Кабінет Міністрів України затвердив порядок моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги для забезпечення потреб Сил безпеки і оборони України під час дії правового режиму воєнного стану.

Постанова, ініційована Міноборони, регулюватиме взаємодію центральних органів виконавчої влади, інших державних органів (за згодою) щодо залучення, отримання, передачі й обліку надання міжнародної військової допомоги (МВД).

МВД - нове поняття, яке вводиться цією постановою і стосуватиметься всієї допомоги, що надається для підтримки сил оборони на безоплатній основі під час воєнного стану. 

«Наша ціль – створити «єдине вікно» спілкування з партнерами. Тобто побудувати всередині країни такий механізм, аби на всіх рівнях влади усвідомлювали нагальну потребу нашого війська. Йдеться про єдину узгоджену позицію щодо надання озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів. Наприклад, якщо пріоритет в авіації, тоді на міжнародних зустрічах ми повинні доводити єдину позицію саме за цим напрямом», – наголосив заступник Міністра оборони Станіслав Гайдер. 

Крім цього, в постанові закладено механізм звітності щодо отриманої техніки. Цей алгоритм допоможе контролювати рух матеріальних засобів від їх отримання до використання.

«Іноді виникають ситуації, коли партнери, наприклад, поставили певну кількість броньованої техніки до Національної гвардії, яка входить до сил оборони. І Нацгвардія веде внутрішній облік. Тепер ця техніка буде відображена у загальному звіті про надану допомогу Силам оборони. Це, по-перше, дозволить вивчити досвід та ефективність використання наданої допомоги. По-друге, це чітка звітність для наших міжнародних донорів», — наголосив заступник Міністра. 

Відтепер механізм отримання міжнародної військової допомоги буде побудовано таким чином: 

• Перший етап. Формування потреби. Військові частини надсилають свої запити до командувань видів, окремих родів військ (сил), згодом ця потреба узагальнюється Генеральним штабом. Саме Генеральний штаб є основним органом військового управління, що розробляє перелік потреб щодо МВД за всі складові Сил оборони, який в подальшому доводиться до партнерів.
• Другий етап. Інформування міжнародних партнерів через українських аташе, представників при НАТО, ЄС, МЗС. Крім цього, доведення єдиної узгодженої нагальної потреби на зустрічах високого рівня.
• Третій етап. Розгляд пропозицій партнерів.
• Четвертий етап. Логістика та облік: прийом матеріальних засобів на міжнародному Хабі, де створено «Український логістичний пункт», перевезення в Україну, облік, розподіл між відповідними угрупованнями (військовими частинами). 
• Пʼятий етап. Звітність. Узагальнення та надання інформації щодо наявності та використання МВД.