Впровадження пілотного проекту з інтегрування гендерної складової в навчальні програми закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони, яке відбувається у межах Національного плану дій з імплементації Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», вже принесло відчутні результати. До цієї ініціативи приєдналися десять профільних навчальних закладів, що складає майже третину всіх вишів сектору безпеки і оборони України. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час міжнародної конференції «Врахування гендерних питань у навчальних програмах закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони України».

За її словами, це свідчить про усвідомлення необхідності модернізації  підходів  щодо  дотримання  принципів  рівності чоловіків та жінок у безпековому секторі.

Віце-прем’єр-міністр поінформувала, що минулого тижня у Нью-Йорку відбулося засідання 63-ї сесії Комісії ООН зі становища жінок, на якій міжнародна спільнота вкотре підкреслила важливість включення гендерної складової в освітні програми задля подолання стереотипів та формування гендерної компетентності. «Я вважаю, що Україна йде в ногу з часом і вимогами, які формуються на світовому рівні і, реалізовуючи цей проект з десятьма вишами сектору безпеки і оборони, виконує рекомендації, ухвалені Комісією для всіх країн. Зокрема, йдеться про пункт щодо важливості розробки гендерно-чутливих навчальних планів для покращення якості освіти», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

У цьому контексті представниця Уряду особливо звернула увагу на діяльність Національної академії державної прикордонної служби та Національної академії Національної гвардії України, відзначивши  їхню фахову та оперативну роботу в цьому напрямку. «Їхня робота є двигуном цього процесу. Саме Академія прикордонників ініціювала створення Центру гендерної компетентності сектору безпеки і оборони, який, я впевнена, послужить майданчиком для гендерного навчання та підвищення кваліфікації персоналу всіх категорій та всіх складових сектору безпеки і оборони нашої країни», – сказала Віце-прем’єр-міністр.

Зі свого боку інші учасники конференції – представники закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони та міністерств – поділилися своїм досвідом та практиками інтеграції гендерних програм у навчальний процес.

Так, заступник начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Мотика повідомив, що університет плідно працює над зазначеним питанням. Зокрема, утворено робочу групу з питань реалізації НПД 1325 на період до 2020 року, а в основу багатьох рішень і постанов, у тому числі і на урядовому рівні, лягли напрацювання науково-дослідного центру та низки консультативних і семінарських груп університету. «Така робота дозволила встановити, що раніше розгляд питань рівності в більшості випадків не був виокремлений окремим блоком у навчальних дисциплінах підготовки майбутніх військових фахівців за відповідними напрямками», – зазначив  він.

Для подолання викликів, пов'язаних з гендерною проблематикою, Сергій Мотика від імені Військового інституту запропонував проводити ґрунтовні дослідження з гендерної тематики, зокрема, ті, які розкривають сутність і методологію гендерної освіти, шляхи, умови і засоби її інтеграції в професійну підготовку майбутніх фахівців не тільки відомчих вишів, а й усіх інших. Доречним, за його словами, буде збільшення кількості видань на цю тему, проведення стажувань за кордоном, обмін лекторами, створення бази даних електронної картотеки викладачів і дослідників, які працюють над гендерними питаннями тощо.

«Доцільно також ввести обов'язкову дисципліну «Реалізація гендерної рівності в секторі безпеки і оборони», щоб молодь мала реальну та практичну уяву, що таке рівність і яка її користь для Збройних Сил України», – підсумував  Сергій Мотика.

Своєю чергою перший проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук та полковник поліції Станіслав Гусарєв поінформував присутніх про кількісні показники гендерного розподілу у навчальному закладі.

«З 2800 осіб теперішнього постійного складу академії зараз майже понад третину (1180 осіб) складають жінки. Керівний склад – це 43% жінок, перемінний склад коливається в межах 43-47% відсотків. І ми пишаємося цими цифрами. У порівнянні з початком 90-х років минулого століття, коли жінок було лише 5%, як бачимо, кількість виросла в рази», – зауважив він.

Під час заходу Віце-прем'єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що два роки тому дослідження організації  «ООН Жінки» з оцінки гендерного впливу в секторі безпеки та оборони виявило низку системних проблем. Зокрема, питання забезпечення рівності чоловіків та жінок не розглядалося як системна складова реформ у цьому секторі, не було інтегроване у процес освіти та підготовки особового складу складових сектору безпеки та оборони. Суттєвого вдосконалення потребували питання забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час набору та просування по службі.

Сьогодні, за словами Віце-прем'єр-міністра, ситуація виглядає зовсім по-іншому. В межах реалізації Національного плану дій з виконання резолюції РБ ООН 1325 багато роботи було виконано народними депутатами, членами Уряду, викладачами профільних закладів освіти і міжнародними партнерами. Так, у вересні минулого року вже почали роботу 19 гендерних радників у військових ВНЗ та установах культури, підпорядкованих Міністерству оборони України. Наразі за цей важливий напрямок у структурних підрозділах Міноборони та Генерального штабу відповідають близько 60 осіб, аналогічна ситуація і в Міністерстві внутрішніх справ.

«Сподіваюся, що найближчим часом і Міністр оборони, і Начальник  Генерального штабу ЗСУ, і Міністр внутрішніх справ залучать штатних радників з гендерних питань. Над цим зараз ведеться активна робота. Тож сьогодні Україна може слугувати для деяких інших країн прикладом того, як регулювати і забезпечувати рівність чоловіків та жінок у секторі безпеки і оборони», – зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

У 2016 році Україна ухвалила перший Національний план дій з виконання резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року (НПД 1325) з метою сприяння інтеграції тематики жінок, миру та безпеки в процеси реформ, відновлення та встановлення миру. У вересні 2018 року, за результатами проміжної оцінки НПД 1325, Уряд ухвалив оновлений документ. Для забезпечення системного підходу у впровадженні гендерної тематики в навчальні програми закладів освіти сектору безпеки і оборони, а також  відповідності їхнього змісту міжнародним нормам та стандартам щодо гендерної рівності Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, за підтримки проекту ООН Жінки  «Гендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», започаткувала ініціативу із комплексного інтегрування гендерної тематики у навчальні програми закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони. Минулого року 10 пілотних закладів відомчої освіти приєдналися до цієї ініціативи.

Міжнародна конференція «Врахування гендерних питань у навчальних програмах закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони» має на меті створення платформи для обміну досвідом, викликами та підходами з врахування гендерної тематики і порядку денного «Жінки, мир, безпека» в навчальних програмах між представниками різних закладів освіти сектору безпеки і оборони, представниками міністерств країн ЄС, НАТО та країн-сусідів.