В Україні існує близько двох сотень активів підсанкційних осіб, які можна стягнути в дохід держави. По цих справах сьогодні ведеться активна робота зі збору доказової бази. З них десь приблизно 30-35 кейсів можуть вважатися такими, що мають значні активи. Про найбільш гучні кейси, про повернення таких активів державі, застосовані до рф санкції та їх ефективність розповіла директор Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України Інна Богатих в інтерв'ю YouControl.
Інна Богатих відзначила, що після повномасштабного вторгнення санкції до росії почали широко застосовуватися як Україною, так і іншими державами: «Це такий безпрецедентний випадок, коли санкції застосовується настільки масштабно».
При цьому вона зауважила, що у світі дуже мало країн, які застосують такий інструмент, як стягнення на активи підсанкційних осіб. По факту відповідне законодавство є у Канаді, де розпочалися перші подібні процеси, але ще жоден з них не закінчений. Тому Україна в цьому плані має унікальний досвід.
Інна Богатих наголосила, що цей інструмент є повністю законним, адже Україна в порядку самооборони реалізує своє право захищатись та компенсувати спричинені рф збитки за рахунок активів підсанкційних осіб.
Керівник Департаменту санкційної політики повідомила, що на сьогодні Мін’юстом подано до суду 46 позовів, із них 36 рішень вже набули законної сили, 10 позовних заяв ще знаходиться у ВАКС.
Робота Департаменту полягає у перевірці всіх підсанкційних осіб на наявність санкції блокування: коли Рада національної безпеки застосовує санкції і Президент вводить їх своїм Указом, Мін’юст починає перевіряти цих осіб на наявність підстав для застосування санкції стягнення і наявність їх активів в Україні.
«Ми визначаємо тих осіб, які мають підстави для застосування санкції стягнення, бо ці підстави дещо глибші і інакші, ніж підстави для застосування санкцій в цілому, і потім, якщо є підстави і ці особи мають активи в Україні, Мін’юст готує позовну заяву і звертається до суду щодо стягнення активів цих осіб в дохід держави Україна», – пояснила Інна Богатих.
Як зазначила посадовиця, якщо говорити про найбільш значні кейси – це, звичайно, справа Ротенбергів і ТРЦ Ocean Plaza, справа Дерипаски та Миколаївського глиноземного заводу. Разом з тим, зазначила Інна Богатих, в справі Дерипаски ще стягнута і значна частка Запорізького алюмінієвого комбінату – по факту єдиного виробника алюмінію в Україні. В цій же справі стягнуто 100% унікального підприємства «Глухівський кар’єр кварцитів». Серед інших великих кейсів – стягнуто майже 90% Першого інвестиційного банку, що належав Євгену Гінеру, стягнуто в дохід держави авіаобладнання, що належало «Волга-Днєпр» та ПАТ «Авіаційний комплекс ім.С.В.Ільюшина», конфісковано активи російської «Групи ЛСР» – два заводи в Броварах і в Березані по виробництву газобетону марки «АЕРОК». Нещодавно були рішення по застосуванню санкції до Саввіді, які володіли підприємствами по виробництву харчової плівки. Останнє гучне рішення – санкція до Худайнатова – власника 49% мережі заправок Shell.
Також Інна Богатих зазначила, що санкції можуть бути не лише персональними, але і секторальними: «Мені дуже подобається те, що сьогодні Україна працює над секторальними санкціями по відношенню до росії. І я дуже сподіваюсь, що вони будуть прийняті на максимально довгий строк, який тільки можливий».
Насамкінець посадовиця відзначила, що санкції створюють величезні проблеми для підсанкційних осіб, які несуть економічні та іміджеві втрати.
«Найбільш дієві види санкцій – це блокування активів, заборона виведення активів за кордоном і санкція у виді стягнення активів. Блокування активів створює величезні незручності і проблеми для підсанкційних осіб», – підсумувала вона.