Переважна більшість постраждалих від насильства, пов’язаного з сексуальною недоторканістю під час війни, бояться стигматизації – негативного стереотипу сприйняття.
«Бояться осуду, бо досі існує думка в суспільстві, що постраждалі самі винні. Часто вони самі не розуміють, що те, що з ними відбувалося, це було саме насильство і люди або бояться, або просто не знають, що потрібно звертатися до правоохоронних органів та системи безоплатної правової допомоги», - розповіла заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць в ефірі одного з телеканалів.
Вона наголосила, що реальну статистику таких злочинів можна буде дізнатися лише після завершення війни, «вже після нашої перемоги», оскільки, з досвіду інших країн, які пережили травматичний досвід війни, люди можуть і будуть звертатися вже через роки, після пережитої події.
«Насильство – це злочин. Воєнні злочини не мають строків давності. Навіть, якщо ви перебуваєте за кордоном і маєте власний травматичний досвід, чи знаєте про такі випадки з вашими знайомими та сусідами, варто звернутися і до правоохоронних органів і до системи БПД, де вас безоплатно і конфіденційно скерують, як найкраще провести певні слідчі дії за кордоном. Існує можливість залучення іноземних колег, які розслідують подібні злочини. За якістю і законністю цих процесів спостерігає весь світ», - повідомила Валерія Коломієць.
До відома: за понад рік війни загалом вже підтверджено понад 187 випадків сексуального насильства. За даними Офісу генерального прокурора України - це лише ті злочини, про які не побоялися розповісти постраждалі від російських окупантів.
Звернутися до юристів системи безоплатної правової допомоги можна:
Воєнні злочини не мають терміну давності, тому звернутися за допомогою можна тоді, коли людина буде готова.