Голова Держпродспоживслужби: «Заборона продавати «домашнє м'ясо» – відверта неправда»

Еліна Редіх

В інтерв'ю виданню «БізнесЦензор» Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа розповів, як збільшиться кількість перевірок, чому державі потрібно контролювати забій тварин, яка ситуація в країні з розповсюдженням АЧС та як йде підготовка до відміни молока другого сорту.

У вересні 2014 року було прийнято рішення об'єднати Держветфітослужбу, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів та Державну санітарно-епідеміологічну службу.

Нова установа під назвою Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів почала працювати лише в 2016 році. А минулий рік став для неї роком становлення.

Як перевіряє бізнес нова установа та чого очікувати в 2018 році, розповів Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв'ю виданню «БізнесЦензор».

 

– Держпродспоживслужба пережила реформування. Що отримали у підсумку?

– Якщо брати формальні показники, то кількість працівників вдвічі менша, ніж в тих органах контролю, які були раніше. Сформований центральний апарат та територіальні органи. Багато норм довелося змінювати на рівні підзаконних актів, але наразі вдалося сформувати нормативно-правову базу.

Відновлено державне фінансування установ ветеринарної медицини та суттєво збільшено фінансування протиепізоотичних заходів. Запущено моніторингові програми по безпечності харчових продуктів, санепідемнагляду. Загалом цілі минулого року реалізовані. Залишилася актуальна проблема корупційних явищ.

– Випадки корупції в центральному органі чи територіальних?

– До цього часу по територіальних. Нещодавно стало відомо про підозру в центральному. Триває розслідування, чекаємо відповіді.

– По якому напрямку виявлено факти корупції?

– Реєстрація сільськогосподарської техніки. Також було кілька прецедентів по фітосанітарному напрямку і напрямку захисту споживачів. У деяких працівників, які перейшли зі старих служб, є спокуси «заробити» більше.

Колись екс-прем'єр Грузії Ніколоз Гілаурі розповів простий рецепт подолання корупції. Має бути 3 пункти: прозорі правила, гідні заробітні плати та невідворотність покарання. Зараз цим критеріям ми відповідаємо приблизно на 50%.

Корегуємо правила. Наприклад, трейдерів турбувала тема порядку проведення арбітражних процедур. Зараз відповідний наказ Міністерства аграрної політики та продовольства вже «на виході». Також впроваджена відео зйомка арбітражних процедур і відбору кількох зразків продукції для проведення фітосанітарних процедур. Але це лише один приклад.

– Чи буде можливим цього року залучення недержавних лабораторій для проведення фітосанітарних процедур?

– Це залежить не від нас. Відповідний законопроект №6673 вже кілька разів був на порядку денному Верховної Ради, але він не на топовому місці. Проте сподіваємося на його розгляд.

– На вашу думку, приватні лабораторії покращать проведення фітосанітарних процедур? Терміновий законопроект?

– Це загальновідомий тренд, і ми вважаємо його важливим. Закон про безпечність давно передбачає дію недержавних лабораторій. Але логіка в тому, що є права, а є відповідальність. Якщо проведені дослідження, але прийшло більше ніж 2 нотифікації від міжнародних партнерів, то значить дослідження проведені некоректно і повноваження лабораторії потрібно відкликати.

– В 2018 році дія мораторію на проведення планових перевірок не поширюватиметься на Держпродспоживслужбу. Наскільки це добре для вас, бізнесу та споживачів?

– В плані позапланових перевірок, на жаль, нічого не змінилося. Потрібно отримувати дозвіл на перевірку в органі формування політики. Є непоодинокі ситуації, коли ми ще не отримали погодження, а вже йде скарга на урядову «гарячу лінію», що ми нічого не робимо. І це поганий імідж в очах громадян.

Якщо говорити про планові перевірки, то план вже розміщено на нашому сайті і комплексний – на сайті Державної регуляторної служби. Кожний може подивитися, чи перевірятимуть його. Відновлюємо плановий контроль, який існує в більшості цивілізованих країн.

– Що принесе відновлення такого контролю?

