• In English
  • Виступи членів Уряду на засіданні Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2015 року
    опубліковано 28 серпня 2015 року о 19:31

    ЯЦЕНЮК А.П. – Сьогодні Кабінет Міністрів України буде звітувати перед українським народом про те, що зроблено Урядом країни, що зроблено персонально кожним міністром і які зміни в житті країни і кожного українця відбуваються і будуть проводитись надалі. Це частина нашої публічної роботи, яка запроваджена Урядом, яка відповідає відкритість і відповідальність Уряду країни перед українським народом.

    Уряд прийняв рішення щодо запровадження системи звітування за виконання Програми дій Кабінету Міністрів України, коаліційної угоди, Президентської стратегії 2020 по кожному окремо взятому міністерству. Відсьогодні можете зайти на сайт Кабінету Міністрів України і побачити по кожному міністру і міністерству конкретні кроки, які були зроблені міністерством, які не були зроблені, і що планується далі виконувати.

    Саме тому я закликаю всіх міністрів до того, щоб чітко, коротко, оперативно і найосновніше зрозуміло для кожного громадянина України відзвітувати про те, що ми зробили. Окремо такий звіт відповідно до Конституції повинен бути поданий до Парламенту в грудні, але ми як Уряд звертаємося до наших партнерів по коаліції зробити збори народних депутатів України від коаліції і в стінах українського Парламенту також провести серйозну і предметну дискусію, що необхідно зробити для країни нам спільно, нам як Уряду, який призначений парламентською коаліцією, нам, як українським Парламентом, і нам, як однією єдиною системою влади: Президент, Уряд і парламентська коаліція.

    Перше слово я хочу надати людині, яка зробила для країни неймовірний крок, яка завершила перемовини з нашими кредиторами, ще раз всім нагадаю, що Уряд України досяг домовленості з кредиторами, ми списуємо 20% боргів, майже 4 млрд. дол. ми не будемо платити нашим кредиторам і ми переносимо на 4 роки виплату тіла кредиту, який ми повинні були б платити, але на це в нас не було ні коштів, ні ресурсу, ні можливостей.

    Тому Міністр фінансів України Наталя Яресько.

     

    ЯРЕСЬКО Н. – Щиро дякую, пане Прем’єр-міністре! Шановні громадяни, 9 місяців назад, ставши міністром, я отримала державні фінанси в кризовому стані: скорочення ВВП, криза неплатежів, непомірний борг, 70% девальвації гривні та резерви Нацбанку менше 1 міс. покриття імпорту. До цього всього додатково агресія на Сході нашої країни.

    Дев'ять місяців тому на основі коаліційної угоди, Програми Президента та Програми Уряду я поставила собі та моїй команді декілька надзвичайних завдань, виконання яких було та є необхідним для подолання фінансової кризи та повернення до економічного зростання:

    1. Забезпечити стабільність та безперервне функціонування бюджетної та фінансової систем України.

    2. Збалансувати державні фінанси та привести їх реальний дефіцит до розміру, що має фінансуватися за рахунок неемісійних джерел.

    3. Реструктуризувати зовнішні комерційні борги до прийнятного рівня навантаження в середньостроковій перспективі.

    4. Провести докорінні реформи в секторі публічних фінансів, що закладуть основу для майбутнього зростання реальної економіки.

    Роблячи це все, підвищувати прозорість та боротися з проявами корупції на кожному кроці.

    Після 9 міс. тяжкої праці я можу відзвітувати перед українським нардом про повне виконання перших трьох завдань і часткове виконання четвертого завдання, а саме:

    - нам вдалося домовитися про нову чотирирічну програму обсягом 17,5 млрд. дол. США з МВФ, дотримуватися її та вчасно отримати перші два транші;

    - отримати додаткову міжнародну підтримку в обсязі 7,2 млрд. дол. на наступні півтора року від інших партнерів, включаючи США та ЄС, що стало базою для курсової та монетарної стабільності в країні;

    - ухвалити реалістичний бюджет на 2015 рік і планово виконувати його всі ці 9 міс.;

    - запустити реальну бюджетну децентралізацію і дати суттєві додаткові ресурси місцевим громадам;

    - зробити ефективнішою роботу самого міністерства;

    - домовитися про реструктуризацію із списанням на 20% комерційного зовнішнього боргу країни.

    Четверте завдання – це реформи, які забезпечать якісне зростання, над якими ми активно працюємо і на яких сконцентровані всі наші зусилля, а саме:

    1. Податкова реформа.

    Обговорення та ухвалення податкових змін на 2016 р. і на майбутнє, які дозволять на базі досягнутої фінансової стабілізації стимулювати економічне зростання і змінити податкову культуру в цілому.

    Інституційна реструктуризація ДФС і демілітаризація податкової міліції зробить адміністрування податків простішим та зменшить тиск на відповідальні і добросовісні бізнеси.

    Друге – це прискорення запровадження всіх міжнародних проектів, які покращують інфраструктуру і створюють додаткові робочі місця, і таким чином забезпечують реальне зростання економіки.

    Третє – це поглиблення бюджетної децентралізації для подальшого розвитку громад.

    Четверте – це збільшення наповнення надходжень до бюджету через боротьбу з контрабандою, детінізацією та підвищення ефективності сплати податків, покращення результатів роботи державних підприємств та посилення боротьби з бюджетними порушеннями, і останнє – прискорення в конфіскації активів чиновників режиму Януковича.

    П’яте – ухвалення бюджету 2016 року, ефективного та ощадного бюджету країни, що дозволяє нам фінансувати: перше – нашу оборону, щоб дозволити нам розвиватися, і бюджет, який підтримує свої соціально незахищені верстви громадян.

    Останнє, шосте – це запуск з вересня порталу використання публічних коштів, як першого кроку проекту, який відкриє для суспільства, для всіх інформацію Державного казначейства та всі витрати центральних та місцевих органів влади.

    Друзі, сьогодні не час радіти досягненням, хоча їх у нас є багато. Час продовжити наполегливу та кропітку працю над реформуванням державних фінансів та країни в цілому. І в цьому нам необхідна підтримка і Верховної Ради, громадськості та кожного українця.

    Я вам дякую.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Щиро дякую, пані Наталко.

    Вчора рішення про реструктуризацію привітав весь цивілізований світ: Міжнародний валютний фонд, керівництво Європейського Союзу, керівництво Сполучених Штатів Америки, міністри фінансів “Великої сімки”, за виключенням однієї країни – це Російська Федерація.

    Вкотре хочу нагадати, Росія не була членом Комітету кредиторів, і Росія вчора виступила з тим, що вони хочуть отримати всю суму коштів. Можу їм передати публічну пораду: ті, хто брали гроші, отримали політичний притулок в Російській Федерації; нехай покличуть тих бандитів, яким вони дали притулок, і нехай з них забирають гроші, або нехай  повернуть нам їх сюди, і ми з великим задоволенням проведемо процесуальні дії по кожному з них, який отримував кошти і розграбував кошти української держави.

    Вкотре закликаю Росію – або прийняти наші пропозиції, або кращих пропозицій для Росії не буде.

    Ще раз хочу подякувати Наталці за проведену роботу. І очікуваний нашими політичними опонентами дефолт не відбувся. Україна зробила все для фінансової стабілізації.

    Зараз я хотів би надати слово Павлу Анатолійовичу Клімкіну, він нещодавно повернувся разом з Президентом з Брюсселю. За Вами, Павле Анатолійовичу, фронт боротьби на зовнішньому фронті і візова лібералізація.

     

    КЛІМКІН П.А. – Україна не одна у боротьбі з російською агресією. Це не гасло, не слоган, а реальність. Санкції проти Росії, їх пролонгація, їх посилення – це все ознаки того, як ми стоїмо разом з нашими друзями і союзниками. Так буде завжди.

    Останні візити Президента України до Берліну, вчора до Брюсселю чітко про це свідчать. Ми довели, що Росія навіть на міжнародних форумах залишилась наодинці. Останнє обговорення трагедії малазійського Боінгу свідчить про те, що навіть традиційні союзники Росії не готові голосувати поруч з нею.

    Ми постійно працюємо на всіх міжнародних майданчиках, у всіх міжнародних організаціях від ООН до ОБСЄ і Ради Європи. Ми пройшли крізь шлях ухвалення Мінських домовленостей і намагаємося провести і довести їх до повномасшабного виконання і намагаємося за допомогою наших партнерів примусити Росію і підтримуваних нею терористів їх виконувати.

    Звичайно, перед українськими дипломатами, і я розглядаю це як своє особисте завдання, на це нам не потрібно якихось нагадувань чи доручень, стоїть завдання зробити все для наших політв'язнів, для їх звільнення. Це справа державної честі та честі дипломатів.

    Особливо хочу відзначити, що ми будемо працювати на всіх фронтах від створення політичного тиску до особливих санкцій на кшталт список Сенцова, Савченко.

    Євроінтеграційний курс. Зараз практично всі країни Євросоюзу ратифікували Угоду про асоціацію. З 1 січня 2016 року вона буде, я хочу це підкреслити, виконуватися і реалізовуватися в повному обсязі, включаючи зону вільної торгівлі. Ми спільно працюємо, і Міністр економічного розвитку і торгівлі про це обов'язково скаже, над тим, як використати переваги доступу наших товаровиробників, виробників послуг до ринку Євросоюзу.

    І, звичайно, безвізовий режим. Це знову-таки справа нашої державної честі, справа всієї країни, оскільки до цього залучені абсолютно всі. Якраз починаючи з понеділка, у нас будуть вісім місій ЄС, ми маємо довести, що ми зробили і що ми робимо, з метою, щоб 15 грудня Європейська комісія зробила остаточний позитивний звіт і щоб у 2016 р. це рішення – безвізовий режим для українців стало реальністю. Хочу сказати, що ми працюємо не тільки по треку ЄС, на сьогодні українці можуть без віз їздити до 46 країн світу, за дипломатичними і службовими паспортами до 85 країн світу. Я впевнений, що ми зможемо радикально збільшити, може навіть подвоїти цю кількість. Світ має бути відкритим для українців.

    Звичайно це залучення також міжнародної допомоги. Тільки ОНН в цьому році надає Україні 316 млн. дол., по інших напрямках, напрямках окремих країн і міжнародних організацій ми також отримаємо дуже суттєву допомогу. Не може не обійти питання євроатлантичної інтеграції. Те, що нами зроблено в плані започаткування трастових фондів, у плані доведення стандартів безпекового і оборонного сектору до стандартів НАТО є також унікальним. І я впевнений, що візит Генерального секретаря НАТО в наступному місяці буде дійсно знаковим, слідкуйте за цими подіями.

    Протидія агресору і реформа дипломатичної служби – це для нас альфа і омега. Ми хочемо збудувати справжню європейську дипломатичну службу. Найближчим часом буде внесений абсолютно новий іновативний проект Закону "Про дипломатичну службу". Те, що нами робиться в контексті розбудови соціальних мереж, в контексті донесення того, що є, чим є сучасна Україна до всього світу, в контексті того, яким чином нас сприймають, це теж особливе завдання для нас. Не можу не сказати про економічний ринок. Тільки минулого року ми результативно, підкреслюю саме результативно опрацювали майже 3 тис. запитів наших компаній, більше 300 контрактів укладено нашими компаніями саме за ініціативи МЗС. І саме за ініціативи МЗС нашими підприємцями виграно тендери у світі на суму 700 млн. дол.

    Зараз ми працюємо над тим, щоб на основі нашої ефективної співпраці з Мінекономрозвитку, на основі співпраці з Радою експортерів при МЗС ми прийшли до нових моделей взаємодії, які зорієнтовані не на бюрократію, а саме на потреби бізнесу. Саме такими є наші пріоритети.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Павле Анатолійовичу, за Вашу роботу, за те, що ми утримуємо проукраїнську міжнародну коаліцію, яка виступає з захистом української держави, яка виступає проти російської агресії. Санкції не можуть бути зняті до того моменту, доки російські бойовики не заберуться з території Донецька та Луганська і до того моменту, доки Крим, який є українським, не повернеться повністю під наш контроль.

    З першого числа Угода про зону вільної торгівлі запрацює, хоче цього Росія чи ні, нас це не обходить. І ми з нашими європейськими партнерами запустимо повноцінну зону вільної торгівлі.

    Окремо хочу зупинитися на міжнародному трибуналі про рейс МН-17. Росія заблокувала правом вето створення цього міжнародного трибуналу, але завдяки зусиллям МЗС опрацьовується варіант створення міжнародного трибуналу як на Генеральній асамблеї ООН, так і підписання міждержавного договору про стоврення міжнародного трибуналу і притягнення до відповідальності тих осіб, які вчинили цей злочин проти людяності.

    Візовий режим. Всі технічні процедури будуть завершені. Сподіваюся, що буде єдність наших політичних партнерів на Заході щодо необхідності надання Україні безвізового режиму. Це надання права кожному українцю вільно пересуватися теренами Європи.

    Зараз я хотів би надати слово Міністру оборони України – людині, яка фактично з нуля почала формувати Збройні Сили України.

     

    ПОЛТОРАК С.Т. – Я хотів би доповісти, що нам вдалося відновити Збройні Сили та їх боєздатність. Ми зупинили на сході України одну з найбільших армій в Європі та стабілізували обстановку. Ми обладнали фортифікаційні споруди і забезпечили стійку лінію зіткнення.

    Президентом України як Верховним Головнокомандувачем нам визначено головний стратегічний пріоритет – створення високомобільних, професійних, оснащених Збройних Сил України.

    Я хотів би сьогодні доповісти, що нами проведено оборонний огляд, розроблені Воєнна доктрина України, Концепція розвитку сектору безпеки та оборони України, стратегічний оборонний бюлетень, державні цільові оборонні програми оптимізації та реформування Збройних Сил України та розвитку озброєння та військової техніки.

    Головним змістом зазначених документів є:

    - визнання високої ймовірності застосування проти України воєнної сили, і ми знаємо, з якого боку;

    - інтеграція України в ЄС та НАТО як фактор зміцнення безпеки України.

    Законодавчо встановлена чисельність Збройних Сил 250 тис. осіб. На сьогодні уточнено військово-адміністративний та оперативно-стратегічний поділ України, яким закріплено повноваження та відповідальність органів військового управління – те, чого не було ніколи. Розгорнуто на Сході Україні потужне оборонне угрупування військ для відсічі агресії в рамках реформування Збройних Сил. Набрав спроможності Генштаб, командування видів Збройних Сил, оперативне та повітряне командування.

    На завершальному етапі знаходиться пілотний проект з відродження та розвитку Військово-морських сил, формуються нові сили спеціальних операцій та реорганізуються високомобільні десантні війська.

    На тактичному рівні збільшено бойовий склад Збройних Сил за рахунок реорганізації існуючих бригад і створення достатньої кількості нових бригад.

    Реформована система управління Збройними Силами, створена чітка структура. Формується об'єднаний оперативний штаб, який забезпечить якісне, стійке та безперервне управління між видовими угрупуваннями військ.

