облік і почати фактично працювати".

    Тому на виконання доручення Прем’єр-міністра ми опрацювали з нашими колегами, і я тут хочу подякувати Міністру економічного розвитку та торгівлі, Міністру соціальної політики, новий механізм обміну інформацією і фактичної реєстрації наших підприємців у цих органах.

    Прошу показати слайд, як було раніше.

    Яким чином працювала система раніше? Ви реєструєте компанію чи приватного підприємця в Мін’юсті за 24 години чи за 5 хв., якщо це електронна реєстрація. Після того в ідеалі по наших нормативних документах протягом 2-х днів ви можете її зареєструвати в Пенсійному фонді, стати на облік, в статистиці і в Податковій. Насправді ці 2 дні розтягувалися до тижня, а то й до 10-ти днів. Це було пов'язано з тим, що фактично не було електронного автоматизованого обміну інформацією між нашим реєстром і відповідними базами даних Пенсійного фонду, статистики і Податкової.

    Що пропонується нами і що фактично вже запрацює від сьогодні, тому що сьогодні набули чинності два накази, які підписав Мін'юст з Мінсоцполітики і Мінекономіки? Система буде працювати таким чином: ви як підприємець зареєстрували свій бізнес в Мін'юсті. Ця інформація в режимі он-лайн кожні дві години завантажується в систему Пенсійного фонду і Держстатистики. Держстатистика і Пенсійний фонд повинні взяти на облік цього підприємця як платника відповідних внесків у Пенсійному фонді і як відповідного підприємця, який зареєстрований в Держстатистиці, і протягом 2-х годин повернути цю інформацію в єдиний державний реєстр бізнесу.

    Вам не потрібно буде бігати по кабінетах в Пенсійному фонді, в статистиці і, я маю надію, після доручення Прем’єр-міністра, в податкових органах для того, щоб ставати на облік і почати свій бізнес. Це означає, що ви як малий підприємець протягом одного дня реально, а не декларативно, можете розпочати свій бізнес. Зранку ви зареєструвалися, до кінця дня ви вже отримаєте витяг з реєстру про те, що ви стаєте на обліку і в Пенсійному фонді, і в статистиці, і в ПОДАТКОВІЙ. І це та реальна дерегуляція, яка спрощує життя простим українцям, яка не змушує їх бігати по різних кабінетах, давати хабарі і створювати собі проблеми для заробітку своїх коштів.

    Тому, Арсенію Петровичу, я думаю, що Мінфін спільно з Мін'юстом завтра підпише наказ, який буде застосовувати аналогічну формулу взаємодії між Мін'юстом і ДФС, і наші українські підприємства і, саме основне, оновлені центри надання адмінпослуг, які ми з Вами відкривали в Чернівцях та інших містах, зможуть отримати реальний механізм дуже швидкої і простої реєстрації наших суб'єктів підприємництва.

    Крім того, що це спростить життя підприємцям, і їм не потрібно буде дивитися в ці "приємні" обличчя державних чиновників у різних кабінетах, це покращить наші показники в рейтингу Doing Business однозначно.

    І насамкінець я б хотів проінформувати так само, Арсенію Петровичу, про те, що відбувається з іншими нашими реєстрами і з іншими сервісами. Прошу показати наш електронний кабінет. Крім спрощення життя для підприємців, ми насправді пішли далі, тому що дуже великий сегмент державних послуг стосується українців, які не займаються підприємницькою діяльністю, – народження дитини, отримання ім`я, по-батькові, прізвища, зміна прізвища, шлюб, укладення шлюбу.

    Я зараз ще раз хочу звернутися до українців – користуйтеся цими сервісами, які є на сайті Мін`юсту. Ви можете зараз по новій процедурі, не домовляючись з якимись чиновниками в РАГСі про те, що вам потрібно видати довідку чи свідоцтво про народження дитини, заходьте на сайт Мін`юсту, відправляйте відскановані документи і свою заявку на укладення шлюбу, вибирайте дату і приміщення РАГСу, без хабара система вас реєструє, і ви приходите на урочисту подію. Це реальність, якою зараз вже скористалися декілька тисяч українців.

    Ми максимально наближаємося до українців, щоб не українці приходили до державного органу, а органи юстиції були наближеними до українців. Це той пілотний проект, який ми зараз запустили в десяти обласних центрах по розміщенню наших фронт-офісів по реєстрації народження дитини в пологових будинках. Це і он-лайн сервіси по актах громадського стану. Це та дерегуляція, яку можна відчути в побутовому житті.

    Наостанок, хочу сказати, що насправді ці ініціативи, які рік тому були фантастикою, зараз дають можливість іншим державним органам через нову систему ідентифікації українських громадян, через ІD-банк, до речі, це абсолютно прогресивна система ідентифікації українських громадян, коли ви можете через свою платіжну картку, підтвердити, що це безпосередньо ви (Петренко Павло Дмитрович, Яценюк Арсеній Петрович) і отримати адмінпослугу у держави без спілкування з державним чиновником.