– Є уніфікована форма акта в якій зазначено, яких норм потрібно дотримуватися. Це зріз, який дозволяє подивитися, наскільки підприємство відповідає вимогам. По несуттєвим порушенням навіть не будуть виписуватися штрафи.

До слова, передбачена важлива річ. Орієнтованість на ризики, яка будується на трьох компонентах. Перший – вид продукції, з якою працюєш. Якщо продукція рослинного походження, то нижчий ризик, тваринного – більший. Другий компонент – категорія. Виробник має більший ризик, перевізник – нижчий.

Третя складова – результати попередніх перевірок. Формується система, в якій оператор ринку отримує відповідний бал. На основі бала визначається періодичність перевірок.

– Чи перевіряєте підприємства по НАСCР (Hazard Analysis and Critical Control Point — система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок)?

– Звісно. З 20 вересня 2017 року на систему мали перейти великі підприємства, які виробляють продукцію тваринного походження. З 20 вересня цього року – це обов'язок інших великих операторів ринку, а ще через рік мають запровадити всі оператори ринку.

Хочу наголосити, що необхідно реєструвати потужності. Моє особисте враження, що далеко не всі подали заявку на включення до реєстру, а це один папірець, досить формальна процедура. Проте за нереєстрацію передбачені штрафи.

– З квітня поточного року має бути частковий перехід на «централізований» забій тварин. Як це буде відбуватися в деталях? Скільки сьогодні існує спеціалізованих пунктів забою тварин?

– У нас близько 400 боєнь. Географія розташування різна. В деяких випадках максимальний радіус 20 км, що нормально. В окремих випадках – 100 км, і зрозуміло, що ніхто везти не буде. Але тут пропозиція залежить від попиту. Якщо на бійню ніхто не возить, то дооснащувати та брати експлуатаційний дозвіл невигідно.

Загалом наразі мова йде про обмеження кількості. Раніше можна було забивати три голови в день, а тепер три голови на тиждень. Якщо порахувати по три голови на тиждень, то це 150 голів за рік.

Якщо забиваєш менше, то можна це робити для себе. Але якщо більше, то мова йде про бізнес, який має працювати по правилах. Велика кількість скарг навіть від жителів сільської місцевості. Адже це не просто забій тварин, а мова про те, куди діваються потім нутрощі.

Що стосується повної заборони подвірного забою, то поки це лише законодавча пропозиція. Я читав у багатьох ЗМІ, що буде заборона продавати «домашнє м'ясо». Відверта неправда. Можна привезти на бійню, забити і потім реалізувати на ринку. Заборони на реалізацію немає. Просто забій має робитися відповідно до вимог, які існують у всіх цивілізованих країнах.

– Але ви сказали, що бійні є не всюди. Хіба зможе звичайний господар з села постійно возити за кілька десятків кілометрів по одній-дві тварини?

– Я не думаю, що відкрию великий секрет, якщо скажу, що в середньому 70-80% продукції, яка продається на ринках – це перекупники. Люди їздять по селах, збирають тварин. Немає великої проблеми потім заїхати і забити на бійні.

– Тобто бізнес стане більш цивілізованим, а окремі господарства зможуть забивати, як і забивали?

– Якщо забиваєш для себе, сім'ї, то будь ласка. Не виносиш на ринок – забивай для себе, немає проблем. Але коли говоримо про елементи бізнесу, то все має бути більш легалізовано. Нецивілізований забій – серйозна загроза для епізоотичної ситуації.

– Щодо епізоотичної ситуації. Яка наразі загальна картина з Африканською чумою свиней (АЧС) в Україні?

– У 2018 році всього було зафіксовано 41 випадок.14 – домашні свині, 4 інфіковані об’єкти, інші – дика фауна. Зменшилась кількість захворювань серед свійських свиней. Це велика профілактична робота і власний досвід. Люди не сприймали загрозу так серйозно, поки не зіштовхнулися з нею.

Також завдяки активному моніторингу вдалося збільшити кількість виявлених спалахів африканки в дикій фауні. Чим більше виявляємо вірус в дикій фауні, тим менша ймовірність попадання в свійський сектор. Тому статистика захворювань зменшилась, але рівень загрози залишається надзвичайно високим.