    На сьогодні запроваджена та адаптована комплексна система підготовки органів управління, штабів та військ, наближена до стандартів НАТО. Я сьогодні хотів би доповісти, що тільки в цьому році нами проведено за новими вимогами і за вимогами стандартів НАТО 637 навчань, з них 8 – міжнародних. Із 102-х існуючих стандартів НАТО Міноборони в Збройних Силах України вже впроваджено 68.

    На сьогодні реформується система мобілізаційної підготовки та мобілізації. Впорядковано питання проходження військової служби. Створено військово-оперативний резерв першої черги. Сформовано понад 130 нових військових комісаріатів. Створюється єдиний державний реєстр військовозобов'язаних, проект закону затверджено на Кабінеті Міністрів і відправлено до Верховної Ради.

    За цей час нами проведено шість черг мобілізації. Призвано 210 тис. осіб. Президентом та Прем’єр-міністром чітко визначено нам завдання щодо збільшення кількості військовослужбовців за контрактом. Я хотів би вам доповісти, що тільки в цьому році чисельність контрактників у Збройних Силах збільшилась на 2 тис. і на сьогодні складає 107 тис. військовослужбовців, і ці показники будуть збільшуватися.

    Введено в дію антикорупційну програму Міноборони, яка дала можливість повернути до державної власності незаконного володіння 1400 га земель, 21 об'єкт. Спільно з Укроборонпромом удосконалена система відновлення, модернізації і ремонту озброєння і військової техніки, тільки останнім часом ми отримали 1400 одиниць озброєння та військової техніки, то, чого не було ніколи в Збройних Силах України.

    Реформою системи матеріально-технічного забезпечення запроваджено 7 пілотних проектів у сферах закупівель, управління державними підприємствами, речового та продовольчого забезпечення, харчування військовослужбовців, а також забезпечення їх житлом. Тільки по речовому забезпеченню ми перейшли повністю на стандарти НАТО і нами було запроваджено 22 таких стандарти. Введено в дію нова система електронних закупівель надала можливість нам зберегти 11% держаних коштів. Запроваджено нові стандарти медичного забезпечення, додатково розгорнуто 5 військових шпиталів, з них 3 мобільних у зоні проведення АТО. Підготовлений і зараз відправлений до Кабінету Міністрів для затвердження проект Військово-медичної доктрини. На стадії завершення робота щодо покращення соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей, у тому числі військовослужбовців призваних за мобілізацією.

    Ми чітко усвідомлюємо те, що та робота, яку ми провели, це тільки початок великого і довгого шляху для того, щоб виконати завдання щодо створення гарно підготовлених і оснащених Збройних Сил України. Для того, щоб ні в кого у житті, ні у сусідів, ні в тих, хто може думати про те, не виявилось бажання здійснювати агресію по відношенню до України. Нам треба багато працювати, найголовніше, що ми чітко розуміємо завдання. Ми чітко розуміємо, який необхідно зробити інший крок і що необхідно зробити до кінця року, наступного року. Ми це розуміємо, над цим працюємо, із завдання, які стоять перед Збройними Силами України, перед Міноборони, ми обов’язково справимось.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую. Мир просто так ніхто нікому не подарує. За мир треба боротись і сильні Збройні Сили України є запорукою досягнення миру і стабільності в Україні. Основне завдання, яке стоїть перед країною, це до моменту юридичного вступу України в НАТО, Україна повинна фактично вступити в НАТО. Це означає, що українські Збройні Сили повинні цілком і повністю відповідати всій логістиці і стандартам країн-членів НАТО, а українські військовослужбовці повинні мати відповідні навички та тренування.

    У поточному році завдяки зусиллям Міністра фінансів ми виділили майже 100 млрд. грн. на фінансування Міноборони. Ми не будемо зменшувати видатки на фінансування військового відомства.

    Окремо хотів би зазначити необхідність в рамках нашої реформи посилення контрактної та професійної складової в наших Збройних Силах України і дякую, Степане Тимофійовичу, за те, що Ви цим займаєтеся.

    Павло Дмитрович Петренко – Міністр юстиції України: позови до Російської Федерації, децентралізація та судова реформа.

     

    ПЕТРЕНКО П.Д. – Я хотів би зазначити, що Мін’юст є одним з найбільш соціальних міністерств. 21 млн. українців щороку звертається до Мін’юсту, і протягом останніх 23 років система була такою, що це була бюрократія, черги, корупція.

    Наша нова команда поставила перед собою амбітні цілі щодо повного реформування системи юстиції, яке б стосувалося кожного простого українця.

    Хочу зазначити декілька ключових аспектів, на яких ми сконцентрувалися протягом цього року: спрощення сервісів і децентралізація цих сервісів на місцях; вторинна безоплатна правова допомога; антикорупційна політика; нова кадрова політика; судові міжнародні позови проти агресора і ті законодавчі ініціативи, які є першочерговими для всієї країни в рамках виконання як Програми діяльності Уряду, так і Стратегії – 2020 Президента України.

    Що стосується нової кадрової політики. Хочу зазначити, що Мін’юст одним з перших провів повну оптимізацію системи юстиції. Ми скоротили на 30% центральний апарат Мін’юсту, вдвічі кількість департаментів і управлінь, провели функціональний аналіз відповідних наших департаментів і фактично створили європейську модель, яка існує в країнах Євросоюзу.

    Ми започаткували нову кадрову політику і відкрили публічні конкурси на всі керівні посади в Мін’юсті і в територіальних органах юстиції. Вже зараз пройшов перший етап таких конкурсів і було практично повністю змінено всіх керівників обласних управлінь юстиції. До нас прийшли нові молоді люди, які взагалі ніколи не працювали на державній службі. Середній вік наших керівників – 35 років. Це люди, які мають хорошу освіту, знають англійську мову, є патріотичними і фаховими та бажають працювати на зміни в країні.

    Зараз ми оголосили конкурси на 2 тис. посад на рівні районів по всій території України, тому що без нових кадрів інші реформи неможливі.

    Другий блок стосується спрощення сервісів. Завдяки позиції Уряду вже з 8 квітня цього року ми запустили систему онлайн-сервісів у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості. Ідеться про 1,5 млн. разів, коли українці зверталися за отриманням довідок, виписок і реєстрації свого бізнесу та стояли в чергах. З 8 квітня 1 млн. українців зайшли на сайт Міністерства юстиції та скористалися нашими послугами в онлайн-режимі. 55 тис. українців через ці сервіси отримали прозоро без корупції платний сервіс, отримали виписку, зареєстрували компанію, отримали відповідну довідку.

    Наступний блок. Ми спростили систему реєстрації бізнесу. На сьогодні Міністерство юстиції надає послугу щодо реєстрації компаній і малого підприємства протягом 24 годин. Ця послуга є безкоштовною, ця послуга є такою, яку потребує кожен українець.

    Ми так само рухаємося в систему спрощення реєстрації актів цивільного стану. Те, що стосується кожного українця від народження, отримання шлюбу, отримання паспорту та отримання відповідних документів, які надають РАГСи.

    Ми в трьох областях запустили пілотні проекти, де в системі онлайн ви можете скористатися цими послугами Міністерства юстиції, і Прем’єр-міністр запускав ці сервіси.

    Хочу сказати, що протягом двох тижнів понад тисяча українців уже звернулися за такими сервісами. Буквально з цього тижня ми запускаємо цю систему по всій країні.

    Наступний блок – це питання щодо безоплатної вторинної допомоги. Ми відкрили 126 центрів безоплатної вторинної допомоги, де 5 тис. адвокатів безкоштовно надають допомогу пенсіонерам, малозабезпеченим, учасникам АТО, переселенцям і тим людям, які потребують такої допомоги в судах, у тому числі й проти держави.

    Завдяки позиції Уряду вперше за 20 років Незалежності України було видалено 200 млн. грн. для того, щоб профінансувати цей соціальний проект. Тільки протягом одного місяця звернулося 10 тис. українців, які отримали фахову безоплатну правову допомогу за рахунок держави.

    Наступне – це антикорупційна політика. Завдяки позиції Уряду та Міністерству юстиції нам вдалося прийняти пакет антикорупційних законів, який зробив реальністю створення нових антикорупційних органів: Національного антикорупційного бюро, Національного антикорупційного агентства.

    В рамках антикорупційної політики ми відкрили доступ до всіх реєстрів щодо нерухомості, бізнесу і реєстру корупціонерів, де є можливість громадського контролю за діяльністю співробітників державної служби з боку нашого суспільства.

    Наступний блок, дуже важливий, – це реформа фактично виконання судових рішень. Спільно з Президентом України нами був розроблений великий пакет реформ щодо реформи судової системи та виконання судових рішень. Зараз у Парламенті є три важливих комплексних законопроекти, які запроваджують європейську модель виконання судових рішень.

    Наостанок – децентралізація. Децентралізація – це, напевно, одна з найважливіших реформ, яку виконують різні міністерства та Уряд в цілому. В рамках децентралізації в сфері Міністерства юстиції ми передаємо всі повноваження щодо реєстрації бізнесу та нерухомості місцевим органам влади та нотаріусам. Ми назавжди прибираємо монополію та корупцію в цій сфері.

    Ця реформа повинна бути незворотною й незалежно від того,  який Уряд і який міністр юстиції буде знаходитися в цих кабінетах. Саме ця реформа спрямована на те, щоб простий українець отримав найкращий сервіс через конкуренцію чи в місцевих органах влади, чи у нотаріусів. Разом з цією реформою ми передаємо понад 1 млрд. грн. додаткових ресурсів нашим місцевим бюджетам.

    І наостанок, звичайно, питання щодо відсічі дій агресора на відповідному судовому міжнародному полі. Спільно з МЗС ми проводимо роботу, і фактично на сьогодні 4 великі позови України про Росії вже подані до Європейського суду з прав людини. Вони охоплюють всі факти, які були зафіксовані як під час анексії Криму, так і незаконної агресії на Донбасі і в Луганську.

    Крім того, ми надаємо допомогу нашим українським громадянам щодо звернень з індивідуальними позовами. Вже 600 позовів українських громадян спільно з Мін'юстом, які були опрацьовані, подані до Європейського суду.

    Ми працюємо на дипломатичному полі для того, щоб використовувати інші механізми притягнення до відповідальності Російської Федерації і тих осіб, які причетні як до військових злочинів, так і до незаконної анексії Криму. Йдеться про механізми, пов'язані з Міжнародним судом ООН, і тут спільно з МЗС, я переконаний, ми будемо мати успіх, тому що вся міжнародна спільнота підтримує нас в цих ініціативах.

    Дуже багато що треба зробити, і я переконаний, що Парламент, Уряд і Президент зараз змушені працювати дуже швидко для того, щоб реалізувати ті реформи, які стосуються кожного простого українця.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Одне з основних завдань – юридичне супроводження позовів проти Російської Федерації, але я окремо хотів би зупинитися на питанні судової реформи.

    Це наше спільне завдання Парламенту, Президента і Уряду. Чинний склад судів не здатний забезпечити правосуддя і справедливість в Україні, і жодна реформа, яка проводиться, не буде мати результату до того моменту, поки в українських судах не запанує справедливість і закон.

    Тому на найближчих засіданнях Парламенту разом з Парламентом, Президентом і Урядом ми зобов'язані прийняти пакет змін, який передбачає як зміни до Конституції, так і зміни до законодавства про судочинство щодо нової якісної і справедливої системи судів.

    Частиною реформування судової системи і в цілому юстиції як такої є, звичайно, реформування правоохоронної системи. І я просив би, щоб Аваков А.Б. проінформував країну про те, яким чином з вулиць України не просто зникне напис "міліція", а дух міліції, і з'явиться українська національна поліція.

     

    АВАКОВ А.Б. – Противодействие криминальным угрозам, порядок и спокойствие каждого гражданина – ключевая парадигма правоохранительных органов.

    Переход от постсоветского общества к новому гражданскому обществу дал новые вызовы: уйти от милиции с лозунгом "карать и крышевать" к новой полиции с новым лозунгом "служить и защищать". Нами уже сделано ряд первых шагов в этом направлении.

    Министерство сформировало новую законодательную базу с коллегами законодателями из Верховного Совета и приняты первые пакеты законов, которые определили первые шаги реформы. На сегодня принят ключевой Закон "О национальной полиции" и ряд других законопроектов. Первые изменения коснулись прежде всего тех милицейских в прошлом подразделений, которые вызывали больше всего негатива и раздражения в обществе, это, прежде всего, ГАИ, ОБОП, ветеринарная милиция, транспортная милиция, ряд второстепенных подразделений, которые не служили.

    На сегодня на смену закрытым структурам мы организовываем новые подразделения. Первыми на улицы городов нашей страны вышли патрульные полицейские. Это молодые люди набранные и подготовленные по новым методикам, по методикам на высших мировых стандартах. Уникальность украинской патрульной полиции в том, что 70% этих ребят с высшим образованием. Да, они еще не большие специалисты как полицейские, да, они делают ошибки, да, они исправляют эти ошибки, иногда они делают шаг назад, но только для того, чтобы сделать три шага вперед. И очень важно на этом этапе та поддержка, которую общество оказывает этим полицейским. После месяца работы в Киеве патрульные полицейские по опросу получают 82% поддержки, это колоссальная поддержка и колоссальная ответственность для каждого из этих ребят.

    Это первые шаги. Три города страны увидели первых патрульных полицейских: Киев, Львов и Одесса. Следующие 26 сентября стартует полиция в Харькове. Затем до конца года в декабре на улицы выйдут полицейские в Николаеве, в Днепропетровске, Ужгороде, Мукачево, Луцке и Хмельницком. До конца года начнется процесс формирования такой полиции, отбора, обучения, конкурсных процедур в Тернополе, в Херсоне, Черновцах, Суммах, Чернигове, Виннице, Ивано-Франковске, Полтаве, Краматорске, Славянске, Северодонецке, Ровно, Черкассах, Кировограде, Запорожье, Кривом Роге, Мариуполе.

    Кроме того, будет образована первая дорожная патрульная полиция. Первая такая полиция появится на трассе Киев – Житомир, затем трасса Киев – Львов и Киев – Харьков. Это первые патрульные службы, за ними последуют другие полицейские подразделения.

    Еще в этом году мы представим обществу новых участковых полицейских. Это те участковые милиционеры, которые будут набраны заново, переподготовлены и представлены обществу, которые будут служить и защищать.

    Кроме того, мы увидим до конца года новые модернизированные полицейские участки вместо старых постсоветских райотделов милиции.

    Интеграция городской службы в новую полицейскую систему, создание единого call-центра 102.

    Кроме того, в структуре органов внутренних дел формируются новые специальные подразделения – новые подразделения сил спецназа: на смену всем службам, самым различным спецподразделениям, начиная от "Беркута", "Сокола" и остальных приходит корпус оперативного внезапного действия – спецназ МВД, спецназ полиции, который будет заниматься особыми операциями, наподобие американского Swat.

    Первый набор и первые операции по подготовке стартуют 15 сентября. При помощи наших зарубежных консультантов и специалистов мы начинаем процедуры. До конца года первый КОВД заступит на службу.

