Міністр фінансів України Олександр Шлапак: «Україна  отримала шанс у боротьбі за кращу долю. Змарнувати його не маємо права»

- Пане Олександре, які першочергові завдання розвитку сектору державних фінансів України розглядаються Міністерством фінансів України з огляду на розбудову національної економіки в умовах сьогодення?

- Міністерство фінансів України забезпечує стабільне функціонування бюджетної сфери, вживає необхідних заходів для збалансування системи державних фінансів,що є необхідними умовами для утримання макроекономічної стабільності.

Одними з головних пріоритетів Програми діяльності Уряду є невідкладна стабілізація фінансової ситуації та жорстка економія бюджетних коштів. На виконання цієї програми в березні поточного року були внесені зміни до закону про Державний бюджет України, розраховані на оновленому реалістичному макропрогнозі. У результаті було зменшено доходи державного бюджету на 22,4 млрд грн– до 372,9 млрд грн, видатки та надання кредитів державного бюджету – на 26,4 млрд грн. – до 436,8млрдгрн, а також скорочено дефіцит державного бюджету на 3 млрд грн. – до 68,6 млрд грн, що становить 4,5% ВВП і відповідає домовленостям, досягнутим із МВФ. Відтак, було забезпечено збалансування бюджету й уникнення «прихованого» дефіциту.

Усі ці дії відбувалися на фоні відновлення діалогу з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ, результатом чого стало підписання 22 квітня 2014 року Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ і започаткування нової програми «стенд-бай». У рамках цієї програми вже 6 травня 2014 року було отримано перший транш в обсязі 3,2 млрд грн. Це стало позитивним сигналом для інших західних інвесторів. 

Однак, складна економічна ситуація та воєнні дії на сході України негативно відображаються на виконанні бюджетних показників. Із огляду на це та з метою отримання наступного траншу від МВФ Уряд підготував нові зміни до бюджету. Вони відображають коригування фіскальної політики відповідно до рішень, які прийняті за результатами домовленостей, досягнутих з Міжнародним валютним фондом, та з метою вирішення ряду найнагальніших проблемних питань, у тому числі пов’язаних із боєздатністю держави.

31 липня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» та Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (щодо удосконалення окремих положень).

Серед основних положень змін передбачено збільшення дохідної та видаткової частин бюджету. При цьому дефіцит державного бюджету залишається незмінним в обсязі 68,6 млрд грн. Так додаткові доходи ми отримаємо за рахунок  підвищення плати за користування надрами,цей податок  діятиме тимчасово, до 1 січня 2015 року. Одночасно запропоновано зменшити видатки на фінансування органів влади та низки бюджетних програм.

- Останніми роками в пресі не бракує критичної інформації про роботу органів Казначейства щодо невчасного проведення платежів розпорядниками бюджетних коштів та проблемних питань із казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками. Зрозуміло, що представники ЗМІ випускають із уваги те, що здійснення органами Казначейства України розрахунково-касового обслуговування розпорядників та одержувачів коштів залежить безпосередньо від фінансового забезпечення ЄКР. У цьому контексті, чи розглядаються Міністерством фінансів України та Державною фіскальною службою України альтернативні підходи, нововведення щодо наповнення дохідної частини державного бюджету? Можливо, планується  запровадження нових джерел формування фінансових ресурсів, акумульованих у державному бюджеті?

- Щоби створити умови для збільшення надходжень до бюджету, а разом із тим забезпечити справедливість в оподаткуванні, необхідно вдосконалити норми Податкового кодексу України. З цією метою розроблено відповідний законопроект, який Уряд вніс на розгляд Верховної Ради. І вже 31 липня 2014 року Парламент прийняв проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», доопрацьований за результатами обговорення з фракціями та комітетами Верховної Ради України.

Зокрема,  запропоновано:

- обмежити пільгове оподаткування податком на прибуток підприємств, інститутів спільного інвестування;

           - скасувати оподаткування за зниженою ставкою (10%) прибутку, отриманого від операцій із цінними паперами та деривативами;

          - скасувати звільнення від оподаткування прибутку суб’єктів готельної діяльності, а також підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії.

Що стосується ПДВ, то з 1 листопада цього року передбачається збільшити «поріг» обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ – із 300 тис. грн до 1 млн грн. До кінця року буде продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій із експорту зернових і технічних культур. Планується скасувати звільнення від оподаткування ПДВ операцій із постачання лісоматеріалів, паливної деревини, відходів лісопереробної промисловості. Крім того, проект також передбачає скасування оподаткування за «0» ставкою податку послуг із перевезення пасажирів швидкісними потягами Інтерсіті+.

