2018-й МОЖЕ СТАТИ РОКОМ НОВОСІЛЛЯ ДЛЯ БАГАТЬОХ ВІЙСЬКОВИКІВ

Уперше за часи незалежності на будівництво житла для людей у погонах у держбюджеті передбачено 3 млрд грн.. Про це розповів Міністр оборони України в інтерв’ю газеті «Народна армія», а також назвав 10 основних здобутків 2017 року.

У 2017-му українські захисники не лише не відступили, а й відчутно покращили тактичне становище на лінії зіткнення. Ціна такої непохитності неймовірно висока — життя та здоров’я багатьох вояків-патріотів. У цей час вітчизняні Збройні Сили вчилися, вдосконалювали спроможності, наповнювали конкретним змістом заплановані оборонною реформою стратегічні кроки. Вони значно наблизилися до взірця армії, розбудованої на фундаменті натовських стандартів та підходів. Звісно, були і проблеми, втрати, щось не вдалося, але Україну не спинити — вона піднялася, випросталася. Про те, яким видався ще один рік українського війська, на які перспективи варто сподіватися в майбутньому, розповів Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак.

У БЮДЖЕТІ ВІЙСЬКОВОГО ВІДОМСТВА НА 2018 РІК ПЕРЕДБАЧЕНО НА 24,3% КОШТІВ БІЛЬШЕ, НІЖ У 2017-МУ

— Степане Тимофійовичу, спершу поцікавлюся перспективою. Скажіть, будь ласка, наскільки оборонний бюджет 2018-го відрізняється від поточного? Як у ньому підтримано потреби відомства?

— На 2017-й ми отримали 69,2 мільярда гривень, що становить 2,43% ВВП. Витратили їх так: 13,5 мільярда — на закупівлю й модернізацію озброєння та військової техніки, 43 мільярди пішли на утримання персоналу, 9,5 — це експлуатаційні витрати, а 2,9 мільярда направили на підтримку інфраструктури. Майже 3 мільярди з цієї суми перенесені на 2018-й. Наш запит на наступний рік становив 141,2 мільярда гривень. Міноборони передбачено у держбюджеті 86 мільярдів, що становить 2,58% ВВП. І навіть цей фінансовий ресурс дає можливість значно — на 21% — збільшити обсяг закупівлі й модернізації озброєнь і військової техніки. Зросли і видатки на розвиток інфраструктури та експлуатаційні витрати. Більше коштів заплановано на утримання персоналу, підвищення живучості баз та арсеналів, спорудження житла й підготовку особового складу. Витрати на 2018 рік планували відповідно до наших спроможностей. Із урахуванням уже отриманого бюджету основні видатки розподілили так, щоб забезпечити виконання Збройними Силами бойових завдань. До речі, за часи незалежності вперше виділено стільки коштів — 3 мільярди гривень на рік на будівництво житла для військових. Звісно, ми потребуємо значно більшого ресурсу, але варто враховувати і можливості нашої економіки.

Основними пріоритетами фінансування Міністерства оборони на наступний рік є оснащення військ сучасними зразками озброєння та військової техніки, належне тилове забезпечення і підвищення соцзахисту військовослужбовців. Так, на 2018 рік передбачено 300 мільйонів гривень на закупівлю танків «Оплот».

— Підіб’ємо підсумки 2017-го. Із якими головними досягненнями він увійде в історію нашого війська?

— Я виокремив би десять основних здобутків року.

Передусім це досягнення вищого рівня соціальних гарантій військовослужбовцям, зокрема збільшення грошового утримання. Особливо це відчув той, хто перебуває на лінії зіткнення, сержанти та військовослужбовці, які виконують небезпечні завдання. Урядом упорядковано нарахування грошового утримання, що не змінювалося десятиліттями. Це дозволить встановити залежність розмірів окладів — посадового і за військовим званням — від прожиткового мінімуму, гарантуватиме щорічне зростання розміру грошового забезпечення залежно від підвищення соціальних стандартів у державі. З початку року військовослужбовцям розподілено 928 квартир, забезпечено житлом 433 учасники АТО, триває будівництво 91 житлового комплексу для розміщення наших контрактників і робота на 430 об’єктах військової інфраструктури.

