Імунізація, епіднагляд та боротьба з антимікробною резистентністю - про це йшлося під час спільної зустрічі представників МОЗ, ЦГЗ та Бюро ВООЗ. Зокрема, заступник Міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, фахівці міністерства та Центру громадського здоров’я обговорили під час зустрічі з директором відділу інфекційних захворювань, довкілля та здоров’я Бюро ВООЗ Європейського регіону Робом Батлером, координатором програми охорони здоров’я Бюро ВООЗ в Україні Діном Кернсом та керівниками відділів Бюро ВООЗ в Україні пріоритетні напрями співпраці у сфері громадського здоров’я. Вони відповідають пріоритетам, визначеним у Стратегії розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року, яку у січні 2025 схвалив Уряд.
Підтримка програми імунізації населення, відповідно до національної Стратегії розвитку імунопрофілактики до 2030 року, епіднагляд за інфекційними захворюваннями на рівні громад, адвокація вакцинації та взаємодія у питаннях безпеки навколишнього середовища з урахуванням міжсекторального підходу «Єдине здоров’я» – за цими напрямами Міністерство охорони здоров’я України співпрацюватиме із фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Зокрема, в контексті запропонованих змін до Національного календаря профілактичних щеплень з 2026 року фахівці обговорили ефективність щеплення проти ВПЛ, враховуючи досвід країн, де вона була впроваджена раніше. А також оцінку ризиків ймовірних спалахів інфекційних захворювань та планів реагування на рівні окремих громад з огляду на міжнародні стандарти. Йшлося також про посилення системи епіднагляду, раннього виявлення та розширення сервісів з тестування таких інфекційних захворювань як туберкульоз, ВІЛ-інфекція та вірусні гепатити на рівні закладів первинної медичної допомоги.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили обговоренню проблеми стійкості до протимікробних препаратів. У 2015 році ВООЗ запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька років тому і активно впроваджує необхідні для протистояння проблеми зміни. Зокрема, до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву. Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків.
Нагадаємо, у грудні 2024 року Уряд ухвалив Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року, яку розробило МОЗ. А також операційний план її реалізації на 2024-2026 роки. Стратегія включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу «Єдине здоров’я».