Разом із тим, пропонується з 1 листопада 2014 року запровадити систему електронного адміністрування ПДВ, яка дозволить обмежити можливості для зловживань, створить умови для запобігання отриманню незаконного бюджетного відшкодування і збільшить надходження до бюджету.

Зміни торкнуться також акцизного податку. Зокрема, мова йде про збільшення на 5% розміру спецставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби. Уряд також запропонував віднести до алкогольних напоїв ті, які сьогодні вважаються продуктами дієтичного харчування і при цьому містять 8,5% і більше етилового спирту. Для них має бути ставка акцизного податку на рівні горілки - 70,53 грн за 1 л 100% спирту, з маркуванням таких напоїв марками акцизного податку. Оподаткування пропонується запровадити і для альтернативних палив на рівні 99 євро за 1000 кг до 1 січня 2015 року.

Окрім того, ми запропонували збільшити плату за користуванням надрами. Мова йде про газ і  нафту. Вже давно потрібно було це зробити. Вищі показники ренти встановлюються для тих, хто видобуває український газ, нафту й руду. Адже сьогодні ті, хто добуває газ  і продає його для промисловості, мають рентабельність від 700% до 1000%.

Так, до 1 січня 2015 року збільшено ставки плати за користування надрами для природного газу, який реалізується не для потреб населення: для газу з покладів до 5 км – із 28% до 55%, для газу з покладів понад 5 км – із 15% до 28%. Змінено базу оподаткування для природного газу, що використовується у промисловості, тобто,встановлено, що граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, визначає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики(НКРЕ), а не середня митна вартість імпортного природного газу, як зараз. Для нафти та конденсату до 1 січня 2015 року встановлено ставки плати за користування надрами в розмірі 45% для нафти та конденсату з покладів до 5 км та 21% - понад 5 км. Також вирішено до кінця 2014 року справляти плату за користування надрами для залізної руди в розмірі 8% від її вартості з урахуванням вмісту хімічно чистого металу. Ситуація сьогодні складна. Коли приймали рішення про фінансування АТО, ніхто не думав, що події на сході матимуть такі наслідки, а бойові дії затягнуться так надовго. Держава терміново потребує додаткових коштів. Тому, щоби забезпечити фінансування заходів із підвищення обороноздатності держави,впровадили військовий збір. Із доходів українців, зарплат, а також виграшів у державну та недержавну грошові лотереї зніматиметься 1,5%. Таким чином вдасться залучити 2,9 млрд грн. Податок уводиться до 1 січня 2015 року.

Загалом, реалізація запропонованих норм  дозволить збільшити у 2014 році ресурс зведеного бюджету України на суму близько 10,3 млрд грн.

- Уряд країни затвердив 18 червня  поточного року План заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування й територіальної організації влади в Україні. Які основні аспекти нової моделі побудови фінансового забезпечення місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин? Які основні завдання та роль Казначейства України передбачаються в цій моделі?

- Міністерство фінансів розробило низку концептуальних пропозицій щодо внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України  стосовно децентралізації фінансів, зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування. 6 серпня на засіданні Уряду було схвалено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо запровадження нової моделі міжбюджетних відносин), а вже 8 серпня його було подано на розгляд до Верховної Ради.

Це перерозподіл не лише ресурсів, а й завдань і повноважень на національному, регіональному та місцевому рівнях. Передбачається, що органам  місцевого самоврядування від держави буде переданоширші повноваження, функції та ресурси. Зміни плануються також і в підходах до побудови трансфертної політики та організації міжбюджетних відносин.

Окреслено ключові напрями змін, які визначатимуть нову модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин

У проекті визначено ключові напрями змін, які передбачають  створення нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин. Так, забезпечити бюджетну автономію та фінансову самостійність місцевих бюджетів буде можливо через самостійне формування місцевих бюджетів, а не за  принципом «згори вниз» чи «знизу вгору», незалежне від термінів прийняття держбюджету формування та затвердження місцевих бюджетів -  до 25 грудня року. Ми пропонуємо передати на місця всі необхідні інструменти для втілення бюджетної децентралізації в реальності. Зокрема, планується розширити дохідні джерела, бази адміністрування та надання права органам місцевого самоврядування регулювання (в рамках, визначених Податковим кодексом України) ставок місцевих  податків ізборів. Окрім того, розпорядники коштів на місцях самі зможуть обирати установу для обслуговування власних надходжень бюджетних установ. Будуть це органи казначейства чи банки, визначати їм. У законопроекті також є пропозиція щодо «мовчазної згоди» для залучення територіальними громадами кредитів від міжнародних фінансових організацій. Уряд віддає це на розсуд місцевих громад. Ще одним важливим кроком має стати перехід від триступеневої до двоступеневої бюджетної моделі.

