Незалежна Україна вже переживала спробу здійснити адміністративно-територіальну реформу, у 2005 році також ішлося про децентралізацію влади, її наближення до населення на місцях, про посилення фінансової спроможності громад. Проте ця спроба завершилася фіаско.

На чому базується впевненість у результативності нинішньої реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимир Гройсман розповів в інтерв'ю для Укрінформу.

- Володимире Борисовичу, днями у Києві відбулася Ваша зустріч з керівниками Луганської облради. З чим приїхали до столиці представники кризового регіону?

- Під час зустрічі з керівниками Луганської обласної ради, яка була проведена з їхньої ініціативи, йшлося передовсім про ситуацію, що там склалася. Я отримав інформацію з перших рук. Безперечно, органи місцевого самоврядування, які є законно обраною владою, опинилися у Луганській та Донецькій областях у складній ситуації. До них приходять озброєні і неозброєні люди, намагаються тиснути на них, змушують подати у відставку, висувають інші незаконні вимоги.

Сьогодні на Сході України діють незаконні воєнізовані формування, по суті кримінальні банди, які тероризують громадян, використовують їх як заручників. Ми маємо усвідомити, що всі ці речі пов'язані із зовнішньою агресією, яка здійснюється з території сусідньої держави.Тому спільно із законною місцевою владою ведемо пошук шляхів і методів виправлення ситуації.

Крім того, у нас була розмова і про реформу місцевого самоврядування, адже людей гостро цікавить, які ж повноваження і ресурси отримають у регіонах після децентралізації влади.

- Чи є у Вас упевненість, що реформу місцевого самоврядування можливо здійснювати в умовах, коли в деяких регіонах України йдуть воєнні дії? Чи варто зараз, наприклад, ліквідовувати державні адміністрації на місцях?

- Ми повинні створити таку систему управління державою, яка була б ефективною. Цього ніхто не заперечує. Так само ніхто не заперечує, що підвищення ролі і посилення функцій місцевого самоврядування є ключовою ланкою у цій реформі. За планом наших дій, відповідні зміни до Конституції мають бути прийняті до кінця 2014 року. Сама реформа, її основні елементи будуть втілені протягом 2015 року. І вже після виборів органів місцевого самоврядування, які заплановані на жовтень 2015 року, система державного управління почне діяти у нових координатах.

Тепер щодо загроз втрати центром контролю над територіями. Подібні розмови ми чуємо протягом останніх 20 років, але, на мою думку, та ситуація, яку маємо сьогодні на Сході країни, це наслідок, зокрема, і того, що реальна влада ніколи не передавалася на місця, всі ресурси спрямовувалися до центру. А на територіях вибудовувалися корупційні схеми, малий і середній бізнес опинявся під тиском як загальнодержавних законів, не завжди досконалих, так і місцевих князьків, чиновників. Ви ж знаєте, що в органи влади на місцях неможливо було влаштуватися без протекції, знайомства.

Я переконаний, що продовження такої лінії на безоглядну концентрацію влади, коштів та інших ресурсів лише у столиці, лише у чиновників, неминуче призведе до зворотного ефекту.

Водночас хочу наголосити, що процеси децентралізації влади не впливатимуть на питання оборони та безпеки держави, охорони правопорядку, оскільки реформа не передбачає кардинальних змін у цих сферах.Фактично, що пропонується - влада в області і районі замість призначенців з Києва обиратиметься людьми на місцях. Це означає відповідний рівень довіри до такої влади, а сама обрана влада позбавиться тиску центру, натомість отримає нові повноваження і ресурси, суттєву частину податків, які раніше йшли нагору.Якщо цього не робити, жодних перспектив в України як європейської держави не буде, наш пересічний громадянин не матиме жодних важелів впливу не те що на життя в країні, а й у своїй громаді.

- У 2005 році мені довелося бути свідком того, як віце-прем'єр намагався переконати у необхідності здійснення адміністративно-територіальної реформи населення свого рідного району. Розмова високого гостя з Києва із земляками завершилася фіаско, на тому, власне, закінчилися й самі спроби провести таку реформу. На чому базується Ваша впевненість, що тепер така реформа буде радо сприйнята людьми?

- Ну, ми ж не говоримо про необхідність перекроювання меж районів, населених пунктів, що, наскільки мені відомо, тоді й налякало громадян.

