Сьогодні, 13 червня, на засіданні Уряду затвердили низку порядків перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та поховані на тимчасово окупованих територіях (після їхньої деокупації), а також Героїв України, які починаючи з 2014-го отримали орден “Золота Зірка” і урн із прахом із колумбаріїв інших кладовищ.
Ці порядки визначають механізми перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі загиблих (померлих) Захисників та Захисниць.
Як отримати дозвіл на перепоховання останків або урни з прахом на НВМК?
Для отримання дозволу користувач місця поховання або його законний представник чи уповноважена особа спершу подають до державної установи “Національне військове меморіальне кладовище” заяву. У заяві обов’язково зазначають зручний спосіб комунікації, а також номер облікової картки платника податків загиблого (померлого).
До заяви додаються копії:
Що відбувається далі?
Державна установа не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати подання заяви звертається до MBC для отримання інформації про наявність у загиблої (померлої) особи на день смерті не погашеної i не знятої судимості за вчинення умисного злочину.
Далі, за результатами розгляду копії документів, у разі відсутності підстав для відмови та на основі інформації, наданої MBC, протягом 10 робочих днів з дати отримання відповіді від MBC видається наказ про надання дозволу на перепоховання останків або урни з прахом на Національному військовому меморіальному кладовищі.
У наказі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка подала заяву, інформація щодо рішення про надання дозволу на перепоховання останків на НВМК.
Чому бувають відмови на перепоховання та як це владнати?
У разі відмови у наданні дозволу на перепоховання останків або урни з прахом загиблої (померлої) особи у наказі зазначаються обгрунтована підстава та зазначеним у заяві способом комунікації. Відповідь із відмовою надається також протягом 10 робочих днів.
Національне військове меморіальне кладовище відмовляє у наданні дозволу на перепоховання останків або урни з прахом загиблої (померлої) особи на Національному військовому меморіальному кладовищі у разі, коли:
Після усунення причини, що стала підставою для відмови, допускається повторне подання до державної установи заяви про отримання дозволу на поховання урни з прахом загиблої (померлої) особи на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Як отримати дозвіл на ексгумацію?
Для отримання дозволу на ексгумацію останків або виймання урни з прахом загиблої (померлої) особи користувачу місця поховання потрібно подати виконавчому органу сільської, селищної або міської ради заяву. Вона може бути в електронній формі, або паперовою.
До заяви додаються копії:
За результатами розгляду документів виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дати ïx отримання приймається рішення про надання дозволу на перепоховання або про відмову та повідомляється про це.
Як відбувається перепоховання урни з прахом?
Перепоховання урни з прахом загиблої (померлої) особи може здійснюватися шляхом закопування урни з прахом в могилі або у колумбарній ніші. Роботи з ексгумації останків aбо виймання урни з прахом, а також ïxнього транспортування до Національного військового меморіального кладовища проводяться за рахунок коштів користувача місця поховання або його законного представника чи уповноваженої особи.
Які ритуальні послуги та предмети надаються безкоштовно?
Згідно з договором, безоплатно надаються предмети ритуальної належності:
Також безкоштовно надаються ритуальні послуги:
Перепохованням останків або урни з прахом на Національному військовому меморіальному кладовищі здійснюються державною установою в межах i за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Перепоховання відбувається з військовими почестями та базується на принципах створення рівних умов для поховання незалежно від раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживания, мовних або інших ознак.