• In English
  • Стенограма вступної частини засідання Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року
    опубліковано 19 серпня 2015 року о 19:18

    ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні засоби масової інформації, шановні присутні на засіданні Уряду!

    Сьогодні буде обговорено декілька питань і декілька доповідей, представлені членам Кабінету Міністрів України й країні.

    Розпочнемо ми з доповіді Державної прикордонної служби з приводу технічного облаштування проекту “Європейський вал”, а саме державного кордону між Україною і Російською Федерацією.

    Потім буде заслухано два голови адміністрацій, це голова Харківської та голова Сумської обласних державних адміністрації – про соціально-економічний розвиток відповідних областей.

    Далі Геннадій Григорович проінформує про нововведення в Державній архітектурно-будівельній інспекції. А на завершення я дам декілька доручень, які стосуються Міністерства охорони здоров'я, які стосуються об'єктів приватизації і які стосуються рахунків за газ, що виставляється обленерго і облгазами.

    Давайте розпочнемо засідання Кабінету Міністрів із доповіді Василя Миколайовича з приводу реалізації проекту “Європейський вал”.

    Василь Миколайович Серватюк, перший заступник Голови Державної прикордонної служби України.

     

    СЕРВАТЮК В.М. – Шановний пане Прем’єр-міністре! Шановні присутні!

    Доповідаю, що на виконання Ваших доручень службою організовано системне облаштування українсько-російської ділянки кордону. В І кварталі опрацьований план, який 14 травня цього року було затверджено розпорядженням Уряду. В основу плану закладено визначений Вами задум, його основні елементи були презентовані під час Вашої роботи в Чернігівській області. Усі пропозиції та зауваження враховані, внесені відповідні корективи.

    В основу плану передбачено наступну етапність проведення робіт. Першочергово створюється система суцільних земляних споруд, облаштовуються місця несення служби та укриття для прикордонних нарядів та подорожуючих.

    На другому етапі значно нарощується щільність охорони кордону за рахунок розгортання додаткових підрозділів.

    На третьому завершуємо створення сучасних систем контролю та ураження.

    Послідовність заходів на всіх етапах залежить від наявних загород, а ряд буде здійснюватися паралельно. Для цільової реалізації цих завдань ми прийняли від Мінінфраструктури державне підприємство, реформували його і всього за два місяці виконали основний комплекс організаційних заходів. Ми ретельно підбирали генерального розробника декількох робіт. Із декількох варіантів з урахуванням якості та економічної доцільності вже укладено договори з проектним інститутом СБУ. На сьогодні спроектовані всі роботи на цей та наступний рік на загальну вартість більше 468 млн. грн.

    Одночасно проводились підготовчі роботи. В ході рекогносцировок пішки пройдено всі визначені ділянки, а це понад 720 км. У кожній області та районі проведено наради, а в кожному селі сходи та обговорення практичної реалізації визначених завдань.

    Завдяки вашій підтримці та активній участі керівників ОДА найбільш принципові питання вирішені. Одночасно ми синхронізували по часу та місцю роботи із односторонньої демаркації або позначення російської ділянки та облаштування рубежів інженерних споруд. На сьогодні з урахуванням наявних загроз, пріоритетності ділянок облаштування і черговості робіт, завершено всі проектно-підготовчі процедури, а саме: виконано топографо-геодезичні вишукування, розроблено технічні завдання на інженерне і фортифікаційне облаштування і укладено договори по всіх 35 ділянках. Вже затверджено проектну документацію та отримано дозволи на початок виконання будівельних робіт по 11 об'єктах у Чернігівській і Харківській областях. Опрацьовані та підписані договори з генеральними підрядними та субпідрядними будівельними організаціями. Хочу наголосити, що тільки одна така угода складає щонайменше 150 сторінок. Також нами створено, вважаю, дієву систему контролю за виконанням спланованих заходів.

    Що стосується практичних робіт. На сьогодні в рамках плану вони ведуться у Харківській і Чернігівській областях. 4 підрядних і 7 підрядних організацій вже працюють безпосередньо на кордоні. На інших ділянках та на адміністративній межі з Кримом інженерні роботи ведуться силами служби та за рахунок допомоги місцевої влади і волонтерських організацій. На сьогодні обладнано 180 км протитанкових ровів, 546 км фортифікаційних перешкод, 39 км загороджень з колючого дроту, 175 бліндажів, 134 перекритих щілини і 897 окопів. Встановлено шість нових спостережних веж.

    Що стосується використання коштів. На виконання плану з бюджету отримано 139 млн. грн. з 300 млн., передбачених на цей рік. При цьому роботи нами сплановані вже на 468 млн., що дозволяє раціонально використовувати державні кошти. 11 млн. 33 тис. вже реалізовано. До кінця тижня будуть проведені платежі за договорами ще на 71 млн.

    Хочу підкреслити, що ми цінуємо кожну державну копійку, постійно шукаємо позабюджетні джерела, в тому числі можливість залучення міжнародної допомоги, оплати в основному здійснюємо лише за виконані роботи, зменшуючи ризик дебіторської заборгованості.

    Доповідаю, що сплановані на цей рік завдання будуть виконані, а саме: обладнано сім опорних пунктів, 90 км невибухових загороджень, 214 км рокадних доріг і контрольно-слідових смуг, 380 км протитанкових ровів. Буде встановлено 44 спостережні вежі, розгорнуто 7 нових підрозділів та комендатуру швидкого реагування. Також плануємо встановити два бойових модулі. В цілому до кінця року за бюджетні кошти буде облаштовано державний кордон у межах Чернігівської та Харківської областей, решта ділянок буде обладнана за рахунок інших джерел.

    Також хочу доповісти, що згідно з Вашим дорученням розроблено проект розпорядження щодо поширення дії плану на центральну або придністровську ділянку українсько-молдовського кордону, завершено погодження та направлено на розгляд Уряду план першочергових заходів з облаштування морської ділянки. Просимо їх підтримати.

    Минулого тижня детальний звіт про хід інженерного облаштування кордону та матеріали аеро- та фотозйомки подано на Ваш розгляд.

    Шановний пане Прем’єр-міністр, дякуємо Вам, керівництву Харківської, Чернігівської, Сумської областей та їх районів за всебічну підтримку в реалізації плану. Вважаємо, що ми разом вперше в історії України  створюємо систему охорони державного кордону з Росією, який вже не можна буде називати прозорим.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Василю Миколайовичу. Звучить дуже впевнено.

    Я хотів би висловити слова подяки Міністру внутрішніх справ Арсену Борисовичу, Голові Державної прикордонної служби пану Назаренку і Вам особисто за те, що рік тому Урядом України було прийнято рішення про те, що в Україні буде облаштований державний кордон, і кожна незалежна держава повинна повністю контролювати і охороняти свою територію.

    Протягом цього року вже дуже багато зроблено. Сотні кілометрів державного кордону облаштовано. Ми кардинально змінили проект і зробили проект облаштування державного кордону модерновим та ефективним, мета якого – зменшити собівартість цього проекту. Нагадайте, на скільки ми зменшили вартість проекту у порівнянні з першою концепцією, яка пропонувалася рік тому?

     

    СЕРВАТЮК В.М. – Практично в чотири. До 18 млрд. було. Зараз 4 млрд. 19,5 млн.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ми в чотири рази зменшили собівартість цього проекту і при цьому суттєво підвищили ефективність контролю над державним кордоном як інженерно-технічним облаштуванням, так і системою електронного контролю за державним кордоном.

    Ми з вами разом з керівником Державної прикордонної служби потім зробимо об'їзд, як ми це завжди практикуємо, раз на квартал, і думаю, що наш план, який був затверджений рік тому, по тому, що незалежна Україна побудує державний кордон з Російською Федерацією, і це буде реальною зоною, яка не дасть можливість російським терористам безперешкодно проходити через українсько-російський державний кордон, переправляти зброю, незаконну міграцію, і Україна зробить все для того, щоб захистити свою територію.

    Щодо фінансування, то фінансування в державному бюджеті передбачено, і рішення про створення державного підприємства по облаштуванню державного кордону засвідчило свою вірність. За два місяці ви проінформували про те, що повністю вся проектно-кошторисна документація готова, тому я прошу, відповідно до затвердженого плану, будуємо "Європейський вал" і робимо так, щоб Україна почувала себе безпечно, щоб кожен громадянин країни знав, що Державна прикордонна служба, українські Збройні Сили охороняють українську територію, і ми зробили все для того, щоб відгородитись від держави-агресора, яким є Російська Федерація.

    Разом тоді сплануємо поїздку і перевіримо реальний стан облаштування кордону, ми в Чернігові були, я думаю, що в наступний Харків поїдемо. Визначимось з Віктором Олександровичем. Є питання до заступника Держприкордонслужби? Якраз голова адміністрації і Харкова, і Сум, тому що Суми потім підуть другі на наступний рік по облаштуванню кордону. Буду вдячний, якщо ви проінформуєте про ті проблемні питання, які можливо є при облаштуванні державного кордону. Дякую. Прошу сідати.

    Харківська ОДА, Ігоре Львовичу.

    РАЙНІН І.Л. – На сьогодні ситуація у Харківській області контрольована, в регіон повернені всі масові та спортивні заходи, мир та стабільність поступово повертаються на Харківщину. В соціально-економічній сфері головне завдання одне – робота на конкретний результат для людей та формування конкурентоспроможної регіональної економіки.

    Не буду перевантажувати свою доповідь статистичними даними, вони членам Уряду відомі. Дозвольте підкреслити основні напрямки роботи в регіоні. Почну з позитивів.

    Перше. За останні 5 років вперше всі 34 місцеві бюджети області не тільки виконані, але й перевиконані. Відносно попереднього року збільшення складає понад 30%, відносно плану перевиконання складає майже 20%. Це стало можливим завдяки безпрецедентному перерозподілу коштів на користь місцевих бюджетів та оптимізації фінансових ресурсів, що були запропоновані Президентом України та Урядом.

    Друге. Отримано рекордний за всю історію області врожай озимої пшениці в обсязі понад 2,2 млн. тонн, що є найбільшим врожаєм серед усіх регіонів. Цей результат досягнутий завдяки спільної співпраці аграріїв, центральної та місцевої влади.

    Саме ці дві позиції – виконання бюджету та врожай, що притаманні на сьогодні всій державі, вважаю достойною відповіддю усім політичним диверсантам та крикунам відносно заяв щодо «все пропало» та «тотальна зрада».

    Третє. В Харківській області на споживчому ринку випадків ажіотажного попиту не спостерігається. В основних товарах споживчого кошику ціни не перевищують середньо українські, що є вкрай важливим для прифронтової області і соціального спокою громадян. На сьогодні в області вже створено регіональний стабілізаційний фонд зерна для недопущення зростання цін на соціальні сорти хліба.

    Четверте. З випередженням графіку триває підготовка об'єктів житлово-комунального господарства регіону до надійного функціонування взимку. Особливу увагу ми приділяємо заходам з енергозбереження, на які залучаємо максимум інвестицій з усіх джерел фінансування. Їх обсяг складає понад 100 млн. грн., що дозволить підприємствам теплоенергетики скоротити обсяги споживання газу на 10%.

    Ми врахували рекомендацію Уряду і відповідним розпорядженням створено обласний антикризовий енергетичний штаб, крім того, ще й комісію з перевірки стану готовності до осінньо-зимового періоду. Роботи будуть завершені до 1 жовтня. Саме в цей день, за необхідності, плануємо розпочати на Харківщині опалювальний сезон.

    П'яте. Дуже важливо, що області з державного бюджету виділено субвенцію для регіонального розвитку 152 млн. грн. Це найвищі обсяги для Харківщини за всі роки незалежності, це дозволять області реалізувати майже 30 інвестиційних проектів у соціально-гуманітарній та житлово-комунальній сфері.

    В області організовано системну роботу з виконання всіх доручень Президента України та Уряду. Нами започатковано реалізацію низки регіональних реформ та заходів, що дозволять підвищити ефективність використання потенціалу області.

    Однією з першочергових реформ ми визначили прикладне спрямування розвитку науково-освітньої сфери і перетворення її на прибуткову галузь економіки. Нами ініційовано створення університетського консорціуму для забезпечення конкурентного рівня освіти, а також спільного залучення інвестицій та грантів.