Щоби закріпити за місцевими бюджетами стабільні джерела доходів і стимулювати платників податків, у проекті було запропоновано формування єдиного кошика доходів, без поділу на І та ІІ. Мінфін не буде визначати індикативні показники для місцевих бюджетів, планується скасувати практику надання середньострокових позик і визначити єдині нормативи відрахувань за кожною ланкою бюджету з податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств.

Серед ключових напрямів, прописаних у змінах до Бюджетного кодексу, – посилення відповідальності профільних міністерств за збалансованість фінансових ресурсів і галузевих політик, зокрема через механізм надання освітньої та медичної субвенцій, субвенції на підготовку робітничих кадрів.

Також важливим рішенням є фінансування з місцевих бюджетів окремих бюджетних програм і закладів, які  сьогодні фінансуються з державного бюджету.

- Якими, на Вашу думку як Міністра фінансів України та колишнього Голови Казначейства, можуть бути шляхи покращення обслуговування місцевих бюджетів за доходами та видатками в контексті прагнень більшості органів місцевого самоврядування до перерозподілу повноважень щодо наділення банків функцією обслуговування ними дохідної та видаткової частин місцевих бюджетів?

-У запропонованій комплексній стратегії децентралізації передбачено можливість переходу на банківське обслуговування розпорядників коштів місцевих бюджетів.

Варто зазначити, що перехід на банківське обслуговування розпорядників коштів місцевих бюджетів має як низку переваг, так і деякі недоліки. Зокрема, до позитивних моментів  можна віднести оперативність проходження платежів (за рахунок застосування інтернет-банкінгу, системи «Клієнт-банк» тощо) і отримання додаткових доходів у вигляді нарахування відсотків на залишки коштів на рахунках.

В установах банків зможуть обслуговуватися кошти бюджетного розвитку та власні надходження бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів. Апорядок обслуговування цих коштів у банках та перелік банків визначатиме уряд.

Водночас, застосування банківського обслуговування унеможливить отримання місцевими бюджетами короткотермінових позик на покриття тимчасових касових розривів та призведе до зростання витрат місцевих бюджетів, оскільки в банках усі операції є платними, а позики (кредити) надаються на загальних підставах – платно, за ставками, які діють на момент їхнього отримання, тоді як в органах Казначейства операції з відкриття й обслуговування рахунків і надання позик є безкоштовними.

Таким чином, про завдання та роль органів Казначейства в реалізації нової моделі міжбюджетних відносин можна буде говорити вже після прийняття рішення.

           - У травні цього року розпочалася повномасштабна всеукраїнська патріотична кампанія з продажу казначейських зобов’язань «Військові», завданням якої є залучення додаткових коштів до державного бюджету для надання фінансової підтримки Збройним силам України. Чи можна вже дати оцінку ефективності використання такого фінансового інструмента й чи плану є Міністерство фінансів продовжити практику випуску зазначених цінних паперів?

- Можу сказати, що перевагами такого інструмента інвестування коштів, як казначейські зобов’язання України, для населення є надійність, гарантована державою, доступна номінальна вартість, випуск у документарній формі на пред’явника, що значно спрощує процедуру купівлі, обігу та погашення, відсутність оподаткування доходів, отриманих у результаті купонних виплат і продажу казначейських зобов’язань.

Станом на середину серпня казначейські зобов’язання були розміщені серед населення на загальну суму понад 45,7млнгрн, які надійшли до бюджету і спрямовані на задоволення нагальних потреб українського війська.

Наші сподівання полягають у тому, що основним  стимулом для придбання зазначених державних цінних паперів будуть патріотичні почуття, можливість допомогти своїй країні, а відносно невелика ставка дохідності (7 % річних) не впливатиме на прийняття рішення щодо спрямування коштів потенційними інвесторами на визначені цілі.

Після здійснення розміщення казначейських зобов’язань «Військові» в повному обсязі Міністерство фінансів України  розгляне питання  про доцільність подальших випусків зазначених цінних паперів.

- Розкажіть, будь ласка, про стан співпраці України з МВФ щодо реалізації спільних програм для стабілізації економічної ситуації.Які основні напрями реалізації нещодавно підписаної Угоди  стосовно залучення позики на реалізацію проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»?

-30 квітня 2014 року Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила нову спільну програму «стенд-бай» на 2 роки  на суму 17,1 млрд дол. США,а 7 травня на рахунок Нацбанку  надійшов перший транш у сумі 3,2 млрд дол. США.  Частина траншу в сумі близько 2 млрд дол. США була використана на підтримку держбюджету.

