Сполучені Штати Америки виключили Україну зі списку «301» - списку країн-порушників прав інтелектуальної власності. Звісно, таке рішення США є підтримкою нашої держави у складних політичних обставинах. Разом з цим, це ще  й додатковий стимул для вітчизняних органів виконавчої влади припинити використовувати неліцензійне програмне забезпечення, яке власне і було одним з чинників включення України до цього стиску, зазначив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко.

«У Держінформнауки прекрасно розуміють глибину цієї проблеми та її вплив на сприйняття нашої держави у світі. Тому ми ведемо активну роботу з переходу на використання ліцензійного програмного забезпечення за рахунок погодження проектів інформатизації, надання методичної підтримки реалізації галузевих і регіональних програм інформатизації, створення елементів загальнодержавних систем електронного урядування», - заявив Володимир Семиноженко.

Він додав, що за останні 10 років рівень використання органами влади неліцензійних примірників знизився з 80% до 33%. «Проте такий показник не може заспокоювати. Факт використання неліцензійного програмного забезпечення органами виконавчої влади шкодить іміджу України і створює умови для відновлення загрози ведення економічних санкцій до країни в цілому», - зазначив Голова Держінформнауки.

Він наголосив, що загальна потреба в легалізації програмного забезпечення органів державної влади складає майже 400 тис. примірників, а витрати на ці цілі можуть сягати 1500 млн. грн.

Виходячи з цього, Держінформнауки вважає, що лише легалізація програмного забезпечення, яке використовується органами державної влади, у досить скрутних фінансових умовах не вирішує проблему. На переконання експертів Агентства, найбільш оптимальним варіантом її розв’язання є виконання постанови Кабінету Міністрів від 30.11.2011 №1269, якою затверджена Державна цільова науково-технічна програма використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом на 2012–2015 роки. «Це дозволить значного зменшити видатки бюджету на легалізацію пропрієтарного програмного забезпечення та знизити економічну і  технологічну залежність України шляхом переорієнтації зазначених витрат на вітчизняних учасників ІТ-ринку», - підсумував Володимир Семиноженко.