Мінфін: Парламент підтримав законопроєкт щодо приєднання України до Єдиної зони європлатежів у І читанні
Верховна Рада України ухвалила у І читанні (за основу) доопрацьований проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)» (реєстр. №14327-д).
Йдеться про один із ключових законодавчих кроків, необхідних для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) — спільного платіжного простору, яким уже користуються понад 500 мільйонів громадян та бізнес у більш ніж 41 країні Європи.
Чому це важливо для громадян і бізнесу
Сьогодні українці, які перебувають у країнах ЄС, змушені сплачувати значні комісії за переказ коштів в Україну. Один платіж може коштувати кілька десятків євро через участь кількох банків-посередників. У результаті адресат інколи отримує лише частину відправлених коштів.
Водночас український бізнес стикається з обмеженнями при роботі з європейськими клієнтами: вартість транзакцій у деяких випадках перевищує вартість самого товару.
Після приєднання до SEPA:
● перекази в євро здійснюватимуться швидко та без зайвих посередників;
● комісії складатимуть від 0 до 5 євро замість нинішніх значно вищих витрат;
● кошти надходитимуть практично миттєво;
● українські підприємці отримають повноцінний доступ до європейського платіжного ринку.
Очікується, що в економіці України залишатиметься 70-100 млн євро щороку, які сьогодні витрачаються на банківські комісії.
Крім того, реалізація цього законопроєкту є важливою умовою для отримання Україною значної міжнародної фінансової підтримки, зокрема від Європейського Союзу та Світового банку.
Конструктивні зміни у фінансовому моніторингу
Законопроєкт передбачає підвищення порогової суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу:
● нині — 400 тис. грн;
● після змін — еквівалент понад 10 тис. євро (орієнтовно 550 тис. грн).
Це означає:
● зменшення бюрократичного навантаження для громадян і бізнесу;
● скорочення кількості формальних перевірок для операцій із низьким рівнем ризику;
● концентрацію фінансового моніторингу на дійсно ризикових транзакціях.
Водночас для операцій у сфері азартних ігор поріг не змінюється і залишиться на рівні 55 тис. гривень.
Нові інструменти прозорості та відповідність стандартам ЄС
Законопроєктом передбачено:
● створення Реєстру рахунків і сейфів, який адмініструватиметься Міністерством фінансів України;
● створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів;
● удосконалення механізмів перевірки бенефіціарних власників юридичних осіб;
● посилення контролю за прозорістю та доброчесністю власників фінансових установ;
● розширення кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
● посилення захисту викривачів.
Важливо, що штрафи за порушення не підвищуватимуться.
Захист банківської таємниці
Реєстр рахунків і сейфів міститиме виключно базову інформацію:
● IBAN рахунку;
● ім’я власника;
● назву банку.
Він не включатиме дані про залишки коштів, рухи по рахунках чи вміст сейфів, що гарантує збереження банківської таємниці відповідно до законодавства.
Строки набрання чинності
Законопроєкт, після прийняття Парламентом, набере чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування, за винятком положень щодо:
● Реєстру рахунків і сейфів;
● Реєстру бенефіціарних власників трастів.
Ці норми почнуть діяти не пізніше набрання чинності Угоди про вступ України до Європейського Союзу, що забезпечить повну синхронізацію з європейським правом.
Окремо передбачено, що доступ до інформації про рахунки та сейфи надаватиметься уповноваженим органам, визначеним законом, не раніше ніж за 6 місяців до дня набрання чинності Угоди про вступ України до Європейського Союзу.
Євроінтеграційний ефект
Законодавчі зміни спрямовані на приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до стандартів ЄС та FATF.
Приєднання до SEPA:
● зменшить транзакційні витрати;
● пришвидшить міжнародні розрахунки;
● підвищить прозорість фінансової системи;
● знизить корупційні ризики;
● створить додатковий стимул для експорту, зокрема ІТ-послуг.
Очікується, що вже у перший рік після запуску SEPA-переказів додасть до 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності.
Станом на сьогодні SEPA охоплює 41 країну, включаючи всі держави-члени ЄС, країни Європейської економічної зони, а також низку інших європейських держав і територій.
Приєднання України до SEPA — це не лише технічна зміна у сфері платежів, а стратегічний крок до повноцінної інтеграції у європейський фінансовий простір, що відкриє нові можливості для громадян, бізнесу та економіки в цілому.
До другого читання законопроєкт буде доопрацьований у Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.