    Я сегодня намеренно говорю исключительно в большей степени о реформе полиции, потому что это сегодня mainstream работы министерства. Вместе с тем у нас прорабатывается и серьезно готовится к изменениям Служба по чрезвычайным ситуациям, Миграционная служба и пограничная.

    Цель этих изменений одна – защита прав и свобод граждан, предоставление жителям и всем, кто приезжает в Украину, качественного, нового сервиса европейского уровня.

    Очень важно сказать, что ключевую функцию подразделения МВД и Нацгвардии выполняют  в зоне АТО. Мы достойно этот год там работали и будем продолжать работать, находя новые формы и новые специальные ответы на те вызовы, которые нам бросила война.

    На фоне нашего активного участия в АТО на востоке страны мы эффективно продолжаем строительство полиции будущего и именно поэтому демонстративно в этих зонах, где идет непростая война против сепаратизма и против российской агрессии, мы будем внедрять новые методы работы и показывать новые полицейские подразделения. Ключевым здесь является поддержка украинского  народа. Я прошу вас,  поддержите это изменение, и у нас все получится.

    Слава Украине!

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Арсене Борисовичу. Окрему подяку хотів би висловити парламентський коаліції, це “Блоку Петра Порошенка”, “Народному фронту”, Радикальній партії Олега Ляшка, “Самопомочі” іншим членам коаліції, які проголосували за Закон "Про національну поліцію", і звернутися з тим, що нам необхідно завершити реформування правоохоронної системи.

    В рамках завершення реформування правоохоронної системи необхідно: перше – завершити реформування прокуратури, і друге – прийняти Закон "Про Державне бюро розслідувань".

    Ми не зможемо забезпечити законність і правопорядок, і реальну боротьбу зі злочинністю, якщо не буде створено Державне бюро розслідувань, якщо не буде змінена підслідність, і якщо в цілому всі правоохоронні органи та органи зі спеціальним статусом – це Служба безпеки України, Генеральна прокуратура, майбутнє ДБР, Національна поліція не розмежують повноваження та не підвищать свою відповідальність в питаннях боротьби зі злочинністю та корупцією.

    У рамках змін в регіонах одне з основних завдань, яке є сьогодні в країні, – це реальна децентралізація, передача повноважень з цих кабінетів на місця. Ми передали фінансові повноваження, і саме тому в місцевих бюджетах з’явилося додатково 40% грошей в кожній області. І це є реальний результат бюджетної децентралізації. Але зараз ми йдемо далі, і відповідальний за децентралізацію в країні від Уряду є Геннадій Григорович Зубко, в тому числі й програма енергоефективності, які також повинні розвиватися та виконуватися на місцях.

    Геннадію Григоровичу, будь ласка, Вам слово.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Шановні українці! Шановний Прем’єр-міністре! Шановні колеги!

    Ви знаєте, перед кожним із нас поставлено дуже чітке завдання стратегією, розроблену Президентом України, Програмою дій Уряду, а також коаліційною угодою.

    Суха статистика, на жаль, не дає взагалі чіткого усвідомлення, що кожному українцю сьогодні дають реформи. І тому я хотів би напередодні дуже важливого голосування в Верховній Раді – змін до Конституції, які дійсно запускають децентралізацію, які дійсно передають повноваження на місця, простими словами, дитячими словами показати, що саме дає така децентралізація.

     

    (показ відеоролику)

     

    ЗУБКО Г.Г. – Тому дуже простими словами. Для кожного українця я хотів би повідомити, що та бюджетна децентралізація, яка сьогодні проведена Урядом, прийнята Парламентом, дала змогу отримати додатково в місцеві бюджети для ефективного використання понад додаткових 53 млрд.

    Я хотів би зазначити, що реформа від змін законів опустилася практично на регіональну політику. Сьогодні вже сформовано 80 громад. 75 з цих громад 25 жовтня підуть на вибори, отримають свої нові органи місцевого самоврядування і саме завдяки прийнятим змінам до Конституції отримають свої виконавчі комітети та зможуть управляти конкретними змінами.

    Я хотів би зазначити, що сьогодні Урядом профінансовано в розмірі 2,8 млрд. 784 проекти, які йдуть від державного фонду регіонального розвитку і конкретно допомагають своїми інвестиціями запровадити ті речі, які допомагають децентралізації.

    Нас чекає дуже багато роботи. Це ті закони, які потрібно прийняти після змін до Конституції – це те, що буде конкретно впроваджуватись у службу в органах місцевого самоврядування, впроваджувати префектів, впроваджувати взагалі питання про органи місцевого самоврядування, і, найголовніше, реально передавати відповідальність і вирішувати проблеми на базовому рівні.

    Я хотів би зазначити, що децентралізація, об'єднані громади нічого не можуть зробити, якщо їм не передавати всі функції, і тому децентралізація саме в напрямку будівництва з 1 вересня дасть можливість практично відкрити ті органи місцевого самоврядування, які дозволять контролювати, що будується, як будується і яким чином кошти інвестуються.

    Тому, крім тих проектів, які йдуть по будівництву, по децентралізації і по тих можливостях, які потрібно, нам неможливо не згадати про ті речі, які стосуються земельних ресурсів – територіальні громади, які мають можливість будувати, які мають розпоряджатися своєю землею. Тому нами підготовлений законопроекти про передачу в розпорядження земельними ресурсами, які дадуть можливість не тільки розпоряджатися землею в населених пунктах, а дадуть можливість розпоряджатися землею в межах територіальної громади. І саме такі речі, доступ до державного кадастру нотаріусами, іншими суб'єктами дасть можлиість реально впливати на інвестиційний клімат і політику в органах місцевого самоврядування і в громадах.

    Можу сказати про демонополізацію, яка проведена Урядом завдяки підтримки Парламенту саме в житлово-комунальному господарстві. Це те, що дає можливість сьогодні зруйнувати монополію ЖЕКів, те, що дає можливість обрати управлінця, те, що дає можливість залучити не тільки кошти, а ще й енергоефективні заходи.

    Ми сьогодні Урядом практично залучаємо від міжнародних фінансових організацій великі кошти для того, щоб їх вкласти в конкретні проекти. Урядом підписана сьогодні дуже серйозна практична програма від Європейського інвестиційного банку, яка дозволяє 30 років інвестувати в тепло, 22 роки інвестувати у водопостачання. І це під мінімальний процент 2%, який дасть можливість взагалі змінити інфраструктуру сьогодні у ЖКГ.

    Енергоефективність. Сьогодні дуже важливе питання в тому, як зменшити взагалі навантаження на кожну родину. Тому Урядом запропонована безпрецедентна програма, за якою компенсується практично 70% тих кредитів, які сьогодні наші державні банки-партнери надають українцям. Я очікую, що саме після вчорашньої зміни облікової ставки НБУ наші державні банки-партнери також дадуть можливість зменшити облікову ставку і таким чином ще підсилити ті заходи, які сьогодні приймаються Урядом.

    Ви бачите сьогодні, що реалізація програм з енергоефективності в регіонах різна. Чому? Тому що органи місцевого самоврядування включившись у цю роботу, коли Уряд сьогодні компенсує 70% тіла кредиту, долучається до компенсації відсоткових ставок. І практично по тих областях, де сьогодні такі програми прийняті, підписано меморандум між Урядом і органами місцевого самоврядування, ця програма ще більше підсилюється. Це стає завдяки нашим міжнародним партнером, які сьогодні фінансують і теплопостачання, і водопостачання, і Бортницьку станцію аерації, і такі важливі програми, як Програма з відновлення Донбасу із ЕІВ, і банк KfW, який надав кредит саме з підтримки проектів по енергетиці, проектів по інфраструктурі, проектів по системам життєзабезпечення. Тому сьогодні ця допомога дійсно йде до регіонів, і вони повинні реалізуватись у цьому і в наступному році.

    Не можу не сказати про Програму відновлення Донбасу. Агентство створено, призначений голова, який вже активно працює. На сьогодні Уряд практично профінансував 600 млн. грн. по Фонду регіонального розвитку прямої субвенції, а також ті кошти, які залучені саме на підтримку Донецької і Луганської області і також тих областей, які найбільше сьогодні отримали соціальне навантаження через переселенців цих областей. Тому ці програми, які стосуються взагалі децентралізації, вони пов’язані з передачею всіх повноважень, які повинні бути закріплені в змінах до Конституції, які повинні бути внесені через зімни до 100 законів України. Ми розраховуємо на підтримку кожного українця цієї реформи і Парламентом України саме нової сесії цього року.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую. Ви абсолютно правильно підняли питання внесення змін до Конституції. Треба міняти Конституцію і я підтримую позицію Президента щодо необхідності змін до Конституції України. Перший етап – це децентралізація, другі зміни до Конституції – це судова реформа, треті зміни до Конституції – це забезпечення взаємного балансу і відповідальності інституту Президента та трьох гілок влади – судової, законодавчої та виконавчої.

    Ключове питання, яке ви зараз розглядаєте, – це прозорість земельного питання, витягнути землю з тіньового обігу. Сподіваюся, що в найкоротші терміни ми отримаємо результати.

    Дякую Вам за програму енергоефективності. Використовуючи цю можливість, звертаюся до органів місцевого самоврядування: перед місцевими виборами дуже корисно підтримати програму енергоефективності, яка фінансується з державного бюджету, коштами з місцевих бюджетів, як це зроблено в ряді регіонів, у тому числі у Львові.

    Сандро Квіташвілі – система охорони здоров'я.

     

    КВІТАШВІЛІ О. – Система здравоохранения касается всех. Это не политическая тема, это то, что абсолютно все знают и в чем нуждаются. То, что у нас сегодня в стране, это очень тяжелая ситуация, которую надо исправлять быстро.

    Девять месяцев назад я возглавил Министерство, которое страдало хроническими системными проблемами, начиная от закупок лекарств и медицинских препаратов, заканчивая проведением реформ или хотя бы началом этих реформ. К сожалению, концентрация за последние несколько лет была в основном на закупке лекарств. Минздрав стал каким-то закупочным агентством и не проводил политику, не начинал системных реформ в стране и не выходил с инициативами каких-либо изменений.

    Что мы сделали за последние девять месяцев? Самой главной концентрацией для нас было правильное администрирование государственных программ, т.е. закупки по госпрограммам, и разработка законодательного пакета реформ, которые начнут реальные реформы в стране.

    С начала июля пакет реформ уже находится в Верховном Совете, и я надеюсь, что 2 сентября, когда будет заседание профильного комитета по здравоохранению, эти законы будут обсуждены и выйдут на пленарное заседание.

    Почему это нужно? Это нужно для того, чтобы страна правильно финансировала систему здравоохранения, не поддерживала ту инфраструктуру, которая изжила себя, устарела, а наоборот, оплачивала услуги своих граждан и давала возможность получить качественную медицинскую услугу по всей стране для всех социальны групп.

    Правильное финансирование системы дает возможность правильно ею управлять и давать возможность людям лечиться там, где им нужно, где лучше лечат.

    Вторая концентрация для нас – поддержка доноров для реформ. Я бы сказал, что было достигнуто соглашение со Всемирным банком, это 215 млн. дол., которые следующие несколько лет они будут поддерживать развитие реформы в Украине. Эти деньги пойдут и на капитальные расходы и, естественно, на технические помощи экспертов и развития всех трех уровней системы здравоохранения.

    Очень важно было для нас сделать анализ управления государственных программ, которыми все общество интересуется – это 4,5 млрд. грн., за которые государство закупает лекарства и медицинские средства. И мы сделали в принципе очень большую работу по изменению подходов не только для администрации, но и еще во время закупок и потом распределения. Потому что концентрация на закупки – это неправильный подход, там есть проблема определения нужды, и потом уже по всей стране, как правильно распределить то, что было закуплено.

    В этот год у нас была поставлена задача – начать переходить на международные закупки. Абсолютно все нормативные акты готовы, которые для нас были нужны, чтобы этот процесс начать. На следующей неделе мы будем уже подписывать первый договор, рамочный договор, с детским фондом Организации Объединенных Наций ЮНИСЕФ. И закупки уже в этом году вакцин и несколько других препаратов перейдут на фонд ЮНИСЕФ.

    Так же как и программа развития ООН будет участвовать в этом процессе и компания «Краун Ейджентс», которая тоже занимается по всему миру закупками по разным тендерам и в разных странах.

    В этом году 7 программ, и это 15 лотов, они будут администрированы целиком международными организациями, а местные закупки, если как-то размежевать международные, уже начались. 18 из 25 лотов уже объявлено, первые раскрыты будут уже в понедельник, так что процесс уже пошел.

    И, естественно, те отношения, которые у нас есть с гуманитарными организациями и международными организациями, нам помогают закрыть те дефициты, которые существуют в стране. Вы знаете, что серьезные проблемы с вакцинами БЦЖ, но уже мы уверены, что на следующей неделе сможем распределить первую гуманитарную помощь, и будем продолжать работать системно в том плане, чтобы, первое, законы были приняты обязательно, потому что нам нужно развивать медицину, нам нужно развивать страховую медицину, нам нужно идти в Европу, а не обратно в Советский Союз.

    Поэтому следующие шаги будут – модернизация всей системы здравоохранения, начиная со страховой медицины, с целевыми программами, с финансированием услуг и, естественно, вынос абсолютно закупочных функций от Министерства здравоохранения, и уже на следующий год, следующий этап это будет больше программ, которые будут уже закупаться через международные организации. И раз и навсегда проблема с этими закупками, и спекуляция по разным схемам закончится в Украине.

    Много сделано, но еще больше осталось сделать, и я надеюсь, что до конца года те планы, которые у нас есть, нам дадут возможность довести все наши начинания до конца и уже в декабре отчитаться с большими успехами.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Здоров'я нації – це один з основних елементів відповідальності держави і Уряду. Безкоштовна медицина існує тільки на папері, і реформування системи медицини та запровадження державної страхової медицини – це реальний крок до того, щоб українці довше жили і щоб в Україні була якісна медична послуга.

    Поки що перший пакет відправлений до Парламенту, який передбачає зміну формату надання медичних послуг. Далі нам необхідно з членами Парламенту прийняти відповідальні рішення щодо запровадження державної страхової медицини.

    Медичну субвенцію ми вже зараз передали на місця, і це означає, що органи місцевого самоврядування отримали додатковий елемент децентралізації і впливу на ті медичні заклади, які знаходяться на їхніх територіях.

    Основне, пане Сандро, забезпечення ліками зараз в найкоротші терміни і вакцинами.

    Міністр освіти і науки України. Ми мали гарну зустріч зі ста директорами найкращих шкіл країни, щойно мали зустріч, де учні шкіл мали найвищі результати по ЗНО, практично з усіх регіонів країни, і там піднімалося багато питань щодо якісної освіти в країні.

     

    КВІТ С.М. – Дійсно, питання якості – це те, що лежить в основі освітніх реформ, і це головне, на що ми звертаємо увагу, коли пропонуємо різноманітні зміни і коли щодня працюємо. Це якість і це рівний доступ до вищої освіти для всіх громадян України.