    Уряд прийняв на минулому тижні постанову, де вперше в Україні запровадив цю систему і зараз Нацбанк повинен своїм рішенням запровадити механізм ідентифікації. Я закликаю всіх колег по Кабінету Міністрів, які надають адмінпослуги українським громадянам – переводьте ці адмінпослуги в електронний режим. У вас з`явився інструмент ідентифікації українського громадянина. Ви видаєте дозвіл, наприклад, на транспортний засіб Мінінфраструктури, не потрібно, щоб підприємець ходив до вас на прийом. Через сайт він підтверджує свій статус, платить за цей дозвіл і отримує документи навіть в електронному вигляді.

    Це величезний прорив, який ще навіть важко оцінити з точки зору наскільки ми можемо спростити надання системи адмінпослуг для українців. У нас є два напрямки – за Вашим дорученням ми рухаємося в двох напрямках. Перше – максимальна децентралізація і передача повноважень місцевим органам влади для того, щоб вони отримали ресурс, відповідальність і були найбільш наближені до українських громадян. І друге – те, що залишається на рівні центральних органів влади, переведені в он-лайн режим. Немає чого спілкуватися чиновникам державних органів влади з українськими громадянами. Через Інтернет, через онлайн-сервіси найбільш прозора і некорумпована система, яка існує в світі.

    Фактично досвід, який ми зараз застосовуємо, це досвід не тільки Грузії, це досвід Естонії. Вона найбільш просунута в сфері ІТ-технологій і електронного врядування. Я думаю, що в нас є всі реальні шанси до кінця року більшість адмінпослуг, які залишаться на рівні міністерств, перевести в онлайн-режим. Ті, що ми передаємо місцевим органам влади, це одна історія. Інші – максимально в онлайн-режим.

    Що стосується відкриття реєстру майнових прав. Це той реєстр, який ми вчора презентували, який має за мету фактично велику антикорупційну складову і контроль українськими громадянами за діяльністю державних службовців.

    З учорашнього дня Мін’юст відкрив цей реєстр. Ми побачили величезний інтерес українців до цього реєстру, тому що протягом дня декілька десятків тисяч українців зайшли на сайт для отримання інформації про те чи інше нерухоме майно. Зараз реєстр працює в тестовому режимі, є певні технічні складнощі, але я обіцяю, що протягом декількох днів він вийде в нормальну систему роботи. Цей реєстр фактично означає максимальну прозорість державних службовців і влади перед громадою.

    Вчора ми презентували роботу цього реєстру на профільному комітеті Верховної Ради, і певні депутати, які зараз в опозиції, представники Опозиційного блоку, дуже сильно засмучувалися: "Що ж це таке? Це ж доступ до особистого життя!". На що я можу сказати їм, що це не тільки доступ до особистого життя. Це й доступ до того майна, яке могло бути набуте тими чи іншими посадовцями в незаконний спосіб.

    Тому прошу всіх українців максимально користуватися цим інструментом контролю державних службовців.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ми зараз вже маємо систему по реєстрації бізнесу з Мінсоцполітики і з Мінекономрозвитку. І, Мінфін, викликайте ДФС, накрутіть їм хвоста з приводу того, щоб наказ невідкладно був підписаний. Тому що це стара хвороба, якій років десять, коли все добре виглядало в реєстрації в частині Мін’юсту, але далі треба було ходити коридорами, і це займало мінімум 10 днів на те, щоб зареєструватися в Пенсійному фонді, Держстаті і отримати відповідний обліковий номер в колишній Податковій адміністрації, сьогодні – ДФС.

    Щодо відкриття реєстрів. По-перше, це одна з передумов для того, щоб реально звіряти декларації державних чиновників з реальним майном, яке в них є.

    Хочу нагадати, що Уряд свою частину щодо запровадження Національного антикорупційного агентства зробив: ми поміняли склад Національного антикорупційного агентства, а точніше номінаційний комітет, який вибирає Національне антикорупційне агентство. Ми його зробили повністю прозорим, який відповідає найкращим європейським стандартам, і очікуємо на призначення конкурсною комісією з чудовою репутацією на призначення керівника та заступників керівників Національного антикорупційного агентства.

    Щодо антикорупційного прокурора, то я можу привітати те, що вчора було прийнято рішення, на кінець-то, почати конкурс на призначення антикорупційного прокурора. Але без антикорупційного прокурора не буде ні безвізового режиму, ні наступного траншу Міжнародного валютного фонду, тому що це є один із ключових елементів країни щодо боротьби з корупцією. І заява Європейської комісії, сьогоднішня, тільки є цьому підтвердження.

    Тому сподіваюся, що антикорупційний прокурор буде призначений і Національне антикорупційне бюро, яке вже найняло детективів, почне свою роботу щодо розслідування кримінальних справ по відношенню до чиновників будь-яких рангів, які вчинили корупційні злочини й корупційні правопорушення.