ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня! Розпочинаємо засідання Уряду.

Це засідання відбувається якраз напередодні виборів до українського Парламенту. Більше трьох років наш Уряд працює. Я думаю, що для країни це був не найгірший період. Нам вдалося розпочати ряд важливих, на мій погляд, проектів змін, які потребують подальшої підтримки і продовження. Я би більше сьогодні хотів говорити не про те, що було, то вже історія, воно відійшло в минуле, а про те, що буде.

Я багато зустрічаюся з людьми, і дехто розуміє, що йде оновлення влади, десь хтось думає, що наш Уряд буде і далі працювати, але насправді ми розуміємо, що якраз нові вибори формують новий парламент, нову коаліцію, і ця коаліція вже буде формувати новий Уряд, буде визначати, хто буде Прем’єр-міністром. І найголовніше, що буде визначати і нова коаліція, і новий Уряд, – що буде далі. Я думаю, що сьогодні це питання турбує абсолютно  всіх, і мене, в тому числі, я думаю, і багато колег.

Я можу тут навести ряд прикладів, які є надзвичайно важливими і по яких у нас є виклики.

Візьмемо, наприклад, децентралізацію. Я знаю, що назва дуже нудна. Але насправді, що таке децентралізація? Нові садочки, школи, нові бюджети, нові дороги, нове освітлення, новий громадський простір і багато інших правильних речей, які сьогодні важливі для кожної української родини.

Разом з тим, у нас є вибір, що буде далі з децентралізацією:

- або ми завершимо формування спроможних об’єднаних територіальних громад, або законсервуємо систему достроковими місцевими виборами, ще досі не ефективну систему;

- або ми продовжимо формувати бюджет на 2020 рік на засадах децентралізації, коли місцеві громади будуть мати кошти, або в бюджеті 2020 року система фінансової децентралізації буде знищена;

- або у нас буде вибір на те, щоб закріпити децентралізацію в Конституції України, або нам будуть нав'язувати федералізацію як розкол України.

І таких викликів у нас буде, на мій погляд, достатньо багато в майбутньому. А майбутнє, я хочу наголосити, наступає 22 липня.

Ще одна річ, про яку я би хотів сказати, – це, наприклад, соціальна політика. Для мене, для нашого Уряду це завжди було дуже важливим питанням: яка у людей зарплата, яка пенсія; як змінити систему; як почати  підвищувати виплати вчителям, лікарям, військовим, рятівникам і так далі.

Але на що ми спиралися, спираємося сьогодні і маємо спиратися у майбутньому? На реальний стан національної економіки. І у нас завжди буде вибір у недалекому майбутньому: або ми спираємося на реальні можливості економіки (і я бачу те, що в наступному році мінімальна зарплата вже буде не 4 173, а буде 5 500, середня зарплата за півтора роки, до двох років буде 620 доларів); або хтось включить друкарський станок, почне розганяти інфляцію, робити разові подачки і заведе країну в дефолт або фінансову кризу. Теж є два варіанти і два вибори. І я вважаю, що вони є цілком реалістичними.

Буквально на минулому тижні, у п’ятницю, я відвідував комплекс Пам'яті жертв голодоморів. Ми кілька років тому почали будівництво другої черги. Знаєте заради чого? Тільки єдине питання – увіковічити пам'ять тих мільйонів загиблих, які були безневинно вбиті голодом на нашій благодатній українській землі.

Хто би як ні оцінював ті події, я рекомендую десяткам мільйонів українців подивитися в списки загиблих і знайти там своє прізвище, не важливо де б ми з вами жили – на заході, сході, півночі, півдні. Там є прізвища наші з вами, людей, які загинули. Можливо, це були наші рідні і близькі, і ми маємо пам'ятати про всі трагічні віхи нашої історії.

І в мене є питання: а буде завершений цей проект? Нам потрібен ще, як мінімум, один рік і фінансове забезпечення для того, щоб завершити цей проект і добудувати цей комплекс.

І я можу так навести ряд прикладів, у тому числі по тих проектах, які ми сьогодні запровадили, запроваджуємо, ведемо далі. Це абсолютно всі. "Нова українська школа": буде продовжено цю програму чи, можливо, хтось захоче її згорнути? Ми будемо далі підтримувати українське породілля, традицію, яку ми ввели, - бебі-бокси? Буде далі функціонувати програма доступних ліків чи якимось чином її модифікують? Добудують "Охматдит" чи ні? Продовжать будувати дороги, в тому числі між райцентрами, чи все це буде зупинено?

Таких питань є надзвичайно багато і відповідь на них буде очевидною тільки після виборів до Верховної Ради України: який буде Парламент, яка буде коаліція, який буде Уряд.

Зрозуміло, що вибір сьогодні – це вибір людей, і я розраховую на те, що він буде абсолютно свідомим, який забезпечить нам прекрасне майбутнє: сильне, яскраве і благополучне. Все у ваших руках.