    За цей час ми підготували відповідні закони, тому що все це відбувається в рамках зміни законодавчого поля. До освітніх законів держава повертається дуже рідко, в середньому раз на 10 років, і тому у вересні ми дуже сподіваємося на підтримку всіх наших фракцій, які входять в коаліцію, щоб підтримати цей освітній блок.

    Головні закони три, хоча ми виносимо більше, ми виносимо шість, але головні три закони: Закон базовий "Про освіту", Закон "Про професійну освіту" і Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" або інакше ми називаємо Закон про науку.

    Те, чим ми займаємося щодня і що ми домоглися за цей час. Перше – це те, що у фокусі нашої уваги, що стосується дошкільної освіти, ми спрощуємо різноманітні вимоги і заохочуємо відкривати дитсадки, передусім ми заохочуємо приватний сектор звертати на це увагу.

    Прийнято відповідні зміни до Бюджетного кодексу. У нас на порядку денному спрощення санітарних вимог, які є надмірними, і таке інше. Тобто заохочення і відкриття дитсадків. Ми це всі відчуваємо. Всі наші знайомі, родичі кажуть про те, що це необхідно робити, тобто збільшувати мережу дитсадків.

    Середня освіта. Перше, що ми зробили за час Незалежності, - провели відкритий онлайновий конкурс підручників. У нас є видавництва підручників, які перемогли, вони одержать свої кошти і, як цього вимагає закон, надрукують ці підручники, це вже в процесі. Цим не займається міністерство чи міністр. Все це відкрито, самі вчителі голосували, все це можна подивитися. Ніхто не вказує їм, в якій друкарні друкувати, або які видавництва повинні перемогти. Це надзвичайно важлива частина нашої роботи, чим ми займалися.

    Треба зазначити, що на минулому засіданні Уряду внаслідок співпраці Верховної Ради, Уряду та голів облдержадміністрацій ми знайшли цю формулу, яким чином будемо фінансувати й підручники, і шкільні автобуси. Це дві дуже великі проблеми, які тяжіли над нами. З асигнувань Верховної Ради половина коштів була призначена на підручники. Голови облдержадміністрацій підтвердили, що всі вони виділяють другу половину коштів. У такий же спосіб ми будемо фінансувати шкільні автобуси. Скільки дадуть області – стільки Уряд доплатить зі свого боку, і, таким чином, ця надзвичайно болюча й важлива проблема буде вирішуватися.

    Ми оновили і зробили більш цікавими і розвантажили програми для шкіл. Це те, про що також усі говорили. Наші діти не будуть, я сподіваюся на це, скаржитися на перевантаження програми.

    З 1 вересня запрацює Концепція національно-патріотичного виховання. Ми довго над нею працювали. Вона цікава, там є щорічний перелік заходів, які мають відбуватися, а також методичні рекомендації до всіх курсів, не тільки до історії чи літератури, а й до фізики та інших.

    Влітку за ініціативою Міністерства працював великий волонтерський проект літніх мовних таборів. Передусім йшлося про англійську мову, але не тільки про неї. Ми вчили дітей мовам країн Євросоюзу, була велика кількість волонтерів з-за кордону, вітчизняних волонтерів. Ми це продовжимо.

    Ми збільшили кількість годин на англійську мову, що дуже важливо. І цю політику підтримки англійської мови в школах, а також у вищих навчальних закладах, і державної мови ми будемо продовжувати.

    Стосовно професійно-технічної освіти. Крім того, що ми вже підготували законопроект, який ми, я думаю, найближчим часом відправимо в Парламент. Головна ідея, закладена в цей законопроект, вже працює, ми працюємо із головами ОДА. Головна ідея така – ми передаємо всі права на прийняття найважливіших рішень стосовно розвитку мережі і професій на обласний рівень. Буде створюватись Рада стейкхолдерів з представників місцевої влади, місцевого бізнесу, важливих державних підприємств і самих навчальних закладів і вони будуть приймати рішення про розвиток певних професій чи про оптимізацію і т.ін. Тобто перспективу розвитку індустрії видно на рівні області, нам, скажімо, в Міносвіти належним чином не видно і внаслідок нашої політики децентралізації ми це делегуємо і це фактично працює в багатьох областях, створюються багатопрофільні центри професійної освіти. Тут можна наводити багато прикладів.

    Стосовно вищої освіти ми продовжуємо імплементацію Закону "Про вищу освіту", розвиваємо університетську автономію. А університетська автономія – це також один із вимірів децентралізації, тобто якщо ми говоримо про середню і професійну освіту як про певну систему, яка має працювати, то я нагадаю, що вища освіта має справу із якісними університетами і університетами брендами. І тому також ми ведемо мову про те, що в нас забагато університетів, не всі мають право так називатись, ми закрили за цей час 76 університетів і їхніх філій і ця політика буде продовжуватись, ми будемо укрупняти університети і зміцнювати найсильніші університети у великих університетських центрах і також в обласних центрах і вступна кампанія дає для цього нам великий оптимізм.

    Вступна кампанія пройшла успішно, ми зробили її більш прозорою. Процес зарахування за так званими пріоритетами, тобто це зрозуміло більше і для приймальних комісій, і для абітурієнтів, їхніх батьків, ми цю тему також далі будемо розвивати. Було прийнято дуже багато підзаконних актів по реалізації Закону "Про вищу освіту". Дуже важливо, що ми розглядаємо вищу освіту, я хочу це підкреслити, вища освіта і наука – це щось нероздільне. В цьому ракурсі один із наших головних здобутків – це ратифікація горизонту 2020, це дуже великий європейський проект, це доступ наших дослідницьких інституцій і університетів до дуже великих коштів на розвиток власне наукових досліджень, йдеться про 80 млрд. євро, я про це нагадую.

    Насамкінець я хочу відзначити, що у нас зараз відбувається дуже плідна робота в Уряді, зокрема, з Мінфіном. Ми вже затвердили, ми схвалили постанову Уряду про відкриття депозитних рахунків у банках. Це будуть мати можливість відкривати ці рахунки університети і заклади професійної освіти, і також, я сподіваюся, ближнім часом, можливо, на наступному тижні ми будемо на Уряді розглядати постанову про обслуговування в банках, поки що тільки в державних банках, спецфондів університетів і дослідницьких установ, і ця постанова буде мати дійсно революційне значення для розвитку університетської автономії в Україні.

    В основному це все, і ми маємо дуже багато перспектив і оптимізму.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Перший етап освітньої реформи здійснено – це реформа системи вищої освіти. В рамках цього реформування необхідно повністю змінити систему державного замовлення, що передбачено законом. Державне замовлення повинні отримувати тільки ті вузи, які випускають якісних студентів, і тільки по тих спеціальностях, які необхідні економіці країни.

    Закон "Про освіту" готовий. Ви його провели на обговорення, його треба відправляти до Парламенту. Основа Закону "Про освіту" передбачає наступне. Вчитель в середній школі отримує зарплату в залежності від якості навчання: чим кращий вчитель, тим більшу він отримає зарплату і тим вища у нього премія.

    Підручники. Я прошу забезпечити фінансування безкоштовних підручників. Половину дав центральний Уряд, половину повинні дати місцеві органи влади.

    Система зовнішнього незалежного оцінювання, вкотре звертаюся до органів прокуратури, нам необхідно завершити це розслідування, покарати винних персоналій. Але не можна підривати основи довіри до системи ЗНО. Це є якісна реформа, яка була проведена 10 років тому і яка буде далі здійснюватися.

    Окрема подяка за введення додаткової години англійської мови. Мало, але вже добре.

    Міністр інформаційної політики бореться на інформаційному фронті за правду.

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Отже, після шести годин після свого призначення я озвучив місію, яка складалася з 4-х пунктів, яка стоїть переді мною та Міністерством інформаційної політики.

    Ці чотири пункти:

    перший – запуск мультимедійної платформи іномовлення України;

    другий – пакет документів стосовно інформаційної безпеки України;

    третій – відновлення мовлення на тимчасово окупованих територіях України, в тому числі в анексованому Криму;

    четвертий – проект "Відкрита влада".

    Почну з останнього. Навіть не ідеться про цей захист. Ідеться про те, що ми запровадили практику щомісячного публічного звіту перед українськими журналістами, іноземними журналістами, нашими партнерами, неурядовими організаціями, дипломатичними установами країн світу. Кожен депутат коаліції Верховної Ради, які створили цей Уряд, отримав наприкінці минулої сесії звіт про роботу Міністерства, яке я очолюю. Кожен громадянин України  може зайти на сайт Міністерства і в онлайн-режимі подивитися, чим ми займаємося щодня. Кожен громадянин планети може побачити, яким чином та як ми використовуємо кошти.

    Як я наголошував на початку створення Міністерства, ми будемо робити свою роботу таким чином, щоб залучати десятки мільйонів гривень недержавних коштів, реалізуючи програми міністерства. Ми це робимо.

    Пункт 2 – відновлення мовлення на тимчасово окупованих територіях України. Сьогодні український Донбас, у тому числі тимчасово окупований Донецьк може бачити українські телеканали "1+1", Espresso TV, "5 канал", що мені дуже подобається – суспільне телебачення України "Перший національний". Крім того, можуть чути радіо 24.

    Так, у нас є білі плями, є території, де ми не можемо поставити передавачі через те, що в нас є загроза, що люди, які будуть їх встановлювати, будуть фізично знищені. Але ми знайшли вихід із ситуації: вже 100 супутникових тарілок і тюнерів доставлені на передову до наших солдат. Найближчим часом ця цифра буде доведена до 500 супутникових антен, тюнерів, щоб українські солдати і люди, які живуть на лінії зіткнення, могли бачити українські телеканали і чути українські радіостанції.

    Наголошую, жодної копійки державних коштів на це не було витрачено.

    Пункт 3 – проект документів стосовно інформаційної безпеки. Зараз разом з ОБСЄ, НАТО, іншими нашими партнерами, спільно з депутатам Верховної Ради, Комітетом зі свободи слова та інформаційної політики і Комітетом з національної безпеки та оборони розроблено Концепцію інформаційної безпеки, яка складається з доктрини інформаційної політики, проекту Закону "Про інформаційну безпеку" і Державної програми розвитку інформаційного простору України. Сподіваюся, що цього місяця і Парламент, і Президент, і Кабінет Міністрів прийме ці три документи.

    Маю наголосити, що всі відрядження, всі експертні наради відбуваються і за кордоном, і в Україні не за кошти державного бюджету.

    Пункт 4 – запуск мельтимедійної платформи іномовлення України. У Німеччини є Deutsche Welle, в США є "Голос Америки" і "Радіо свобода" у Великобританії є ВВС зрештою, в ЄС – "Євроньюс". Настав час зробити реформу іномовлення в Україні. Я зараз попрошу увімкнути презентацію.

     

     (показ відеоролику)

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Дякую. Проект Закону "Про іномовлення" знаходиться в українському Парламенті і 31 числа цього місяця буде розглянутий Комітетом по свободі слова інформаційної політики. Я переконаний, що він буде розглянутий в залі та буде підтриманий. Я обіцяю, що на наступний день після голосування за цей проект закону, коли він набуде чинності, ми запустимо мультимедійну платформу іномовлення України. Нам говорили про те, що це майже неможливо, але це можливо, і це буде зроблено.

    І останнє. Мене запитують, як я ставлюся до того, що нас називають МінСтець? Було дві загрози: одна називалась – Мінцензури, і інша – Мінкорупції.

    У Міністерстві інформаційної політики немає автомобілів, немає водіїв, немає секретарок. Ми не стали міністерством корупції, ми приносимо державні кошти, а не просимо в держави. В Україні немає жодного журналіста, який би сказав, що ми зробили хоча б півкроку в бік наступу на свободу слова. Мені приємно, що так відбувається зараз, і я позитивно ставлюся до того, що я МінСтець. Дякую.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Юрію. Ми повинні боротися за уми як наших західних друзів, так і за уми тих, хто залишилися на територіях, які тимчасово контролюються російськими бандитами та найманцями.

    І в Вас чудова презентація, абсолютно правильно побудовані новини. Єдине прохання – крім української та російської нам ще треба англійську.

    Дякую. Я попросив би зараз Ігоря Жданова. Ігорю, ти у нас за молодь і спорт відповідаєш. Тобто за майбутнє.

     

    ЖДАНОВ І.О. – Шановні колеги! Шановні українці!

    Радий звітувати вам тут про досягнення, які є в нас у Міністерстві молоді та спорту. Їх багато, відзначу лише найголовніші три завдання, які ми поставили перед собою.

    Перше – це створення нормальної європейської моделі взаємодії держави та спорту. В рамках цього завдання ми добилися більшої прозорості в діяльності Мінмолодьспорту в частині витрачання бюджетних коштів.

    Бюджет Міністерства, всі паспорти бюджетних  програм, накази Міністерства про використання державних коштів, а також звітність державних підприємств, у тому числі за 2015 рік публікуються на сайті Міністерства.

    Також ми впровадили нову автоматичну й прозору формулу фінансування видів спорту. Тепер не міністр з чиновником визначає, кому дати якому виду спорту, а є певні коефіцієнти, які визначають в залежності від результатів фінансування того чи іншого виду спорту.

    Ще одне. Міністерство відмовляється від надлишкових функцій, ми провели аналіз і визначили, що в нас є ті функції, які непритаманні міністерству європейської країни. Відповідні законопроекти підготовлені, частина з них направлена до Верховної Ради, частина буде розглянути Кабінетом Міністрів України. Нарешті, ми зараз здійснюємо пілотний проект, за якого підвищується автономія національної федерації, яка передбачає одночасну більшу відповідальність за спортивні результати та ефективність використання державних коштів.

    Друге завдання, яке стояло перед нами, – це збереження масового спорту в Україні. Ви знаєте, що за децентралізацією ми передавали 534 ДЮСШ на місцеві бюджети, але завдяки діяльності Уряду і виділення субвенції, допомоги Верховної Ради України ми виділили 100 млн. грн. на підтримку цих шкіл, які передаються на місцеві бюджети. Я вам скажу, що масового скорочення ДЮСШ не відбулось.

    Третє завдання – якісно нова молодіжна політика. В рамках цієї політики ми провели вперше за останні роки чесний прозорий та некорупційний конкурс молодіжних проектів, на які виділяється державна фінансова підтримка. Конкурс проходив у режимі онлайн-трансляції, а до конкурсної комісії ми запросили представників авторитетних міжнародних фондів.

    Також ми запустили програму сучасної онлайн-платформи sportifay, тут можна легко знайти інформацію про всі існуючі в тому чи іншому місці спортивні заклади та послуги. Портал також містить просвітницьку функцію.

    Запущена всеукраїнська програма "Молодіжний працівник" – система спільних тренінгів для державних службовців усіх рівнів і молодіжних лідерів. Вони разом вивчають кращі практики країн ЄС по роботі з молоді.