    Одночасно створено агропромисловий кластер "Агротехніка" на основі сільгоспмашинобудівних підприємств регіону та чотирьох аграрних університетів України – Харківської, Запорізької, Миколаївської та Сумської областей. Основне завдання – посилення міжрегіональних коопераційних зв'язків та впровадження у виробництво реальних наукових розробок.

    Ще одна ініціатива – створення міжнародного агентства регіонального розвитку. Укладено договори з зарубіжними партнерами щодо надання повного спектру послуг для просування на зовнішніх ринках продукції підприємств Харківщини. Як приклад, за підтримки міжнародних організацій найближчим часом буде відкритий офіс Харківської області в США, що повністю підтримано роботодавцями та виробниками регіону.

    Декілька слів щодо громадської безпеки. Одним з ключових напрямів для нас є кардинальне реформування та покращення роботи служби екстреної допомоги за єдиним номером 112 та реалізація проекту "Нова поліція". Разом з МВС робимо все необхідно, аби восени нові патрульні поліцейські з'явилися на вулицях Харкова.

    Укріплення кордону – це один з наших пріоритетів. Область повністю готова брати активну участь в реалізації проекту "Європейський вал". Знаходимося в постійному робочому контакті з керівництвом Державної прикордонної служби. З місцевими органами влади вирішено питання щодо виділення землі у 50-метровій смузі від кордону. В обласному бюджеті передбачено понад 10 млн. грн. на територіальну оборону та укріплення кордону.

    Зазначу, що в цілому в нас є досвід з цього питання. Харківські будівельники вже збудували 31 взводно-опорний пункт у Луганській області.

    Шановний Арсенію Петровичу, на виконання Вашого доручення щодо активізації роботи з оформлення субсидій маю доповісти. На цей час кількість оформлених справ в області становить 75%. Зазначу, що в районах і містах області рівень складає майже 90%. У місті Харкові опрацьовано лише тільки 50%, і це є основна проблема.

    Нами в цьому питанні активізована робота по всіх напрямках, задіяно всі засоби масової інформації, і це питання буде знаходитися на моєму особистому контролі. Маю на увазі роботу з призначення субсидій по місту Харкову.

    Можу відмітити, що в нас із усіма міністерствами налагоджена співпраця. Ми робочі питання вирішуємо в робочому процесі, але є ряд питань, які потребують уваги засідання Кабінету Міністрів.

    Одне з першочергових та найголовніших питань – завантаження вугільним паливом потужності Зміївської ТЕС, яка підпорядкована “Центренерго”. Наразі станцію зупинено, і це створює значну соціальну напругу, особливо напередодні початку опалювального сезону.

    Друге питання – це продовження будівництва Харківського метрополітену та введення в дію станції “Перемога”. Це 30 станція Харківського метрополітену, якому в ці дні виповнюється 40 років. Ми знайшли в місцевому бюджеті в цьому році 119 млн. грн., і роботи після довготривалої перерви розпочаті. Але без підтримки державного бюджету нам буде важко витримати графік робіт. Нами направлені всі необхідні документи та розрахунки до Кабінету Міністрів України, і я прошу підтримати це питання, якщо це можливо.

    Ще одне дуже складне й болюче питання для Харківщини – це ремонт двох доріг загальнодержавного значення: Чугуїв – Мілове та Харків – Суми.

    Ми, на жаль, не можемо фінансувати ремонт цих доріг, оскільки вони на балансі Служби автомобільних доріг. Відповідна норма Бюджетного кодексу в умовах процесу децентралізації, безумовно, потребує змін. Проте часу в нас обмаль, і рішення щодо фінансування ремонтних робіт цих доріг бажано приймати якомога швидше.

    Також на сьогодні потребує термінового вирішення питання забезпечення населення Харківської області імунобіологічними препаратами для проведення щеплень.

    Це питання, безумовно, має загальнодержавний характер, але найбільш болюче для Харківської області, оскільки в нас тільки зареєстрованих вимушених переселенців з зони АТО налічується понад 187 тис., і є серйозні епідеміологічні ризики.

    Ще одне питання, яке є дуже важливим для Харківської області, – це робота промислового комплексу. Більшість великих підприємств регіону підпорядковані центральним органам управління, і зрозуміло, що без стратегічної підтримки держави розвиток промислового комплексу неможливий. Існує нагальна проблема в комплексній індустріальній політиці.

    Вношу пропозицію щодо необхідності відновлення загальнодержавних програм розвитку стратегічних галузей, які б враховували пропозиції регіонів. Це в першу чергу програми розвитку промисловості та окремо машинобудівної галузі. До речі, подібні заходи не розроблялися з 2011 року.

    Також, на мою думку, потрібна національна програма імпортозаміщення. Зі свого боку готовий співпрацювати повністю з Мінекономіки в цьому питанні.

    Напередодні святкових днів, що пов'язані з народженням держави, в області посилені заходи безпеки. Разом з МВС та СБУ ми проводимо ряд оперативних заходів, що дозволять утримувати рівень безпеки на високому рівні. Всі відповідні підрозділи області будуть переведені на посилений режим роботи. У Харківській області буде забезпечено стабільність ситуації.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Які є питання до голови облдержадміністрації? Товариші міністри? Немає у вас питань. Зате є питання у голови облдержадміністрації до членів Кабінету Міністрів.

    Почнемо з першого – Зміївська ТЕС і сумнозвісна компанія "Центренерго".

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – На сьогодні на складах станції знаходиться 16 тис. тонн вугілля. Вже законтрактовано 100 тис., які вже знаходяться на колесах. Протягом серпня – вересня щонайменше 150 тис. додатково буде покладено на склади Зміївської ТЕС. Станція в доброму технічному стані, оскільки вона не мала вугілля, всі блоки підготовлені до опалювального сезону, тому плануємо її активно використовувати в опалювальний сезон.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Чи означає це, що станція буде забезпечена вугіллям на опалювальний сезон?

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – Однозначно.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Скільки там повинен бути мінімальний обсяг на складі по Зміївці?

    ДЕМЧИШИН В.В. – Склад – 250 тис. сумарно, пустий, вміщує 250 тис. На сьогодні 16 лежить.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Скільки вони палять в день, в сезон?

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – В залежності від обсягу ця станція в середньому може спалювати 150 – 200 тис. в місяць, постійного спалення протягом місяця. Тому це досить велика станція. Я кажу, що запас до опалювального сезону буде накопичено.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Будь ласка, поставити на контроль питання щодо накопичення запасів на Зміївський ТЕС компанії "Центренерго". Голова адміністрації, я Вас прошу, що це загальнодержавна власність, але це Ваша відповідальність, тому я Вас прошу особисто інформувати мене про те, який стан накопичення вугілля. Запросіть до себе керівника станції, нехай він Вам конкретно звітує у щомісячному режимі про те, як здійснюються накопичення і коли почнеться опалювальний сезон, нам треба розуміти, як буде проводитись підвоз. Ми завтра на Енергетичному штабі це також обговоримо. Поставте собі, Валерію Миколайовичу.

     

    АВАКОВ А.Б. – Не почули, коли станція запрацює. Я пам’ятаю, що її включили, коли ми приїжджали у Харків.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Так, її включили, Прем’єр-міністр приїхав, її включили, Прем’єр-міністр поїхав, її виключили.

     

    АВАКОВ А.Б. – Є дата?

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – На даний момент з точки зору енергетичної потреби вона не використовується.  Вугілля, яке є, воно вже могло б спалюватись, тому за необхідності, вона може бути включена в будь-який момент. Але по плану ми хочемо накопичити, як мінімум, 100 тис. на складах, це відбудеться до 15 вересня.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – До 15 вересня у нас на складі 100 буде?

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – Точно.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Добре.

     

    АВАКОВ А.Б. – Щоб ми розуміли, Зміївська станція, якщо не працює, це колапс цілого регіону. Колапс не тільки енергетичний, а в соціальному сенсі також.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Якщо вона палить 150 в місяць, а в нас на складі 100, то нам треба розуміти підвіз.

     

    АВАКОВ А.Б. – Бюджетний у тому ж числі.

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – Це нормальна практика, коли на складах знаходиться місячний об’єм спалювання. Цього достатньо для того, щоб входити в опалювальний сезон.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто рішення наступне: по Зміївський ТЕС до 15 вересня повинен бути забезпечений місячний обсяг на складі вугілля, необхідний для того, щоб станція почала працювати. Це погоджено? Пішли далі.

    Друге в нас питання, яке стосується метрополітену. Коли ми були у Вас у Харкові, якраз це питання також піднімалось. Є додаткові доходи місцевого бюджету близько 40%. Була пропозиція наступна: 50% в місцевий бюджет, 50% в центральний. 50%, я так почув, що 119 млн. грн., Ви сказали, місцевий бюджет передбачив. Місцевий бюджет який? Міста чи?

     

    РАЙНІН І.Л. – Міста.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Міста. Тоді до нас питання, Мінфін, Мінекономіки, йдеться про те, щоб з державних капітальних вкладень, які залишились нерозподілені, поступити по-чесному: вони дали свою частину, тепер ми даємо свою частину. До кінця року скільки ви можете освоїти? Не так, освоїти можуть багато, скільки реально побудуть?

     

    РАЙНІН І.Л. – Якщо виходити з реальної цифри, до 119 плюс 100 млн. – це реально закінчити об’єм роботи.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – То есть если мы дадим 100, то вы до первого числа в состоянии закончить.

     

    РАЙНІН І.Л. – Да.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Будь ласка, доручення Мінрегіону, тому що це, Геннадію Григоровичу, Ви у нас старший по розподілу держкапів.

     

    ЗУБКО Г.Г. – По фонду регіонального розвитку вони подали зовсім інші проекти.

     

    РАЙНІН І.Л. – Ні, трошки не так. Тут є певна процедура формування регіонального фонду. Харківський метрополітен не може бути включений. Подавали з інших джерел.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Тому там Мінфін більше відповідає за це.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Перестаем перекидать мячик с одного поля на другое и принимаем следующее решение. По тарелке капы не размазываем, потому что они сейчас туда всунут 10 объектов, их начнут и никогда не закончат. Есть один объект – метрополитен. Перераспределяйте средства, 100 млн. отдайте конкретно на один объект, и под новый год мы приедем к Игорю Львовичу кататься на метро.

     

    РАЙНІН І.Л. – Я хочу еще раз напомнить, что послезавтра 40 лет Харьковскому метрополитену. Если будет возможность, мы вас всех приглашаем.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Так пока деньги не дали.

     

    РАЙНІН І.Л. – А это неважно. Мы всегда рады членам Кабинета Министров в Харькове.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – А то если деньги не дадим, спуститься спустимся, а наружу не выпустят.

     

    АВАКОВ А.Б. – Я в развитие того, что они все время рады видеть Кабинет Министров в Харькове. Когда мы были последний раз и у нас была дискуссия по субсидиям – то, о чем Вы сказали, 50% и т.д. И так как я человек харьковский, то на следующий день после этого мне перезвонили 33 человека и сказали одну простую вещь: все телеканалы Харькова истерично устроили контрпропаганду – "Не верьте, люди, не оформляйте субсидии, все это фикция, у вас потом что-нибудь отберут". Я с Вами говорил: приняли ли Вы меры, чтобы такого не было? Потому что, по сути, это антигосударственная пропаганда, направленная на обнищание людей. Я это говорю Вам и Стецю в тому числе.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ми приїхали в м. Харків і Харківську область. Це було десь тижнів три тому. Проаналізували те, яким чином оформлюються субсидії в цілому по Україні і в Харкові (зараз Павло Валерійович про це скаже), і з'ясувалося, що в нас є опозиція політична, тобто до політичних сил, а є опозиція в Харкові, яка не опозиція до влади, а яка опозиція до харків'ян, тому що умисно місцева влада не оформляє субсидії і, таким чином, кожного місяця витягує з кишені кожного харків'янина від 500 до 1 тис. грн., залежно від рахунку на житлово-комунальні послуги.

    І коли це питання було піднято на всеукраїнський рівень, і це стосується не тільки Харкова – в нас є ще пара "талановитих" органів місцевого самоврядування, наприклад, по Сумській області.

     

    – Місту Суми.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – І місту Суми конкретно. Охтирка, абсолютно точно. І інші міста, Павло Валерійович їх знає, де мери міст і органи місцевого самоврядування просто стали в опозицію до народу України. Просто крадуть гроші з кишень українців, не даючи можливості оформити субсидії й дати людям субсидію за високі тарифи на житлово-комунальні послуги.

