Створення ЄДІСТ – це першочергове завдання для запровадження трансплантації в Україні. Реєстр донорів допоможе вчасно знаходити потенційного донора, фізичні показники якого дозволяють врятувати пацієнта, який потребує трансплантації.

Загалом інформаційна система передбачає 9 різних реєстрів потенційних донорів за типами потреб:

1. Реєстр волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство або призначення нею повноважного представника, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу, яка надала згоду або незгоду на посмертне донорство або призначила повноважного представника.
2. Реєстр волевиявлення особи, яка надала у встановленому законом порядку згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє, що містить конфіденційну інформацію про донора-трупа чи про фізичну особу, яка надала згоду на вилучення анатомічних матеріалів з тіла померлої особи, яку вона представляє.
3. Реєстр анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
4. Реєстр живих донорів.
5. Реєстр живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин.
6. Реєстр реципієнтів.
7. Реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом.
8. Реєстр закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією.
9. Реєстр трансплант-координаторів.

Наразі найголовнішим завданням МОЗ України є закупівля послуг з розробки програмного забезпечення для ЄДІСТ та доступ до міжнародної бази живих донорів кісткового мозку.

На ці потреби в бюджеті 2018 року на трансплантацію загалом передбачено понад 28 млн грн: 26 млн 378 тис. на закупівлю послуг з розробки програмного забезпечення та 1,9 млн на придбання доступу до міжнародного реєстру донорів.

Довідково

Реєстр донорів – це комп'ютерна база даних, в якій знаходиться інформація про потенційних донорів і їх HLA-фенотипи. Якщо виникає необхідність у проведенні трансплантації гемопоетичних клітин, то з трансплантаційного центру (клініки, яка проводить трансплантацію) приходить запит із зазначенням HLA-фенотипу пацієнта в організацію, яка відповідає за функціонування реєстру. Використовуючи цю інформацію, в реєстрі проводять пошук донора.

Для ефективного пошуку неродинного донора необхідно мати сотні тисяч попередньо обстежених потенційних донорів. Що більше таких людей у системі, то вищими є шанси знайти сумісні кровотворні клітини для конкретного хворого і врятувати його життя.

Перший у світі реєстр потенційних донорів гемопоетичних клітин з'явився в США, оскільки американці є авторами цієї практики і саме вони першими стали широко застосовувати метод трансплантації кісткового мозку. Дуже швидко подібні реєстри почали з’являтись у різних штатах, але знайти потрібного донора вдавалося далеко не завжди. Щоб удосконалити процес пошуку, подібні організації були об'єднані в Національний реєстр США. Поступово ця система поширилася на Європу, Азію, Австралію. Однак навіть у національних реєстрах часом не вдавалося знайти потрібного донора. Все це спонукало до об'єднання даних з різних країн світу в Міжнародну мережу (EMDIS в Європі - European Marrow Donor Information System), а потім і в Всесвітню мережу - BMDW. Актуальна інформація про кількість донорів у світі розміщена на сайті BMDW (Bone Marrow Donors Worldwide).

Дотепер в Україні був відсутній єдиний реєстр донорів, в якому би зберігалася вся необхідна інформація за світовими стандартами. Це одна з головних перешкод трансплантації кісткового мозку в Україні. Поки такий реєстр відсутній, українцям роблять пересадку кісткового мозку від неродинного донора лише за кордоном - в Білорусі, Туреччині, Італії, Польщі тощо.

МОЗ України зробило перший крок для того, щоб реєстр донорів і трансплантація стали реальністю в нашій країні.