На прес-конференції у Будинку Уряду Голова Держенергоефективності Сергій Савчук окреслив журналістам результати роботи за 5 років та ініціативи, завдяки яким українські сім’ї зменшують комунальні платежі, а бізнес інвестує у вітчизняну «зелену» електро- та теплоенергетику.

Серед ключових показників роботи:

На 6 млрд м³ на рік зменшено споживання газу населенням, бюджетною сферою та теплокомуненерго у 2018 р. порівняно із 2014 роком. Таким чином, Україна щороку заощаджує близько 1,2 млрд євро, не витрачаючи їх на закупівлю блакитного палива.

3,3 млрд євро залучених інвестицій у відновлювану енергетику та енергоефективність завдяки ефективним законодавчим стимулам.

Найбільше інвестицій вкладено у «чисту» енергетику:

• понад 2,5 млрд євро – у близько 3000 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики;
• більше 500 млн євро – у понад 2200 МВт нових потужностей, що генерують тепло «не з газу».

Близько 650 тис. родин (а це еквівалентно двом регіонам України) утеплилися завдяки співфінансуванню «теплих кредитів» із державного та місцевих бюджетів. Тепер усі ці родини заощаджують до 70% на комунальних послугах, а їхня нерухомість зросла у ціні приблизно на 30%.

Ще 3 тис. ОСББ можуть залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів» у цьому році.

У 35 разів збільшено обсяг фінансування місцевих програм здешевлення «теплих кредитів»: із 5 млн грн у 2014 р. до близько 170 млн грн у 2019 році.

Вперше запроваджено ЕСКО-механізм, в рамках якого приватні інвестори уклали вже понад 340 контрактів вартістю близько 500 млн грн для утеплення бюджетних установ. Економія енерговитрат сягає 70% без жодної бюджетної інвестиції.

У 3 рази збільшено кількість місцевих органів влади, де впроваджено енергомоніторинг у бюджетній сфері: із 60 таких органів влади у 2017 р. до 210 у 2019 році.

За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято у 2017 р. Закон України № 2119-VIII щодо запровадження 100% обліку тепла і води в країні.

Вперше із врахуванням кращих європейських практик розпочато сертифікацію енергоефективності будівель.

вже атестовано близько 1300 енергоаудиторів, які мають право проводити сертифікацію будівель та обстеження інженерних систем;

більше 400 перших будівель отримали енергетичні сертифікати.

За ініціативи Держенергоефективності розроблено Концепцію стимулювання енергетичної утилізації сміття та низку законопроектів, що дозволять:

• інвесторам вкладати кошти у так звані «waste-to-energy plants», як в Данії, Великобританії та інших країнах;
• заміщувати в еквіваленті до 1 млрд куб м газу щороку;
• і, як результат, зменшити кількість сміттєзвалищ.

У 2018 р. ініційовано приєднання України до Міжнародного агентства із відновлюваних джерел енергії (IRENA).

Запроваджено Інвестиційну карту «UAMAP», де опубліковано понад 100 потенційних проектів на суму понад 4 млрд євро.

Спільно із МЗС Фінляндії та НЕФКО засновано та вже працює Фінсько-український трастовий фонд обсягом 6 млн євро для фінансування підготовки проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики. Вже опрацьовуються заявки, а фінські компанії зможуть стати співінвесторами нових проектів.

За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято Закон України від 25.04.2019 № 2712-VIII щодо переходу на систему аукціонів у відновлюваній енергетиці.

Близько 12 тис. родин перейшли на електроенергію з енергії сонця завдяки «зеленому» тарифу, прив’язаному до курсу євро. Для порівняння у 2014 р. лише близько 20 домогосподарств мали сонячні панелі.

Усі зазначені ініціативи сприяють не лише зменшенню енергоспоживання та оптимізації енерговитрат громад, а й формують нову енергоефективну культуру у суспільстві.

Враховуючи набутий досвід, Держенергоефективності продовжує працювати над пріоритетними завданнями:

• розробка нової 5-річної цільової програми для населення, бюджетної сфери та промисловості;
• розвиток системи аукціонів;
• впровадження механізму стимулювання підприємств до енергоефективних заходів та переходу на відновлювані джерела енергії;
• розвиток сфери енергетичної утилізації сміття;
• створення ринку твердого біопалива;
• розвиток сфери виробництва та використання рідких біопалив;
• запровадження ринку «зелених» облігацій.

Більш детальна інформація /за посиланням/.