Основним завданням подальшої співпраці між Україною та Республікою Білорусь є розвиток річкового судноплавства на річках Прип'ять і Дніпро, в тому числі в рамках реалізації проекту Е-40. Про це заявив Міністр інфраструктури Владислав Криклій сьогодні, 3 жовтня 2019 року, на брифінгу за підсумками двосторонньої зустрічі з Міністром транспорту та комунікацій Білорусі Олексієм Авраменком. Зустріч відбулась у м. Житомир в рамках Другого форуму регіонів України та Республіки Білорусь.

Сторони зазначили, що йдеться про розширення співпраці між країнами у сфері транспорту. Україна робить активні кроки для максимального розвитку своєї ділянки шляху на Дніпрі. У 2019 році розпочато днопоглиблювальні роботи з підтримання глибин на р. Дніпро, виконані роботи в Кам'янському та Кременчуцькому водосховищах (об'ємом 450 тис. м³), триває ремонт шлюзів Дніпровського каскаду (в 2019 році з бюджету виділено 163 млн грн, що в 4 рази більше, ніж в 2018 р.). Одним із пріоритетних напрямків співробітництва є забезпечення умов для здійснення транзитних перевезень вантажів водним транспортом по території України.

Також у рамках форуму проект водного шляху Е-40 обговорено під час круглого столу «Розвиток річкового судноплавства на ріках Дніпро та Прип’ять». Міністр інфраструктури України Владислав Криклій відзначив, що, за підрахунками експертів, відновлення E-40 дозволить перевозити між Україною і Білоруссю додаткових 4 мільйони тонн вантажів щорічно: «E-40 забезпечить значну економію часу для перевізників в Центральній і Східній Європі. Участь в європейській ініціативі щодо відродження Е-40 є одним із першочергових завдань щодо розвитку річкового транспорту та логістики в цілому», - заявив Міністр інфраструктури.

Владислав Криклій зауважив, що розвиток річного сполучення Е-40 є одним із пріоритетів Президента України, Прем’єр-міністра і Уряду: «Ми маємо спільну мету і всі шанси змінювати геополітичну ситуацію і реалізувати той інфраструктурний потенціал, який через законодавчі неврегулювання, через відсутність інфраструктурного транспортного коридору в останній час був нереалізований. Переконані, що обидві сторони від цього виграють».

Міністр інфраструктури наголосив, що зараз на українській стороні буде проводитись техніко-економічне обґрунтування та вивчатись питання екології. «Одна із наших пріоритетних задач - це розвиток річкового сполучення. Ми розуміємо, що найкращі результати будуть досягнуті, якщо річкове сполучення запрацює у трьох країнах – Україна, Білорусь та Польща. Тоді ми зможемо забезпечити зв'язок між Балтійським та Чорним морем і ситуація в транспортних маршрутах зміниться кардинально. Але, попри це, ми вже будемо напрацьовувати транспортне сполучення, щоб обом країнам можна було імпортувати і експортувати вантажі».

У свою чергу Олексій Авраменко зазначив, що Міністерство транспорту і комунікацій Республіки Білорусь підписало інвестиційний договір з інвестором щодо будівництва порту в Нижніх Жорах: «Сьогодні ми обговорювали, як ми поступово будемо рухатися у питанні забезпечення глибин річки Дніпро по українській території, що безумовно є дуже важливим для Республіки Білорусь і для подальшого розвитку водного транспорту. Сподіваюсь, ті кроки, що ми намітили, найближчим часом будуть реалізовані, і ми надамо значну динаміку в частині розвитку транспортних послуг і товарообміну між нашими країнами».

Україна співпрацює з Європейською Комісією та міжнародними організаціями з питань розвитку внутрішніх водних шляхів та гармонізації законодавства. Міністр інфраструктури наголосив, що ключові іноземні партнери підтримують реформу внутрішнього водного транспорту в Україні та очікують прийняття секторального закону, який імплементує ряд директив ЄС відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: «У вересні 2019 року було зареєстровано у Верховній Раді України законопроект, який стане фундаментом для розвитку судноплавства на річках України», - зазначив Міністр.

Владислав Криклій також зауважив, що під час зустрічі було обговорено та узгоджено графік подальших кроків і по інших галузях транспорту, визначено чіткі пріоритети та поставлено дедлайни.

«Перш за все – це лібералізація по автоперевезеннях, оскільки ми маємо точно взаємодіяти в цій частині. Білорусь - наш добрий та надійний партнер, і ми маємо однакові погляди на ці речі. Також були обговорені питання стосовно співпраці наших залізничних транспортних потоків і напрямів. Була зосереджена увага, що необхідно збільшувати і нарощувати оборотність вагонів. Визнали, що маємо позитивні результати і динаміку зростання транспортних потоків в залізничній сфері. Окремо визначили результати і позитивну динаміку роботи потяга «чотирьох столиць» і зазначили, що будемо спільно працювати, щоб спростити механізм перевірки документів при транзиті для іноземних громадян», - зазначив Владислав Криклій.