Україна представила на COP31 досвід водної дипломатії з Молдовою в басейні Дністра

Міністерство економіки та довкілля України, опубліковано 18 листопада 2026 року о 11:17

Україна презентувала на COP31 в Анталії досвід транскордонної співпраці з Молдовою під час тривалого маловоддя на Дністрі. Головна тема обговорення — необхідність завчасно погодити спільний порядок дій на випадок посухи, щоб гарантувати людям питну воду, врахувати потреби економіки та захистити річкові екосистеми.

Під час дискусії в Українському павільйоні про водну дипломатію та співпрацю країн, які спільно використовують водні ресурси, заступник Міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко наголосила, що досвід Дністра продемонстрував необхідність переходу від реагування на кризові ситуації до завчасно узгоджених міждержавних рішень.

«Україна та Молдова вже мають досвід координації дій під час паводків і повеней. Однак цьогорічне маловоддя на Дністрі показало, що для реагування на тривалу посуху потрібні чіткі правила, погоджені заздалегідь. Важливо визначити, за яких показників водності країни мають переходити до спільних дій, як обмінюватися оперативною інформацією та як узгоджувати використання спільних водних ресурсів, насамперед з урахуванням потреб населення. Такі домовленості мають працювати ще до того, як дефіцит води переросте у кризу», — зазначила Ірина Овчаренко.

У вересні 2026 року приплив води до Дністровського водосховища становив 24–31 м³/с. За даними Укргідрометцентру, 17 та 20 вересня середньодобовий приплив знизився до 24 м³/с — лише 11% від норми та найнижчий показник за весь період експлуатації водосховища. Тривале маловоддя створило ризики для питного водопостачання населених пунктів, водокористувачів і стану річкових екосистем.

За словами Ірини Овчаренко, одним із пріоритетів подальшої співпраці України та Молдови має стати закріплення кількох практичних механізмів:

  • Завчасний порядок дій під час посухи — визначення показників водності, за яких країни переходять до спільного реагування, механізмів ухвалення рішень та пріоритетності забезпечення населення питною водою.
  • Регулярний обмін гідрологічними даними — оперативне інформування про рівні води, приплив до водосховища та зміни його режиму роботи, щоб громади й водоканали могли завчасно підготуватися.
  • Узгодження екологічних і водогосподарських потреб — урахування під час управління водосховищем потреб питного водопостачання, економіки та підтримання належного стану річкових екосистем.
  • Спільне реагування на транскордонне забруднення — узгодження процедур оповіщення, моніторингу якості води та координації дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Окремо учасники обговорили досвід транскордонного забруднення Дністра нафтопродуктами після російської атаки на енергетичну інфраструктуру 7 березня 2026 року. Забруднення тоді зафіксували як на території України, так і Молдови — цей випадок засвідчив необхідність оперативного обміну інформацією та скоординованого реагування країн для мінімізації наслідків забруднення.

Україна послідовно розвиває водну дипломатію та впроваджує європейські підходи до інтегрованого управління водними ресурсами. Досвід співпраці з Молдовою в басейні Дністра є важливим прикладом того, як транскордонні домовленості допомагають країнам спільно реагувати на кліматичні та безпекові виклики, і може бути корисним для інших держав, які стикаються з дефіцитом води.