    І те, що ми попали в десятку, стало зразу зрозуміло після того, коли місцеві харківські канали після нашого візиту декілька діб розповідали про те, як погано отримувати від держави допомогу. Тому я попросив Ігоря Львовича, ми з Вами потім по телефону, я з Вашим першим заступником розмовляв на наступний день по телефону, щоб були вжиті заходи щодо правдивої інформації та притягнення до відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування за зволікання з оформлення субсидій.

    Розкажіть, що зроблено.

     

    РАЙНІН І.Л. – Арсений Петрович, сделано следующее.

    На 31 июля, когда было расширенное заседание в Харьковской области, то общий показатель по области был 50%, на сегодня общий показатель – 75. Мы говорим о том, что 12% еженедельно этот показательно увеличивается.

    По Харьковской области, еще раз повторюсь, по районам этот показатель на эту минуту, на сегодняшний день, на утро составляет практически 90%. По городу – 50.

    Мы сейчас активно, и я как бы это говорил в докладе, берем этот вопрос под личный контроль именно по городу Харькову, поскольку сами полномочия официальные в этом вопросе принадлежат органам местного самоуправления.

    Мы подготовим распоряжение относительно проверки, распоряжение областной администрации: виконання делегованих повноважень в цьому питанні. І будемо в цьому напрямку рухатися разом з правоохоронними органами.

    Что касается информационной кампании, то полностью задействованы все каналы, это было поправлено, и все Интернет-издания, сайт областной администрации, семинары – это все проводится, я готов отдельно доложить. Это практически ежеминутная работа, и темпы будут набраны.

    Еще раз повторюсь, что по районам области мы сейчас центр-задача выполняется, и мы сейчас к центру нашей активности переместим город Харьков, и поможем Харьковскому городскому совету справиться с этой работой.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Павле Валерійовичу, в Вас є інформація з приводу Харківської області?

     

    РОЗЕНКО П.В. – Я хочу єдине, щоб, безумовно, підтвердити слова глави адміністрації, що є ситуація, яка пов'язана  з двома речами. Треба, щоб чітко всі зрозуміли про те, що в районах області призначенням субсидій займаються управління соцзахисту районних державних адміністрацій.

    Там ситуація, справді, ми бачимо, що рівень призначення оформлення субсидій знаходиться на рівні приблизно 85%, що є для сьогоднішнього часу нормальною ситуацією.

    Є інша ситуація, коли в більшості міст, це не тільки стосується Харкова, Харківської області, крупних міст, оформленням субсидій займаються органи місцевого самоврядування. І тут ситуація є абсолютно різна навіть по Харкову, по Харківській області, коли в таких крупних містах, як, наприклад, Ізюм, Лозова, Чугуїв, де теж велика кількість людей звернулася за субсидіями, але рівень призначення субсидій знаходиться приблизно на рівні 81-85%, то по Харкову ситуація, з одного боку, ясна річ, покращується, але сказати, що після нашого візиту відбувся якийсь прорив у призначенні субсидій, по даних цього не видно, тому що, на жаль, ситуація продовжується в тому, що в Жовтневому районі Харкова рівень призначення субсидій 22%.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – На Салтовці скільки рівень призначення?

     

    РОЗЕНКО П.В. – Московський район на рівні 11%.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Як була Салтовка, так і залишилася.

     

    АВАКОВ А.Б. – Было 9%. Это крупнейший район страны – 400 тыс. человек.

     

    РОЗЕНКО П.В. – Червонозаводський район Харкова – 23%. Причому я наголошую на тому, що органам місцевої влади, місцевого самоврядування набагато легше вирішувати питання збільшення чисельності соціальних працівників, підвищення їм зарплат, соціальної мотивації, тобто людський фактор, який присутній в районних державних адміністраціях, які замкнені на державний бюджет України і яким важче це зробити, в місцевому самоврядуванні питань немає.

    І коли до мене заступник міського голови приходить і розводить руками, що у нього тікають люди, у нього мало людей в управліннях соцзахисту, то ще раз підтверджую – це повноваження міської ради, районних рад вирішувати оперативно це питання. Там, де треба підсилити управління соцзахисту – прийміть рішення і зробіть це. Це ваші повноваження, це ваша компетенція.

    І тому такі цифри можна пояснити лише безвідповідальним ставленням до людей, до мешканців Харкова з боку місцевої влади. Іншого до слова і підтвердження цим цифрам я знайти не можу, тому що по інших містах ситуація абсолютно інша.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Чисті диверсанти! Просто диверсія проти громадян!

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Якщо можна, я б під стенограму попросив би свого колегу міністра Авакова надати відеодокази, які має, напевно, міліція стосовно порушення конкретних статей Кримінального кодексу місцевими медіа-ресурсами, якими володіють бандити – харківські бізнесмени, очевидно, тоді в нас буде можливість таким чином за допомогою закону впливати на місцевих бандитів – бізнесменів харківських і їх медіа.

     

    АВАКОВ А.Б. – Без шуток речь идет о другом.

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Тоже без шуток.

     

    АВАКОВ А.Б. – Харьковские телеканалы, принадлежащие Кернесу – городскому главе, открыто пропагандируют, что государственная политика по выдаче субсидий есть фейк…

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Якщо у Вас є докази, дайте на Кабмін, розглянемо.

     

    АВАКОВ А.Б. – В результате чего на Салтовке, где 400 тыс. человек живет в каменных мешках…

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – В результате расследования давайте принимать меры.

     

    АВАКОВ А.Б. – Люди не дополучили за 3 мес. по 1,5-2 тыс. грн. в каждый карман.

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Это очень плохо.

     

    АВАКОВ А.Б. – И на этом фоне эти негодяи разыгрывают политическую карту, вот что меня возмущает.

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Я согласен, что негодяи. Только давайте по закону их преследовать.

     

    АВАКОВ А.Б. – Уровень электоральной активности в Изюме или Лозовой примерно такой же, как и в Харькове, только там люди нормально взяли и оформили, потому что это касается людей. А здесь на этом пытаются делать…

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Только разница между обвинением журналистов и обвинением бизнесмена, который владеет этими медиа-ресурсами и давит на журналистов, очень большая. Поэтому если нарушены конкретные криминальные статьи, давайте открывать криминальные дела против людей, медиа-менеджеров или бизнесменов, которые владеют этими медиа-ресурсами, а не говорить о том, что журналисты что-то не так сказали, поэтому давайте мы примем меры. Какие меры мы хотим принять против журналистов? Как Вы работаете? Вы говорите, что Вы провели какие-то беседы. Что Вы сделали? Можно я узнаю, что Вы сделали, чтобы все узнали сейчас это.

     

    РАЙНІН І.Л. –Это очень легко сделать. Я третий раз повторю, что абсолютно со всеми журналистами Харьковской области проводятся встречи, в том числе проводился и семинар по разным вопросам. Это раз.

    Второе. Можно открыть сайт областной администрации, увидеть, что в трех местах, человек, который зайдет на сайт обладминистрации, невозможно не найти…

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Я сейчас не говорю про коммунальные или государственные СМИ, я говорю про частные СМИ, которыми владеют харьковские бандиты. Мы об этом знаем, об этом читаем в Интернете, но ни одного криминального дела по этим людям почему-то я не вижу.

     

    АВАКОВ А.Б. – Дело по обвинению Кернеса находится в суде, по тяжелому обвинению. Мы разные вещи говорим здесь. Я говорю о том, что идет противостояние государственной позиции. И так как Ваше министерство занимается пропагандой государственной позиции, то я бы предлагал Вам подумать, как нам нивелировать эту ситуацию вместе с Райниным. А что касается уголовных дел, то тут моя компетенция будет работать вне зависимости от Вашей помощи.

     

    СТЕЦЬ Ю.Я. – Давайте создадим общую комиссию между двумя ведомствами и попробуем разобраться в ситуации в Харькове с медиа, которые принадлежат местным бизнесменам.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Поговорили? Тепер слухайте, що треба робити.

    Було доручення правоохоронним органам, і я звертався до СБУ, МВС і Генеральної прокуратури три тижні тому, порушити кримінальні провадження за зловживання владою або службовим становищем по відношенню до тих працівників органів місцевого самоврядування, які умисно зволікають з оформленням субсидій. Пройшло три тижні, я дуже прошу органи прокуратури, СБУ та МВС подати звіт про те, яка була робота проведена, скільки було порушено кримінальних проваджень. Це перше.

    Другий блок, про що правильно Юрій підняв питання. Ідеться в тому числі про журналістську етику і про достовірну інформацію, яка повинна розповсюджуватися через ЗМІ. Свобода слова означає говорити правду, а не брехати. З огляду на це, Юрію, я Вас прошу. Ви можете підняти матеріали разом з головою облдержадміністрації, які були розміщені на відповідних місцевих каналах, і, відповідно до Закону "Про телебачення і радіомовлення" звернутися до Національної комісії, відповідальної за регулювання телебачення і радіомовлення, з проханням розібрати діяльність відповідних каналів на предмет порушення законодавства України.

    Я Вас повністю підтримую. Ви правильно сказали, треба притягнути до відповідальності. Нацрада повинна отримати матеріали і вжити відповідних заходів відповідно до закону.

    Третє. Ігоре Львовичу, зрозуміло, що зараз вибори. Они сейчас все в истерике будут биться, как они любят украинский народ. И все, что происходит в Харькове, это часть информационной кампании по тому, как бороться против государства, как бороться против власти и главное – как бороться против граждан страны. Відповідь на цю антиукраїнську і антидержавну інформаційну кампанію повинна бути така: Ваше пряме звернення і Ваше пряме спілкування з громадянами. Хай пси гавкають. Ви говоріть і робіть своє. В нас кожен день хтось гавкає. Якщо на них усіх звертати увагу, так, знаєте, голова буде боліти, тому що крутитися треба вліво і вправо. Треба йти тільки прямо.

    З огляду на це Ви приїжджаєте в Харків, одягаєте гарний костюм, файну сорочку, добру краватку і робите звернення до харків’ян: "Дорогі харків’яни, от що таке програма субсидій. От подивіться, скільки субсидій оформили в Харківській області. А от подивіться, що на Салтівці оформили тільки 11%". На Салтівці 400 тис. населення, правильно? Це означає, що майже 370 тис. людей просто не отримали шанс на компенсацію з державного бюджету тарифів за житлово-комунальні послуги, що в кожного харків’янина завдяки місцевій владі витягнули з кишені 500 грн. в місяць.

    Нехай потім вони йдуть розказують. Нехай потім вони йдуть, на своїх каналах розповідають про те, чому вони це зробили.

    І по райдержадміністраціях. Я це звертався до всіх керівників. Змусьте працювати райони. В народ, не в кабінети, а в народ. Нехай  виїжджають по селах, нехай виходять в райцентри, нехай так само безпосередньо через газету та через пряме спілкування з громадянами крани, з харків’янами спілкуються та пояснюють, що таке субсидії і навіщо їх оформляти.

    Тому ми повинні, дорогі друзі, звикнути до того, що, так, це інформаційна війна. В нас, як правило, фейки, всі обговорюють фейки, які часто з'являються чи в соціальних мережах чи часто-густо навіть на телебаченні. А ми повинні працювати в реальних умовах. Йдемо до людей та пояснюємо про те, що треба зробити, як треба зробити, і які безпосередньо вигоди отримає кожен громадян країни. А ті, хто розповсюджують фейки, повинні нести відповідальність згідно з чинним законодавством.

    Пішли далі – по дорогах. Андрію, пригадуєте, це чугуївська дорога, це та дорога, яка була, по якій техніка військова ходить? Що ми з нею будемо робити? До зими її треба хоч в якийсь порядок привести.

     

     – Если позволите, Арсений Петрович? И Харьков – Сумы, это дорога между двумя областными центрами, она в ужасном состоянии.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Давай пока с чугуевской начнем дороги. А глава Сумской администрации поднимет вопрос Харьков – Сумы.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Законодавчо в нас на сьогодні існує можливість, парламент прийняв закон, який дає дозвіл фінансувати за рахунок місцевих грошей дороги загальнодержавного значення. Але цей закон ще не підписаний. Як тільки він буде підписаний, то одразу вступає можливість використовувати ті гроші, які Уряд децентралізував, які на місцях зараз є, для того, щоб використати ці гроші.