По-друге, укомплектованість війська є кращою. Цьогоріч зі Збройними Силами уклали контракт 34 тисячі осіб. Якщо врахувати показник минулого року, то загалом ми взяли на контракт понад 100 тисяч осіб, перейшовши таким чином до контрактної армії. Сформовано й оперативний резерв чисельністю майже 140 тисяч осіб, більшість з яких зараховані до першої черги резерву бригад і полків. На базі Чернігівського обласного військкомату завершено експеримент зі створення територіального центру комплектування і соціальної підтримки. Так ми відходимо від дещо негативного сприйняття суспільством військкоматів. Практично запроваджено окремі заходи з реалізації Закону України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних». Зокрема завершено роботу із запуску автоматизованої системи згаданого реєстру.

По-третє, вдалося оптимізувати структуру і чисельність апарату Міноборони. Понад 40% підрозділів Генштабу та інших органів військового управління приведені до типової структури штабів НАТО, уніфіковано структуру військових частин бойового складу. Раніше тут було багато проблем. Активно реформується система управління державою в умовах надзвичайного стану та особливого періоду. Розроблено засади оборонного планування на основі спроможностей у Міністерстві оборони та Збройних Силах, затверджено каталог таких спроможностей і рекомендації з їхнього оцінювання. Фактично закладено фундамент наступних етапів оборонної реформи. Зараз працюємо над започаткуванням вищих академічних курсів з питань оборонного планування за стандартами НАТО та Школи оборонного менеджменту.

Четверте важливе досягнення — це покращення забезпечення Збройних Сил озброєнням та військовою технікою. Впродовж року у військо поставлено 1,4 тисячі її новітніх і модернізованих зразків. Ми розширюємо співпрацю у військово-технічній сфері з іноземними партнерами, передусім із США, Канадою, Польщею, Литвою. Зокрема уряд Канади включив Україну до переліку країн, до яких дозволено експортувати стрілецьку зброю й обладнання.

Наступна позиція успіху — вища якість навчання через зміни його методів і форм. Цьогоріч кількість навчань у складі бригад чи полків зросла на 65%. Під час підготовки використовується майже 670 стандартів НАТО на різних рівнях. Щоб вирішити проблему взаємодії між силовиками, 2017-го проведено понад 30 навчань із колегами з інших силових структур.

Пункт шостий — створення фундаменту ефективної системи логістики та сформування Головного управління логістики Збройних Сил. 23 військові частини перейшли на нову систему харчування, наступного року на неї перейдуть ще 80 частин.

Сьоме досягнення — покращення медичного забезпечення, а восьме — успішне відновлення військової інфраструктури: навчальних центрів, полігонів. Відзначу окремо розширення мережі військових вишів і зміну підходів до відбору та навчання майбутніх офіцерів. І завершує цей перелік подальше зростання міжнародної підтримки нашої оборонної реформи.

Вважаю: завдання, які ми ставили у Стратегічному оборонному бюлетені на 2017 рік, виконані на 90%. А труднощі здебільшого стосувалися законодавчої бази. Приміром, досі не ухвалено закон про військову поліцію, який дуже потрібен. На наступний рік заплановано багато роботи. Зокрема до кінця 2018-го Міністром оборони має бути цивільна особа.

«НАТО ДОПОМОЖЕ, АЛЕ МИ ПОВИННІ РОЗРАХОВУВАТИ ПЕРЕДУСІМ НА ВЛАСНІ СИЛИ І РЕСУРСИ»

— До речі, про підтримку партнерів. Конгрес США передбачив надання 2018 року 350 млн доларів допомоги українській армії. Як ці кошти витрачатимуть?

— Одразу зазначу: ці гроші призначені на весь сектор безпеки і оборони. І надійдуть вони у два етапи. Щодо перших 175 мільйонів доларів рішення вже є. Влітку розглянуть питання по другій половині суми — за підсумками оцінки динаміки оборонної реформи й погодження Конгресу. Ми звернулися до колег з Міноборони США і вказали, що потребуємо. Передусім це засоби РЕБ, зв’язку та безпілотники. Причому від американської сторони отримаємо не кошти, а лише визначену продукцію.