– Планувалося збільшити штрафи за поширення вірусу. Чи відбудеться це в 2018 році?

– Відповідний законопроект вже опрацьований з Міністерством юстиції, готуємо подання на Кабмін.

Був випадок, коли людина пішла в ліс і нелегально вполювала дикого кабана поза часовими рамками сезону полювання. Потім рештки згодувала свійським свиням, а кабан був хворий.

Наслідок: карантин був накладений на весь населений пункт. А штраф складає від 5 до 8 неоподаткованих мінімумів. Це 170 гривень… як два кілограми м'яса. Несерйозно.

– Коли планується розпочати роботу над спорудженням прикордонних інспекційних постів та які проблеми вирішить їх функціонування?

– Цього року відповідні кошти не передбачені. Діють перехідні положення закону про державний контроль. Протягом 5 років з набуття чинності можна буде провозити продукцію не лише через прикордонні інспекційні пости, а й через інші. Тому в нас ще 4 роки на спорудження. Будемо подавати пропозиції до бюджету на наступний рік.

– Загалом на цей рік наскільки вам вистачить коштів з бюджету?

– Протиепізоотичні заходи профінансовані у повному обсязі. Але на 20% менше, ніж розраховували, отримано на фінансування установ ветеринарної медицини.

– Наскільки відомо, ви залучаєте іноземні інвестиції для переобладнання лабораторій, оновлення устаткування…

– Так, але тут мова йде про капітальні видатки. Працівникам потрібно виплачувати зарплату. Також опрацьовуємо зміни до наказу, аби провести індексацію тарифів на послуги ветеринарної медицини.

Не зовсім популярне рішення, м'яко кажучи. Але останній раз індексувалося в 2014 році. За цей час інфляція очевидна, а тарифи залишилися. Тому потрібно провести індексацію, щоб лабораторії та лікарні мали можливість заробляти.

– Що з фінансуванням протиепізоотичних заходів?

– На них ми подавали запит в 687 млн грн і вперше в історії отримали всю необхідну суму. Є розуміння важливості проблеми.

В перший рік, коли ми почали працювати, та успадкували бюджетні напрацювання ветфітослужби, то не вистачало навіть на діагностику. Доводилося звертатися до донорів. Зараз все краще.

Але «хочеш миру — готуйся до війни». Протиепізоотична ситуація не така, як в інших країнах (вузликовий дерматит, ящур), але ми плануємо створити резерв проти цих хвороб. Щоб тоді процедура державних закупівель не стала ситуацією, коли «пізно пити боржомі».

– В травні 2017 року Рада прийняла закон «Про безпечність та якість харчових продуктів і кормів». Що змінилося?

– Докорінно змінюється система реєстрації. Діючий закон передбачає реєстрацію кормів. Новий – впровадження європейської моделі, коли реєструється кормові добавки.

Якщо інгредієнти зареєстровані, то рецептура кормів може бути будь-якою в рамках параметрів, зазначених в досьє. Знімається адміністративне навантаження на бізнес.

– Скільки норм вимоги до Угоди про Асоціацію з ЄС вже впроваджено?

– Понад 50 документів плануємо запровадити цього року. Є заборгованість по двох документах за минулі роки та передбачена імплементація певних речей в 2019 році. Цього року буде суттєво підвищений відсоток адаптації.

Насправді є ще один момент. Одна справа, що впровадимо ми, а інша – як будуть впроваджувати виробники. Тому навесні ще буде ряд просвітницьких семінарів. Зокрема, щодо впровадження НАСРР та особливостей нової редакції Закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

– Як просувається робота над «Інструкцією кількісно-якісного обліку зерна на складах та переробних підприємствах»?

– Інструкція більше стосується кількісного обліку зерна. Але наша функція там просто контроль зерна.

– Ви будете контролювати і якість. Якщо буде змішуватися зерно нижчої та вищої якості, то чи не вплине це на зниження кінцевої ціни? Чи не програє бізнес?