    По конкретно Чугуєву, я би хотів ще раз поговорити з губернатором, тому що там треба специфічне рішення. Техніка буде продовжувати там йти, і нам треба буде посидіти, зрозуміти, яке рішення ми зробимо по даній конкретній дорозі. І я би просив тоді невелику паузу взяти, щоб ще раз поспілкуватися.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – А ця дорога сидить в капах?

     

    ЗУБКО Г.Г. – У нас дорога, яка йде Харків – Куп’янськ – Сватове, вона йшла по проекту, який поданий KfW, банку німецькому реконструкції і розвитку.

    Ця дорога, яка йде від Харкова до Сум через Богодухів, вона розглядається саме в проекті постанов, які стосуються другого траншу Світового банку.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. –  Третього.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Третього траншу Світового банку. Тому вона там закладена. Єдине, що по часу просто це буде вже практично 2016 рік.

     

    АВАКОВ А.Б. – Харьков - Купянск - Сватово – это не туда.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Я маю на увагі Чугуїв. Це окреме питання.

     

    АВАКОВ А.Б. – Чугуев - Изюм, главная компонента.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Взагалі тільки Ізюм в основному там самий головний.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Там техніка, я так розумію, буде ходити ще довго?

     

    ПОЛТОРАК С.Т. – Справа в тому, що Харків - Чугуїв – дорога відмінна. А Чугуїв - Ізюм, і навіть не стільки Чугуїв - Ізюм, там можна ямковий ремонт зробити, тому що ми розвантажуємо техніку, як правило, вона доходить до Ізюма залізничним транспортом і звідти вона вже йде в зону АТО. А Ізюм і далі до кордону з Донецькою областю – там проблеми дійсно є, і в самому Ізюмі. Там потрібно ремонтувати.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Андрію, знаєте, що я попрошу Вас? Відправте туди Підгайного. У нас тут рішення з двох частин складається. Перше – ви правильно сказали про те, яка ця дорога повинна бути, тобто по ідеї, якщо там буде ходити далі техніка, це повинна бути бетонка фактично. Але бетонку ми точно до зими не зробимо. Але до зими її треба привести хоч до якогось ладу, щоб по ній можна було їздити.

    Відправте туди Підгайного. Ігорь Львович, посмотрите по самому минимуму, сколько туда надо бросить денег для того, чтобы мы до к зиме провели там текущий ремонт этой дороги. Андрей, сделаете?

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Добре.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – І подивимося також по фінансуванню. Частину ми дамо, частину ви шукайте.

     

    РАЙНІН І.Л. – Я могу дополнить? По городу Изюму, действительно, дорога была (это в сторону Донецкой области) в ужасном состоянии в самом городе Изюме. Несмотря на то, что дорога на балансе органов местного самоуправления, мы со Службой автомобильных дорог и с Мининфраструктуры нашли возможность, там сегодня по Изюму обеспечен проезд. Я не могу сказать, что эта дорога находится в идеальном состоянии, но безаварийный проезд обеспечен.

    Что касается дороги Чугуев – Миловое, мы тоже не стоим на месте. Собственными силами выполнили порядка 13 км ремонт, но дальше нам двигаться тяжело.

    Есть действительно два варианта финансирования. Мы с министром это обсуждали, это действительно так. Один вариант – капитальная дорога с мобильным асфальтным заводом, что, безусловно, если техника будет дальше ходить, не является целесообразным, и второй вариант – войти в зиму с дорогой, которая будет обеспечивать безаварийный проезд. Мы видим эту необходимость порядка 45-50 млн. грн.

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ми коли в Харкові були, якраз така цифра і називалася, від 40 до 60 млн.

     

    РАЙНІН І.Л. – Потому что там отсечено три района Харьковской области, это в основном город Купянск, Купянский район, Боровской район и Шевченковский район. И проблема еще в том, что туда электропоезда из Харькова в эти районы не доходят напрямую.

    ЯЦЕНЮК А.П. – Андрей, направь туда автодор и кого-то из своих заместителей, потому что это важный вопрос. Воно важливе як і для проходження техніки, так і в цілому для життя регіону. Якщо відсічені декілька районів, то це складно людям пересуватися.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Проблема зрозуміла, контролюється. Позиції наші скоординовані. На сьогодні підхід такий: зробити проїзною дорогою. Ми не говоримо про красу, а проїзною.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Це завдання-мінімум. Тобто те, що ми в стані реально зробити. Тому що зараз розказати про те, що ми побудуємо нову дорогу, це буде неправда. А те, що ми можемо привести до ладу цю дорогу і забезпечити проїзд на зиму, це наші реальні зобов’язання і це реально зробити.

    Андрію, на наступному тижні, коли я сказав запросити всі адміністрації, тому що ми будемо мати велику нараду, на наступному засіданні Кабінету Міністрів, щоб ми вже мали бачення, коли і в які терміни ми це зробимо разом з головою адміністрації.

    По щепленню, вакцини. Харківська область, який в нас рівень забезпечення?

     

    КВІТАШВІЛІ О. – По всей стране это большая проблема. По Харьковской, Днепропетровской, Запорожской областях, где большое количество переселенцев, еще тяжелее ситуация. Это в основном вакцины БЦЖ и против дифтерии.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – А та БЦЖ, которую мы в прошлом году продлевали, российская, помнишь, мы продлевали её использование, она уже тоже закончилась?

     

    КВІТАШВІЛІ О. – Она заканчивается, но мы закупили польскую вакцину, но доз не хватает. Прошлогодняя закупка, надо было больше покупать.

    Я вчера ездил по разным областям, смотрел ситуацию. Я знаю ситуацию в Харькове, потому что там всегда меняются цифры из-за того, что количество людей выходит из оккупированной зоны, и мы всегда стараемся как-то помочь им с запасами. Я свяжусь с облздравом, и эту ситуацию пополним с запасами.

    А вообще ситуация по всей стране очень тяжелая.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Я знаю. Те, що тяжка ситуація, вона в усіх сферах. Треба вирішувати.

     

    КВІТАШВІЛІ О. – Я буду завтра встречаться с ЮНИСЕФ и с ВОЗом, буду просить их о гуманитарной помощи, потому что они могут для переселенцев очень быстро это сделать. Это поможет ситуации.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Невідкладно. Ця історія тягнеться вже декілька місяців. У нас поки нема рішення. Я Вас дуже прошу.

     

    КВІТАШВІЛІ О. – Будет сделано.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ты тогда с министром свяжешься. Сколько у тебя перемещенных лиц зарегистрировано?

     

    РАЙНІН І.Л. – 187 тыс.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Це ще одне навантаження. 187 тис. – це плюс навантаження на область.

     

    РАЙНІН І.Л. – И разрешите дополнить еще один момент, связанный со здравоохранением, на будущее. При утверждении объемов медицинской субвенции численность переселенцев не учтена. Для Харьковской области это очень серьезно, потому что еще раз повторю 187 тыс. на медицинское обслуживание этих лиц из местных бюджетов выделили уже 50 млн. грн. Поэтому для нас это достаточно сложно и есть такое предложение, если это возможно, в будущем учитывать в тех областях, где количество переселенцев очень значительное, медицинскую субвенцию.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Це стосується повністю всього: і дитячі дошкільні заклади, і школи, і університети, і охорона здоров'я, і загальне навантаження на інфраструктуру, але тут треба, Павле Валерійовичу, нам треба разом з Вами зробити ще одну серйозну роботу.

    Нам треба реально з'ясувати як дві цифри стикуються: офіційно зареєстровані переселенці, яких зараз вже 1,4 млн. громадян у цілому зареєстровано на території України і фактично переселенців, що проживають. Їх 1,4 млн.? Чи їх більше, чи менше? Тобто нам фактично треба провести верифікацію і підтвердження тих осіб, які зареєстровані як тимчасово переміщені особи, і що вони дійсно проживають на відповідних територіях, а не живуть у Донецьку, Луганську, переїжджають на контрольовану територію, отримують пільги, субсидії, пенсії, більше того, ще й отримують фінансову допомогу від Уряду, тому що 884 грн. на кожну непрацездатну особу на місяць, а потім повертаються назад.

     

    РАЙНІН І.Л. – Мы делали в Харьковской области такой анализ, он нам необходим даже в оперативной обстановке. Я могу сказать, что на сегодня в Харьковской области мы видим более 300 тыс. переселенцев, просто многие из них имеют собственные ресурсы и они не обращались и не проводили регистрацию, на самом деле проживают в Харьковской области.

     

    РОЗЕНКО П.В. – В нас є відповідна постанова Уряду, де передбачений порядок якраз визначення цих осіб, і справді тих людей, які зареєструвались, формально не проживають, в нас є можливості шляхом Державної міграційної служби здійснити відповідні перевірки, за допомогою органів внутрішніх справ зробити необхідні перевірки фактичного місця проживання тих людей. Тому що справді цифри і неспівпадіння є досить значними.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ми окремо з вами проведемо нараду, тому що після того, коли ми почали видавати пенсії через Ощадбанк, мені вже прийшла інформація, дуже цікаві дані. Наприклад, карточка на отримання пенсії обслуговується в 2-3 години ночі у закладах розважального характеру. Пенсіонери в нас ходять і в 2-3 години вночі знімають гроші в кафе, барах, ресторанах. То есть интересные факты вскрылись.

    Тому треба буде нам зробити велику нараду після верифікації, підтвердження кількості осіб, які дійсно відповідно до закону повинні отримувати соціальну допомогу, нам треба розібратися по кількості тимчасово переміщених осіб, які офіційно зареєстровані і які реально потребують допомоги, і по тих, які зловживають, і по тих, які використовують державну допомогу не за призначенням.

    Тепер по промисловості. Ігорю Львовичу, скажіть мені, будь ласка, тому що я подивився, це тенденція у вас об’єктивна, у вас сильний, дуже потужний промисловий регіон. Але одна з найбільших проблем по Харківській області, на Харківщині – це, звичайно, падіння промислового виробництва на 17,6%, це менше, ніж в Україні в цілому.

    Які з підприємств впали найбільше?

     

    РАЙНІН І.Л. – Арсений Петрович, я могу доложить следующим образом, что, действительно, Харьковская область от военного конфликта, в смысле промышленного комплекса очень сильно страдает, потому что у нас потеряны связи Донецк-Луганск, по понятным причинам. Не мы эту войну начинали, но наши предприятия от этого страдают. И рынок Крыма, тоже харьковские контакты были очень тесны.

    Основная задача, которую мы ставили, – переориентация рынков сбыта. Понятно, что для малого и среднего бизнеса переориентироваться в сторону Европейского Союза гораздо проще, хотя это тоже ведет за собой сложности определенные: и увеличение стоимости продукции, и отсюда потеря конкурентоспособности.

    Но с промышленными предприятиями еще сложнее. И здесь, я хочу сказать, что основная проблема, и ответственно это говорю, – сегодня  менеджмент предприятий, который многие годы не менялся, и таким образом имея одного партнера, не развивал предприятия и не работал над маркетинговой составляющей.

    Отсюда есть, действительно, проблемы, которые мы сейчас вместе решаем и с теми органами управления, к которым харьковские предприятия относятся. В первую очередь – это Министерство экономики – 17 предприятий, и «Укроборонпром», теперь уже с авиазаводом – 13 промышленных предприятий и 5 научных институтов.

    Падение промышленности есть, но я могу сказать, что мы совместно с Кабинетом Министров очень много для этого делали, конкретно и министрами, чтобы этот уровень был ниже, чем в среднем по Украине.

    Для прифронтовой территории, то, о чем я говорил, и для чего я это говорил, здесь очень важно, потому что здесь не учитывается статистика – неполученные потери, которые могли бы быть.

    Ситуация абсолютно на контроле. Из позитива нас радует то, что в июне месяце был зафиксирован первый за последний год рост, по отношению к маю, – плюс 20%, причем по 10 из 11 подотраслей промышленности, что говорит, что этот рост был обеспечен не за счет какого-то одного контракта, а за счет системных изменений.

    Возникла проблема определенная в июле, есть определенное снижение по отношению к предыдущему месяцу. Я ощущаю ситуацию не в плане каких-то способностей, а в плане тех материалов и той работы, которую мы проводим. С августа…

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто в червні у вас ріст?

     

    РАЙНІН І.Л. – По отношению к маю, к предыдущему периоду было +20%.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – За счет чего? Оборонпром?