США ухвалили рішення про надання Україні зброї. Ця допомога не для наступу, а для захисту нашої території від агресора.

Із 2014-го Збройні Сили України отримали американської гуманітарної і матеріально-технічної допомоги майже на 240 мільйонів доларів. Зокрема це станції контрбатарейної боротьби, засоби зв’язку, броньовані авто, медичне обладнання, системи імітації бойових дій.

— Якою може бути відповідь Росії на поставки «Джевелінів»?

— Чесно кажучи, передбачити реакцію Росії важко, якщо врахувати, що вона завела на окуповану частину Донбасу понад 1,3 тисячі одиниць бронетехніки, майже 700 танків, 650 систем залпового вогню, засоби ППО. Чим іще здатна здивувати Росія? Вона стільки зброї і техніки тут сконцентрувала, що за її кількістю сили окупанта порівняні навіть із військовою потугою деяких країн НАТО.

ВЖЕ 2018-го УКРАЇНА БУДУВАТИМЕ СУПЕРСХОВИЩА ТА ВЛАСНИЙ ЗАВОД З ВИРОБНИЦТВА БОЄПРИПАСІВ

— Яких висновків дійшло Міноборони після вибухів на складах під Калинівкою та інших схожих інцидентів?

— Порядок збереження боєприпасів та підтримання живучості баз і арсеналів є проблемою державного значення. Вона яскраво проявилася з початком виведення радянських військ із Центральної Європи, коли сотні тисяч тонн боєприпасів складували на непідготовлених сховищах, базах, часто на ґрунті. Ресурс на ці об’єкти виділяли мінімальний, що призвело до жахливих наслідків.

По кожній такій надзвичайній події інспекційні групи провели службові розслідування. Є мої накази відповідно до висновків перевірок та притягнення до відповідальності посадовців. Були серйозні кадрові рішення. Тільки після інциденту в Сватовому я звільнив заступника начальника Генерального штабу, притягнув до відповідальності ще чотирьох генералів, уже не кажучи про безпосередніх керівників, які відповідали за це сховище. Правоохоронні органи мають закінчити розслідування, проте наші дані дають підстави говорити про здійснення на згаданих об’єктах диверсій. Але ми ще не отримали відповіді на запитання, в який спосіб це відбулося.

Щоби кардинально змінити ситуацію, за дорученням Президента ухвалено комплексне рішення. Завершуємо проектування закритих залізобетонних підземних сховищ, які забезпечать надійність охорони і живучість арсеналів. У минулі роки на вирішення цієї проблеми виділяли лише 10–20 мільйонів гривень. Цьогоріч разом із додатковими надходженнями виділено близько 300 мільйонів, а на наступний рік планується виділити 500 мільйонів бюджетних гривень. За них ми збудуємо сховища, здатні захистити боєприпаси навіть від авіаударів. Відбуватиметься й певна передислокація боєприпасів на інші склади, де є можливість їх зберігати.

Існують опрацьовані Генеральним штабом плани відбиття зовнішньої агресії, що передбачають наявність певних обсягів матеріально-технічних засобів. Кількість наявних боєприпасів достатня для ведення бойовий дій. Звісно, якщо вони будуть тривалими, виникне потреба в постійному постачанні боєприпасів. Проте передумов для їхньої нестачі на лінії зіткнення немає.

— Тобто Україна потребує будівництва власного заводу з виробництва боєприпасів? Що відомо про цей проект?

— Так, ухвалено рішення щодо створення виробництва боєприпасів на фондах Міноборони. Також організовується виробництво видів пороху, вибухових речовин, гільз та інших складників боєприпасів на вітчизняних підприємствах. На будівництво такого заводу вже виділено 1,4 мільярда гривень. А почнемо його зводити 2018-го. Але це ще не всі кошти, потрібні для цього, їх також вишукуватимуть. Передусім на згаданому підприємстві вироблятимуть дефіцитні в нас боєприпаси як старого зразка, так і в процесі того, як купуватимемо сучасне озброєння, розпочинатимемо й виробництво їхньої нової номенклатури. Приміром, тих же снарядів калібру 155 мм, звісно, після придбання відповідних гармат. Інколи чую критику, мовляв, навіщо будувати завод, якщо в нас є понад 5 мільярдів тих же патронів калібру 5,45 мм! Звісно, такі патрони точно не вироблятимемо, а тільки ті, що потрібні, аби не купляти за кордоном. А вирішувати питання щодо переходу на натовські калібри доцільно системно, бо це однозначно тривалий у часі та коштовний процес. Приміром, Польща майже 20 років у Альянсі, а в озброєнні вона й досі остаточно не перейшла на калібри НАТО.