– Потрібно визначити, яким чином буде врегульовано це питання. Перший варіант – дозволити змішування всюди, другий – лише на портових елеваторах. Другий варіант, як перехідний, доволі адекватний. Можливо треба подивитися, як це буде відбуватися. Але в будь-якому випадку змішування може відбуватися, якщо власник дав згоду.

– Як прокоментуєте відміну молока другого сорту з 1 липня 2018 року?

– Думаю, дещо революційно підходимо до європейських норм.

– Це не зашкодить виробникам молока?

– Зрозуміло, що чим більші вимоги, то тим важче їх виконувати. Тут питання обґрунтованості і часових рамок. Потрібно дати можливість підготуватися. Всі країни Східної Європи пройшли через ці зміни, але у них виділялися кошти на допомогу в переобладнанні.

В Україні цього року також виділена достатньо суттєва підтримка на потреби аграрного комплексу. В тому числі, один мільярд гривень на розвиток фермерства та кооперативів. Тому можливості адаптуватися до нових вимог існують. Проте наразі це проект, який ще має бути затверджений.

– Чи вплинула відміна державних стандартів на безпечність продуктів? Чи не побільшало скарг?

– Стандарти мають бути добровільними. Але якщо виробник пише на продукті стандарти, то вони мають бути виконані. Відміна більше законодавча, але через правила маркування виробники мають дотримуватися певних вимог.

Все, що стосується якості – це коректне маркування. Якщо я продаю ковбасний продукт за 25 грн, то маю написати, що він містить сою, білок чи інші домішки. Якщо продаю ковбасу за не дуже низькою ціною, то маю право писати, що вона містить м'ясо.

Наразі ми працюємо з колегами з проектів ЄС, зокрема, із проекту «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», по доопрацюванню проекту закону про інформування споживачів.

Наприклад, там є певні вимоги по шрифтах. У мене не поганий зір, але інколи прочитати склад шостим шрифтом неможливо. Думаю, за кілька тижнів ми презентуємо аграрному комітету напрацювання. Далі – питання до бізнесу щодо дотримання правил.

– Які ринки готуєтеся відкривати в 2018 році?

– У фокусі – експорт українського насіння в ЄС. Процес зрушився, тримаємо руку на пульсі. Один з важливих ринків – Китай. Минулого року було багато зроблено в цьому напрямку. Можливість експорту шроту, бурякового жому, яловичини, розширення експортного списку молочних підприємств. Ніби кілька позицій, але це довгострокова робота.

Також цього року маємо надію, що буде місія по експорту черешні до Китаю. Ведеться робота по погодженню сертифікатів експорту квасолі до Бразилії та яблук і лохини до Індії. Акцент робимо і на Африку. Є країни, де зростає населення і доходи. Ну і, безумовно, Близький Схід.

Близько трьох тижнів тому обговорювали питання експорту бджолиних сімей до Канади. Продовжується робота над отриманням права експорту яловичини до країн ЄС. Загалом в роботі понад 30 країн.

– Який ще є незвичний експорт?

– Равлики, жаб'ячі лапки, певні види екзотичних тварин. Існують запити разового плану. Але це також стимулює розвиток бізнесу в Україні.

– Яка наразі ситуація з законопроектом щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва?

– Щодо нього було багато зауважень. Зараз від доопрацьований, будемо подавати на розгляд Кабінету Міністрів.

– Регулювання яких питань буде змінено у разі його прийняття?

– Починаючи від штрафів до повноважень ветеринарних інспекторів. Можливість запровадження принципу компартменталізації*, певні засади відшкодування втрат для товарних господарств. Наразі товарні господарства покривають втрати самі, відшкодування є лише для особистих господарств.

Планується модель: чим вищий рівень безпеки господарства, тим більшу отримуєш компенсацію, що є логічним.

*Компартментами називають всі підприємства в карантинній зоні АЧС. Впровадження компартменталізації дасть змогу виокремлювати підприємства, які знаходяться в зоні АЧС, проте пройшли ретельну перевірку. Тобто після результатів перевірок є шанс збувати продукцію, а підприємство не ізолюють, якщо АЧС зафіксовано у сусідів.