    Запущений портал "Моя кар’єра" і завдяки цього порталу в 2015-2016 рр. близько 170 тис. представників учнівської молоді зможуть безкоштовно пройти міжнародний преференційний тест Magellano university. Ці всі дії здійснюються за допомогою програми розвитку ООН, які запустили інноваційні проекти в молодіжній сфері.

    Підбиваючи підсумки, хочу зазначити, що за цей рік на міжнародних змаганнях українські спортсмени завоювали 240 медалей в олімпійських видах спорту, з них 61 – золоту, з неалімпійських видів спорту було завойовано 746 медалей, з них 278 – золотих. До речі, сьогодні на чемпіонаті світу з літнього біатлону юніори завоювали золоті медалі в естафеті, ми можемо їх привітати з цим досягненням. (Оплески).

    Реформа потребує часу, терпіння та максимальної виваженості. Повноцінне громадське обговорення змін, максимальна відкритість та врахування конструктивних пропозицій. Для нас це головна запорука успіху проведення реформ у спортивній та молодіжній сфері.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ми тренажери купили, коли обіцяли, атлетам?

     

    ЖДАНОВ І.О. – Ми тендер запустили. Тендерні процедури закінчаться у вересні.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Добре. Ви правильно зробили, що передали низку повноважень міністерства федераціям і асоціаціям. Це ще один шлях до децентралізації.

    Підсумовувати гуманітарний блок буде Віце-прем'єр-міністр України, Міністр культури В.Кириленко.

     

    КИРИЛЕНКО В.А. – Гуманітарний блок так добре про себе сам сказав, що я з вашого дозволу про Мінкультури.

    З перших днів працюємо над виконанням Програми діяльності парламентської коаліції, Програми діяльності Уряду, Програми "2020". Зараз про сім ключових справ, якими ми займаємося.

    Перше – довгострокова стратегія реформування культури. У травні презентована громадськості, пройшла багаторазові обговорення. Працюємо над тим, щоб був один продукт, спільний для Уряду, влади, всіх гілок і всіх напрямків громадської активності. Найближче обговорення – 4 вересня на Конгресі культури країн Східного партнерства в місті Львові.

    Друге – абсолютно новий Закон "Про охорону культурної спадщини". Готовність – 80%, передбачається децентралізація, дерегуляція, додаткове посилення охорони пам'яток ЮНЕСКО, заборона візуальної реклами на пам'ятках і охоронюваних зонах. Пропонуємо внести на Уряд у вересні.

    Третє – Закон "Про державну підтримку української кінематографії". Готовий повністю. Будемо виносити на Уряд з тим, щоб Уряд приймав рішення, вносимо чи не вносимо до Парламенту. Передбачає цілу низку революційних підходів від фінансування телесеріалів до нових джерел наповнення спецфонду підтримки українського кіно.

    Четверте – Закон "Про охорону нематеріальної культурної спадщини". Станом на сьогодні відсутній взагалі як явище, хоч Україна – учасник міжнародних конвенцій по охороні нематеріальної культурної спадщини. Вноситься на погодження до центральних органів виконавчої влади, пропонуємо у вересні розглянути на засіданні Уряду.

    П'яте – Закон "Про конкурси і контракти в культурі", внесений до Парламенту ще на минулій сесії, оскільки був і альтернативний від коаліції, не набрав підтримки ні перший, і ні другий, зараз працюємо над спільною редакцією. На цій сесії плануємо ухвалити остаточно.

    Шосте – Український інститут (Інститут Т.Шевченка), інституція для промоції української культури за кордоном. Є відповідні Ваші доручення, створена координаційна рада, на рівні експертів напрацьовані перші рішення. До кінця року плануємо вже остаточно ухвалити урядове рішення про створення цієї інституції.

    Сьоме – остання програма Creative Europe, це 1,5 млрд. європейських грошей. Фінальна відеоконференція з європейцями – в середині вересня. У жовтні плануємо підписати за участю комісара з питань освіти та культури, якого плануємо прийняти радо в столиці незалежної України – місті Києві.

    Про дрібніші досягнення, як-то вперше за історію незалежності захищена стаття на охорону музеїв; як-то вперше за багато проведений конкурс на закупівлю книжок для бібліотек, коли голосували самі бібліотекарі з усієї України, детально говорити не бачу сенсу, бо таких досягнень є ще низка.

    Дякую, доповідь закінчив.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дуже дякую, В’ячеславе Анатолійовичу. Ми з Вами мали дуже цікаву колегію, коли спілкувалися з митцями. Внаслідок колегії нам необхідно в цьому році закласти кошти в бюджеті на початок виробництва національного фільму – це перше.

    Друге. Вчора я зустрічався з основними телеканалами, вони пропонують прийняти Закон "Про стимулювання кіновиробництва в Україні".

    І третє, власне кажучи, необхідно на бюджет 2016 року також закласти гроші для реального українського кіно. До речі, сподіваюся, що на наступному тижні вийде український фільм “Правда про Крим”.

    Я би зараз хотів запропонувати Павлу Валерійовичу Розенку виступити, Міністру соціальної політики. На нього звалилась велика відповідальність і по субсидіях, і по пенсіях, і по всіх соціальних питаннях.

    Павле Валерійовичу, будь ласка. Підготуватися Пивоварський, Павленко.

     

    РОЗЕНКО П.В. – Шановні члени Уряду! Шановні представники парламентської коаліції! Шановні журналісти!

    Отже, справді, ми працювали, Міністерство в ці 9 місяців нашої роботи над виконанням основних от таких от магістральних двох завдань, які ми перед собою поставили.

    Перше, безумовно, завдання – це забезпечення своєчасних виплат всіх соціальних допомог, пенсій, заробітних плат в бюджетній сфері та в сфері управління Міністерства соціальної політики зокрема.

    І друге питання – це, незважаючи на великий обсяг завдань, які перед нами стоять, це активне реформування соціальної сфери, яке повинно бути спрямовано й буде спрямовано на виконання трьох основних завдань – це формування справедливої доступної та адресної системи соціальної підтримки наших співгромадян.

    Спочатку про формальні речі. Отже, згідно з коаліційною угодю та Програмою діяльності Кабінету Міністрів України на цей час мало бути Міністерством виконано 24 конкретних завдання. На сьогодні виконано 20 завдань і в стадії виконання, думаю, протягом найближчого часу чотири завдання, які перед нами стояли, ми виконаємо в повному обсязі. Але разом з тим достроково виконано пунктів коаліційної угоди і Програми діяльності Кабінету Міністрів шість завдань.

    Основними пріоритетними завданнями, про які я вже сказав, є те, що ми забезпечили, незважаючи на всю ту фінансову скруту та економічну ситуацію, в якій знаходиться країна, і, на жаль, неприпинення бойових дій в нашій державі, виплату всіх пенсій, соціальних допомог вчасно і в повному обсязі. Жодних затримок на сьогодні по пенсійних і соціальних виплатах в Україні нема. І це завдяки спільній позиції Уряду, прекрасній роботі Мінфіну і всіх тих, хто з цим пов'язаний.

    Це поточна наша діяльність, але, тим не менше, ми її виконуємо в повному обсязі.

    Щодо реформування системи соціальної політики. На сьогодні базовими реформами для нас є реформування системи пенсійного забезпечення. Це одна з перших реформ і завдань, які ми перед собою поставили. І хочу сказати, що конкретні досягнення вже є.

    З 1 червня цього року скасовано систему спецпенсій в Україні. Ми припинили призначення пенсій спецпенсіонерам – чиновникам, народним депутатам, прокурорам, суддям тощо. Це те, що всі політичні сили обіцяли протягом 25 останніх років. Ми це вже зробили.

    Ми зробили перші кроки для створення реальної трирівненої пенсійної системи. Нагадаю, що до Верховної Ради був переданий пакет з чотирьох законопроектів, які пропонують кардинальне реформування пенсійної системи.

    Перше – це виконання коаліційної угоди щодо єдиних принципів нарахування пенсій, щоб у нас не було звичайних пенсіонерів і VIP-пенсіонерів.

    Друге – це перспектива для нашої молоді, для людей середнього віку – запровадження трирівненої пенсійної системи. Ми сподіваємося, що Верховна Рада найближчим часом прийме в першому читанні цей законопроект, який дасть шанс новому поколінню наших співгромадян мати прекрасне пенсійне майбутнє.

    Друге. Реформування системи пільг. Ми запровадили адресний підхід до надання пільг. Спільно з коаліцією ми прийняли необхідні законодавчі зміни і позбавили пільг всіх чиновників, народних депутатів, прокурорів, суддів тощо. Сьогодні жодних пільг ці категорії громадян не мають. Ми виконуємо своє завдання перед суспільством.

    Хочу сказати, що одним із системних питань, які ми перед собою посталити, це адресне надання всіх видів соціальної допомоги і реформування системи житлових субсидій – це якраз приклад того, що ми діємо адресно. З 1 травня цього року кардинально реформована система житлових субсидій. Нова програма субсидій стала доступною для людей. І сьогодні гасло "субсидії – це просто" вже доведено на практиці. На сьогодні вже понад 2,5 млн. українських родин, що майже в 6 разів більше, ніж в аналогічний період 2014 р., вже отримують субсидії за новою реформованою системою.

    Новий етап програми розпочнеться фактично, ми його вже розпочали, але розпочнеться з новим опалювальним сезоном. Перед кожною областю виставлені конкретні завдання, кожна область знає приблизну кількість людей, які до них звернуться. Ми зі свого боку до 1 вересня ще раз забезпечимо розповсюдження необхідної інформації серед усіх споживачів, серед 14 млн. українських родин про нові можливості оформити субсидії. Вже на сьогодні, Арсенію Петровичу, за даними Укрпошти приблизно 60% українських родин повторно отримали відповідні бланки заяв і декларацій з конкретними пошаговими інструкціями його заповнення і з відповідною інформацією від Уряду.

    Третє базове завдання – це реформування системи державного соціального страхування. Вже можемо сказати, що після ухвалення Верховною Радою України Закону "Про об'єднання фондів державного соціального страхування" і оптимізації видатків та подолання корупції у фондах державного страхування ми вже зекономили приблизно 2 млрд. грн., які вже спрямовані сьогодні на посилення соціального захисту застрахованих осіб.

    Ми зараз проходимо процес адміністративного об'єднання двох фондів соціального страхування. Для того, щоб нам швидко закінчити цей процес необхідна підтримка Верховної Ради України. Нам треба внести певні уточнення в закон, який прийнятий в грудні минулого року. Ми цей закон від Уряду внесли до Верховної Ради України. Він ухвалений в першому читанні, і наше звертання до Верховної Ради України – в другому читанні законопроект буквально проголосувати на наступному тижні, щоб ми швидко закінчили питання реформування фондів соціального страхування, і остаточно поставили крапку в цьому питанні.

    Ще наступне питання – це формування сучасного трудового законодавства. Урядом  подано на розгляд Верховної Ради України концептуальний проект закону про зовнішню трудову міграцію, де вперше на державному рівні ми визнаємо таку категорію громадян, як трудові мігранти та закріплюємо права на соціальний захист цих громадян.

    Також спільно з Парламентом ми працювали над Трудовим кодексом, він сьогодні внесений в Верховну Раду України від народних депутатів України. Ми так само сподіваємося на його підтримку.

    Перед нами стоїть дуже багато завдань. Наступні завдання, які ми перед собою ставимо в короткій перспективі – реформа служби зайнятості, створення нового агентства зайнятості, новий закон про систему соціальних послуг, який вже знаходиться на виході до Верховної Ради України.

    Отже всі завдання, які перед нами стоять, ми намагаємося достойно та спільно виконувати.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Павле Валерійовичу. У Вас важливе завдання, з яким Ви справляєтесь – це субсидії.

    Минулий рік було 450 млн. сімей, які були під субсидіями, вже зараз – більше 2 млн., і ми очікуємо 4 млн. громадян. Точніше 4 млн. домогосподарств, це фактично кожен третій в Україні отримає субсидію.

    І дякую за те, що ви розіслали вдруге всі заяви на отримання субсидій. І вкотре закликаю всіх оформлювати субсидії. Ніхто не повинен постраждати з малозабезпечених і тих, хто не має чим платити за житлово-комунальні послуги. Держава все скомпенсує.

    І разом з Міністром  фінансів і Міністром соціальної політики Уряд зараз розглядає питання щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Про це буде оголошено окремо.

    Андрій Пивоварський, Міністр інфраструктури, будь ласка.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Шановні колеги! Шановні українці!

    Я, як і ви, є користувачем інфраструктури в Україні, коли я їжджу по наших дорогах, коли літаю нашими літаками. І я, як і ви, розумію, в якому стані на сьогодні є інфраструктура. На жаль, одномоментними швидкими методами змінити ту ситуацію, яка накопичувалася 24 роки, неможливо. Для того, щоб кардинально змінити ситуацію, необхідні системні законодавчі зміни.

    Є ті речі, які можна миттєво змінити, і всі ми якісно, швидко відчуємо ефект від цих змін.

    Перше – боротьба з корупцією. Інфраструктура історично була майже синонімом корупції. Корупція боїться прозорості, публічності. Для того, щоб побороти цей український феномен, ми ввели онлайн-трансляцію тендерних процедур; ми перейшли на електронні торги там, де це можливо; ми оприлюднили річні плани закупівель; ми оприлюднили фінплани всіх підприємств Мінінфраструктури. Позавчора ми оприлюднили інформацію про тендерні закупівлі всіх підприємств Мінінфраструктури з 2012 р. Кожен громадянин в онлайн-режимі може подивитися, яким чином використовуються гроші на тендерних закупівлях.

    З початку року сотні мільйонів гривень економляться за рахунок прозорості і за рахунок того, що є громадський контроль. Ці гроші використовуються на покращення інфраструктури.

    Система онлайн-моніторингу порожніх вагонів. Ніби простий громадянин не може відчути це одразу, але бізнес це відчув моментально. Цього року, починаючи з липня, ми перевозимо вже пікові показники по зернових, і бізнес не відчуває проблем з порожніми вагонами, тому що ввели прозору та якісну систему, яка не дозволяє створити штучні кризи з вагонами і потім вимагати від бізнесменів хабарі за те, що постачаються порожні вагони.

    Децентралізація в портах – також величезна допомога бізнесу. Повністю зруйновано схему, яка існувала багато років, - аналіз ізольованого баласту. Ніде в світі цього не було. Десятки мільйонів доларів вимагалися від бізнесу. Немає цієї ганебної практики більше в Україні.

    Інші дерегулятивні речі, які започаткувалися, дали перші свої поштовхи до того, що приходять іноземні інвестори і кажуть, що вони готові розглядати можливості інвестування в Україні і створення нових робочих місць. "Каргіл", "Арселор Міттал" вже прийшли, вже підписали меморандуми про порозуміння, бо вони бачать, які відбуваються зміни: перше – дерегуляція; друге – країна почала виконувати свої зобов'язання, які історично брала на себе.