У Концепції йдеться про створення різних рівнів громад, відповідно до цих рівнів буде визначено, які повноваження вони отримають, які кошти виділятимуться на здійснення цих функцій.У Концепції йдеться про створення різних рівнів громад, відповідно до цих рівнів буде визначено, які повноваження вони отримають, які кошти виділятимуться на здійснення цих функцій.У Верховній Раді вже зараз є два законопроекти: про співробітництво територіальних громад і про добровільне об'єднання громад. Тобто, громади можуть співпрацювати абсолютно без зміни своїх адміністративних меж, юрисдикцій, громади можуть об'єднувати свої бюджети, чого досі ніколи не було.Далі, якщо два села захочуть об'єднатися, то центр не буде цьому заважати. Але щось нав'язувати - цього не буде, все має відбуватися природним шляхом.

З часів попередніх невдалих спроб реформи минуло дев'ять років, багато що змінилося в країні. Люди зрозуміли, що відсутність адміністративної реформи, змін у механізмах влади - це відсутність можливостей, перспективи розвитку території. Ми що, так і будемо чекати від центру коштів на нормальні дороги у селі, на лікарні, школи? Якщо не провести реформу децентралізації державного управління, це негативно позначиться і на перспективах створення нових робочих місць, на отриманні адміністративних послуг.Звичайно, будуть складнощі у здійсненні, але ми стаємо на цікавий шлях підвищення ефективності управлінської системи, що має призвести до поліпшення якості життя в Україні - і не для окремих "небожителів", а для кожного громадянина.

- Чи передбачається, наприклад, зміна кількості адміністративних районів у країні?

- Ні, ми не плануємо обов'язкових територіальних змін, пересування адміністративних меж тощо, але, повторю, якщо два райони чи села вирішать добровільно об'єднатися і отримати таким чином більше ресурсів, більше компетенцій - це їхнє право, це питання територіальних громад.

- А за якими пропорціями передбачається розподіляти надходження до бюджетів - державного і місцевих? Скільки кому грошей дістанеться - це ж ключове питання.

- Ми моделюємо різні варіанти, і зараз передчасно говорити про якісь визначені параметри. Йде грунтовна робота з залученням експертів, у тому числі міжнародних. Але загальний підхід полягає у тому, що формування бюджетів напряму залежатиме від рівня повноважень, які закріплюються за громадою. Кожне повноваження - воно щось коштує, відповідно під це виділятимуться і фінанси. Зокрема, ми пропонуємо, що частина податку на доходи фізичних осіб має передаватися у громади, плюс частина податку на прибуток підприємств - це буде суттєвий крок щодо підвищення дієздатності громад.Можу сказати, що вже наступного року частина цих податків залишатиметься у місцевих бюджетах, оскільки вже затверджені напрями бюджетної політики на 2015 рік, і там зазначено, що частина загальнонаціональних податків має залишатися у місцевих бюджетах.

Крім того, ми закладаємо принцип повсюдності місцевого самоврядування, тобто воно діятиме не лише в межах населеного пункту, як зараз, а охоплюватиме і землі, розташовані навколо. На них уже не поширюватиметься влада держадміністрацій, а значить, громада зможе на свій розсуд використовувати земельний ресурс.

- Чи готові у місцевих органах влади брати на себе нові владні повноваження, адже, наприклад, голова Донецької ОДА Сергій Тарута каже, що місцевому чиновнику іноді легше кивати на центр, ніж щось зробити самому?

- Тих, хто не захоче серйозно займатися місцевими проблемами, або ж виженуть з кабінетів, або просто не оберуть. Я переконаний, що у кожній громаді, навіть на рівні села, є люди, які хочуть і вміють працювати. А столиця має створити для цього всі можливості, образно кажучи, ми повинні водієві дати автомобіль, а далі - нехай пасажири контролюють, куди везе їх цей водій.

Відповідно зараз опрацьовується законопроект про місцевий референдум, щоб люди мали механізм відкликання місцевої влади, якщо вони визнають, що помилилися у своєму виборі.

- Коли такий закон буде готовий?

- Вже підготовлені зміни до Конституції, вони направлені до Конституційної комісії. Ми чекаємо, що народні депутати якомога скоріше розглянуть їх. На базі цих змін буде прийнято низку законів, у тому числі й про місцевий референдум. Планується, що до кінця 2014 року буде завершено формування нормативно-правових актів на розвиток Концепції.

