Мін’юст роз’яснює: чи є обмеження у виборі імені дитини?

Міністерство юстиції України, опубліковано 07 серпня 2026 року о 17:07

Ім’я є невід’ємною складовою індивідуальності людини та одним із її особистих немайнових прав. Саме з ім’ям особа набуває та реалізує свої права й обов’язки, а також ідентифікується у суспільстві та в офіційних документах. Тому вибір імені для новонародженої дитини є відповідальним рішенням батьків.

Які правила встановлює закон?

Відповідно до статті 146 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс):

  • ім’я дитини визначається за згодою батьків;
  • якщо дитина народилася у матері, яка не перебуває у шлюбі, і батьківство щодо дитини не визнано, ім’я визначає мати;
  • дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен. Виняток становлять випадки, коли інше випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать один або обидва батьки;
  • якщо батьки не можуть дійти згоди щодо імені дитини, спір вирішується органом опіки та піклування або судом.

Чи можна обрати будь-яке ім’я?

Окрім наведених правил, в Україні не існує обмежень на присвоєння імені дитині. Законодавство України не містить переліку дозволених або заборонених імен. Також закон не встановлює вимог щодо походження імені, його поширеності або традиційності. Тому батьки можуть обрати як поширене, так і рідкісне чи іншомовне ім’я.

Водночас відсутність законодавчо встановлених заборон не означає, що право батьків на вибір імені є абсолютним. Згідно зі статтею 155 Кодексу здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Тому, хоча закон прямо не забороняє присвоювати дитині певні імена, батькам слід керуватися найкращими інтересами дитини, повагою до її людської гідності та загальновизнаними моральними засадами суспільства. Важливо пам’ятати, що ім’я супроводжуватиме дитину протягом усього життя, використовуватиметься в офіційних документах і може впливати на її соціальну адаптацію. Саме тому важливо обрати таке ім’я, яке не стане підставою для можливих насмішок, приниження чи інших негативних наслідків для дитини.

Так, наприклад, закон не містить прямої заборони щодо використання як цифр, спеціальних символів чи інших нестандартних позначень. Проте використання таких позначень може викликати труднощі під час оформлення у подальшому документів. Наприклад, паспорта.

Отже, батькам варто обирати ім’я дитині не лише під впливом емоцій чи бажання оригінальності, а насамперед виважено, з урахуванням її найкращих інтересів. Адже саме з цим ім’ям дитина навчатиметься, знайомитиметься з людьми, будуватиме дружні стосунки та формуватиме свою особистість.

Право на зміну імені

Протягом першого року життя дитини батьки можуть змінити її ім’я. Законодавством встановлено, що заяви батьків про виправлення (зміну) власного імені дитини в актовому записі про її народження у зв’язку з тим, що при державній реєстрації народження дитині присвоєно власне ім’я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану (далі – відділ ДРАЦС) не пізніше одного року з дня народження.

До досягнення дитиною 14-річного віку батьки можуть подати заяву про виправлення власного імені дитини у зв’язку з тим, що вона фактично має власне ім’я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, і цього вимагають інтереси дитини.

Спір між батьками щодо виправлення (зміни) власного імені дитини у цьому випадку вирішується органом опіки та піклування або судом.

Дитина віком від 14 до 16 років має право змінити своє власне ім’я за згодою батьків, або за згодою піклувальника (у разі якщо над дитиною встановлено піклування), за згодою одного з батьків – якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

Досягнувши 16-річного віку, вона може змінити своє ім’я на власний розсуд.

В умовах воєнного стану в Україні для подачі відповідних заяв можливо звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС, розташованого на підконтрольній українській владі території.

Якщо виникли додаткові запитання, ви можете зателефонувати на гарячі лінії відділів ДРАЦС управлінь державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

Інформація станом на 07.08.2026

Матеріал носить інформаційно-роз’яснювальний характер і не створює нових законодавчих норм.