    Що це означає? Ми взяли зобов'язання, якщо ти інвестуєш 200 млн. дол., ми побудуємо причальну стінку. Ми виконуємо зобов'язання. Якщо хтось зробив днопоглиблення, і законом передбачена компенсація за днопоглиблення, країна і Мінінфраструктури кажуть: "Так, ми виконаємо свої зобов'язання і ми створимо умови по компенсації".

    Дороги. Те, що миттєво можемо побачити, – це нова якість доріг Прикарпатського регіону. На жаль, не можемо по всій країні, враховуючи, скільки виділено грошей, через ямковий ремонт одразу побачити і відчути ефективну зміну миттєво. Але те, що зараз робимо у Прикарпатському регіоні, особливо дорога Львів – Івано-Франківськ, ми побачимо нову якість за невеликі гроші і за незалежного іноземного контролю. Ніколи ще в Україні, коли не використовувалися гроші міжнародних фінансових організацій, не застосовувалася незалежна оцінка, міжнародна оцінка виконаних робіт.

    З відчутних змін, які можуть бути в майбутньому, і це системні зміни. На жаль, тут швидкого нічого не буде. Те, що стосується авіації. Підписали Угоду про відкрите небо з Америкою. Активно працюємо над тим, щоб підписати Договір про спільний авіаційний простір з Євросоюзом, і я маю велику надію, що до кінця року ми це зробимо і підпишемо. Запровадили принципи відкритого неба над Львовом та Одесою. Створили умови для того, щоб в Україні з'явився альтернативний новий перевізник – Atlasjet. Хоча він ще активно не почав працювати, він з'явився завдяки тому, що ми змогли розблокувати надання авіаційних напрямків на рівні Державної авіаслужби.

    Реформа залізничного транспорту. Те, що вже зроблено і, маю надію, наступного тижня Кабінет Міністрів прийме доленосне рішення в житті Укрзалізниці, яке кардинально змінить управління в Укрзалізниці, кардинально змінить підходи до управління Укрзалізницею. Я говорю про корпоратизацію. Але корпоратизація сама не буде тим поштовхом, який кардинально зреформує залізницю. Для цього треба приймати новий Закон "Про залізничний транспорт", який вже розроблений і зараз в Мін'юсті на експертизі, і новий Закон про НКРТ, який також знаходиться зараз в Мін'юсті.

    Корпоратизація, ці два закони кардинально, системно змінять підходи, які дозволять нам, пасажирам, їздити в кращих вагонах – з кондиціонером, з wi-fi, тому що з'являться ресурси для того, щоб це системно робити.

    На сьогодні я хотів би особливо подякувати тим залізничникам, які працюють і роблять можливим те, що вже весь цей тиждень в середньому ми майже 1 млн. тонн перевозимо залізницею вантажів: зерно, вугілля, руда і т.ін., і в нас немає проблеми з вагонами, немає проблеми з тепловозами, тому що є системна робота залізничників в координації Міністерство – Укрзалізниця. І я дуже вдячний тим залізничникам, які роблять можливим перевезення вугілля із зони АТО та на лінії зіткнення.

    Реформою автомобільного транспорту підготовлені 9 законопроектів, які будуть подані до Верховної Ради у вересні, які кардинально змінять систему перевезень пасажирів, тощо.

    І останнє хотів би сказати те, що буде мати системний підхід – це реформа Укравтодору. Тотальна системна реформа Укравтодору, яка назавжди знищить монополію Укравтодору на виконання ремонтних робіт, контроль, фінансування тощо. Система реформи Укравтодору запущена, я дякую своїм колегам міністрам, які вже її погодили, вона системно запущена, тепер треба прийняти ще у Верховній Раді два закони "Про розподіл дорожнього фонду" та "Про створення цільового дорожнього фонду". Я знаю позицію Мінфіну, позицію Наталки (Яресько), але без створення дорожнього фонду в нас якісних доріг в середньостроковій і довгостроковій перспективі не буде. Дуже дякую.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Андрію (Пивоварський). Взірцевим було те, коли ми провели тендер на ремонт дороги Львів – Івано-Франківськ. Починали з 1 млрд., запропонували 700 млн., в результаті прозорого тендеру те, що хотіли побудувати за 1 млрд., побудують за 510 млн. І вже 40 км цієї дороги побудовано і завершення корпоратизації Укрзалізниці – це дуже важливо, тому що Укрзалізниця була годувальницею, в тому числі і ключовим елементом корупції. Корпоратизувати Укрзалізницю і зробити з неї прозору транспортну компанію. Дякую, що ви проводите цю роботу, дуже важливо пояснити всій країні, що корпоратизація Укрзалізниці – це шлях до реального покращення послуг, у першу чергу в системі залізничних перевезень.

    Олексій Павленко, кожен третій долар з аграрного сектору, розповідайте, чому не кожен другий.

     

    ПАВЛЕНКО О.М. – Насправді, агросектор зараз є дуже важливим сектором, кожен третій долар експорту йде від агро-, нашої агропродукції. Майже 15% загальної економіки – це аграрний напрям, це природна галузь, у тому числі й наші фермери.

    У програмі Уряді було 21 завдання, з яких 20 – виконано. Хочу сказати дуже важливі речі.

    Перша річ. Жнива, продовольча безпека та посівна. В цьому році ми провели дуже непросту посівну кампанію, особливо в Донецькій та Луганській області. Хочу відзначити, що посівна була зроблена повністю успішно, в тому числі на Донеччині посіяно на 99%, під контролем української влади, Луганщина – на 96%.

    Жнива зараз йдуть з рекордними темпами. На даний момент намолочено майже 37 млн. тонн зернових, це на 2 млн. тонн більше, ніж у минулому періоді. В тому числі на Донеччині намолочено 1 млн. 350 тис. тонн зернових, на Луганщині – майже 800 тис. тонн зернових, і це незважаючи на події, які зараз йдуть в зоні АТО, і це незважаючи на ситуацію, коли 20 тис. га зараз заміновано. В нас підриваються іноді комбайнери, на жаль, є комбайни, є питання з тракторами, що не можуть працювати. Але в таких умовах працюють наші фермери в даних регіонах.

    Хочу окремо виділити – це наші експортні потужності, і я вважаю, що завдяки багатьом факторам. Перший фактор – дерегуляції проведеної, це - скасування ліцензій, сертифікатів, у тому числі карантинних сертифікатів, більше 50 змін в різних документах. Було дано можливість майже на тиждень покращити загальну логістику. І по оцінках закордонних експертів корупційна складова була знищена майже на 5 млрд. грн. саме в питаннях логістики, що пов’язана з експертними операціями. Ми вийшли на рекордний в історії експорт – 34,6 млн. тонн в маркетинговому році - рекордний експорт, у тому числі завдяки злагодженій роботі із Укрзалізницею, із Міністерством інфраструктури, але в тому числі завдяки відкриттю нових ринків.

    Я хочу особисто подякувати членам Уряду та Прем’єр-міністру за дуже важку роботу по зоні вільної торгівлі з Канадою. Ви знаєте, що багато нових продуктів, нові країни були відкриті. В Казахстан ми почали зараз експорт молочної продукції, хоча це Митний Союз, і ви знаєте, що майже неможливо це зробити.

    В Ізраїль окремий напрям – це яйця, в Китай збільшено за 7 місяців в два рази обсяг експортних операцій. І на даний момент 90% взагалі всього імпорту кукурудзи приходить саме з України в Китай, і 97% соняшникової олії також приходить зараз з України. Це в вигляді прикладів. Тому саме відкриття зовнішніх ринків, і це стабільно, наша зараз задача для того, щоб дати можливість по валютній виручці.

    Інвестиції. Після проведеної успішно конференції в Сполучених Штатах Америки ми спільно з учасниками, з Прем’єр-міністром привезли більш, ніж 0,5 млрд. підтверджених інвестицій в агробізнес, це портова логістика, насіннєві заводи, переробні комплекси. В минулому місяці було відкрито на 200 млн. дол. компанію … на півдні. Це інвестиції в переробку. Це не просто насіння. Наша мета – не експортувати насіння соняшнику, а експортувати соняшникову олію. Саме тому ми зараз в світі є № 1 в цій галузі. А взагалі ми № 3 в світі по всіх зернових. Нас випереджають тільки США і Європа в загальних цифрах. Тому Україна є, залишається і буде ключовою країною в рамках харчової безпеки світу.

    Багато іде спекуляцій стосовно Російської Федерації. Саме завдяки диверсифікації (ви бачите слайд) ми не є сфокусованими тільки на країни Митного союзу і Російську Федерацію. 2% зараз загального експорту іде до Російської Федерації.

    Скажу по продуктах харчування: на хліб нафту не намастиш, тому ми саме завдяки диверсифікації зараз збільшили дуже серйозно експорт в інші країни, в той час як падіння в країнах ЄС становить 31%, а в країни ЄС – це 5 млрд. (плюс 6%), Азія – 6,6 млрд. (плюс 10%). І іде дуже потужна робота по відкриттю нових ринків, у тому числі Саудівська Аравія, Єгипет на минулому тижні дав нам замовлення. І проходить ця робота постійно, щоб ринок диверсифікувати по іншій продукції.

    Також в рамках завдання, поставленого Прем’єр-міністром по зменшенню кількості експорту продукції зернової, хочу сказати, що за останні 7 міс. кількість зернової продукції з 76 зменшено до 67, тобто збільшується обсяг переробної продукції, в тому числі курятина, мед, молочна та інша продукція.

    Величезним є питання, і наше завдання – відкриття європейського ринку. В цьому році потрібно відкрити європейський ринок по молоку. Зараз в рамках євроінтеграції у Верховній Раді є величезний пакет законопроектів по харчовій безпеці. Мінагрополітики супроводжує 34 законопроекти, з них 16 є першочерговими. Також прошу наших колег взяти активну участь в прийняття цих документів.

    Окремий напрямок – мале підприємництво і ферми. Мінагрополітики без бюджетних грошей загальна кількість проектів, за нашими розрахунками, близько 1 млрд. грн. від різних донорів. Зокрема, на 400 млн. грн. – фінансування створення кооперативів. Майже 5 тис. фермерів на Львівщині, Івано-Франківщині, Дніпропетровщині, Херсонщині реалізують даний проект з Урядом Канади.

    Великий проект зараз є ізраїльсько-канадський з приводу овочівництва. Проект на чотири роки на 400 млн. грн.

    В тому числі окремо проект починається з США у восьми областях на підбор саме по створенню малих сімейних ферм, також фокус на малий і середній бізнес.

    Я вже не кажу про зону АТО, було завданням для Мінагрополітики – окремий напрям – заготівля лісу і лісоматеріалів. Тому я скажу коротко: задачі виконуються, продовольча безпека забезпечена і Україна буде з хлібом. Дякую всім.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ваше завдання домовитись із Чиказькою біржею, щоб ціни на аграрну продукцію не падали. І вже необхідно починати процес підготовки до наступного року, до посівної, і дуже важливо забезпечити продовольчий баланс, про що ми з Вами говорили. Остання наша зустріч з експортерами, з аграріями і агротрейдерами визначила те, що необхідно збільшувати обсяги внутрішньої переробки сільськогосподарської продукції. Ми повинні відійти від того, що ми є сировинна держава. Україна, як відомо, не Росія. Тому ми повинні забезпечити внутрішню переробку, забезпечити нашим конкурентним і якісним продуктом харчування як українців, так і ЄС.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. Пішли далі. Є пропозиція, щоб Міністр енергетики виступив, Володимир Демчишин.

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – В додаток до того, що нам потрібно забезпечити всіх громадян України хлібом, нам потрібно їх також забезпечити світлом і теплом, щоб вони комфортно себе почували в цих домівках.

    9 місяців тому, прийшовши у Міністерство, ідентифікував для себе 4 ключових напрямки, по яких працював останні 9 місяців. Одним із ключових – це є енергонезалежність. Незважаючи на те, що Україна має достатні запаси вугілля, має 10% всіх запасів уранової руди, трильйон кубічних метрів газу ми все ж таки закуповуємо ці ресурси у наших сусідів. Основною проблемою є те, що дуже суттєво залежимо від одного постачальника – Росії, це на даний момент і 100% уранового, ядерного палива купуємо в Росії, майже 50% газу, який ми закуповуємо, час від часу приходиться закуповувати електроенергію і вугілля. Звичайно для того, щоб верифікувати ці поставки, прикладаємо основні зусилля, проводимо зустрічі з ключовими гравцями, відкриваємо ринки, лібералізуємо ринки, стимулюємо конкуренцію на цих ринках, власне  робота з лібералізацією ринків була і залишиться ще на довгий час  другим ключовим напрямком.

    Це необхідність сформувати конкуренцію на цих ринках, відійти від тих монополістів, яких досить багато. Звичайно, є природні монополії – транспортуючі компанії електрики і газу, але Європа це все вже пройшла давно, вони сформували відповідно до Третього енергетичного пакету правила, які дали можливість стимулювати конкуренцію. Тобто є можливості зрозумілі, і ми протягом останніх 9 міс. вже погодили Закон "Про ринок газу", на останньому етапі підготовки до внесення до Верховної Ради Закон "Про ринок електроенергетики", розробляється Закон "Про ринок вугілля". Всі ці законодавчі ініціативи покликані лібералізувати наші фундаментальні ринки енергетики.

    Третім напрямком роботи є покращення фінансового стану державних монополій. Насправді дуже складне питання, але реальне для того, щоб його протягом короткого періоду вирішити.

    Державні великі монополії на кшталт "Нафтогазу", "Енергоатому" протягом останніх 20 років були збитковими. Тому зменшення збитків за рахунок оптимізації виробничих програм, адміністративних витрат, витрат як таких, що ми мали можливість реалізувати в фінпланах цих підприємств, і було основною задачею для того, щоб зробити ці підприємства прибутковими.

    Крім того, це корпоративне управління, зміна директорів. Добрим прикладом є "Укртранснафта" – змінили декілька місяців тому керівників, вони вже на сьогодні заплатили 408 млн. грн. дивідендів, переглянули інвестиційні програми. Підприємство в цьому році отримає прибуток 1,5 млрд. грн. Порівняно з попереднім роком прибуток був в три рази меншим.

    Четвертим напрямком роботи був і є оновлення інфраструктури. Ми всі прекрасно розуміємо, наскільки наша паливно-енергетична інфраструктура зношена. Це й теплогенеруючі станції, побудовані в 60-70-ті роки, в яких КПД у 2-2,5 рази нижчі, ніж у наших європейських колег. Для цього нам потрібно в 2-2,5 рази більше вугілля, щоб виробити ті самі обсяги електроенергії. Для оновлення цього сектору потрібні мільярди. Тому, на жаль, швидко це рішення не відбудеться.

    Але, з іншого боку, ми протягом 9 міс. змогли залучити більше 2 млрд. дол. кредитів від європейських і світових банків, основними учасниками є ЄБРР, Світовий банк у обновлення технічної бази “Енергоатому”, “Укргідро”, “Укренерго”, “Укртрансгазу”. Це українські чемпіони, які формують насправді паливно-енергетичну інфраструктуру.

