Мінекономіки: На COP31 ухвалили Спільну заяву щодо співпраці в регіоні Дунай – Чорне море – Середземне море
Як рішення, ухвалені на верхів’ях річок, впливають на стан морів і чому боротьба із забрудненням потребує спільних дій різних країн — ці питання обговорили 17 листопада в Українському павільйоні на COP31 в Анталії. Там відбувся міжнародний сайд-івент «Від джерела до моря: регіональне бачення та транскордонна співпраця у відповідь на зміну клімату».
Захід об’єднав представників басейнових і морських комісій, структур ООН, міжурядових організацій, наукової спільноти та міжнародних проєктів із Дунайського, Чорноморського й Середземноморського регіонів.
У центрі дискусії — підхід «від джерела до моря». Він передбачає комплексне управління взаємопов’язаними водними екосистемами: від річкових витоків і басейнів до прибережних територій та морів, адже забруднення, яке потрапляє у річку далеко від узбережжя, зрештою впливає на морське середовище.
У обговоренні взяли участь народна депутатка України, заступниця голови профільного парламентського комітету Олена Криворучкіна; президентка Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (ICPDR) та представниця Бюро Водної конвенції ООН Марія Шпанчик; виконавча секретарка ICPDR Біргіт Фогель; офіцерка з питань забруднення Постійного секретаріату Комісії із захисту Чорного моря від забруднення (BSC) Ірина Макаренко; генеральний директор DEHUKAM Мустафа Башкара; представниця Ocean Acidification Alliance Інкер Дресслер, а також представники UNDP та UNOPS. Модерувала захід посол Венера Домі з Постійного міжнародного секретаріату ОЧЕС (BSEC PERMIS).
Марія Шпанчик представила українські пріоритети водної дипломатії у 2026 році, коли Україна головує в ICPDR. Вона наголосила на важливості транскордонної співпраці, завчасної підготовки країн до посух і паводків, обміну гідрологічними даними та координації дій для захисту водних ресурсів. Окрему увагу приділила наслідкам російської агресії для екосистем Дунайського басейну та створенню за ініціативи України відповідної робочої групи.
Серед інших ключових тем зустрічі:
- вплив російської агресії на екологічну та кліматичну безпеку Чорноморського регіону;
- спільний моніторинг забруднення, зокрема пластику та мікропластику;
- адаптація водного господарства й морських екосистем до зміни клімату;
- узгодження роботи міжнародних інституцій і регіональних механізмів співпраці;
- реалізація спільних міжрегіональних природоохоронних проєктів.
До діалогу долучилися представники ICPDR, BSC, Середземноморського плану дій Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP/MAP), ОЧЕС (BSEC PERMIS), механізмів Барселонської конвенції, Глобального екологічного фонду (GEF), UNDP, UNOPS, DEHUKAM, Ocean Acidification Alliance, а також міжнародних проєктів GEF/UNDP/UNESCO Black Sea LME та «Blueing the Black Sea» (Світовий банк і UNOPS).
За результатами заходу учасники ухвалили Спільну заяву, підтвердивши готовність посилювати співпрацю в регіоні Дунай – Чорне море – Середземне море на основі принципу «Від джерела до моря» та Стамбульської дорожньої карти 2023 року.
Документ визначає три пріоритети:
- координацію екологічного моніторингу й обмін даними;
- підготовку міжрегіонального проєкту з підвищення кліматичної стійкості екосистем;
- зміцнення інституційної співпраці для подолання наслідків зміни клімату й російської агресії.
Головний підсумок зустрічі — вода не знає державних кордонів, тому захист річок, морів і біорізноманіття можливий лише завдяки партнерству, спільній відповідальності та переходу від декларацій до практичних рішень. Україна послідовно розвиває водну дипломатію та виступає за посилення міжнародної взаємодії у захисті спільних водних ресурсів.