Кошти, що виділяються в рамках програми «стенд-бай», будуть спрямовані на підтримку програми економічної політики, покликаної відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке зростання, зміцнити управління економікою й підвищити прозорість використання фінансів.

Затвердженню програми з Фондом передувало виконання Урядом України та НБУ попередніх заходів за програмою.

Так, офіційний курс гривні до долара США визначатиметься Національним банком України як середньозважений курс продавців і покупців, що складався впродовж поточного робочого дня на міжбанківському валютному ринку України. Нацбанк дав інструкції 35 банкам України щодо започаткування діагностичного обстеження. Оголошено графік поступового згортання чистої відкритої валютної позиції банків упродовж періоду 15 місяців, починаючи з  жовтня 2014 року. Створено незалежний комітет із питань аудиту, який забезпечуватиме ретельний нагляд за фінансовою звітністю, процесами аудиту й системами внутрішнього контролю в НБУ.

Окрім того, наприкінці березня було прийнято Закон «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», за яким зменшено видатки на 26,5 млрд грн і запроваджено низку змін в оподаткуванні, реалізація яких дозволить збільшити дохідну частину бюджету 2014 року на суму близько 26 млрд грн. Також було прийнято новий Закон України «Про здійснення державних закупівель», який удосконалює законодавство і створює умови для подолання корупції в даній сфері, сприяє підвищенню рівня прозорості й відкритості здійснення процедури держзакупівель.

Чималу роботу було проведено  стосовно тарифів на газ і тепло. Регулятор цін на газ (НКРЕ) ухвалив і офіційно оприлюднив рішення про підвищення тарифів на газ для кінцевих споживачів, а регулятор ринку комунальних послуг (НКРКП) ухвалив рішення про підвищення тарифів на теплопостачання для населення. Було публічно оголошено про рішення і графік підвищення тарифів на природний газ і теплову енергію до кінця 2017 року. Це дозволить створити самодостатній енергетичний сектор і зменшити витрати бюджету на нього шляхом ліквідації дефіциту НАК «Нафтогазу» до 2018 року. Разом із тим, регулятор ринку комунальних послуг (НКРКП) отримав право встановлювати тарифи на теплопостачання у країні, що дозволило вилучити з процесу утворення тарифів політичний компонент. Постановою Уряду «Про посилення соціального захисту населення в умовах підвищення цін і тарифів на комунальні послуги» передбачено запровадити надання населенню компенсації додаткових витрат на оплату газопостачання, центрального опалення та централізованого постачання гарячої води в умовах підвищення цін і тарифів на ці послуги.

Я це все перераховую, оскільки надання наступних траншів за Програмою залежатиме від проведення Урядом України низки реформ, які ставлять за мету поступову консолідацію у 2015-2016 роках бюджету в основному в частині витрат, у поєднанні із заходами для підвищення ефективності державного сектору. Даний підхід дозволить перевести державний борг на стійко знижувальну траєкторію, починаючи з 2015 року.

Запропоновані Урядом реформи в енергетичному секторі будуть зосереджені на зменшенні навантаження на бюджет при підвищенні ефективності і прозорості. Завдання скорочення дефіциту НАК «Нафтогазу» до нуля до 2018 року буде поєднуватися із заходами політики, спрямованими на збільшення його доходів і скорочення витрат. Із цією метою поступове, але значуще й широке підвищення вкрай низьких тарифів на газ та опалення буде доповнюватися заходами розширеної соціальної допомоги найбіднішим верствам населення для пом'якшення наслідків здорожчання. Структурні реформи й реформи в НАК «Нафтогаз» дозволять поліпшити управління, підвищити прозорість, а також зменшити операційні витрати.

Схвалення програми «стенд-бай» також відкрило доступ до додаткових міжнародних фінансових ресурсів і допомогло відновити довіру приватних інвесторів. Зокрема, у 2014 році Уряд України та Нацбанк можуть отримати до 13,8 млрд дол. США, з яких: від Міжнародного валютного фонду –7,4 млрд. дол. США, від Міжнародного банку реконструкції та розвитку – 1,73 млрд дол. США, відЄвропейського банку реконструкції та розвитку – 0,2 млрд дол. США, від Європейського інвестиційного банку – 0,17 млрд дол. США, від Європейського Союзу – до 3 млрд дол. США, від Уряду США – гарантії на 1 млрд дол. США, від Уряду Японії – до 0,1 млрд дол. США та від Уряду Канади – 0,2 млрд дол. США.