МІНОБОРОНИ ПОТРЕБУЄ ЗАХИСТУ  ВІД НЕДОБРОСОВІСНОГО ПОСТАЧАЛЬНИКА ТА УХВАЛЕННЯ НИЗКИ ВАЖЛИВИХ ЗАКОНІВ

— Як прокоментуєте так званий паливний скандал?

— Боротьба з корупцією є одним з пріоритетів моєї роботи. За три роки багато зроблено. Сотні посадовців звільнені, притягнені до відповідальності. В основі дій усіх управлінців, які працюють у Міністерстві оборони, має бути законність. Але тільки закон та суд після належного розслідування уповноважений визначати винність будь-кого. Зокрема і генерала Павловського. Щойно моєму заступнику висунули обвинувачення, я висловив власну позицію: якщо винен, треба притягати до відповідальності. Якщо ні — не варто наклеювати ярлики до рішення суду. Генерал Павловський — бойовий досвідчений офіцер, він керував сектором «М» в АТО, стосовно нього в Росії порушено кілька кримінальних проваджень. Наскільки я знаю, його за два місяці жодного разу не допитали. Тобто ми чули звинувачення на всю країну у величезній корупції. А юридичної оцінки, підкріплення цих слів досі немає. Щодо того пального зазначу: тоді його закупили за найнижчою ціною в Україні. Дешевше ніхто не купляв! Але якщо там відбулися порушення, правоохоронні органи зобов’язані це довести і притягти винних до відповідальності. Знаєте, я готовий подати у відставку, якщо доведуть, що генерал Павловський причетний до корупції. Проте хочу, щоб ті люди, які зараз публічно його звинувачують, теж понесли певну відповідальність, якщо їхні слова не будуть підтверджені. Слід, щоб у правоохоронних органах не робили політичних заяв, а оперували тільки фактами.

У всіх інших випадках, коли знаходили порушення в наших постачальників, ми проводили розслідування, формували претензійну справу й повертали неякісний продукт, примушуючи надавати якісний. Загалом треба доопрацювати нормативну базу таких постачань, інакше потік звинувачень буде нескінченний. Приміром, у тому, що Міноборони придбало погану тушонку чи пошило неякісну форму. Але чомусь нічого не чути про провину постачальника. Це неправильно. Якщо ми закупили 6 мільйонів банок тушонки, не можна перевірити кожну, хоча в нас є належні лабораторії. Постачальник має відповідати за виконання своїх зобов’язань. Міноборони проводить претензійну роботу, але чомусь суспільство не ставить таких же складних запитань виробнику. Ми в цій темі виграли багато судів, і я хочу, щоб суспільство нас тут підтримало. А питати варто не лише за неякісну тушонку, а й за неякісне озброєння і техніку, поставлені Збройним Силам.

— Можете самокритично зауважити, що не встигли реалізувати цього року?

— Нам треба поліпшити стан дисципліни та правопорядку в Збройних Силах: він має бути кращим, ніж зараз. Потрібно підвищувати соціальний захист наших військових: забезпечення житлом, належні умови проходження служби і утверджувати впевненість у завтрашньому дні. Маємо ефективніше працювати на ринку модернізації і закупівлі новітнього озброєння та військової техніки. Це основні пріоритети, над якими попереду багато роботи.

Ми повинні розраховувати передусім на власні сили і ресурси. Не варто сподіватись на гроші, які хтось і колись дасть нам у борг чи подарує, продасть зброю. Треба розробляти власне озброєння, розбудовувати вітчизняний ОПК, розвивати економіку. І щоб вистояти перед загрозами, які постали перед Україною, нам потрібно єднатися. Перемога на 90% залежить від нас із вами, а решта — від впливу наших сусідів чи партнерів.

Записав Геннадій Карпюк