     

    РАЙНІН І.Л. – За счет всех 10-ти из 11-ти. Большой позитив, что это не за счет одного контракта или одной отрасли, а 10 из 11-ти видов промышленного производства Харьковской области сработали в плюс.

    С сожалением констатируем, что в июле такой динамики не удалось удержать, но я думаю, что по итогам августа-сентября мы выйдем на эту динамику с повышенным ростом.

    Если мы сравниваем 8 мес. 2015 г. по отношению к 8 мес. 2014 г., то мы имеем пусть и небольшой (0,8%), но рост. Мы пытаемся сейчас вместе с Минэкономики и Укроборонпромом выйти на стабилизацию работы промышленных предприятий.

     

    АБРОМАВИЧУС А. – Из позитивного хотелось бы сказать, что по последним макроэкономическим показателям промышленность у нас уже не падает, а растет. То есть, 36 мес. плюс подряд, три года подряд каждый месяц падала, по последним данным промышленность достигла самого низкого уровня и начала расти.

    Что делает Минэкономики для промышленности? Как минимум, пять вещей. Во-первых, заместитель министра по промышленности и госпредприятиям посещает как раз Харьков. Там есть ряд предприятий, полным ходом идет разработка программы по импортозамещению оборонного сектора, особенно, что касается запчастей.

    Второе. Арсений Петрович, Вы участвовали в нашей коллегии, договорились, что со дня на день создаем совет экспортеров, куда войдут все экспортеры. Вместе будем работать над тем, чтобы открывать новые рынки.

    Третье – это торговые представительства. По новому формату до конца года шесть торговых представительств создаем, с нового года начинает работать, в следующем году еще 14, т.е. до конца следующего года 20 торговых представительств за границей уже в новом формате будут работать, чтобы продвигать наш экспорт.

    Четвертое – договор о свободной торговле. Вы были в Канаде.  С канадцами после перевода в течение пары месяцев подписываем договор о свободной торговле. Следующий на подходе – Израиль, с кем вступаем в переговоры.

    И последнее – это поездка в Иран 14, 15, 16 сентября. Я еду скорее всего с Министром сельского хозяйства и большой группой предпринимателей-промышленников в Иран для того, чтобы налаживать отношения с этой страной после снятия, надеемся, санкций конгрессом США, там открываются большие возможности.

    На прошлой неделе проговорили с послом конкретно 10 направлений, где можем сотрудничать, в основном это касается промышленных предприятий по метростроительству, по другому машиностроению. Поэтому будем работать как раз в этом направлении и помогать промышленникам.

     

     – Разрешите дополнить. Что касается непосредственно показателей, то здесь то, с чего как раз я начинал, очень важный показатель, который входит в этот индекс, который Вы назвали, это производство электроэнергии. Естественно, остановка Змиевской ТЭС, безусловно, повлияла на этот показатель и у нас по подотрасли производство электроэнергии падение минус 35%.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Оно потянуло.

     

     – Да. Если оно работало 100%, в ноль, скажем так, то естественно показатель бы был очень приличный и солидный.

    Второй момент, я позволю себе повториться, на мое глубокое убеждение, что для таких промышленных регионов как Харьковская, Днепропетровская, Запорожская области и в целом для страны все-таки необходимо сформировать конкретную программу развития машиностроения. Я не говорю о том, что эта программа нужна ради программы, чтобы была утверждена бумага и ее название, я говорю о конкретных действиях, в том числе и то, что говорил министр, и алгоритм действий с конкретными сроками поддержки предприятий.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тут Ігор Львович підняв важливе питання і частина цього питання ми вчора обговорювали з Міністром інфраструктури. Коли ти щось втрачаєш, то якщо будеш працювати, то обов’язково щось знайдеш. Якщо ми втратили ринок, який в принципі вже давно не наш, то нам треба, по-перше, знайти нові ринки, про які говорив Міністр економіки, але й нам треба розвивати внутрішній ринок. Нагадаю, що значна частина промислової продукції, яка виготовляється в Україні, не має внутрішнього споживання, тому що поки що відсутність внутрішнього ресурсу.

    Наприклад, як Андрій Пивоварський вчора інформував мене про необхідність заміни як парку вагонів, так і полотна. Тобто це мільярди гривень, які треба вкласти в те, щоб придбати нові вагони, щоб будувати нове полотно і це все виготовляється в Україні, це все дає додатковий ріст ВВП, нові робочі місця і нові податки.

    Тому Ігор Львович підняв питання, яке стосується не Харкова. Це питання в цілому стосується Східної України. І площина цього питання – як сформувати внутрішній ринок замовлень на промислові індустріальні підприємства, які знаходяться на Східній Україні, через замовлення державних компаній і українського приватного сектору на оновлення та модернізацію інфраструктури в цілому в країні.

    Я пропоную Міністру економіки разом з Міністром інфраструктури, Мінфіном і головами облдержадміністрацій Східної України, основне – з індустріальними підприємствами Східної України, зібратися і розкласти нову промислову політику на дві частини.

    Перша – зовнішні ринки, які ви можете додатково отримати. Туди не так просто вийти. Ви знаєте, чому. Тому що ми суттєво відстаємо по стандартах і конкурентоспроможності. В нас до сьогоднішнього дня діє 13 тис. радянських ГОСТів. Вже СРСР більше 20 років нема, а в нас ГОСТи ще діють. Це перший блок питань.

    Другий блок питань стосується того, що ми можемо завантажити з підприємств Укрзалізниці, української енергетики та Укроборонпрому на цей  і наступний роки. На жаль, нам що вдалося зробити в минулому році, состав ми купили в минулому році. В кого ми його купували? На Крюковці? І розрахувалися тільки в цьому році за нього.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Ще не розрахувалися.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Навіть не розрахувалися. Тобто так справа не піде. Ви зробили вже багато в Укрзалізниці, принаймні з того, про що Ви мене інформували  щодо покращення фінансового стану Укрзалізниці. Якщо у нас з'являться грошові потоки, треба відправляти це все на нові державні замовлення.

    Тобто ваше завдання: під керівництвом Айвараса Абромавичуса - Міністр інфраструктури, Мінфін, керівники адміністрацій та весь великий бізнес, який в нас є, разом з Укроборонпромом також, тому що ми мільярди фінансуємо Укроборонпром. І це означає, що це повинно позитивно впливати на ринок промисловості.

    Окрема програма, Айварасе, саме по східних областях, тому що це й економічне, і геополітичне питання. Втрачені ринки через російську військову агресію. Повинен бути внутрішній ринок і ринки інших країн. Основа – внутрішній ринок. Давайте подивимося Китай 20 років тому, з чого вони починали. З розвитку внутрішнього ринку.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Я хочу додати до цього доручення, щоб це був двосторонній рух. Голови облдержадміністрацій, є конкретні державні стратегії, які ви розробили по своїх регіонах. Є Мінекономіки, яке розробляє програму по галузях. Ви визначаєте кластери, в які потрібно проінвестувати, які підприємства потрібно в цих кластерах розвивати.

    Тому є інші ресурси. Наприклад, ті ж міжнародні банки, які підтримують малий і середній бізнес. Ви повинні показати, куди саме у ваших областях потрібно інвестувати кошти.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ігорю Львовичу, і по питанню управління об'єктами державної власності. Якщо у Вас є конкретні претензії до керівників державних компаній або держава контролює ці компанії по вашій області, я готовий Вас вислухати, профільний Віце-прем'єр Валерій Миколайович і Міністр економіки. Які є запитання, давайте обговоримо по кожному державному підприємству, де Ви вважаєте, що керівництво, м'яко кажучи, недопрацьовує.

    РАЙНІН І.Л. – Добре.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – У вам же там основной промышленный интеллектуальный потенциал. И крупнейшие мощнейшие предприятия.

     

    РАЙНІН І.Л. – На сегодня этот процесс центральными органами власти, которые являются органами управления всех промышленных предприятий, запущен. И сегодня проходят конкурсы и приходят новые руководители. Нужно нам им какое-то время, короткое время, по моему убеждению, чтобы посмотреть относительно эффективности менеджмента.

    Коль зашел такой вопрос, у меня еще одно предложение. Когда проходят конкурсные комиссии по отбору руководителей, чтобы представители областной администрации включались в состав этой конкурсной комиссии.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Абсолютно логічно. Я це підтримую. Мінекономіки, по постанові № 777, запрошуйте обов'язково, включайте до складу конкурсної комісії представників облдержадміністрацій.

     

    АБРОМАВИЧУС А. – Как раз мы взяли возможность, чтобы больше комиссий в каждом министерстве было, чтобы не загружать, что 24 часа в сутки только этим и занимаются, поэтому обязательно пригласим.

    Здесь Вы хорошо упомянули, что в УЗ улучшилась финансовая ситуация, но в основном, конечно, кто будет самый большой заказчик производства у компании машиностроения? Это, конечно, должны быть государственные компании в том числе. К сожалению, в прошлом году только 1,2 млрд. грн. заплатили в госбюджет, при этом получили 13 млрд. субсидий и налоговых льгот, и потерпели 100 млрд. дол. убыток.

    Поэтому, конечно, нужно менять как можно быстрее, мотивационную систему поддержать, в Закон "О корпоративном управлении" вводить наблюдательные советы и улучшать финансовую составляющую госкомпаний, чтобы потом они, конечно, закупали в том числе производственные вещи промышленного производства у наших же компаний.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Добре, не будемо... Андрію, Ви щось хотіли?

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – У мене лише одне прохання буде. Дасть бог, цього тижня буде підписаний фінплан Укрзалізниці, який передбачає 2,4 млрд. грн. капів. Величезне прохання до промислових підприємств брати участь у тендерах “Укрзалізпостач”. Багато місцевих виробників приходить до мене, кажуть: "Ми не будемо брати участь, тому що історично була корупція".

    Я напряму всім кажу: ніякі посередники не будуть працювати у відношенні Укрзалізниці і місцевих виробників і, тим паче, підприємств, які належать державі. По-друге, величезне прохання – приходьте, беріть участь у тендерах.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ігорю Львовичу, дякуємо. Ви нам нарядів надавали. Ми – Вам.

     

    ПАВЛЕНКО О.М. – Арсенію Петровичу, в мене ще маленький коментар, я прошу в фіналі, дуже важливий.

    У нас є дуже гарний приклад з Харківською обладміністрацією по ХТЗ (Харківському тракторному заводу), де є залучення інвестора – компанія Sampo, фіни. Вони почали, робить  спільне підприємство, почали будувати два пробних комбайни для того, щоб вийти на наступний рік на 200 комбайнів щороку.

    І такі, скажімо, приклади, тому що є величезний попит саме український всередині. Тому треба, скажімо, також в тому числі прошу аграрну сферу в цю робочу групу включити, ми також можемо робити навантаження по східних регіонах. І вже є приклад саме успішного залучення закордонного інвестора.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ігорю Львовичу, спасибі. Дякую щиро Вам.

    Голова Сумської обласної державної адміністрації.

     

    КЛОЧКО М.О. – Шановний пане Прем’єр-міністре! Шановні члени Уряду, шановні колеги!

    Аналізуючи підсумки соціально-економічного розвитку області, слід зазначити, що Програма Уряду виконується у визначені терміни.

    Я, наслідуючи приклад по своєму колезі попередньому, не буду зловживати цифрами. Хотілося б поговорити про те, що є як позитивні тенденції, так, безумовно, є й негативні тенденції.

    Першочерговим завданням для нас – це є стабілізація економічної ситуації в області та суспільно-політичної ситуації, оскільки наша область є прикордонною, і Сумська область має другий за протяжністю кордон з Російською Федерацією після Луганської області – майже 560 км державного кордону.

    Ми межуємо з трьома областями Російської Федерації: Брянська, Курська та Белгородська. Безумовно, є 8 прикордонних райони, які мають певну специфіку. І ця специфіка проявляється в тому числі й в виконанні завдань Уряду, в тому числі тих, що стосуються й Міністерства оборони. Але це окреме питання.

    Зараз реалізується нова система організації об'єднань на місцях. У нас схвалено проект перспективного плану формування спроможних територіальних громад Сумської області, спрямований виключно на створення спроможних громад.

    Коротко зупинюся на основних показниках соціально-економічного розвитку.