Із 24 червня по 17 липня поточного року в  Києві перебувала місія Європейського Департаменту Міжнародного валютного фонду з метою здійснення першого перегляду спільної з МВФ програми «стенд-бай». За результатами оцінки фактичного виконання  Меморандуму про економічну та фінансову політику від 22 квітня 2014 року місія зробила висновки, що заплановані показники  ефективності програми та структурні маяки були виконані (крім одного за об'єктивними причинами).

Це є суттєвим досягненням Уряду, оскільки програма з МВФ  реалізовується в умовах, набагато складніших, ніж передбачалося на її початку, в умовах загострення конфлікту на сході нашої країни.

Окрім оцінки поточної ситуації, завданням місії також було виробити разом із українською стороною перелік реформ і змін задля подальшої стабілізації економіки держави. Результатом спільної роботи стало досягнення порозуміння між Урядом України та місією МВФ стосовно плану подальших дій.

Такий результат місії забезпечує успішне завершення першого перегляду програми «стенд-бай» та дозволяє Україні отримати другий транш у сумі приблизно 1,4 млрд дол. США.

Серед домовлених заходів є низка дій по досягненню ключових цілей дворічної програми, в тому числі і для обмеження негативного впливу конфлікту в короткостроковій перспективі. Буде підготовлено пакет заходів у сфері бюджетних надходжень і видатків, компенсуючи вплив зростання видатків на заходи з безпеки скороченням інших видатків. Ми  повинні здійснити жорсткий контроль над витратами, продовжити реформування в енергетичному секторі для посилення платіжної дисципліни й розрахунків, підвищити прозорість діяльності і скорочення витрат НАК «Нафтогаз України», покращити умови підприємницької діяльності, а також провести низку антикорупційних заходів і створити незалежне антикорупційне агентство.

Погоджені заходи та подальша реалізація плану реформ із важливою підтримкою з боку МВФ дозволять відновити внутрішню й зовнішню макроекономічну рівновагу й забезпечити стале економічне зростання.

Що ж до проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», Угоду про позику з Міжнародним банком реконструкції та розвитку було підписано на початку липня. Сума позики – 300 млн дол. США. Передбачається, що Проект реалізовуватиметься впродовж шести років та   завершиться до 1 жовтня 2020 року. Відповідальним виконавцем Проекту є Мінсоцполітики.

Утілення даного Проекту допоможе розширити програму державної соціальної допомоги, а саме: забезпечення гарантованого мінімуму для тих громадян, які найбільше її потребують. Насамперед, це стосується малозабезпечених сімей із дітьми. Зокрема, планується встановити єдині критерії для визначення права на допомогу, що надається, з урахуванням доходу та майнового стану, термінів надання допомоги, критеріїв і вимог щодо підтвердження права на допомогу після закінчення терміну її отримання.

Необхідно запровадити стимулюючі заходи для вироблення активної життєвої позиції одержувачів державної допомоги та зменшення утриманських настроїв. У батьків має бути стимул піклуватися про своїх дітей, щоби вони не потрапляли  в інтернати, щоби мали змогу повернутися звідти в сім’ї.

Проект не є прибутковим. Проте після його завершення очікується значний соціальний, а також політичний та економічний ефект, що полягатиме у зміцненні потенціалу держави у сфері розробки стратегії соцпідтримки населення, більш якісному наданні державної соціальної допомоги та соціальних послуг вразливим верствам населення, впровадженні сучасних інформаційних технологій.

- Дякую за докладні відповіді! І на завершення - Ваші побажання казначеям України, дописувачам та читачам журналу «Казна України».

- У переддень найбільшого національного свята, Дня Незалежності, хочу привітати всіх, хто живе з Україною в серці! Вірю, що ті випробування, які випали на долю нації, вкоренили  і зміцнили в душах людей усвідомлення того, що ми – єдиний народ. Сьогодні світ захоплюється силою духу та національною свідомістю українців. Переконаний, згуртувавшись і об’єднавши зусилля, ми дамо гідну відсіч викликам сьогодення, збережемо мир на нашій землі та забезпечимо вихід країни на нові рубежі економічного розвитку.

Переконаний, у цей непростий для усіх нас час досвід та фахова компетентність казначеїв сприятимуть удосконаленню системи управління державними фінансами України. Кожен фахівець казначейської системи також має усвідомити свою відповідальність за той шанс, який українці  отримали в боротьбі за свою кращу долю.

Бажаю всім жителям країни, передусім, миру в нашому спільному домі, нових здобутків, фінансового благополуччя та віри в добро. Слава Україні! Героям слава!

                                                                      Розмову вела Олеся Данишенко