- Але зараз на порядок денний виходить тема нових, дострокових виборів до Верховної Ради. Ця обставина внесе якісь корективи у плани здійснення реформи?

- Оскільки йдеться про впровадження основних положень реформи з осені наступного року, думаю, ми вкладемося в намічені часові рамки.

- Які зміни передбачаються у структурі владної вертикалі? Що буде з держадміністраціями, як розподіляться функції між ними та виконкомами?

- Населення обиратиме депутатів обласних і районних рад, а вже ті - свої виконавчі комітети. Голови рад будуть головами відповідних виконкомів. Обласні та районні державні адміністрації будуть ліквідовані, натомість з'являться державні представництва (префектури), які здійснюватимуть контрольно-наглядові функції, у тому числі й за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування.Голови сільських і селищних рад обиратимуться прямими виборами.Також передбачається створення муніципальної міліції, яку формуватимуть органи місцевого самоврядування, але це ще належить обговорити на експертному, громадському рівні.Загалом нам ще треба проінвентаризувати, скільки представників державної влади сьогодні є на територіях, оцих усіляких інспекцій, агентств, філій, які іноді дублюють одне одного і разом не дають громадам і бізнесу нормально розвиватися. Треба визначитися, хто за що відповідає, хто і в якій кількості має надавати адміністративні послуги.

- Реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції та системи адміністративних послуг у цілому вже розпочалося?

- Відповідний законопроект уже в парламенті. Передбачається, що всі функції інспекції передаються на рівень органів місцевого самоврядування, які створюють свої органи архбуднагляду у повному обсязі. Центральний орган - ДАБК здійснюватиме контроль за якістю будівництва, дотриманням законодавства. Також ми дещо допрацювали декларативні принципи будівництва, щоб там не було жодних тіньових можливостей.

Розроблено і концепцію реформування системи Держреєстру. Усі послуги, які надавалися централізовано, будуть передані на місцевий рівень, а органи Міністерства юстиції займатимуться двома речами - нормотворенням і контролем за дотриманням норм при наданні адмінпослуг. Тобто, ми розмежовуємо процеси надання послуг і контролю за цим (з боку громади і центральних органів).

Уряд уже ухвалив постанову, відповідно до якої понад 50 адміністративних послуг мають надаватися через систему "прозорих офісів", не в тіні кабінетів. Тут діятиме принцип електронної черги: людина отримує талон, очікує на свій час, далі заповнює відповідний бланк-заявку на надання послуги, наприклад, отримання паспорта, і отримує облікову картку. Якщо через визначений термін людині не надано послугу, це означає незадовільне виконання чиновником своїх функціональних обов'язків, і тоді настає відповідальність.Такі стандарти надання адміністративних послуг діятимуть скрізь - у містах, селищах, селах.Крім того, працюємо сьогодні над проектом закону про державну службу, відповідна концепція уже готова і має бути розглянута урядом.

- В Україні обрано нового Президента. У передвиборчій програмі Петра Порошенка є теза щодо необхідності децентралізації влади. Які зміни у зміст і темпи реформи, на Вашу думку, може внести Президент Порошенко?

- Думаю, він спроможний внести додаткову потужність у процес реалізації цих змін. У мене були розмови з Петром Олексійовичем на теми децентралізації, балансу влади, про те, як зробити ефективними системи державного управління та місцевого самоврядування. Певні його думки теж лягли в основу Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. У мене немає сумнівів у тому, що він, по-перше, буде виконувати ці та інші положення своєї програми, по-друге - він добре знає, які саме важелі влади потрібні для успішної реалізації задуманого.

Згадаймо, чим закінчив попередній президент. Його політичний кінець був наслідком узурпації влади і концентрації повноважень в одних руках. Якби Янукович діяв навпаки - ми уникли б трагедій, загибелі людей у дні протистояння на Майдані.Але ж владу підминав під себе не лише він один, цим займалися і губернатори, які перетворювалися на удільних князьків, знищували місцеве самоврядування, домагалися відставок законно обраних мерів та інше.

Узурпація влади не приводить до добра, це підтверджено історією людства, на жаль, Україні також довелося пройти через цей гіркий досвід.Все це добре відомо і новообраному Президентові. Він хоче бути успішним керівником успішної держави, тому, переконаний, зробить потрібні висновки з діяльності своїх попередників.

Олег Олійник, Укрінформ.