Відміна особливого режиму оподаткування для ІТ-компаній несе загрозу розвитку високотехнологічного сектору економіки держави

Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України стурбоване ініціативою Міністерства фінансів України скасувати особливості оподаткування, встановлені для ІТ-компаній. У Держінформнауки переконані, що такі кроки матимуть негативні наслідки для розвитку сфери ІКТ та економіки в цілому.

«Пропонується включити до плану заходів з реалізації програми діяльності Кабінету Міністрів України з метою усунення штучних преференцій окремим суб’єктам господарської діяльності, до яких Мінфін помилково відносить і встановлення особливостей оподаткування для ІТ-компаній, розробку законопроекту щодо скасування цих особливостей. Ми заявляємо про помилковість такого підходу. Держінформнауки у жодному разі не може погодитися з пропозиціями Мінфіну щодо скасування особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції і вважає, що таке рішення може тільки поглибити проблеми вітчизняної економіки», - заявив Голова Державного  агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко.

Він наголосив, що відповідні листи, у яких обґрунтовується хибність такої ініціативи, Держінформнауки уже направило Мінфіну та Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій. У листах, зокрема, зазначається, що введення особливостей оподаткування було спрямовано саме на збільшення надходжень до зведеного державного бюджету за рахунок виведення з «тіні» індустрії програмної продукції.

«Рішення про особливий режим оподаткування для ІТ-компаній є цілком вивіреним кроком, який ґрунтується на глибокому аналізі економічних тенденцій та досвіді успішного економічного розвитку провідних країн світу, спрямованим на економічне зростання держави. Індустрія програмної продукції є одним з секторів економіки який динамічного розвивається і визнається приоритетним в багатьох країнах. В Індії, Польщі, Китаї цілеспрямовано створюються сприятливі умови для розвитку індустрії. В тому числі і в Україні в 2012 році було прийнято відповідний закон», - заявив В.Семиноженко.

Крім того, він зауважив, що це один із не багатьох прикладів, коли в умовах жорсткого політичного протистояння, законопроект був ініційований представниками всіх політичних сил, і при його голосуванні , вже в першому читанні отримав підтримку 336 народних депутатів. Правда, в результаті протидії консервативних кіл в остаточному вигляді закон був прийнятий в урізаному вигляді, що значно ослабило його ефективність та результативність. І тим не менше, не зважаючи на це, внесення змін до Податкового кодексу мало позитивний вплив. Так, приріст обсягів надання послуг у сфері інформатизації у 2013 році становив 12%. Обсяг аутсорсингового ринку програмного забезпечення наближається до $2 млрд. ІТ-фера в цілому в Україні зберегла свій потенціал і навіть в умовах тяжкої фінансової кризи не зменшила свій вклад в бюджетні надходження.

«Встановлення особливостей оподаткування дозволило підтримати конкурентоспроможність ІТ-сфери та зберегти позиції України на світовому ринку ІТ-послуг. Значну роль в цьому відіграло саме 161 підприємство, що повірили владі і перейшли на особливий режим оподаткування», - наголосив В.Семиноженко.

За його словами, для подолання кризи потрібна не відміна особливостей оподаткування, а якскоріше прийняття Верховною Радою законопроекту «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції», який передбачає зниження до 5% розміру єдиного соціального внеску.

«Недоцільно ставити під загрозу розвиток високотехнологічного сектору економіки держави, що є рушієм для економічного розвитку України та перспективним напрямком в міжнародному розподілі праці», - наголосив Голова Держінформнауки та додав: Скасування особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції буде явним проявом непослідовності економічної стратегії влади, свідченням неспроможності зберегти досягнення вітчизняного бізнесу і несе в собі загрозу втрати довіри широких верств населення, які сподіваються на зміни в Україні до кращого».