• In English
  • В Україні стартує навчальна програма з енергоефективності для ЗМІ

    В Україні відкрито освітню програму з енергоефективності для мас-медіа. Організатором виступило Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Підтримку такій ініціативі надали Міненерго, Мінрегіон, Держенергоефективності та Національна спілка журналістів України.

    У презентації програми взяли участь заступник Міністра енергетики України Юлія Підкоморна, заступник Міністра розвитку громад та територій України Ігор Корховий, заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко, Директор проекту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» Іма Хренова-Шимкіна, Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, експерти, представники місцевих органів влади та ЗМІ.

    Юлія Підкоморна наголосила, що важливим завданням для Міністерства енергетики є не тільки впровадження політики енергоефективності, а і популяризація реформи у цій сфері.

    «Міненерго спільно з Держенергоефективності за допомогою державних механізмів спонукає до впровадження та стимулювання заходів з енергоефективності, як у промисловості, так і в побутовому секторі», - наголосила Юлія Підкоморна та закликала представників ЗМІ до поглиблення обізнаності з цих питань, щоб формувати їх правильне розуміння суспільством.

    Ігор Корховий підтвердив, що енергоефективність - це великий крок до боротьби з енергетичною бідністю, адже в результаті проведення таких заходів рівень платіжки за опалення значно знижується.

    Іма Хренова-Шимкіна зауважила, що саме ЗМІ – та рушійна сила, яка може легко і простою мовою донести до споживачів вигоду енергоефективності – такої технічної та складної галузі. Розвиток цієї сфери є вкрай нагальним для подальшого економічного розвитку країни у світлі глобальних кліматичних змін.

    У свою чергу, Юрій Шафаренко пояснив, наскільки важливими для України є енергоефективність та відновлювана енергетика:

    На жаль, Україна є енергетично залежною державою, але при цьому має колосальний потенціал енергозбереження та переходу на власні, місцеві види палива. І Німеччина – взірець для нас.

    7,5 млрд доларів – саме стільки Україна заплатила за імпорт нафти, газу, вугілля у 2020 році. З них 2 млрд доларів – лише за імпорт блакитного палива.

    Енергоємність української економіки в середньому у 2 рази вища за європейську, а в порівнянні з деякими країнами ЄС, наприклад, з Німеччиною – у 3 рази.

    Для подальшого розвитку сфери енергоефективності триває робота Уряду, Міненерго, Мінрегіону, Держенергоефективності та інших партнерів. Серед важливих напрацювань варто назвати такі:

    • розроблено, фіналізовано та прийнято Парламентом у першому читанні базовий законопроект «Про енергоефективність»;
    • розроблено концепцію 5-річної програми з енергоефективності, що буде охоплювати різні сектори економіки та передбачати «зелені» кредити;

    підготовлено проект Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року та триває активна розробка Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2030 року;

    • прийнято розроблений спільно з Агентством Закон, яким вводяться в обіг зелені облігації в Україні.

    розроблено та працює перша в Україні Інвестиційна карта «UAMAP».

    «За енергоефективністю та «чистою» енергетикою – добробут українців. Адже проекти у цих сферах вирішують одночасно енергетичні, екологічні та економічні проблеми. Ми щиро вдячні стратегічному партнеру України – Уряду Німеччини, який разом із GIZ запускає таку корисну програму для мас-медіа», - підсумував заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.