За останні чотири роки майже не залишилося західної демократії, яка б не відчула на собі впливу гібридних атак Росії. Навіть ті, хто ігнорував загрозу або ставив під сумнів їх серйозність, змушені були вживати заходів для протидії іноземному втручанню. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на вступній дискусії «На передньому краї гібридної війни: від Балтики до Чорного моря» під час конференції «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед», що розпочала свою роботу в Києві.

«Тим часом інші авторитарні держави з готовністю переймають російські методи та стратегії. Подальше ігнорування цієї загрози робить Росію та її послідовників лише сильнішими та ефективнішими у їхніх діях. Полем битви стали вибори та референдуми, а атаки ведуться через соціальні мережі, медіа-простір, кіберпростір. Ціллю атаки ворожих держав є не завоювання, а підпорядкування слабших та деморалізація, дезорієнтація сильних», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

На її переконання, для організації ефективної протидії гібридним загрозам необхідне тісне міжнародне співробітництво у цій сфері. Основним майданчиком такої кооперації є НАТО. «Хочу підкреслити, НАТО є наразі єдиною міжнародною структурою, здатною сформувати дієву та адекватну відповідь російській гібридній війні», - наголосила Віце-прем’єр-міністр.

За її словами, сьогодні Україна опинилась у епіцентрі гібридної війни – на її передньому краї: від Балтики до Чорного моря. «Важливо усвідомлювати, що ми маємо справу із системною загрозою, а не з окремими конфліктами. Нарощення військової присутності Росії в Арктиці, демонстрація сили та провокації поблизу країн Балтії, мілітаризація Калінінградської області, відкрита військова агресія на Сході України та провокації в Азовському морі, мілітаризація Чорного моря та перетворення українського Криму на закриту військову базу, масштабні кібератаки, застосування хімічної зброї на вулицях британських містечок Солсбері та Еймсбері – всі ці епізоди є складовими однієї політики. Отже, і відповідь демократичної спільноти має бути єдиною та системною. Україна є центральним елементом цієї відповіді», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона підкреслила, що, попри значні успіхи України в організації безпеки інформаційного та кіберпростору, потрібно продовжувати роботу щодо з’ясування конкретних засобів та методів операцій впливу ворожих держав, зокрема, це успішно відбувається в рамках Платформи Україна-НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війни, яка створена у 2016 році на засіданні Комісії Україна-НАТО в рамках Варшавського саміту. «Поглиблення співпраці у цій сфері між Україною та НАТО зміцнить обидві сторони і стане важливим елементом процесу євроатлантичної інтеграції України», - наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Навіть для найбільших скептиків очевидно, що мета гібридної агресії Путіна - скомпрометувати демократичні процедури, засмітити публічний дискурс та підірвати взаємну довіру всередині ЄС та НАТО, а отже – і співробітництво у сфері безпеки. Тому наше спільне завдання - зробити демократію сильною. Сутність гібридної атаки полягає у виявленні та використанні розколів, суперечок, які існують у наших суспільствах, проти нас самих. Через це підтримку Росії отримують  популістичні, націоналістичні та євроскептичні політичні сили», - підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково 

Конференція «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед» проходить у Києві 7-8 листопада. Метою конференції є підбиття підсумків першого десятиліття гібридної війни та розробка рекомендацій для ефективної спільної протидії. Участь в обговоренні візьмуть українські й іноземні урядовці, а також експерти світового рівня. Вони обговорять всебічні та спільні підходи до питань безпеки, зокрема, що стосуються співпраці України та її європейських і євроатлантичних партнерів. Тематика панелей охопить політичний, військовий, інформаційний виміри гібридної війни, кіберзагрози, діяльність спецслужб тощо.