    І ми навіть в таких складних умовах, коли йде війна, коли залучити інвесторів вкрай складно все-таки залучаємо кошти, обновляємо цю інфраструктуру, зменшуємо втрати й на етапі генерації, і на етапі передачі і електроенергії, і газу, і тепла, і покращуємо можливість стримувати тарифи, кінцеві тарифи, для наших споживачів, незалежно чи це промисловість, чи це побутові споживачі.

    Коротко хотів пройти по ключових напрямках: електроенергетика.

    Ви всі були свідками боротьби з монополістами та стримуванням тарифів. Якби міністерство та НКРЕКП збільшили тарифи до тих рівнів, які аргументувалися як справедливі деякими монополістами, то за ці 9 місяців споживачі електричної енергії заплатили би 14 млрд. грн. додатково за ці товари.

    У випадку із атомно-промисловим комплексом нам вдалося диверсифікувати поставки. На даний момент підписаний договір із Westinghouse про поставки ядерного палива, підписаний договір із Areva про збагачення урану. Це, звичайно, дасть можливість зменшити кошти “Енергоатому” і відповідно додатково стримувати тарифи на електричну енергію.

    Крім того, підписаний додатково договір з Holtec про будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива. Це дасть можливість економити щорічно 200 млн. дол. в енергетиці.

    Крім того, виділені кошти для розвитку видобутку уранового концентрату, який в Україні є, уранові запаси найбільші в світі – 10% всіх запасів. Це напрямок, який потрібно розвивати.

    В сегменті “Нафтогазу”. Ключові заслуги я вже говорив – це Закон "Про ринок газу", реорганізація "Нафтогазу", посилення корпоративного управління на підприємствах нафтогазового комплексу.

    У вугільному секторі протягом довгого часу розробляли програму реформування вугільної промисловості. Я її вже вносив на розгляд Кабінету Міністрів, на жаль, вона не була підтримана. Доопрацювали, на даний момент проходимо фінальні погодження з міністерствами. Сподіваюся, що найближчим часом ще раз розглянемо вкрай важливу програму по реформуванню вугільної промисловості.

    Протягом 23 років дуже мало було зроблено, дотацій, які виділялися протягом останніх років, немає, я це прекрасно розумію. Але промисловість без державної підтримки, на жаль, не зможе вижити. Тому потрібно дуже уважно віднестися до цього напрямку і з відносно невеликими інвестиціями, які окупляться протягом 6 міс., можна вивести цей складний сегмент в беззбитковість. Тому найближчим часом, сподіваюся, правильні рішення будуть прийняті.

    В рамках міжнародної діяльності нам все-таки вдалося деполітизувати питання поставок  газу. Ми прекрасно пам'ятаємо: коли починається зима, в нас завжди проблеми з "Газпромом". Це питання повторюється з року в рік, але протягом останнього півтора року за рахунок реверсних поставок нам вдалося змістити акцент з політичного на економічний. Ми говоримо про ціну, про графік оплати, строки. Тому мені здається, що це досить велика заслуга і позитивний результат. Ми маємо можливість купляти газ по ціні в два рази нижче, ніж два роки тому.

    Стосовно опалювального сезону. Було дуже багато дискусій, зможемо ми підготуватися якісно чи ні. Хочу вас проінформувати, що протягом останнього тижня додатково на склади поклали більше 120 тис. тонн вугілля. Нам ще досить багато потрібно його закупити, мінімум, 1,5 млн. Але в нас залишилося два місяці, протягом яких цю роботу в повній мірі можна виконати.

    Тому з точки зору електроенергетичного напрямку, враховуючи, що основне навантаження зараз іде на "Енергоатом", і паливо для атомних станцій в повній мірі закуплено. Хочу всіх заспокоїти: віялових відключень цього року не буде.

    Стосовно газу - питання вкрай складне. Вчора буквально повернулися з переговорів з європейськими партнерами. Є розуміння того, що необхідне фінансування для закачування газу в наші сховища буде знайдено. Звичайно, європейські партнери очікують від нас активних кроків по тому, що ми збільшимо рівень зборів від споживачів українських, що ми знайдемо внутрішні ресурси, але вони також розуміють ситуацію.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ваші 3 хв. закінчились 15 хв. тому. Можна коротко? Це важливо, правда? Нас сидять і дивляться люди. Тут половина членів Уряду третьої не розуміє, що Ви наговорили. Можна сказати конкретно?

    Перше – у нас задача по газу. Зараз у нас 14 млрд., має бути 15 млрд. мінімум, і до 19-ти ми повинні дійти.

    Друге – нам необхідно підписати тристоронній протокол.

    Третє – нам необхідно підписати двосторонній протокол по газу, точніше, договір по газу з російським "Газпромом".

    Четверте – нам необхіден додатковий 1 млрд. дол., і ми його шукаємо там і там.

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – Ця робота проведена.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – І п'яте – не деполітизували газ, а диверсифікували газ, тому що російський "Газпром" як була політична контора, так і залишилася. У Вас залишилася 1 хв.

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – Але купуючи 20 млрд. куб. газу за кордоном, на сьогодні купуємо 70% в Євросоюзі. Тому залежність від "Газпрому" значно зменшена.

    Підсумовую. До опалювального сезону готові. З точки зору реформування ринків електроенергетики, газового ринку і вугільного ринку підготували законодавчі акти, які дадуть можливість їх лібералізувати, сформувати прозорі зрозумілі правила гри, збільшити конкуренцію, сформувати зрозумілі прозорі принципи ціноутворення у відповідності з Третім енергетичним пакетом.

    Тому протягом цих дев'яти місяців зроблено достатньо, щоб входити в наступний опалювальний сезон зі спокійним серцем і чистою совістю.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Є пропозиція гендерну рівність забезпечити. Міністр Кабінету Міністрів.

     

    ОНИЩЕНКО Г.В. – Виступали профільні міністри. Всі знають, що Міністр Кабінету Міністрів свого профільного міністерства не має, проте Секретаріат повинен організувати ефективну діяльність всього Уряду.

    Що зроблено за 9 місяців з метою оптимізації?

    Перше, зменшено кількість працівників, як і обіцяно. Друге, зменшена кількість профільних департаментів, відповідно зменшено візування і при цьому усунено дублювання функцій в межах Секретаріату.

    Третє. Нещодавно в Секретаріаті було введено посаду уповноваженого з прав АРК та міста Севастополя. Я вважаю, що це прекрасно, тому що це відповідає тим зобов’язанням, які бере на себе Україна в напрямку захисту прав кримськотатарського населення, а так само доведення того, що АР Крим є невід'ємною частиною України.

    Крім того, підготовлені зміни до Регламенту Кабінету Міністрів, які так всі чекають з тим, щоб рішення проходили значно швидше обговорення й швидше виносилися на Уряд і подавалися до Прем’єр-міністра на підпис.

    І наостанок. Було проведено перегляд невластивих функцій Кабінету Міністрів. Секретаріат Кабінету Міністрів переглянув цілу низку законодавчих актів і підготував комплексний законопроект з тим, щоб позбавити Кабінет Міністрів тих функцій, які йому непритаманні, і з іншого боку – передати ці повноваження до міністерств і відповідно збільшити відповідальність і роль міністрів у діяльності Уряду.

    Другий напрямок, яким займаюся я, – це реформа державного управління.

    Секретаріатом Кабінетом Міністрів спільно з Міністерством юстиції України було розроблено проект Стратегії реформування державного управління, а також покроковий план на їх реалізацію. Вже сподіваюся, на найближчому засіданні Уряду воно буде підтримано міністрами, оскільки воно передбачає деконцентрацію повноважень Кабінету Міністрів, підвищення ролі міністерств, реформу державної служби України, а також реформу адмінпослуг.

    До речі, в напрямку реформи державної служби, як відомо, в Верховній Раді зареєстровано новий законопроект, який був розроблений Секретаріатом Кабінету Міністрів спільно з Нацдержслужбою, який передбачає нову філософію державної служби: деполітизація, професіоналізм, а так само конкурсний відбір на посади державних службовців.

    І наостанок. Дуже небагато людей, на жаль, знає, що в Секретаріаті Кабінету Міністрів функціонує музей історії урядів України. Насправді, це було одне невелике приміщення, більше схоже на склад артефактів, ніж, власне, на музей.

    Своїми силами ми значно розширили його, внесли туди багато речей, які ховалися в сховищах, починаючи від якихось цікавих книжок, закінчуючи подарунками урядів. І я сподіваюся вже за кілька тижнів ми запросимо як Прем’єр-міністра, членів Уряду, так і громадськість, студентів подивитись, все ж таки чим можуть пишатись уряди України, починаючи з часів Винниченка.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую. Я до членів парламентської коаліції звертаюсь з проханням, нам треба прийняти новий Закон "Про державну службу", "Про центральні органи виконавчої влади" і новий Закон "Про Кабінет Міністрів України". Об’єктивно треба буде вносити, ще раз підкреслюю, масштабні конституційні зміни щодо системи державного управління в Україні в цілому, але ці базові законодавчі акти повинні деполізувати державну службу, прибрати в неї політичні прапори і зробити її якісною, в першу чергу. Вкотре нагадаю про подальшу необхідність скорочення державних службовців. Не кількість, а якість.

    Все, що скоротили по міністерствах, фонд оплати праці залишився і зараз про це Айварас Абромавичус розповість, Міністр економіки, люди отримують гідну зарплату, при цьому міністерство тільки почало краще працювати, коли там стала менша кількість людей, але змінилась якість.

    Тому слово Міністру економічного розвитку і торгівлі України Айварасу Абромавичусу.

     

    АБРОМАВИЧУС А. – Я вижу свою миссию таковой – создание привлекательного инвестиционного климата и борьбу с коррупцией. Первое невозможно без второго.

    На протяжении 9 месяцев мы работаем по конкретным направлениям и они не меняются. Изучив успешный опыт стран реформаторов совместно с лучшими экономистами нашей страны, а также из-за границы, разработали принципы экономической стратегии развития нашей страны. Они очень простые, они просто базируются на том, чтобы достичь высокого стабильного уровня экономического роста нам нужно создать условия, при которых создается дополнительные экономические свободы для бизнеса и уменьшается роль государства в экономике. Достаточно просто.

    Но предпосылкой для этого всего с первых же дней является макроэкономическая стабильность. Это была главная экономическая задача всего этого Кабинета Министров со 2 декабря. При резких скачках национальной валюты, при взвинченной инфляции 36 месяцев подряд падение промышленного производства, здесь конечно трудно ожидать бурного развития экономики.

    Поэтому благодаря ординарным и неординарным многим также непопулярным мерам, и даже несмотря на сложную ситуацию в данный момент на внешних рынках, хрупкая экономическая стабилизация достигнута. Последние цифры показывают, что рост экономики наступит не в следующем году, как мы предполагали первоначально, а возможно, даже в четвертом квартале этого года.

    На последней встрече с Нацбанком мы договорились, что, исходя из макроэкономической стабилизации, мы уже совместно постепенно будем снимать ограничительные меры, бизнесу станет легче.

    Что касается роста и развития экономики, моими главными приоритетами с первого дня были, есть и будут дерегуляция, реформа госпредприятий, госзакупки и продвижение экспорта украинских товаров за границу.

    Положительных результатов, как уже сказал Арсений Петрович, можно достичь только при правильной кадровой политике. Всех заместителей Министра заменил, заменил тоже 85% директоров департаментов, сократил штат на 30%, и уже последние два месяца наблюдается очень серьезное повышение зарплаты оставшихся сотрудников.

    Что касается дерегуляции. Из 201 болевой точки, которую мы вместе определили с бизнесом, от 89 мы уже избавились, 84 – в разработке. Я уверен, что до конца года с большинством этих задач мы обязательно справимся.

    Из самых "жирных" проблем, от которых мы избавились, в основном совместно с Минагрополитики, Мининфраструктуры, Минюстом, можно назвать то, что мы отменили карантинный сертификат, упростили, ускорили выдачу карантинного сертификата, упразднили работу в порту, отменили обязательный мониторинг использования недр. Что это значит? Это миллиарды гривен, которые идут из карманов коррупционных чиновников, которые мы возвращаем в бизнес. И это факт. Это очень большие деньги.

    Чего ожидать в будущем? Не секрет, что для бизнеса самой большой проблемой до сих пор являются контролирующие органы. Правительство создало большую инспекцию, которая включает в себя множество старых инспекций, назначили по прозрачной процедуре очень хорошего, на мой взгляд, руководителя с правильными ценностями. Насколько мне известно, он собирается сократить штат с 68 тыс. этих, с моей точки зрения, вредителей, до 12 тыс.

    С нашей стороны мы подали уже в Верховный Совет законопроект "Про реформирование контролирующих органов", который в том числе предназначает создание интегрированной базы данных проверок: кто, почему, когда и к кому прийдет в гости. Все это станет прозрачно и публично.

    Но пока мы не навели порядок в контролирующих органах, мы поддерживаем продление моратория на проверки бизнеса.

    Из важного хотелось тоже отметить, что мы подали в Верховный Совет Закон "О сокращении количества государственных услуг". Это касается каждого гражданина. Государство само придумывает услуги, а потом само забирает деньги за предоставление этих услуг. Законом мы предлагаем сократить предоставляемые государственные услуги с 3 тыс. до 562. Итоговая цель, конечно, чтобы большинство этих админуслуг оказывались бы в он-лайн режиме, как это делается в большинстве развитых стран.

    Что дальше? Уже на следующей неделе, что касается дерегуляции, мы запускаем дерегуляционный офис, который за деньги наших западных партнеров-доноров будет работать над полным пересмотром регуляторной среды день и ночь, над гильотиной, над rolling review – называйте как хотите. Сначала 30, в итоге до ста человек-профессионалов будут трудиться над улучшением бизнес-климата.

    Первоочередная задача – реформирование контролирующих органов, упрощение администрирования налогов и упрощение разрешительной документации при строительстве.

    Госкомпании, наболевшая тема. Преодолевая серьезное сопротивление, двигается вперед реформа государственных предприятий. Де-юре, как вы знаете, многие годы эти предприятия принадлежат государству, де-факто они уже давно находятся в сфере влияния отдельных группировок физических лиц.

    Что уже удалось? Мы обязали проводить международный аудит международно признанными компаниями наших ведущих государственных компаний, также им публиковать финансовую отчетность. Вроде бы простая вещь, но этого никогда не делалось, поэтому давайте узнаем на самом деле, как обстоят дела в этих государственных компаниях. Ожидайте аудит 2015 года уже в начале 2016 года.

    Кабмин тоже поддержал Закон о введении новых западных стандартов в корпоративное управление, тоже подаем этот законопроект в ближайшие дни в Верховную Раду. Что это такое? Это создание наблюдательных советов, создание институтов независимых директоров. Давайте прогоним чиновников из наблюдательных советов и оставим это дело профессионалам.

    Переназначение руководителей для самых топовых 60-ти компаний тоже идет достаточно со скрипом, можно так сказать, недостаточно быстро.

    Кандидаты проходят через номинационный комитет, который себе включает 5 независимых директоров из международных финансовых организаций. Через такой номинационный комитет далеко не каждый пройдет. Недостойных кандидатов не будет в итоге руководить компанией.