    Позитивні тенденції в нас склалися в промисловості. За січень-червень 2015 року ми маємо зростання на 1,6% промисловості по області, в той час, як в Україні, ви знаєте, ситуація навпаки, є падіння промисловості. Зросли капітальні інвестиції на 9,8%, в той час як в Україні вони впали. Заборгованість перед житлово-комунальними підприємствами в нас зменшилась на 35,8%, а чисельність офіційно зареєстрованих безробітних знизилась на 8,3%.

    В той же час є негативні тенденції, вони в тому числі пов’язані, також як і в Харківській області, наприклад, у нас зараз знизився реальний обсяг експорту. В той же час слід сказати, що коли 62% експорту області було спрямовано на російські ринки, зараз ми активно шукаємо ринки інших країн. Я наведу простий приклад, зараз я прошу Вашої підтримки, Арсенію Петровичу, ми б хотіли сформувати на запрошення азербайджанської сторони делегацію з представників 4 областей: Харківської, Сумської, Запорізької і Полтавської з тим, щоб представити промисловий потенціал і сільськогосподарський наших областей у Республіці Азербайджан. Я вже перебував у травні, зустрічався там із заступником Міністра сільського господарства, заступником Міністра економіки...

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Хто голова комісії з Азербайджаном із членів Уряду?

     

     – Насіров.

     

     – Я по Азербайджану.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ви по Азербайджану. Це треба у координації з Віце-прем'єром.

     

    КЛОЧКО М.О. – Безумовно. Геннадію Григоровичу, на  вересень нас запрошують, я хотів би, щоб Ви підтримали цю ініціативу. Цікавить продукція промислова і сільськогосподарська.

    Крім того, зараз у нас активізувалась співпраця із КНР, у грудні ще в статусі голови ОДА на запрошення Інституту ядерної фізики і Китаю ми були з представниками нашого Інституту прикладної фізики там. Зацікавила наша продукція, вже було два зворотних візити до міста Суми китайської делегації, зокрема корпорації ядерного палива Китаю. Я вам листи писав, я знаю, що підтримка є з Вашого боку, Арсенію Петровичу, в тому числі з боку корпорацій ядерного палива наших. Їх цікавить, у тому числі, продукція наших підприємств, наприклад, тих, що виготовляють насоси для атомних станцій, оскільки в КНР зараз 27 реакторів будується.  І продукція наша їх цікавить реально, тому що вони знають нашу продукцію, вони її використовували, у кінці вересня. Якщо шукати підходи і шукати нові ринки збуту, їх можна знаходити. В тому числі, це обов’язок голови облдержадміністрації згідно з законом України.

    Хотілося б сказати, що об'єктивно експорт по відношенню до імпорту, покриття, становить 1,62. Тобто відповідно до рівня попереднього року, коли було 1,45, іде зростання і перевага експорту над імпортом. Це дуже позитивна тенденція.

    Виконання бюджетів. До загального фонду місцевих бюджетів області надійшло 1 млрд. 11,9 млн. грн., що на 175,7 млн. грн., або на 21%, більше, ніж у січні-червні 2014 р.

    Та негативна тенденція, яка в нас була по збільшенню заборгованості із зарплати за період з 1 січня по 1 липня (це був 92 млн. грн.), зараз змінилася і станом на вчорашнє число складає вже 80 млн., на 10 млн. ми її зменшили, в тому числі завдяки Вашій підтримці. Те, що наші підприємства почали все-таки отримувати повернення ПДВ і частину вони використовують на погашення заборгованості із зарплати, і те, що зараз розпочалася співпраця з Ощадний банком, і найбільший боржник цього банку – підприємство "Центроліт", робітники якого роками не отримували зарплату (воно вже в стадії ліквідації), отримали перший мільйон гривень заборгованості. Це дуже позитивна тенденція, взагалі ніхто не вірив, що це підприємство почне виплачувати заборговану  зарплату працівникам.

    Непогана тенденція у нас зараз по субсидіях. Після того як Ви вказали на недоліки в роботі саме Сумського міського голови, тенденція раптом змінилася, і вже по області 90% тих сімей, які потребують, оформили субсидії.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто попустило.

     

    КЛОЧКО М.О. – Попустило одразу. Але якщо людина талановита, вона ж талановита в усьому. Тому, повертаючись до питання мобілізації, в нас м. Суми виконало план мобілізації менше, ніж на 20%. І разом з м. Конотоп, яке виконало план мобілізації на 15%, потягнуло всю область донизу. Якщо взяти без міст Суми і Конотоп, область виконала план мобілізації більше, ніж на 60%. І саме ці міста і міські голови своєю, не знаю, безпорадністю чи умисно вони це роблять, просто зривають мобілізацію. Два міських голови, які мають 35% мобілізаційного потенціалу області.

    Я дуже вдячний за позицію Міністру оборони, який погодився приїхати до Сумської області і вивчити ситуацію на місці. Я думаю, ми разом розберемося і вживемо всіх необхідних заходів для того, щоб ця тенденція була змінена.

    Щодо підготовки до осінньо-зимового періоду, то житловий фонд у нас підготовлений майже на 71%, підготовка об'єктів соціальної сфери – на 83,8%, школи на 89% вже підготовлені, дитячі садки – на 92%, лікарні – на 76%, заміна котлів – 73,9%.

    Крім того, Арсенію Петровичу, я хотів би подякувати Вам за Вашу позицію щодо залучення підприємств області, зокрема Сумського машинобудівного науково-виробничого підприємства, яке носило назву ім.Фрунзе до останнього часу, до залучення його, а також інших підприємств області в проектах по "Укртрансгазу", а також по "Енергоатому". Це те якраз, про що Ви говорили, що наші підприємства зараз долучаються до реалізації внутрішніх проектів. Нехай там невеликі суми, але тенденція вже є. Якраз вона дозволила нам мати зростання промисловості на 1,6% за цей період.

    Окремо також хотів сказати подяку Стецю Ю.Я. за те, що інформаційна політика зараз у Сумській області, те, що стосується роботи телевізійних каналів, змінилася на краще, оскільки Шосткінський ретранслятор, який був фактично в занедбаному стані, зараз виділені кошти, і він розповсюджує сигнал якраз на ті північні райони, які межують з Російською Федерацією і де дуже багато російськомовного населення в цьому плані.

    Те, що хотілося б попросити – посприяти в тому, щоб все-таки більш активно у нас і в цьому році вже почалася реалізація проекту "Стіна" в Сумській області. Пояснюю, чому – тому що згідно з тими даними, які ми зараз маємо, суттєво активізувалася російська сторона. Це проявляється в тому, що по прикордонній службі з того боку кордону йде заміна особового складу на тих прикордонників, які до останнього часу були в Ростовській області, відповідно, навчилися, що робити, як ДРГ запускати і т.д. Крім того, згідно з певними нашими оперативними даними, планується розгортання 20-ї армії Російської Федерації в Курську і Воронежі з усіма витікаючими наслідками.

    Тому я вважаю, що нам активно слід активізувати. Степане Тимофійовичу, це доповідають, у тому числі, Ваші підлеглі, тому таке питання. Слід активізувати роботу в цьому напрямку.

    Я впевнений у тому, що ті задачі, які ставляться з боку Уряду, з боку Президента будуть виконуватись і далі, а спільними зусиллями ті негативні тенденції, які є, вже виправляються, думаю, що вони будуть ліквідовані протягом цього року.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Члени Уряду, запитання до голови Сумської ОДА.

     

    ДЕМЧИШИН В.В. – Коротке прохання. Поставити на особистий контроль розрахунки за газ і електроенергію облгази і обленерго. Тому що за цей рік, за 2015, власне по Вашій області досить суттєве зростання заборгованості, на жаль.

    Крім того, ще короткий коментар стосовно цього пожвавлення в машинобудуванні. Арсенію Петровичу, я думаю, що погодження фінпланів великих підприємств типу "Трансгазу", "Енергоатому", "Укргідро" й інших якраз суттєво впливає на економічну активність власне у Сумах і у Харківській області. Тому думаю, що потрібно їх максимально швидко погоджувати, досить велика кількість великих підприємств все ж таки зараз знаходиться у фінплані підприємств, у Мінфіні на погодженні. Тому просив би можливо дати доручення прискорити цей процес. Дуже дякую.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Якщо можна, в мене буде прохання до обох голів. Я забув сказати про це, звернути увагу на рівень компенсацій пільгових перевезень на залізничному особливо транспорті. Ми зробили все можливо для того, щоб соціальні напрямки в жодній з областей не були порушені, а несемо збитки по пасажирських перевезеннях. Величезне прохання рівень компенсації з 30% збільшити. Дякую.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ще питання? Вікторе Олександровичу, питання, яке голова адміністрації підняв по охороні державного кордону по Сумах? Ваш коментар?

     

    – Я готовий доповісти. По-перше, що стосується облаштування кордону, незважаючи на те, що ми працюємо за планом відповідності до виділених коштів, дуже активна робота проводиться і в Сумській області, в тому числі із допомогою і волонтерів, і нашими засобами, і з допомогою адміністрації.

    Так, наприклад, на сьогодні на території області кордон там у нас протяжністю 562,5 км, на сьогодні облаштовано 322,8 км контрольно-слідової смуги, шириною від 3 до 5 метрів; 48 км інженерних загороджень у вигляді протитанкових ровів; 7,5 км інженерних загорож у вигляді парканів з колючого дроту; 17,5 км наших електронних приладів; 140 прихованих постів спостереження; 18 посадкових майданчиків для вертольотів; 26 позицій для наших засобів радіолокаційного контролю; 11 металевих веж; 35 бліндажів і так далі.

    Тобто робота йде, вздовж кордону вже створено 420 км доріг з ґрунтовним покриттям. І зараз там вирішується питання і відведення земель, і  ті, які вирішуються в інших питаннях.

    Що стосується пріоритетності, то східна ділянка для нас є пріоритетною, в тому числі і на даному напрямку.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – При внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет" ми будемо вишукувати додатковий ресурс, можливо, до кінця року ще докинути вам по програмі облаштування "Європейського валу”, те, що ви зможете освоїти по Сумській області. Я з Міністерством фінансів з цього приводу пораджуся.

    Ігорю, запиши, там мільйонів 50, можливо, додамо до кінця поточного року.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Є від Державної прикордонної служби пропозиції? Тому що в нас зараз основне питання при внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет" – це винайти фінансовий ресурс на підняття мінімальної заробітної плати.

    У нас є декілька прикидок з цього приводу. Разом з Міністром фінансів і Міністром соціальної політики ми будемо спільно радитися, які обсяги підняття мінімальної заробітної плати реальні, чи реальні фінансові ресурси, і коли ми це можемо зробити. Тобто я протягом цього тижня з вами завершу всі технічні консультації, і переговорю з Президентом країни з приводу того, як ми далі будемо рухатися в питанні піднятті соціальних стандартів.

    Ще питання до голови адміністрації? Павле Валерійовичу, в тебе по субсидіях є до нього питання?

     

    РОЗЕНКО П.В. – В принципі ситуація показує, що там, де міські голови розуміють, що це є пріоритетом, власне, всієї державної політики, незважаючи на чи місцеве самоврядування, чи державна влада, то ситуація покращилась по Сумах і по Охтирці.

    Єдине, що треба звернути увагу, щоб вони швидше обробляли нові звернення громадян, які до них поступають, тому що автоматично вони перерахували фактично всі субсидії, а нові звернення треба підтягнути.

    Ще раз просто наголошую, що ні в Харкові, ні в Сумах, ні інших містах України немає жодних об’єктивних перепон для затримки з нарахуванням субсидій. Тобто це повністю ефективність і вчасність призначення субсидій залежить від ефективності місцевої влади. І приклади різних міст нам це показують.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Прошу голову адміністрації розрахунки за житлово-комунальні послуги і енергоносії, тому що тут є зволікання.

    Друге – заборгованість із зарплати. У мене по довідці "Селмі", "Центроліт", Фрунзе, шосткінський завод "Зірка" і "Електроавтотранс". Найбільші обсяги заборгованості.

     

    КЛОЧКО М.О. – Зменшили якраз за останній місяць по автотрансу і "Центроліту".

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто також накрутіть їм хвоста.

     

    ПАВЛЕНКО О.М. – У мене фінальний коментар. Я хочу ще раз подякувати керівництву і Харківської, і Сумської областей за вчасно зроблену посівну, за збиральну кампанію, тому що Харківська область вже намолотила 2,8 млн. тонн ранніх зернових, Сумська – 1,1 млн. тонн. Досить непогано, з гарною врожайністю.

