25 січня 2018 р. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман провів телефонну бесіду з Прем’єр-міністром Естонської Республіки Юрі Ратасом.

Глави урядів, констатуючи високий рівень двосторонньої взаємодії, детально обговорили практичні заходи з поглиблення співпраці в торговельно-економічній та фінансовій сферах.

Обговорюючи питання фінансової дисципліни та вдосконалення існуючого порядку фінансово-економічних розрахунків між суб’єктами господарювання двох країн, Прем’єр-міністр України поінформував про зміст ухваленої Кабінетом Міністрів України наприкінці грудня 2017 р.  постанови № 1045, якою затверджено Перелік держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення.

Глава Уряду наголосив, що метою зазначеного документа є запобігання як розмиванню податкової бази, так і виведенню прибутку з-під оподаткування, зокрема так, як це передбачено такими профільними міжнародними організаціями як ОЕСР.

Прем’єр-міністр зазначив, що дія зазначеного Переліку розповсюджується виключно на резидентів України, які подають звіт про контрольовані операції до податкових органів України, а ДФС відповідно до поданих звітів визначатиме ризиковані операції, що підлягають додатковому контролю, за системою виявлення ризиків, як це діє у всьому світі.

Зазначений Перелік не є переліком офшорних зон.

Естонію було включено до Переліку, як країну, в якій ставка нерозподіленого прибутку становить 0%, що може використовуватись резидентами України для розмиття податкової бази та ухилення від сплати податку на прибуток в Україні.

Естонська сторона була також поінформована, що НБУ не приймав жодних рішень щодо включення Естонії до списку офшорних територій. З метою уникнення можливого непорозуміння в проведенні розрахунків господарюючих суб’єктів, 24  січня 2018 р.  НБУ надіслав до українських банківських установ директивний лист з роз’ясненням стосовно відсутності законодавчих підстав застосовувати поглиблений аналіз естонських компаній.

За підсумками бесіди прем’єр-міністри домовилися доручити міністерствам фінансів спільно з податковими органами двох країн налагодити взаємодію і провести, у випадку потреби, необхідні консультації, в ході яких врегулювати можливі непорозуміння.

Глави урядів переконані, що такий підхід сприятиме активізації та поглибленню взаємодії в торговельно-економічні сфері та позитивно відобразиться на механізмі фінансово-банківських операцій між двома державами.