    В нашем Министерстве сами по себе, у нас 128 работающих государственных предприятий, мы поменяли 25% руководящего персонала.

    Нужно посмотреть правде в глаза и сказать, что из-за низкой оплаты труда качество кандидатов остается недостаточным. Что мы делаем для этого? Чтобы выйти из ситуации … тоже законопроект, также постановление Правительства о повышении финансовой мотивации руководящему персоналу государственных предприятий, которая будет исчисляться исходя из результатов их работы: дал хороший результат – получай бонус, не дал хорошего результата – живи на одну зарплату.

    Итоговая цель – оставить стратегические предприятия в государственной собственности, все остальное – продать.

    Для стратегических компаний мы разработали постановление, которое уже отправили на согласование на центральные органы власти, о создании холдинговой компании. Пусть самые лучшие государственные компании будут отдельно в холднинговой компании, не надо, чтобы отдельные министры Абромавичусы, Демчишины и все остальные управляли этими компаниями.

    В среднем на своей должности, как говорится, 11 месяцев, невозможно вникнуть в дела. Давайте отдадим это профессионалам, будь это нашим отечественным или иностранным, и пусть они профессионально подойдут к управлению самых стратегических, самых важных наших предприятий. Все остальное – приватизация, но только профессионально и прозрачно.

    Как вы знаете, в прошлую пятницу мы как раз и задали такой тон, что касается приватизации: отменили конкурс по продаже 5% ОПЗ. И тоже просим Парламент, чтобы в ближайшие сроки все-таки законопроект, который подан Фондом госимущества об отмене старой нормы (5%), чтобы это отменить и все-таки с новыми принципами приступить к приватизации.

    Моя принципиальная позиция, Министерства – чтобы ключевые государственные предприятия продавались только советниками международными, самыми лучшими в мире. Как показывает практика по реструктуризации долга, где был привлечен номер один в мире инвестиционный банк по реструктуризации суверенных долгов – Lazard – все-таки вместе с такими советниками мы можем достичь реально хороших результатов.

    Борьба с коррупцией. Хотелось бы обратить внимание на четыре темы: Укрнефть, Укрэкоресурсы, госрезерв и госзакупки.

    Что касается Укрнефти. Уже несколько раз эту тему обсуждали. При старой цене на нефть, когда она была еще 100 дол. за баррель, это было 100 млн. дол. в год, шли в карман конкретным физлицам. Сейчас это 50 млн. было бы. Поэтому все остается в госкомпании "Укрнефть".

    Укрэкоресурсы собирали 300 млн. грн. в год, конечно, ничего не утилизировали, деньги шли на финансирование политических партий. Отменив это, мы настаиваем, чтобы Минэкологии в ближайшие сроки все-таки подало бы законопроект об утилизации тары, который, по нашим подсчетам, если будет базироваться на чешском опыте, европейском опыте, создаст 10 тыс. рабочих мест и будет способствовать очищению страны и привлечению инвестиций.

    Что касается госзакупок. Мы внедрили систему прозрачную, подключили большинство министерств и госкомпаний, это всё заработало.

    Что такое госзакупка у нас в стране? 250 млрд. грн. Мы думаем, что 10% – это коррупция, 10% – это неэффективно. В итоге, когда все это заработает, до конца следующего года все закупки должны быть в электронной системе, мы сэкономим 50 млрд. грн. Пока мало кто в большом объеме присоединился, но уже есть сбережения для госбюджета в размере сотен миллионов гривен.

    Что нужно для этого? Два законопроекта, один из них уже подан в Парламент, один будет подан в октябре. После этого вся система заработает.

    Госрезерв – назначали нормального нового руководителя с правильными ценностями, сделали экспресс-аудит. Что мы узнали? Что множество топлива стекло в щель, много сотен тысяч зерна съели мыши, птицы или кто-то еще. В общем, это отсутствует. Надеюсь, что виновные будут наказаны по результатам проверки совсем другими органами.

    Коротко хотелось бы упомянуть о продвижении экспорта. Этим мы занимаемся. Как Премьер-министр упомянул, Договор об ассоциации с Европой, конечно, же, вступит с 1 января. Больше никаких отлагательств не будет. Конечно, некоторым нашим соседям это не совсем нравится. Понимая это, мы помогаем нашим производителям находить новые рынки: Египет, Казахстан, Иран. Мы закончили переговоры о свободной торговле с Канадой, интенсифицируем, активизируем переговоры по зоне свободной торговли с Израилем и Турцией. До конца года определимся с 6 местами, где назначен новый формат торгового представительства, и еще 14 в следующем году.

    Провели успешный бизнес-форум, как Министр аграрной политики сказал, он завершился большими инвестициями в нашей стране. Два аналогичных бизнес-форума состоятся в Германии и Франции еще до конца этого года.

    Хотелось просто резюмируя сказать, что у нас множество инициатив и наработок, успешность их внедрения будет зависит от командной работы Правительства и тесных взаимодействий с Верховным Советом. Мы, конечно же, полностью открыты, давайте работать вместе, давайте менять страну вместе.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую. Позиція щодо того, що міністри не повинні управляти державною власністю, є позиція Уряду і парламентської коаліції. Міністр повинен визначати політику, а не керувати державними компаніями. Він це не вміє, не знає і не його це завдання. Саме тому державна власність повинна бути в руках фахових людей, яких аудитують велика четвірка, які перевіряють, яким чином державна власність використовується і наскільки вона ефективно дає результати.

    Щодо приватизації, це також пов’язано з ефективною системою управління державної власності. Я звертаюсь до Парламенту, треба прийняти законодавство, яке дозволяє приватизовувати ті об’єкти, які часто-густо стають предметом політичного торгу, а не економічної доцільності. А стратегічні об’єкти повинні залишитись у державній власності, для цього необхідно змінити законодавство, змінити методику оцінки об’єктів приватизації, тому що нам пропонували задарма продати, наприклад, Одеський припортовий завод. Саме тому 5% було знято з так званої біржі, в нас і бірж як таких толком немає.

    Третє щодо дерегуляції. Я прошу завершити питання реальної дерегуляції в країні. Менше влада має повноважень, менше корупції в країні.

    Зараз я просив би, щоб завершив звіт Кабінету Міністрів Вощевський В.М., він відповідальний за інфраструктуру і за енергетику.

     

    ВОЩЕВСЬКИЙ В.М. – Хотів би коротко, зона моєї відповідальності – це, в першу чергу, координація роботи Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства інфраструктури, це Антикризовий енергетичний штаб, це Міжвідомча комісія з підготовки підприємств паливо-енергетичного сектору до роботи в зимових умовах.

    Коротко декілька тез, що стосується роботи Мінекології, виклики, з якими стикнулись цього року.

    По-перше, Чорнобиль. Чорнобиль 30 років несе Чорнобильська зона, зона відчуження функцію по захисту населення бар'єр – функція по захисту населення від радіації. Це було, це є і це буде.

    В цьому році Уряд ініціював проведення міжнародної конференції донорів для того, щоб знайти кошти і нарешті завершити будівництво безпечного укриття, конфаймент, як ми його називаємо. Дефіцит ми мали десь біля 600 млн. євро. Півтора місяці тому ця конференція відбулася.

    Фактично всі кошти ми сьогодні маємо і впевнені в тому, що наш Уряд буде тим Урядом, який нарешті завершить будівництво безпечного укриття над 4-м блоком з терміном експлуатації на найближчі сто років, який виконано на надзвичайно високому, я б сказав, унікальному інженерно-технологічному рівні. Ця робота планується до завершення в кінці 2016 року.

    Разом з тим ми повинні знайти відповідь на питання, що далі? Сьогодні утримання цієї структури (і атомної станції, і всієї зони) для державного бюджету вартує десь більше 2 млрд. грн., але це при тому, що ми маємо фінансування від іноземних донорів, яке міряється сотнями мільйонів євро. Це фінансування в наступному році припиняється, і нам треба знайти відповідь, як ми будемо фінансувати далі утримання цієї величезної на 250 тис. га території.

    Зараз Уряд поставив перед собою завдання. Ми повинні знайти підходи, які б дали нам можливість задіяти в господарський обіг все те, що ми маємо в Чорнобильській зоні, і знайти можливість самофінансування. Звісно, навряд чи вдасться відмовитися повністю від фінансування, від часткового фінансування за рахунок бюджету, але разом з тим це величезне завдання зробити так, щоб зона в тому числі і самофінансувалася. Це перше і одне з ключових завдань Мінекології, над яким воно працює.

    Ще одна проблема, яка отримала особливе звучання в цьому році. Кліматичні умови в Україні показали, що термін ми почали використовувати фактично обезводження наших основних артерій – це Дніпро, малі і великі річки Дніпровського басейну. Це означає, що коли стало мало води, а це ситуація, яка не спостерігалася за всі часи метрологічних спостережень, показала достатньо високий рівень забруднення як Дніпра, так і річок Дніпровського басейну. Мінекологїі вживає в оперативному порядку багато різних заходів, не буду про них говорити.

    Але хотів би звернути увагу Уряду і Мінфіну на таке. У нас у цьому році після проведення бюджетної децентралізації за рахунок екологічного податку місцеві бюджети отримають 7 млрд. грн., в минулому році – 2 млрд. Ці 7 млрд. грн. повинні бути використані на природоохоронні заходи. Коли ми проаналізували одну з бюджетних програм, яка стосується безпосередньо заходів по охороні річок від забруднення, то в бюджетній програмі було передбачено 800 млн., фактично місцеві бюджети зафіксували зобов’язання на рівні 80 млн., 10%. Ми зараз у цю ситуацію в ручному режимі втручаємося і робимо все для того, щоб на наступний рік змінити цю ситуацію кардинально.

    Є ще один акцент, який я хотів би зробити по роботі Мінекології. Мабуть, присутні помітили, що жоден з моїх колег, які виступали на цій трибуні, не згадував попередників. Я вимушений це зробити, оскільки в системі Мінекології є така НАК "Надра України". Свого часу, п’ять років тому, це була третя за рівнем видобутку газу й нафти державна компанія. Вона мала декілька сотень свердловин, добувала, отримувала прибуток і виконувала головну свою функцію – проводила геологорозвідувальні роботи по пошуку нових покладів запасів, їх оцінки і включення в господарський обіг.

    На сьогоднішні, коли ми прийшли, побачили, що в цій компанії немає жодної свердловини, зникли в невідомому напрямку, обчухрали все, що могли. Зараз ми завершуємо інвентаризацію, оцінку того, що було, де воно зараз, у чиїй власності і що ми будемо робити з цим далі. В нас є завдання згідно з коаліційною угодою перевести видобуток нафти й газу з договорів про спільну діяльність на договори про розподіл продукції. Для початку ми повинні з'ясувати, що є в реалії і яким чином ми цю роботу будемо проводити. Можу доповісти: маємо колосальний, шалений опір у цій роботі з різних боків, з різних напрямків.

    У Мінекології багато різних завдань, вони вирішуються. Я думаю, що кадрове питання з міністром буде вирішено найближчим часом, але Уряд постійно тримає на контролі екологічну ситуацію, виконання природоохоронних заходів, і я думаю, що це те, про що треба постійно говорити.

    Що стосується моєї роботи як керівника антикризового енергетичного штабу, вже була доповідь Міністра енергетики, Міністра інфраструктури. Ця робота вимагає в щоденному режимі участі.

    Я, займаючись тим, не на хвилину не маю можливості забути про те, що реформи, які проводить наш Уряд, вони відбуваються в умовах воєнних дій. Це не просто втрата п’ятої частини території, це не просто втрата більш, ніж п’ятої частини економіки, це втрата колосальнішого ресурсу, який працював свого часу на державу. Зараз він виключений, і це те, про що треба пам’ятати, оцінюючи нашу роботу.

    Я повинен сказати, що така робота в умовах війни, насправді, вона надзвичайно складна. Вона потребує особливих зусиль і особливих підходів.

    В мене є досвід роботи в Уряді зразка 2002 року, 2004 року, 2006, 2008. Можу сказати, що сьогодні склад Уряду працює як раби на галерах – 24 години на добу. Всім хочеться нам, щоб ми ось сьогодні мали результат. Хочеться результат реформ, як-то кажуть, намазати на хліб і зразу відчути їх смак.

    Поки що не вдається зразу відчути. Для того, щоб реформи дали результат, потрібен певний час. Але те, що ми рухаємося, те, що ми працюємо, те, що ми робимо все для того, щоб найближчим часом люди могли відчути і збільшення доходів, і збільшення заробітних плат, і стабілізацію в фінансовій сфері, все це робиться. І я думаю, що так чи інакше це буде мати позитивну оцінку в суспільстві.

    Спасибі. Дякую за увагу.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Валерію Миколайовичу. Шановні члени Уряду! Шановні народні депутати, представники засобів масової інформації!

    Ще раз підкреслюю, що мета була – це публічний звіт. Були поставлені чіткі завдання, ці завдання – це: коаліційна угода; це Програма дій Кабінету Міністрів України; це Стратегія 2020; і це наслідки наших з вами зустрічей під час, колеги, в кожному міністерстві.

    Я заявляв і неодноразово про те, що ми разом з парламентською коаліцією будемо радитися за результатами звітів і виконання завдань щодо того, яка буде структура Уряду і хто буде в структурі Уряду. Кожен зараз може оцінити про те, що зроблено, що не зроблено.

    Я сподіваюся, в першу чергу, на підтримку парламентської коаліції. І звертаюся до всіх учасників коаліції з тим, що це всього-на-всього ще одні місцеві вибори. І жоден додатковий голова сільської ради чи додаткових чи два чи три депутати районної ради не вартують нічого в порівнянні з долею країни в цілому.

    Я сьогодні заявив про те, що партія, яку очолюю я, не бере участі у місцевих виборах. Поясню чому. Я не хочу бути зв’язаний по руках і ногах у питанні проведення реформ. Ми прийшли провести ці реформи, я чудово усвідомлював, на що я йду разом з іншими членами нашого Уряду. Я це зроблю. І ми робимо це кожен день. І мене не обходять тимчасові політичні рейтинги політичних партій, мене обходить майбутнє країни і рейтинг української держави.

    Тому після цього звіту ми зустрінемось у Парламенті з усіма нашими друзями, із членами парламентської коаліції, проведемо подальшу дискусію, десь підсилимо, десь когось призначимо, десь когось не призначимо і далі крок за кроком будемо йти правильним шляхом. Я хотів би звернутись, в першу чергу, до українців з розумінням того, що складно дуже всім, але ці складнощі і ці виклики нас повинні об’єднати, ми тільки стаємо сильніші. Господь Бог дає випробування тільки тим, хто здатні з ними впоратись. Ми впораємось!

    Я дуже дякую ЗМІ за те, що мали можливість нас транслювати, членам Парламенту за те, що мали можливість нас послухати. Після звіту, це все буде офіційно оформлено як звіт кожного міністра, кожна парламентська фракція це отримає і відео прикладемо.

    Дякую!