    Хочу попросити Вас, щоб ми так само непогано провели і кампанію з підготовки ґрунту по озимих культурах, тому що зараз є проблема по Україні – загальна засуха, і період посівної буде дуже короткий. Стан підготовки по ваших двох областях трошки нижче середнього українського: по Сумській – на рівні 50%, по Харківській – 56%. Прошу звернути увагу на окремих нарадах. Вчора на селекторі ми ці питання піднімали з керівництвом.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую за Ваш коментар. Я тільки додам, що у нас чиновники посівною не займаються. Основна задача чиновників – не заважати посівній. Це перша задача, дуже важлива. Вони як тільки починають сіяти, так ми будемо без врожаю.

    Друге – створювати умови для того, щоб функція держави, яка полягає в тому ,щоб вільно розвивався аграрний бізнес, виконувалася.

    Зараз у нас основне – добрива. Друге – інфраструктура. Андрій забезпечує зараз інфраструктуру по зерновозам. Третє – паливно-мастильні матеріали. Четверте – забезпечення продовольчого балансу держави, на чому я наголошую на кожній нашій зустрічі, щоб у нас було достатньо внутрішніх ресурсів, щоб перезимувати і цінова ситуація на ринку утримувалася.

    Дякую голові адміністрації.

    Геннадію Григоровичу, Держархбудінспекція. Ще одна хороша контора, яку ми нарешті почали реформувати.

     

    ЗУБКО Г.Г. – В рамках ключової реформи в країні – децентралізації і те, про що ми сьогодні говорили з головами Сумської і Харківської облдержадміністрацій, це питання бюджетної децентралізації, які гроші були направлені на соціальні об'єкти, і є непогані приклади по Сумській області на направлення цих коштів й ефективне використання на лікарні.

    Також це питання державного фонду регіонального розвитку. Я думаю, що через місяць ми будемо ставити в показники звітування взагалі голів адміністрацій за використання цих коштів, а також це практично 2,6 млрд. грн., які були направлені з фонду регіонального розвитку, а також 800 млн., які були направлені по капітальних видатках.

    Також це те, що стосується питань енергоефективності, які сьогодні йдуть по кожній області. І саме головне те, що планується сьогодні – це передача повноважень на місцеве самоврядування розпорядження землею державної власності не в межах населених пунктів, а саме в межах об'єднаних територіальних громад. І саме головне – для того, щоб виконати всі інвестиційні програми і по фонду регіонального розвитку, і по збільшенню місцевих бюджетів, і по капах, і по енергоефективності.

    Ще один інструмент, який сьогодні дуже потрібен місцевому самоврядуванню, – це інструмент Державної архітектурно-будівельної інспекції. Децентралізація по цих повноваженнях, закон був прийнятий. З 1 вересня місцеве самоврядування повинно взяти всі функції на себе. Практично сьогодні ми виносимо на розгляд Уряду сім постанов Кабінету Міністрів про те, щоб саме передати всі повноваження контролю, накладання штрафних санкцій по забудовах, по порядку прийому в експлуатацію об'єктів, по наданню декларацій на початок будівництва, саме передається на місцеве самоврядування.

    Другий слайд включіть. Що саме передається? Це відповідальність. Я хочу зазначити. Ми сьогодні говоримо дуже багато про відповідальність місцевої влади. Єдине, що я хотів би виправити, що місцеве самоврядування не займається мобілізацією. Тут чисто органи державної влади повинні цим займатися. І коли ми звітуємо про готовність об'єктів до зими, то потрібно взагалі відділяти те, що повинні готувати державні органи влади, це бюджетні установи, і те, що повинні готувати комунальні підприємства за контролем органів місцевого самоврядування. То я хотів би виправити голів у тому, щоб вони чітко дивилися, чим вони повинні займатися.

    Тому в першу чергу це зниження корупційних ризиків, які завжди були в Державній архітектурно-будівельній інспекції за рахунок того, що централізація практично і всі рішення, які приймалися, вони приймалися централізовано. Зараз цю функцію ми передаємо на місцевий рівень. Формування інспекторів та інспекцій також передаємо на місцевий рівень, що призведе до скорочення державних чиновників, і це люди, які будуть працювати в органах місцевого самоврядування і, найголовніше, громади саме на дистанції витягнутої руки зможуть контролювати, що саме відбувається в їхньому місці, в їхньому населеному пункті або в їхній громаді.

    Чому я б хотів ще підкреслити, що ми переходимо до поняття громад, тому що на сьогодні ви знаєте, що практично за тим планом, який іде, 87 об'єднаних територіальних громад вже були затверджені обласними радами, це практично в 11 обласних радах, і найголовніше на нові місцеві вибори 25 жовтня у нас буде сформовано 87 нових органів місцевого самоврядування, які зможуть отримати всі повноваження, в тому числі й розпорядження землею.

    Тому практично ті функції, які раніше залежали від Києва, коли місцева влада казала, що ми не можемо впливати на незаконне будівництво, на те, що практично не здається вчасно в експлуатацію той чи інший об’єкт, на сьогодні це практично передається місцевому самоврядуванню. І тому, в принципі, питання взагалі контролю, коли ми виносимо на Уряд рішення про проведення позапланових перевірок того чи іншого об’єкту, сьогодні ми також це передаємо на місця. І найголовніше – накладання штрафних санкцій також це буде на рівні органів Держархбудінспекції, які є на місцях.

    Київська область. Тут конкретно сьогодні видно, що у нас невеликі міста отримують можливість через центри надання адміністративних послуг надавати ці функції, це скорочення тієї дистанції прийняття рішень. І, найголовніше, дуже важливо для будівництва скорочення дистанцій – це скорочення термінів, скорочення термінів – це скорочення залучення кредитних ресурсів. Це означає здешевлення конкретного квадратного метру чи промислового будівництва, чи житлового будівництва,  це те, що повинно вплинути взагалі і на фінансову ситуацію тих забудовників і тих людей, які можуть придбати ті чи інші об'єкти, чи житло.

    Останній слайд. Я хотів би конкретно зазначити, які повноваження саме передаються. Реєстрація декларацій, чітка разом із відповідальністю перед громадою, накладання штрафних санкцій і штрафів, а також контроль за будівництвом, тому що сьогодні по всій країні звертаються всі без винятку міські голови, а також представники органів місцевого самоврядування по тій чи іншій незаконній забудові, ви знаєте, дуже багато скандалів і по місту Києву, які відбуваються сьогодні з приводу громадськості, і найголовніше – вплив на містобудівну ситуацію.

    Це дуже важливо. Чому? Тому що я ще раз підкреслюю, ми сьогодні у державі проводимо реформу, яка сформує громади, які можуть ефективно виконувати функції перед своїми мешканцями-українцями, яким держава передає гроші, землю, передає можливості по впливу на ситуації по розвитку інвестиційних проектів, по залученню інвесторів. І саме головне – ми передаємо ті функції, які дозволяють їм виконувати: це побудувати ту інфраструктуру, яка їм потрібна для якісного забезпечення життя наших українців.

    Тому, будь ласка, запрошую всіх представників органів місцевого самоврядування активно включитися. На жаль, ми зараз тільки бачимо 25% тих і міських голів, і представників органів місцевого самоврядування, які взагалі подали заявки на те, щоб взагалі визначити, а який штат потрібен, які функції потрібні, яким чином повинні бути відповідати компетенціям ті люди, які повинні там сьогодні працювати.

    І тому я б хотів би сказати, що це відповідальність саме тих працівників, які можливо хочуть балотуватися до місцевих рад майбутніх, і вони сьогодні вже повинні брати на себе цю відповідальність.

    І останнє я хотів би ще зазначити, шановний Прем’єр-міністре, про те, що на сьогоднішній день відбувається практично саботування з боку політичних сил питань децентралізації. Це те питання, яке ми відчуваємо по місту Харкову, по іншим містам. І саме головне, що це переводиться  більше в політичну площину, але це питання перспективи України, і сьогодні зволікань тут не може бути.

    Тому я голів обласних адміністрацій прошу активно включитися, і можливість передачі цих функцій на місцевий рівень.

    Дякую за увагу. Можливо, є запитання?

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Питання є до Віце-прем’єра?

    У мене є пару питань. У нас Держархбудінспекція – це така була контора, де від 10 до 15 дол. брали за кожний квадратний метр проектування. Я правильно пам’ятаю? А в місті Києві, кажуть, доходило до 40? Они этим занимались. То есть абсолютно некоррупционные честные прозрачные люди ставили ставку за каждый квадратный метр проектно-сметной документации 15 дол. налом. Правильно? Це ж знає вся країна.

    Що змінюється після того, коли ми це провели? Буде 10 дол. чи буде 0?

     

    ЗУБКО Г.Г. – Ви знаєте, я думаю, це питання часу. І сьогодні головне, що та людина, яка сьогодні будується, вона бачить перед собою ту людину, яка приймає рішення і надає цю декларацію.

    По-друге, ми розриваємо дистанцію між чиновником і саме бізнесом через центри надання адміністративних послуг. Практично сьогодні є електронні послуги, яким чином подається в електронному вигляді ті документи на отримання декларації на початок роботи, а також заповнюється взагалі декларація про можливість здачі об'єкта в експлуатацію. Тому два абсолютно нових впливи: це те, що практично все вирішується на місці і не можна вже кивати місцевим чиновникам, що в Києві хтось не дозволяє щось зробити; з іншого боку, це максимальний розрив між забудовником і органами з прийняття рішень.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ваша концепція спрямована на зменшення корупції – я спеціально сказав слово "зменшення", тому що слово "викорінення" буде означати нульову корупцію. Хотілося, щоб вона була нульова, але давайте почнемо із зменшення. Це перше.

    Друге – передача повноважень на місця.

    Третє. Нам треба зрозуміти, як це працює. Для того щоб ми зрозуміли, як це працює, в нас є інститут бізнес-омбудсмена. Ми сьогодні якраз закон затверджуємо по цьому інституту. Давайте отримаємо незалежну експертизу від українських підприємців.

     

    ЛЯПІНА К.М. – (не від мікрофона) …з цим законом, потім з постановами.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – В нас законів і постанов ціла купа. У нас проблема не в кількості законів, а в якості виконання. Тепер нам треба зрозуміти, як це реально працює на місцях. Геннадію Григоровичу, запустить цю історію. Вона з 1 вересня починається?

     

    ЗУБКО Г.Г. – З 1 вересня.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ми з 1 вересня подивимося 30 днів, як воно працює, і після цього 1 жовтня ви разом з омбудсменом запросите операторів ринку. Мета цієї постанови яка? Щоб просто спростити будівництво, зменшити корупцію в будівництві і дати можливість розвиватися ринку. Ви подивитеся і отримаємо враження вже операторів ринку про те, що реально відбувається на місцях. Це правильно, що в нас є децентралізація, але підкреслюю, що централізовану корупцію замінити на децентралізовану корупцію нема сенсу. Нам дуже важливо тепер побачити, як це все реально на місці працює, і тоді ми зможемо підкорегувати наші рішення.

    Питання ще є?

     

    КВІТАШВІЛІ О. – Маленькая реплика. Я знаю, какие стандарты работают при строительстве больниц. Это старые стандарты, и сегодня по этим стандартам построить современную больницу просто невозможно. Эти службы что делают? Они дают возможность отойти от тех стандартов, которые существуют, и дают возможность по европейским стандартам строить. Значит, надо получить специальное какое-то согласие. Не будет это работать, если мы не уберем… То есть, можно оставить стандарты, которые есть, но принять какие-то новые. Я бы предложил в одностороннем порядке принять все стандарты, которые существуют в Евросоюзе.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Кстати, простое и хорошее решение. Тобто це якраз ці нормативи. Так вони називаються? 

     

    Із залу – ДБНи.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – ДБНи, державні будівельні норми, так. Они еще тоже с грифом Советского Союза сделаны.

    В принципі це правильно, Геннадію Григоровичу, що  в цьому питанні в нас буде робитися, бо ДБНу?

     

    ЗУБКО Г.Г. – По-перше, всі ДБНи, які сьогодні розробляються, вони йдуть в розробленні спільно з ІЄНами, які працюють в Європейському Союзі.

    По-друге, повертаюсь до промисловості України. Так, нам потрібно не тільки поміняти стандарти, нам потрібно, щоб промисловість встигла перебудуватися по нормах проектування, а також проектувальної документації до цих стандартів.

    Тому цей процес йде паралельно з точки зору промисловості, будівельної галузі, проектних організацій, а також приведення ДБНів до відповідність в ІЄНи. Просто перевести ІЄНи на українську мову, я вам скажу так, що в Німеччині практично працює десь 40% місцевих стандартів і 60% ІЄНів, які працюють в Європейському Союзі. Тому в кожній країні є своя специфіка, але, на жаль, Україна, яка відносилась до пострадянського простору, і те, що Ви говорили, з приводу ГОСТів, дуже багато й часто, коли ДСТО (державні стандартні технічні умови), які з'являються, вони просто перепсуються з тих ГОСТів, які були.

    Тому ця робота, вона дуже важлива, тут потрібні й державний вплив, і державне фінансування цієї роботи, тому що це дуже великий обсяг, який замовляється у проектних інститутах. Але головне, що тут я би хотів зазначити, що при проектуванні взагалі нових лікарень, нових підходів, нових технологій, тут потрібно, в першу чергу, приділити увагу саме роботі з проектними організаціями, тому що міняти стандарти, коли вже є проект, і коли є певні умови, тут можна просто відхилення якось рахувати. Але це не стосується органів Державної архітектурно-будівельної інспекції, це підготовча робота до проектів на базі до будівництва ще.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Я думаю, що країну цікавить наступне.

    Перше – це прозорість в нагляді. Друге – це зрозумілі стандарти й технічні умови й державні будівельні норми. Третє – це зменшення корупції. І четверте – відповідно збільшення об'єктів, які побудовано як житлового, так і не житлового фонду. Це наші лінійні... От в рамках цього ми повинні працювати.

    Думаю, що нам з великим задоволенням наші західні партнери дадуть технічну допомогу для того, щоб переглянути державні будівельні норми й стандарти. На це вони точно дадуть техдопомогу. Пришлють сюди людей, і нам буде набагато простіше зрушити всю цю бюрократичну машину.

    Зараз змусити наші відомства переглянути норми, вони ніколи це не зроблять по одній простій причині: чим більше складнощів, тим більше шансів отримати хабар, все. Це просто, як двері. Тому вони нічого не будуть робити, доки їх дубиною не змусити це робити. А так вони нам буде розповідати про те, що і цей стандарт правильний, і той правильний, що вони переживають, що треба в місті Києві, щоб 8-ма сейсмічна зона була, тому що може землетрус бути, тому треба, щоб дуже посилені будівлі були в Києві.

    Я думаю, Геннадію Григоровичу, що це дуже важливе питання, в тому числі і по розвитку промисловості в цілому, яке піднімалось. У нас без будівництва... Будівництво – це найбільший двигун розвитку економіки. Тому те, що Ви почали займатись Держархбудінспекцією, це правильне рішення, основна розвитку економіки – це будівництво. Будматеріали наші, метал наш, працівники наші – все наше. Там фактично рівень локалізації 90%, це все внутрішній продукт. Тому один із ключових елементів відновлення економіки країни, я нагадаю, що в нас з вами цільовий показник на наступний рік мінімум плюс 2% росту економіки. Це будівництво.

    Тому прошу Вас, Геннадію Григоровичу, під особистий контроль, далі працюйте з будівельними компаніями, що треба прибрати з державних регуляцій, щоб процес будівництва був швидший і дешевший, корупційна складова була менша.

     

    ЗУБКО Г.Г. – За Вашим дорученням ще є велика когорта питань, що стосується приєднання до електричних мереж, до газових мереж, це те, що затягує будівництво, створює взагалі додаткове навантаження на вартість квадратного метру, тому що це та річ, яка по нестандартному підключенню сьогодні забирає дуже багато коштів і ресурсів у забудовників.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – І так, на превеликий жаль, не вирішено. Рік тягнеться історія, нічого не зроблено по спрощенню підключення до електромереж, тільки розмови йдуть.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Зараз уже створена робоча група разом з Мінекономіки, яка працює з приводу спрощення ведення бізнесу...

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Я Вас прошу, щоб ця робоча група щось напрацювала і народила. Якщо треба в парламент, значить йдемо у парламент, треба Урядом, йдемо в Уряд. Рік тягнеться історія по монополії енергетичних компаній по підключенню до мереж і ми не розрушили цю монополію. Я сьогодні буду зустрічатись з керівництвом Антимонопольного комітету, до них поїду і підніму це питання у тому числі.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Добре, дякую.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тепер декілька доручень наостанок. У нас було призначено два службових розслідування по МОЗу. Перше службове розслідування було призначено по інформації правоохоронних органів, друге – по скаргах народних депутатів України.

    Два службових розслідування призначено, вже є висновки, мені щойно надійшли висновки останнього службового розслідування.

    Відповідно до законодавства акти службового розслідування є документами для службового користування. Але, як Прем’єр-міністр, я можу прийняти інше рішення. Тому я пропоную прийняття наступного рішення: зняти гриф "Для службового користування" і з першого, і з другого службового розслідування.

    Друге. Нацдержслужбі разом з профільним Віце-прем’єр-міністром, Міністром охорони здоров'я і членами відповідних комісій зі службового розслідування провести публічне заслуховування актів про службове розслідування в МОЗі з залученням представників ЗМІ. Після цього за результатами розгляду двох актів службового розслідування внести на Кабінет Міністрів подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності або про звільнення відповідних посадових осіб, які винні у порушенні законодавства.

    Я прошу це зробити завтра. Нацдержслужба – ви на зведенні. Я знімаю гриф "Для службового користування". В нас нема закритої інформації для громадян країни про стан здоров'я і про стан системи охорони здоров'я країни. Все, що є, ми повинні показати. Є запитання –п повинні бути відповіді на кожне запитання. І завтра провести відповідне публічне заслуховування актів про службове розслідування.

    Валерію Миколайовичу, є прохання Вам цей процес скоординувати.

    По приватизації. Є голова Фонду держмайна? Він у мене був годину тому. Я хотів би обговорити так само публічно питання щодо проведення приватизації. У нас  тут є спільна позиція Міністра економіки, голови Фонду держмайна, і я сподіваюся, що це буде спільна позиція Кабінету Міністрів.

    Які основні завдання в процесі приватизації? Перше ключове завдання – залучення реальних інвесторів при приватизації об'єктів державної власності. Це можливо зробити тільки за тієї умови, що приватизація проводиться за найвищими стандартами інвестиційної привабливості, прозорості і з залученням реальних інвесторів і отриманням високої реальної вартості за об'єкти приватизації.

    Я подивився методику оцінки об'єктів приватизації, яка сьогодні існує в Україні. Датована ця методика оцінки об'єктів приватизації 2003 роком. З 2003 р. не вносилися жодні суттєві зміни до методики оцінки. І фактично ця методика призводить до того, що вона або умисно занижує вартість об'єкта приватизації, і тоді той, кому треба, може його купити, або умисно завищує вартість об'єкта приватизації, і тоді той, кому не треба, так само його не може купити.

    Зараз у нас на порядку денному амбітна і прозора програма приватизації. Ігоре Олеговичу, скільки перша ціна була 5% акцій ОПЗ? У мене була довідка – 37 млн.?

     

    БІЛОУС І.О. – 39 млн.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – 39 млн. грн. Потім в силу різних рахунків, перерахунків стартова ціна збільшилася до 450.

    Нагадаю, що чинне законодавство, якому також вже два десятки років, передбачає необхідність продажу 5% акцій на біржі. Декілька місяців тому ми вели дискусію про те, що в силу повної недорозвиненості українського фондового ринку продаж 5% на біржі означає тільки одне: реальний інвестор не прийде, а товариші зі старими олігархічними зв'язками зіб'ють нам усю прозору і публічну приватизацію.

    Ми до парламенту внесли три чи чотири місяці тому закон щодо скасування цієї старої норми про обов’язковий продаж 5% на біржі і щодо надання можливості Фонду держмайна або зразу продавати весь пакет, або йти на міжнародно визнані біржі і продавати ці пакети. На жаль, парламент за це не проголосував. Зараз в нас є дилема:

    - або прискореними темпами бігти і виставляти пакет ОПЗ з ціною 450 млн. грн., 5% за 450 млн. грн. Це виходить біля 20 млн. дол. Якщо провести простий арифметичний рахунок, то це означає, що стартова ціна ОПЗ буде трошки більше 500 млн. дол.;

    - або все-таки зробити по-іншому, а не так, як завжди робили в Україні: найняти лід-менеджера, найняти реальну міжнародно визнану компанію з підготовки цього об'єкта до приватизації, провести публічний аукціон і продати ОПЗ, як і інші об'єкти державної власності, в тому числі компанію "Центренерго", на публічному прозорому аукціоні на кшталт того, який проводився по "Криворіжсталі", залучити максимум коштів до державного бюджету від приватизації державного майна і отримати реального інституційного інвестора в кожний об'єкт приватизації.

    Нам зараз треба прийняти рішення, яким шляхом йдемо. Йдемо, як завжди, чи живемо по-новому? Ігорю Олеговичу, Ваша позиція.

     

    БІЛОУС І.О. – Моя позиція – треба йти по-новому, я вважаю. Треба не тільки очікувати зміни до 5.10 і змінити, треба ввести нову методику оцінки, треба змінити Закон "Про оцінку і оціночну діяльність". Воно все зараз знаходиться на розгляді в парламенті. Я думаю, що в перших числах ми повинні це змінити. З залученням радника ми вже в дорозі.

    Просто треба правильно це все робити і підійти врешті-решт правильно до приватизації, отримати правильну ціну за активи. Така позиція, вона вірна.

     

    АБРОМАВИЧУС А. – Я два дня назад первый раз был на этом заводе. Я был на многих химических заводах в бывшем Советском Союзе и Восточной Европы, это реально хороший актив. Я был позитивно удивлен. Поэтому, конечно, его нужно продавать по прозрачной процедуре, поэтому полностью поддерживаю. Два месяца туда, два месяца туда – глобально ничего не будет означать. Это будет означать, что мы весь процесс поставим в правильное прозрачное профессиональное русло. Поэтому полностью поддерживаю.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Я не можу допустити заниження вартості цього об'єкту, це перше. Друге – я не можу допустити старих правил гри при приватизації об'єктів державної власності. Для того, щоб було простіше продати об'єкт державної власності, ми повинні йти по високих стандартах приватизації і залучення справжнього інвестора. Щоб Фонд державного майна отримав реального інвестора, нам потрібні сильні інвестиційні менеджери і консультанти, які по всьому світу допоможуть нам залучити інвестора і взяти за цей об'єкт не 500 млн. дол., як визначена стартова ціна.

    Тому пропозиція є наступна. Перша – змінюємо методику оцінки. Невідкладно внести на розгляд Кабінету Міністрів методику оцінки об'єктів державної власності, яка повинна формувати реальну початкову ринкову вартість об'єктів.

    Друге – звернення до парламенту, я думаю, що парламент почне реально працювати перед 1 вересня, щодо внесення змін до законодавства про приватизацію і до законодавства про оціночну діяльність.

    Третє – Ігорю, ви завершуєте процедуру відбору міжнародного лід-менеджера, тобто консультанта по приватизації об'єктів.

    Четверте – ми тоді на прозорому відкритому аукціоні продаємо ключові державні об'єкти, отримуємо доходи в бюджет – перше, друге – отримуємо інвестора, третє – отримуємо соціальний пакет для працівників кожного приватизованого підприємства. Три завдання.

     

    Із залу

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Цього року, напевно, можна, тільки я думаю, що коли йдеться про додаткових 200 млн. дол. і різницю в два місяці, то я краще 2 місяці почекаю, а додатково зароблю 200 млн. дол. Якось так мені здається більш справедливо.

    Тому, будь ласка, прискорюйте процедуру прийняття змін до законодавства і з такою публічною позицією я прошу Голову Фонду держмайна, плюс зустрінетесь з усіма потенційними інвесторами, сказали, що по-новому буде проходити приватизація, це означає, що вона буде проходити і по суті, і по формі, і по змісту по-новому, і по ціні також по-новому.

    Я дякую ЗМІ! До речі, по ЗМІ, бачите, ми тепер засідання Уряду практично всю частину ведемо публічно, а далі залишаються тільки технічні питання. Якщо будете хотіти залишатись навіть на технічні питання, ми забезпечимо вам і трансляцію технічних питань. Нехай країна знає, як працює Кабінет Міністрів.